Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

2. Організація підготовки і внесення добрив

2.1 ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДГОТОВКИ І ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ

Технологічний процес підготовки і внесення добрив поєд­нує в собі три складових: технологію, систему машин і органі­зацію процесу. Кожна з цих складових є важливою, всі вони взаємопов’язані, але технологічний процес слід розглядувати в наступній послідовності: технологія, комплекс машин, а потім

організацію робіт.

Організація технологічного процесу із підготовки і внесен­ня добрив буде залежати від видів добрив і способів їх внесен­ня. Добрива за способом приготування поділяються на місцеві і промислові, а за складом – на органічні і мінеральні. Органічні добрива – це гній, гноївка, торф і компости. Торф здебільшого використовують для приготування компостів. З усіх видів компостів найбільш поширеними є торфогноєві. Мінеральні добрива – це добрива промислового виробництва, основні з яких азотні, фосфорні і калійні. Підготовка і внесення мінеральних добрив в значній мірі залежить від фізико-механічних властивостей доб­рив, які визначають режим роботи машин. Серед них основними є гігроскопічність, злежуваність, сипкість і розсіюваність. Чим більшу сипкість мають добрива, тим краще і надійніше працюватиме машина при їх внесенні. Існують наступні способи внесен­ня добрив: основне - внесення добрив перед сівбою або садінням культур; припосівне - внесення добрив одночасно із сівбою або садінням культур; підживлення - внесення добрив під час веге­тації рослин. Крім цього внесення добрив може бути суцільне (розкидне), місцеве (локальне), а також поверхневе і глибоке.

Організація технологічного процесу з підготовки і внесен­ня добрив ґрунтується на дотриманні агротехнічних вимог, направлених на раціональне і ефективне їх використання: най­більш повне зберігання поживних речовин; усунення втрат доб­рив; перетворення поживних речовин добрив на більш доступні для рослин форми; набування ними кращих фізико-механічних властивостей; найбільш рівномірний розподіл добрив тощо.

Агротехнічні вимоги до процесів приготування та внесення органічних добрив передбачають:

  • зберігання гною холодним способом, при якому після ви­далення з тваринницьких приміщень його укладають і добре ущільнюють у гноєсховищах або закладають у великі ущільнені польові бурти;
  • дотримання технології виготовлення торфогноєвих компостів;
  • швидкому загортанні розкиданих органічних добрив на полі (в міру можливості у той же день);
  • дотриманні норми внесення і рівномірності розкидання на полі.

Агротехнічні вимоги до процесів підготовки та внесення мі­неральних добрив передбачають:

  • забезпечення транспортування добрив без втрат у транс­портних засобах, що мають пристрій для захисту від опадів;
  • зберігання добрив в окремих засіках за видами; укладання добрив, що злежуються в невисокі бурти; добрива в мішках ук­ладати в штабелі;
  • для зберігання добрив використовувати сухі провітрю­вані приміщення; змішування добрив проводити за спеціально розробленими правилами;
  • дотримуватись норми і рівномірності внесення добрив, глибини загортання.

2.2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРИГОТУВАННЯ ТА ВНЕСЕННЯ ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ

У виробничій діяльності аграрних формувань існують в основ­ному два способи заготівлі (приготування) гною: заготівля під­стилкового (не текучого) і безпідстилкового (напіврідкого) гною. В більшості аграрних формувань від галузей тваринництва одержують підстилковий гній. Його одержують при застосуванні достатньої кількості підстилки. Кращими і найбільш поширеними підстилковими матеріалами є солома злакових культур та верхо­вий так званий підстилковий торф. Солому для підстилки твари­нам бажано використовувати у вигляді січки довжиною 8-10 см.

Приготування органічних добрив з гною може здійснюва­тись двома шляхами: приготування органічних добрив з гною і приготування компостів. При першому із них гній видаляють з тваринницьких приміщень транспортерами ТСН-2, ТСН-ЗБ і од­ночасно навантажують у транспортні причепи 2ПТС-4М і при­чепами вивозять і вивантажують у гноєсховище біля ферми або в бурти на полі. Мінеральні домішки додають в процесі наван­таження гною в причепи або при закладанні його в гноєсхови­ще та бурти. Заповнення гноєсховища слід починати з середини, укладаючи гній суцільною масою спочатку на одній її половині, а потім – на другій добре ущільнюючи його бульдозером. В окре­мих випадках, щоб зменшити вологість гною і зробити його нетекучим, можна до нього додавати солому або торф.

При другому способі приготування органічних добрив передбачається компостування гною з органічними і міне­ральними речовинами, тобто приготування торфогноєвих, торфогноємінеральних та інших компостів з використанням гною і гноївки.

Торфогноєві компости найбільш вигідно виготовляти в по­льових буртах. При їх приготуванні у зимовий період на одну ва­гову частину гною беруть одну частину торфу, а у весняно-літній – 1-2 частини. Для приготування торфогноєвих компостів при­датні всі види торфу вологістю більше 50-60%. В торфогноєвий компост можна додавати мінеральні добрива, але при умові ста­ранного перемішування компонентів.

Застосовують декілька варіантів приготування компостів. Зокрема, пошарове приготування компостів можна застосовува­ти в будь-які періоди року. При цьому на ділянці розвантажують і бульдозером розрівнюють торф шаром 40-50 см. На торф накла­дають гній і розрівнюють шаром 25-30 см.

Наступне пошарове укладання торфу і гною проводять на­вантажувачами. Бурт завершують шаром торфу 40-50 см. Ущіль­нювати компости в буртах не слід. Розмір бурта 3-4 м ширини в основі, 2 м висоти і довільної довжини.

При вогнищевому приготуванні компостів гній укладають на шар торфу окремими купами на відстані 1 м одна від одної, а проміжки між ними засипають торфом. Вогнищеве компосту­вання гною з торфом забезпечує краще розігрівання компосту в зимовий період.

При майданчиковому приготуванні компостів на шар торфу товщиною 25-30 см на майданчику розвантажують і розрівню­ють необхідну кількість гною. Потім 2-3 кратним дискуванням важкою дисковою бороною перемішують гній з торфом і суміш згрібають бульдозером у бурт для компостування. Цю техноло­гію доцільно застосовувати при приготуванні компостів у вес­няно-літній та осінній періоди.

На тваринницьких фермах ряду господарств не використо­вують підстилки або використовують її в дуже невеликій кіль­кості і тоді утворюється напіврідкий гній, який заготовляють за особливими технологіями. Серед них основними є: приготуван­ня рідких органічних добрив; приготування з напіврідкого гною нетекучих органічних добрив; приготування з напіврідкого гною сухих органічних добрив.

У виробничих умовах аграрних формувань здебільшо­го здійснюють приготування з напіврідкого гною нетекучих органічних добрив. Приготування рідких і сухих органічних добрив та їх внесення потребують спеціальних машин і є ка­піталомісткими, що не дає можливості використовувати їх у практиці виробництва.

При виготовленні з напіврідкого гною нетекучих органіч­них добрив застосовують технології компостування напіврід­кого гною. За цими технологіями напіврідкий гній в зимовий період необхідно зберігати в гноєсховищах. З настанням теп­лої погоди його вивозять в поле для приготування компостів. В ряді господарств напіврідкий гній змішують з торфом або солом’яною січкою і компостують в гноєсховищах або на майданчиках біля тваринницьких ферм. У поле вивозять вже го­товий компост.

Напіврідкий гній у полі краще компостувати у весняний і літній періоди. При цьому на тонну торфу, вологість якого не пе­ревищує 60%, потрібно 1 тонну гною.

Організація робіт щодо раціонального використання ор­ганічних добрив передбачає виконання всіх операцій з вида­лення і зберігання гною, приготування, вивезення і внесення органічних добрив. Весь комплекс цих операцій розробляєть­ся в технологічній карті приготування та внесення органічних добрив, яка поєднує в собі елементи технології, організації робіт та комплекс машин. Організація механізованих робіт з приготування та внесення органічних добрив повинна почи­натися з складання діаграми нагромадження гною та внесен­ня органічних добрив, яка дозволяє визначити кількість гною, що нагромаджується в гноєсховищах і в польових буртах, кількість готових добрив тощо. Потім складають технологічні карти процесу приготування та внесення органічних добрив, в яких послідовно наводять всі виробничі операції, час їх вико­нання, склад, кількість і продуктивність машинно-тракторних агрегатів, обсяг робіт тощо.

Вносити органічні добрива можна за такими технологічними схемами.

При використанні роторних розкидачів:

1) навантаження – транспортування – вивантаження купами в полі за схемою – розкидання (якщо вантажопідйомність транс­портних засобів не перевищує 2-2,5т);

2)навантаження – транспортування – вивантаження купами в полі – ділення куп – розкидання (якщо вантажопідйомність транспортних засобів 4-6 т);

3)навантаження – транспортування – вивантаження купами в полі за схемою – валкоутворення – розкидання (у важких умо­вах роботи).

При використанні причіпних розкидачів:

1) навантаження – транспортування – перевантаження в розки­дач – розкидання (при великій відстані перевезень та використанні транспортних засобів з попереднім підняттям платформи); 354

2)навантаження – транспортування – розкидання (при неве­ликій відстані перевезень);

3) навантаження — розкидання (з буртів, розташованих у полі).

Система машин для підготовки та внесення органічних доб­рив повинна забезпечувати комплексну механізацію виробничих процесів, застосування добрив відповідно до передбачених агро­технікою способів їх внесення з найменшими затратами коштів і у встановлені строки. В систему машин входять: машини для на­вантаження добрив (ПБ-35, ПЕ-0,8Б, ПФ-0,75), транспортні за­соби для перевезення добрив (автомобілі, 2ПТС-4), машини для приготування органічних добрив, розкидачі органічних добрив (РОУ-5, РОУ-9, КСО-9).

2.3. ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДГОТОВКИ ТА ВНЕСЕННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ

Технологічні процеси підготовки мінеральних добрив до їх використання будуть залежати від видів добрив, способів їх зберігання, необхідності в їх подрібненні і змішуванні тощо.

В залежності від призначення, виду добрив і способів їх вне­сення розрізняють різні технологічні схеми.

Основне внесення добрив. При основному внесенні добрив можуть використовуватись кузовні розкидачі і розкидні ту­кові сівалки. При внесенні мінеральних добрив у великих до­зах ефективніше використовувати кузовні розкидачі. їх можна використовувати за схемою навантаження – транспортування – внесення, або навантаження – внесення. Перший варіант за­стосовують при невеликій віддалі перевезення із складу в поле, в інших випадках застосовують другий варіант, при якому міне­ральні добрива вивозять в поле автосамоскидами з наступним перевантаженням їх у розкидачі. При внесенні суміші мінераль­них добрив доцільно використовувати кузовний змішувач-розкидач, який завантажують на складі, добрива транспортують в поле і розкидають. Тукові сівалки завантажують в полі автоза­вантажувачами або вручну.

Припосівне внесення добрив. Припосівне внесення міне­ральних добрив або їх сумішей, виготовлених на складі, здійс­нюється за такою технологічною схемою: автозавантажувачем відвозять в поле посівний матеріал та добрива і завантажують їх у ящики комбінованих сівалок або саджалок. Технологічна схе­ма використання добрив у мішках полягає в тому, що добрива до­ставляють в поле, розвантажують в місцях завантаження сівалок і завантажують їх в сівалки одночасно з посівним матеріалом.

Підживлення посівів. Підживлення посівів зернових куль­тур, багаторічних трав, природних кормових угідь розкидним поверхневим способом аналогічне основному внесенню добрив з використанням кузовних розкидачів чи розкидних тукових сі­валок. Технологічна схема підживлення просапних культур за допомогою культиваторів-рослинопідживлювачів аналогічна до технологічної схеми припосівного внесення добрив. Рідкі міне­ральні добрива вносять гербіцидно-аміачними машинами.

Внесення мінеральних добрив в грунт можна починати лише після відповідної підготовки поля. Різні перешкоди необхідно усунути або відмітити попереджуваними знаками. Поля готу­ють з урахуванням наявних в господарстві машин для внесення мінеральних добрив, складу агрегатів і способу їх руху. Розмі­чають поворотні смуги, а у випадках можливого виїзду за межі поля їх не розмічають. При поділі поля на загінки, кожному агре­гату відводять площу кратну ширині розкидання. Лінія першого проходу агрегату намічається вздовж більшої межі поля на від­стані, що дорівнює половині ширини захвату агрегату. Ця лінія повинна бути прямою і розмічатися за допомогою віх. Місця за­вантаження агрегатів відмічають прапорцями.

Найбільш поширений спосіб руху агрегатів при внесенні мі­неральних добрив – човниковий. При внесенні добрив кузовни­ми розкидачами на ділянці з невеликою довжиною гонів можна застосовувати спосіб руху “перекриттям”. На невеликих ділян­ках з короткими гонами доцільно використовувати начіпні роз­кидачі або тукові сівалки. Мінеральні добрива, внесені поверх­невим розкидним способом, необхідно зразу загортати в грунт.

Система машин для підготовки і внесення мінеральних добрив включає: машини для підготовки мінеральних добрив (СЗУ-20), розкидні тукові сівалки (РТТ-4,2А), кузовні розкида­чі мінеральних добрив (МВД-0,5, 1РМГ-4, КСА-3, МВУ-5, МВУ-16, РУМ-5, РУМ-8, РУМ-16), комбіновані сівалки та саджалки (СЗ-3,6, СЗУ-3,6, СЗТ-3,6, СЗЛ-3,6, СУПН-8, ССТ-12А, СКОН-4,2, СОН-2.8А, СКН-6А, СН-4Б), культиватори-рослинопідживлювачі (КВП-6,3, КРН-5,6, УСМК-5.4А, КРН-4,2, КОН-2.8ПМ), машини для внесення рідких добрив (ПОУ, ПОМ-630, РЖТ-4, РЖТ-8, РЖТ-16, МЖТ-23, РЖУ-3,6).

загрузка...