Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

2. Створення фермерського господарства, порядок надання земельних ділянок для його ведення

Право на створення фермерського господарства (стаття 5 Закону «Про фермерське господарство») має кожен дієздатний громадянин України. Йдеться саме лише про громадян Украї­ни, іноземні громадяни такого безпосереднього права не мають (хоча вони можуть брати участь у діяльності фермерського гос­подарства опосередковано).

Право на створення фермерського господарства має ко­жен громадянин України, але за таких правових умов:

  • досягнення 18-річного віку, тобто бути повністю дієздатним (здатним власними діями набувати права та нести обов’язки) та пройшов професійний відбір на право створення фермерського господарства;
  • виявлення добровільного бажання створити фермерське господарство (висловленого в заяві) з проханням надати землю для створення фермерського господарства;
  • наявності документів, що підтверджують здатність грома­дянина займатися сільським господарством (документ про від­повідну освіту, виписка з трудової книжки тощо);
  • проходження конкурсної комісії (її склад формує район­на державна адміністрація (виконавчий орган місцевого са­моврядування) і затверджує голова районної Ради народних депутатів).

Це загальні умови щодо суб’єктів, які організовують таке господарство. Але сільськогосподарська праця дуже склад­на, особлива та важка. Тому вона не кожному під силу. Ось чому Закон встановив переваги (пільги) для створення фер­мерських господарств тим громадянам, які проживають у сільській місцевості та мають необхідну кваліфікацію або досвід роботи саме в сільському господарстві. Такі особи ко­ристуються першочерговим правом утворювати фермерські господарства.

Без землі створити фермерське господарство не можливо, адже йтиметься про об’єкт аграрного підприємництва. Біль­ше того одержання землі є, за суттю, дозволом на створення фермерського господарства. Тому громадянину не слід писа­ти якусь окрему заяву з проханням “дозволити організувати фермерське господарство”. Замість цього він повинен написа­ти заяву з проханням передати у власність або передати в ко­ристування певну земельну площу для створення фермерсько­го господарства.

Основними реквізитами цієї заяви є:

  • заява адресується до районної Ради народних депутатів (за місцем розташування земельної ділянки);
  • заява подається від громадянина України зі зазначенням його прізвища, імені, по батькові, року народження, адреси та со­ціального стану;
  • головний зміст заяви – прохання до Ради надати певну земельну  ділянку для  створення  та  ведення  фермерського господарства;
  • у заяві необхідно зазначити бажані розміри, місце розта­шування земельної ділянки, види земель (скільки ріллі, сіно­косів, пасовищ, земель під багаторічними насадженнями);
  • слід вказати, які площі з цих земель громадянин просить надати (передати) в приватну власність, скільки у користування (у тому числі в оренду);
  • доцільно з’ясувати конкретний основний напрям вико­ристання цих земель і характер господарювання: виробництво продукції рослинництва чи тваринництва за видами, переробки сільськогосподарської сировини тощо;
  • у заяві слід вказати майбутній склад фермерського гос­подарства із зазначенням родинних зв’язків (стосовно заснов­ника господарства), окрім того відомості про рік народження, документи про освіту (кваліфікацію, спеціальність, досвід), рід занять. Заява повинна бути підписана всіма цими особами, що підтверджують зазначене;
  • заява повинна бути підписана засновником фермерського господарства (із зазначенням дати);
  • у заяві (або в окремому документі) повинна бути відобра­жена погоджувальна думка сільської (селищної) Ради народних депутатів;
  • подана заява повинна бути зареєстрована за місцем її при­йняття.

Окрім громадян, які проживають у сільській місцевості, таку заяву (при бажанні створити фермерське господарство) мають право подати й інші громадяни України, які при цьому повинні приїхати з іншої місцевості в сільську на постійне місце прожи­вання та відповідати всім зазначеним вимогам.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки за по­данням і згодою сільської Ради народних депутатів протягом одного місяця розглядає виконком районної (міської) Ради народних депутатів, який у разі згоди надати земельну ділянку замовляє за рахунок Українського державного фонду під­тримки фермерських господарств в землепорядній організа­ції розробку проекту її відведення. У разі подання декількох заяв на одну і ту ж земельну ділянку проводиться конкурс­ний відбір бажаючих створити фермерське господарство на рівні районної (міської) Ради народних депутатів.

Професійний відбір громадян, які виявили бажання ство­рити фермерське господарство проводить районна професійна комісія з питань створення фермерських господарств склад якої формується і затверджується районною радою.

Положення про порядок проведення професійного відбору з питань створення фермерських господарств затверджується спе­ціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань аграрної політики і з питань праці та соціальної політики за погодженням з Асоціацією фермерів та приватних землевласників України.

До складу професійної комісії з питань створення фер­мерських господарств включаються представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, пред­ставники Асоціації фермерів та приватних землевласників і громадських організацій.

Висновок професійної комісії з питань створення фер­мерських господарств про наявність у громадянина достат­нього досвіду роботи у сільському господарстві або необ­хідної сільськогосподарської кваліфікації є умовою для державної реєстрації фермерського господарства і надання і  (передачі) громадянину у власність або оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства із земель державної і комунальної власності відповідно до Земельного Кодексу України.

Рішення професійної комісії з питань створення фермерських господарств щодо наявності у громадянина достатнього досвіду роботи у сільському господарстві або необхідної сільськогосподарської кваліфікації додається до заяви про надання земельної ділянки у власність або в оренду.

Проект відведення земельних ділянок розробляється за ра­хунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Фермерські господарства мають певні зобов’язання щодо використання земель, вони регулюються статтею 12,13 Закону про ці господарства та статтею 31,32 Земельного кодексу України. Ці господарства повинні забезпечити раціональне ви­користання наданих земель, а саме:

  • забезпечувати використання землі відповідно до цільового призначення та умов її надання;
  • ефективно використовувати землю відповідно до проекту внутрішньогосподарського землеустрою, підвищувати її родю­чість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, не допускати погіршення екологічної обстановки на території в результаті своєї господарської діяльності;
  • своєчасно вносити земельний податок або орендну плату заземлю;
  • не порушувати права власників інших земельних ділянок і землекористувачів, у тому числі орендарів;
  • зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошуваних і осушуваних систем;
  • дотримувати режим санітарних зон і територій, що особли­во охороняється;
  • дотримуватися правил добросусідства: дозволяти власни­кам і користувачам земельних ділянок прохід (проїзд) до доріг загального користування, а також для спорудження або ремонту межових знаків і споруд; не чинити перешкод у проведенні робіт для державних потреб, а також для спорудження необхідних ко­мунікацій до суміжних земельних ділянок.

В разі невиконання цих зобов’язань фермер може бути поз­бавлений земельної ділянки.

Громадянин, який веде фермерське господарство, може в разі втрати працездатності або досягнення пенсійного віку за рішен­ням відповідної Ради народних депутатів передати право воло­діння земельною ділянкою чи надати її у тимчасове користування одному із членів сім’ї, який спільно з ним веде це господарство. В разі смерті право на володіння земельною ділянкою передаєть­ся одному із спадкоємців за заповітом, а при його відсутності – в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Діяльність фермерського господарства згідно статті 29 Закону України «Про фермерське господарство» припи­няється у таких випадках:

  • рішення членів фермерського господарства про припинен­ня його діяльності;
  • припинення права власності на землю, права користуван­ня земельною ділянкою у випадках, передбачених статтями 27 і 28 Земельного кодексу України;
  • визнання фермерського господарства неплатоспроможним (банкрутом);
  • якщо не залишилось жодного члена фермерського госпо­дарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність гос­подарства;
  • ведення господарства переважно працею найманих робіт­ників;
  • використання землі не за цільовим призначенням або вза­галі невикористання протягом одного року;
  • вилучення земельної ділянки в установленому Законом порядку для державних і громадських потреб.

Припинення діяльності фермерського господарства здійс­нюється внаслідок рішення районної або міської Ради народних депутатів, а рішення про припинення діяльності в разі його бан­крутства приймається арбітражним судом.

Майно господарства, що припинило свою діяльність, вико­ристовується в першу чергу для розрахунків з оплати праці най­маних осіб, а також для виконання зобов’язань перед бюджетом, банком та всіма кредиторами.

Решта майна залишається в колишніх членів господарства на праві спільної сумісної власності або ж розподіляється між ними, якщо є на це їхня згода. У разі відсутності такої згоди спір вирішується судом.

загрузка...