Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

2. Завдання науки і її місце серед інших наук

Завдання науки - розкривати об’єктивні закони розвитку явищ і давати їм пояснення, за випадковим, хаотичним, відшукати і дослідити об’єктивні закони та озброїти знанням цих законів спеціалістів у їх практичній діяльності.

Об’єктами науки “Організація виробництва в аграрних формуваннях” є аграрні формування різних форм власності: акціонерні товариства (відкритого чи закритого типу), вироб­ничі сільськогосподарські кооперативи та їх асоціації, това­риства з обмеженою, додатковою або повною відповідальністю, командитні товариства, приватні (приватно-орендні) підпри­ємства, фермерські господарства, малі та спільні підприємства, особисті селянські господарства, тощо.

Тому, завданням науки» організація виробництва в аграрних формуваннях” є обґрунтовувати шляхи організаційно-господарського зміцнення підприємств, узагальнювати нові явища в організації і плануванні виробництва, відшукувати шляхи найбільш ефективного використання землі, трудових і матеріально-технічних ресурсів, найкращі методи аналізу, планування, організації і управління сільськогосподарським виробництвом. Конкретизація завдань науки наведена на рис.1.3.

Кожне підприємство має свої особливості виробництва, які визначають специфічні комплексні завдання з його організації: проектування та освоєння виробництва нових видів продукції, забезпеченість сировиною; використання робочої сили та засобів виробництва; поліпшення асортименту та якості продукції, транспортування та складування; сервісне обслуговування в процесі самого процесу виробництва.

Особливості сільськогосподарського виробництва

  • Земля – це головний засіб виробництва, не може бути замінена іншими засобами виробництва, просторово обме­жена, при умові правильного і раціонального використання не зношується, а навпаки, поліпшується, що знаходить свій прояв у підвищенні її родючості,
  • Економічний процес відтворення тісно переплітаєть­ся з біологічним (природним), праця людини направлена на використання сил природи, життєвих функцій рослин і тварин, результати діяльності підприємства залежать тільки від організаційно-економічних, алеї від місцевих природних факторів ( родючість землі, клімат і т.д.);
  • Робочий період за тривалістю не співпадає з часом виробництва продукції, що обумовлює наявність в ряді галузей сезонності виробництва.
  • Виробництво здійснюється на обдирній території, у різних природно-економічних умовах, що виключає шаблон­не вирішення питань його організації, технології і вимагає розроблення у кожній зоні відповідної системи землеробс­тва, системи тваринництва, системи машин і системи веден­ня господарства в цілому.
  • При виконанні виробничих процесів знаряддя праці переміщуються, а предмети праці залишаються на місці, що вимагає додаткових затрат на переміщення техніки і транс-портування продукції до місця переробки чи зберігання.
  • Існує       органічний      взаємозв’язок     між     галузями рослинництва  і  тваринництва,  можливість  використання галузями відходів виробництва.
  • Готова продукція приймає участь в дальнішому процесі виробництва (насіння, розсада, молоко, молодняк тварин і ін.).

Засоби виробництва і жива праця в процесі виробництва повинні поєднуватись у певних пропорціях. Тому важливим за­вданням науки є встановлення кількісних і якісних пропорцій між силовими і робочими машинами, узгоджень між рівнем тех­нічної озброєності і організації технологічного процесу і праці в аграрних формуваннях.

Процеси виробництва, як і окремі часткові процеси пра­ці мають певні закономірності побудови. В різних галузях сільськогосподарського виробництва при різній озброєності праці, різних економічних і природних умовах навіть в одній і тій же галузі ці закономірності не однакові. Тому, виробничі про­цеси в сільському господарстві необхідно організовувати дифе­ренційовано, досягаючи раціонального використання факторів виробництва. Організація виробництва як наука тісно пов’язана із загальноосвітніми, суспільно-політичними, економічними, технологічними, технічними і іншими науками (рис.1.4.). В процесі свого розвитку ці науки доповнюють і збагачують одна одну новими теоретичними і практичними положеннями щодо розвитку агропромислового комплексу.

Теоретичною основою науки “Організація виробництва в аграрних формуваннях” є політична економія і економіка АПК. Політична економія — загальнотеоретична економічна наука, яка вивчає закони розвитку людського суспільства. Економіка АПК вивчає закономірності розвитку сільського господарства як галузі народного господарства, а закономірності процесу ви­робництва в окремих підприємствах, вивчає організація виробництва в аграрних формуваннях.

Наука організація виробництва в аграрних формуваннях безпосередньо використовує досягнення і закономірності за­гальноосвітніх, суспільно-політичних, економічних, технологіч­них, технічних і інших наук, особливо технічних і технологічних, адже організація виробництва базується на взаємодії техніки і технології виробництва.

загрузка...