Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

3. Методи науки і прийоми дослідження

Під методом у будь-якій науці розуміють спосіб пізнання предмету, що вивчається. Єдиним науковим методом вивчення і дослідження природи, суспільства, суспільного виробництва – є діалектичний метод. Він не підміняє спеціальних методів науки, а є їх методологічною основою і знаряддям пізнання. Діалектика розглядує всі явища не в статиці, а в розвитку, не ізольовано, а в їх взаємозв’язку і взаємодії, в переході кількісних змін в якісні, в єдності і боротьбі суперечностей, боротьбі нового із старим.

“Організація виробництва в аграрних формуваннях” як наука пізнається в поєднанні теорії і практики. Теорія висвітлює шлях практиці, практика ж підтверджує правомірність чи безпідставність теоретичних положень, тобто є критерієм істини.

Користуючись загальним науковим діалектичним методом, кожна наука розробляє свої специфічні методи і прийоми дослід­ження. Економічні науки в тому числі і організація виробництва, широко використовують такі прийоми дослідження – як аналіз і синтез. Під аналізом розуміють прийом наукового дослідження шляхом розкладання на окремі, більш прості складові частини та вивчення впливу кожної з них на загальний процес відповід­ного явища. Синтез - це прийом наукового дослідження шляхом поєднання складових частин в єдине ціле, що дає змогу сфор­мувати цілісну картину того чи іншого процесу, зрозуміти його внутрішню структуру, характер дії, закономірності розвитку.

Основними методами дослідження науки є: монографічний, статистичний, розрахунково-конструктивний, експерименталь­ний, балансовий, економіко-математичний та інші.

Монографічний метод – це детальне вивчення окремих явищ і процесів, характерних для їх сукупності, з метою роз­криття закономірностей їх розвитку. З допомогою цього методу вивчають позитивні і негативні сторони організації аграрних формувань, їх внутрішньогосподарських підрозділів, способів організації виробничих процесів, систем організації праці і її оп­лати, виявляють передовий досвід для запровадження в інших господарствах аналогічних природноекономічних умов, або висвітлюють недоліки, які мають місце, виявляють резерви і вимічають шляхи їх дальшого розвитку.

Статистичний метод – це дослідження масових співставних явищ з метою встановлення взаємозв’язку, закономірностей роз­витку і кількісного впливу факторів на кінцеві результати ви­робництва. Основними прийомами цього методу є: статистичне спостереження, групування, визначення середніх і відносних ве­личин, рядів динаміки, балансів, індексів, кореляційно-регресійного і дисперсійного аналізу. Основним прийомом цього методу є групування за допомогою якого здійснюється розчленування сукупності явищ на однорідні групи за найбільш суттєвими оз­наками. Дуже часто користуються такими статистичними при­йомами, як визначення середніх і відносних величин, побудови рядів динаміки, розрахунок індексів. Основна перевага цього методу, що за його допомогою можна оцінити не тільки законо­мірності розвитку, але і визначити кількісний вплив факторів на кінцеві результати виробництва.

Розрахунково-конструктивний (варіантний) метод передбачає обґрунтування декількох варіантів вирішення організаційно-еко­номічного завдання. Після цього вибирають найбільш ефектив­ний варіант для умов господарства. Ефективним буде той варіант який забезпечує найбільший вихід конкурентноздатної продукції з одиниці земельної площі при найменших затратах трудових і ма­теріально-грошових ресурсів і дає господарству прибуток. Цей ме­тод широко використовується при формуванні нових оргструктур, обґрунтуванні перспектив розвитку господарства, обґрунтуванні спеціалізації і поєднання галузей, виборі систем землеробства і тваринництва, структури посівних площ, системи сівозмін і інших заходів. Основною вимогою є те, що конструктивні розрахунки по­винні базуватися на науково-обгрунтованих техніко-економічних нормативах і дотриманні рівних умов для кожного варіанту.

Експериментальний метод застосовують при здійсненні ви­робничої перевірки розроблених рекомендацій. Зокрема при обґрунтуванні ефективності впровадження нових форм і способів організації виробництва. При проведенні експерименту врахову­ють його кількісні і якісні результати, які в процесі експерименту оцінюють і порівнюють з показниками тих господарств, де вони не проводились, а також із показниками передових господарств, які впровадили у виробництво аналогічні розробки. Головні умови даного методу – достовірність експерименту, розробка науково-обгрунтованої методики проведення експерименту, що включає весь комплекс питань вирішення даної проблеми (вибір типових господарств, визначення системи показників для порівняльної оцінки результатів експерименту і т. д.).

Експериментальний метод також досить широко використо­вують при раціоналізації трудових процесів, визначенні типових норм, розробці прогресивних систем оплати праці, запроваджен­ні ресурсо-ощадних технологій і інше.

Балансовий метод використовують при порівнянні потреби і надходження, наявності і потреби, наявності і надходження і т. д. Наприклад, потреба і надходження кормів, потреба в оборотних засобах та їх наявність, потреба в робочій силі та забезпеченість нею. За змістом баланси поділяють на три групи: натуральні (сільськогосподарські угіддя, техніка, насіння, корми та інші), вартісні (доходи та витрати); праці (потреби та наявність робочої сили).

Економіко-математичний метод використовують з метою щоб знайти оптимальний варіант шляхом розробки економіко-математичних моделей і вирішення цих задач на електронно-обчислювальних машинах (ЕОМ). Він використовується при вирішенні організаційних, техніко-технологічних і соціальних питань. З його допомогою можна точно і досить швидко визна­чити багатоваріантні кількісні характеристики того чи іншого процесу з урахуванням великої кількості факторів. Економіко – математичні методи широко використовують при оптимізації структури посівних площ і поголів’я худоби, раціонів годівлі тва­рин і кормової бази, поєднання галузей в господарстві, розмірів підприємства і його підрозділів, складу машинно-тракторного парку і автотранспорту, визначення оптимальних співвідношень основних факторів виробництва.

Метод екстраполяції базується на визначенні динаміки показників у минулому, вважаючи, що темпи і пропорції, досягнуті на момент розробки, будуть збережені і в майбутньому. На основі цього методу визначаються проміжні і кінцеві показники підприємства.

Принципово протилежним є інтерполяційний метод, за яким підприємство визначає мету на майбутнє, встановлює довжи­ну проектного періоду та проміжні показники. Тобто, на від­міну від організації виробництва за досягнутими показниками, Інтерполяційний метод передбачає зворотній рух від визначеної мати та відповідного кінцевого значення показників.

Факторний метод є більш обґрунтований, ніж попередні. Зна­чення показників за цього методу визначаються на основі розра­хунку впливу на них найважливіших факторів, які зумовлюють зміни показника.

Метод кривих освоєнь. Він враховує залежність розмірів вит­рат на виробництво від його обсягу і дозволяє визначити суму додаткових витрат на освоєння, точку беззбитковості виробниц­тва продукції. Тобто визначити таку ситуацію, за якої загальні доходи від продажу продукції повністю покривають (відшкодо­вують) усі витрати, пов’язані з її виготовленням і реалізацією. На доповнення до плану доходів і витрат інвестори звичайно ви­магають провести аналіз і розрахувати точку беззбитковості. ,   У сучасних умовах використовується не один метод плануван­ня» а їх комбінація в залежності від реальних умов виробництва, впливу зовнішніх чинників оскільки жоден із них не є універ­сальним. Вибирати метод слід в залежності від природи об’єкта, що вивчається, теоретичних передумов і мети дослідження.

Наприклад, в умовах слабкої конкуренції використовується ресурсно-факторний метод. В умовах сильної конкуренції доцільним інтерполяційно-факторний метод з використанням ЕОМ.

загрузка...