Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

2. Організація зберігання сільськогосподарської продукції

Вироблена сільськогосподарська продукція зберігається безпосередньо у товаровиробників, централізовано або в по­середників (у холодильних камерах, на елеваторах, овочес­ховищах). Дані пункти можуть бути різних форм власності. Збереження сільськогосподарської продукції являє собою комплекс підприємств, що забезпечують збереження її спо­живчої вартості, тобто запобігання втрат, погіршення хіміч­ного складу та якості.

Раціональна організація зберігання передбачає перш за все правильний вибір місця складування і зберігання продукції. В залежності від виду продукції вона може зберігатись на спе­ціально обладнаних відкритих майданчиках, під навісами, на токах, на складах, в підвалах, погребах, в спеціальних холо­дильниках і т.д. Кожне з приміщень для зберігання продукції повинно мати типове обладнання, забезпечувати необхідний режим температури, вологості, освітлення, протипожежної безпеки і т.д.

Серед ряду питань із зберігання продукції виділяють за своїм значенням організацію охорони, контролю і обліку руху продукції у сховищах, систематична перевірка дотримання ре­жиму зберігання, своєчасна підготовка продукції до реалізації. Правильна організація зберігання готової продукції має важли­ве значення для своєчасної та ефективної її реалізації.

З метою скорочення витрат основна частина сільськогоспо­дарської продукції зберігається безпосередньо на підприємс­твах, де вона вироблена, в спеціально обладнаних приміщеннях.

Зокрема, зерно й зернову продукцію зберігають у спеціаль­но обладнаних зерносховищах насипом і в тарі. Партії зерна розміщують з урахуванням його цільового призначення (про­довольче, фуражне, насіннєвий матеріал за сортами та класами), вологості, наявності домішок, ознак зараженості шкідниками та хворобами. Щоб партії зерна не змішувались висота насипу його повинна бути 2-2,5м (нижчою від стінок засіку). Найкраще збері­гати зерно при температурі 8-10° С і нижче. Підвищення темпе­ратури зернової маси свідчить про активізацію фізіологічних процесів та початок самозігрівання.

Овочі зберігають у спеціальних сховищах при певній для кожного виду продукції температурі, або для переробки на кон­сервних заводах. Строки зберігання літніх та осінніх овочів іс­тотно різняться між собою.

Пізні сорти збирають значно пізніше за календарними стро­ками і зберігають їх значно довше в спеціальних охолоджува­них сховищах при температурі близькій до 0°С в тарі та наси­пом (особливо стійкі сорти). Тарою для зберігання можуть бути ящики, кошики, контейнери, засіки. Кожну партію зберігають окремо. При появі ознак випарювання від самозігрівання сиро­вину негайно направляють на переробку.

Організаційні роботи із зберігання цукрових буряків в ос­новному проводять на бурякоприймальних пунктах, частково протягом певного часу в польових умовах.

Цукрові буряки приймаються партіями. Партією слід вважа­ти будь-яку кількість коренів, яка знаходиться в одній транспор­тній машині і оформляється одним документом.

Цукрові буряки зібрані бурякокомбайнами відразу дово­дять до встановлених товарних кондицій і вивозять на бурякоприймальні пункти. Згідно вимог ДСТУ допускається на­явність дефектів коренів не більше 6% їхньої маси, цвітушних – 1%, механічно пошкоджених – 12%, підв’ялених – 5%, вміст зеленої маси не повинен перевищувати 3%. Базисну цукрис­тість встановлює Міністерство аграрної політики України, як середню за п’ять років.

Плоди та ягоди в порівнянні з іншими видами сільськогос­подарської продукції є найменш лежкими. Особливо короткий строк зберігання ягід 1-2 доби, довше зберігається чорна смо­родина та аґрус 7-15 діб. Оптимальна температура зберігання плодів ягідних та кісточкових культур становить -1+1°С при відносній вологості повітря 95%.

Із зерняткових плодів найменш лежкими є літні сорти яблук і груш. У звичайних неохолоджуваних сховищах строк їх зберіган­ня не перевищує 10-20діб, а в охолоджуваних — в 2-3 рази довше.

Для перевезення продукції з саду до сховищ використову­ють спеціальні яблучні та грушеві ящики, контейнери, їх пере­кладають стружкою з липи чи осики. Ящики укладають шта­белями висотою 2-4 м на відстані 50 см між ними. Оптимальна температура зберігання зерняткових плодів +5°С при відносній

вологості 85-95%.

Щодо сортування та пакування плодів, згідно стандартів встановлені правила, які передбачають поділ їх на сорти за роз­міром, пошкодженням та іншими ознаками. Строк зберігання можна продовжити за рахунок зниження вмісту кисню в газо­вому середовищі.

В сільськогосподарських підприємствах молоко проходить первинну обробку, його охолоджують до температури 4-6″С, інколи його сепарують в результаті чого отримують вершки та відвійки. При температурі +4°С його можна зберігати 20 годин. При тривалішому зберіганні можливі зміни важливих якісних показників молока.

Вміст жиру в молоці повинен відповідати встановленим ба­зисним нормам – 3,4%. За кожну 0,1% жиру понад встановлені норми передбачаються надбавки до ціни, а за кожну 0,1% жиру нижче базисної норми – відповідні знижки до ціни. Органолеп­тичні показники, температуру, щільність, чистоту, кислотність, вміст жиру визначають у кожній партії, а вміст білку не рідше одного разу на декаду.

При організації зберігання та реалізації м’яса прагнуть мак­симально наблизити переробку до джерел сировини тому, що тривалі перевезення впливають на втрату живої маси (найбіль­ше тварини втрачають в перші 24-36 годин транспортування). На підприємства м’ясної переробної промисловості тварин до­ставляють залізничним, вантажним та спеціально обладнаним автотранспортом. Привезена худоба надходить на скотобази, які є сировинними складами для забезпечення безперебійної доставки тварин у цехи забою і розбирання туш. Після обробки туші клеймують, зважують і направляють у холодильники.

загрузка...