Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

1. Загальні питання розвитку садівництва і виноградарства. Виробничі типи господарств

Розвиток садівництва і виноградарства в країні має важли­ве народногосподарське значення. Ці галузі дають високоякісні продукти харчування і сировину для переробної промисловості.

Плоди, ягоди, виноград і продукти їх переробки містять цін­ні для організму людини цукор, білки, кислоти, вітаміни, міне­ральні речовини. Тому завданням розвитку садівництва і ви­ноградарства є задоволення потреб населення плодово-ягідною продукцією як у свіжому, так і в переробленому виді. Для цього необхідно вдосконалювати організацію виробництва, заготівлі, зберігання, переробки і реалізації продукції, розширити будів­ництво фруктосховищ, переробних підприємств і цехів.

Виробництво продукції в даній галузі пов’язане з використан­ням багаторічних насаджень, які належать до основних засобів виробництва, мають певну специфіку і потребують затрат кош­тів при їх формуванні. Все це певним чином і відбивається на розвитку галузі в умовах ринкових відносин.

Поряд з цим, дана галузь дуже добре поєднується з розвитком інших галузей, а саме: молочним і молочно-м’ясним скотарством, бджільництвом. З підсобних промислових виробництв безпосе­редній зв’язок із садівництвом і виноградарством мають цехи і заводи із переробки продукції, виготовлення тари, пакувальних матеріалів і ін. Це по суті є продовженням технологічного про­цесу в даній галузі. В цей же час це великий резерв ліквідації сезонності у використанні трудових ресурсів.

В садівництві і виноградарстві за останні десять років, як і в ін­ших галузях аграрного виробництва, значно посилилися негатив­ні тенденції: скорочуються площі насаджень, зменшуються валові збори продукції, основним виробником продукції стають особисті господарства населення, або ж дрібні приватні господарства.

Типи виробничих підприємств. Видовий склад плодових культур дуже різноманітний. До них належать:

  • зерняткові – яблуня, груша, айва, горобина;
  • кісточкові – слива, вишня, черешня, алича, абрикос, пер­сик, мигдаль, кизил;
  • горіхоплідні – волоський (грецький) горіх, фісташки, лі­щина (фундук), каштан їстівний;
  • цитрусові  і  субтропічні  –  мандарин, лимон,  апельсин, грейпфрут, хурма, гранат, інжир, маслина. До ягідних культур належать суниці, малина, смородина, аґрус, порічки.

В умовах реформування аграрного сектору економіки, роз­витку дрібнотоварного виробництва, за розмірами і значенням садівництва і виноградарства в економіці господарств сформу­вались чотири виробничих напрями господарств .

Плодові підприємства виробляють переважно зерняткові плоди для вивезення їх в осінньо-зимовий період року в міста та промислові центри. Ці підприємства, як правило, значно відда­лені від споживачів продукції. Тому в структурі насаджень пере­важають пізньоосінні і зимові сорти яблуні і груші. Кісточкові і ягідні культури займають незначну питому масу (10-20%). З ме­тою продовження строків постачання свіжих плодів і скорочен­ня затрат під час збирання врожаю ці господарства мають великі фруктосховища з холодильним обладнанням, а для використан­ня нетоварної продукції – переробні цехи.

Плодово-ягідні підприємства відрізняються вищою пито­мою масою ранньої малотранспортабельної і швидкопсувної продукції для постачання в літньо-осінній і частково зимовий періоди року населенню міст і промислових центрів. Структу­ра насаджень в цих підприємствах характеризується великою кількістю порід і сортів різних строків дозрівання, а також значними площами ягідників (25-35%). Більше половини пло­щі ягідних культур відводиться під суницю, а в складі зерняткових садів висока питома маса належить літні (8-10%) і осін­ніх (20-25%) сортів. Господарства зосереджені біля великих міст і в курортних зонах.

Плодоконсервні підприємства мають велику питому масу продукції садівництва для переробки (консервування). В струк­турі насаджень до 40 – 70% відводиться кісточковим культурам (слива, абрикос, персик і ін.), які дають високоякісні плоди для консервування. Продукцію для переробки господарства реалі­зують промисловим підприємствам, або переробляють в своїх консервних заводах (цехах). Решту плодів і ягід реалізують у свіжому вигляді. Ці господарства розміщуються в зонах плодо­консервних заводів.

Плодово-розсадницькі підприємства поряд з виробниц­твом плодів і ягід займаються виробництвом посадкового ма­теріалу. Тому напрям галузі і структура насаджень в цих гос­подарствах різноманітна.

Садівничо-виноградарські і виноградарсько-садівничі під­приємства мають різну структуру насаджень і товарної продук­ції в залежності від розвитку садівництва чи виноградарства. Та­кий стан обумовлений сприятливими умовами для виробництва як плодів і ягід, так і винограду. Ці підприємства розміщуються в південних районах товарного садівництва і виноградарства.

Виноградарські підприємства виробляють продукцію для споживання у свіжому виді і після технічної переробки. Час­тина з них вирощує садивний матеріал для закладання і ре­конструкції насаджень. Розміщуються у всіх зонах товарного виноградарства.

Виноградарсько-виноробні спеціалізуються на виробниц­тві продукції в основному для технічних потреб і мають вино­робні заводи.

Виноградарсько-плодово-виноробні підприємства на відмі­ну від виноградарсько-виноробних виробляють для переробки не тільки виноград, але і плоди та ягоди. Тому продукція, яку вони реалізують різноманітна. Це свіжі і сушені фрукти, варен­ня, компоти, соки, вино і ін. Розміщені в південних районах і на Закарпатті.

загрузка...