Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

3. Оцінка госпрозрахункової діяльності підрозділів

Оцінка госпрозрахункової діяльності сільськогоспо­дарських підрозділів здійснюється за допомогою поточного обліку та контролю за розробленою системою з використанням необхідної документації. Здійснення поточного обліку усіх по­казників госпрозрахункового завдання дає змогу контролювати його виконанії».

В свою чергу, облік повинен бути роздільним (за окремими виробничими підрозділами, видами продукції та послуг), своє­часним та достовірним у натуральному та грошовому вираженні. Це дасть можливість вчасно розробляти заходи щодо вдоскона­лення виробництва, обґрунтовано диференціювати оплату пра­ці госпрозрахункових підрозділів згідно кількості та якості за­траченої праці тощо.

Первинні документи з обліку продукції (послуг) та витрат на виробництво оформляються керівниками госпрозрахункових підрозділів та подаються в бухгалтерію або фінансово-розра­хунковий центр підприємства в установлені строки. На основі даних первинних документів складають виробничі звіти кожно­го підрозділу за кожен місяць і наростаючим підсумком.

Звідси, облік є важливим засобом контролю за ходом вико­нання плану та дає можливість здійснювати періодичну перевір ку підприємства щодо витрат насіннєвого матеріалу, пального, добрив, кормів та інших матеріалів, для визначення собівартості продукції і рентабельності роботи підприємства. При цьому за­стосовують різні методи контролю, але вони завжди зводять ся до порівняння фактичних показників за звітний період чи початку року з плановими, а також порівняння їх із середніми фактичними даними за останні 3-5 років або з нормативами, а;к після індексації на інфляцію.

Проведений контроль повинен не лише відображати ре­зультати виконання плану, але й виявляти причини відхилень від планових показників та давати змогу намічати заходи за­безпечення подальшого піднесення виробництва. Головним завданням оцінки госпрозрахункової діяльності виробничих підрозділів та підприємства в цілому є виявлення невико­ристаних внутрішніх резервів, а також визначення шляхів їх господарського використання.

Облік і контроль за виконанням госпрозрахункових за­вдань щодо витрат матеріалів і продукції можна здійснити за допомогою лімітно-забірних карток (відомостей) за окремими сільськогосподарськими культурами і видами та групами тва­рин, які складаються у двох примірниках (один залишається у завідувача складом, а другий – в одержувача матеріалів) з нагромадженням за кожний місяць витрат з усіх статей. Записується також залишок ліміту з минулого місяця й визначається зали­шок його на наступний.

Якщо госпрозрахункове завдання заплановане згідно укруп­нених нормативів, тоді щомісяця їх порівнюють із фактичними витратами па 1 га посівної площі або на одну голову тварин чи один центнер продукції, визначають економію чи перевитрати виробничих затрат.

Також заслуговує на увагу чекова форма контролю витрат. При її впровадженні керівник підрозділу має право виписува­ти й одержувати чеки лише в межах встановленого ліміту вит­рат. Оперативний контроль за використанням лімітів витрат і виходу продукції здійснюється керівниками підрозділів в відо­мості – реєстрі розрахункових чеків у межах кожної культури чи виду виробленої продукції. Реєстр складається з двох частин: у першій зазначаються суми з виданих чеків, а в другій – одержа­них. В реєстрі обчислюють витрати за місяць і :; початку року, порівнюють їх із лімітом і визначають залишок. Отже, зведена відомість – реєстр усіх витрат дає змогу керівникові госпрозра­хункової одиниці систематично здійснювати контроль за вит­ратами в процесі виробництва, хід виконання госпрозрахун­кового завдання п у випадку виявлення перевитрат коштів чи невиконання завдання може вжити відповідних заходів.

Крім зведеної відомості-реєстру, ведуть відомість-реєстр з виходу продукції чи надання послуг.

Первинні облікові документи керівники та обліковці госпро­зрахункових підрозділів подають за суворо визначеним графі­ком, у я кому зазначено термін і черговість їх подання. Звітуючи у кінці місяця (кварталу, року) керівники підрозділів уточнюють розрахунки за виданими чеками па оплату праці, за одержані матеріальні цінності та надані послуги. У господарстві, згідно розробленої схеми, кому який підрозділ видає лімітовані розра­хункові чеки, здійснюється контроль за виробництвом.

Заключною ланкою в загальній системі господарського розрахунку є матеріальне стимулювання та моральне заохочен­ня працівників виробничих підрозділів та підприємства в ціло­му. Система матеріального стимулювання передбачає основну і додаткову оплату праці, преміальні винагороди.

Для правильної організації матеріального заохочення слід дбати про те, щоб усі працівники мали рівні можливості для до­сягнення однакових результатів роботи та рівну винагороду. А також повинні нести матеріальну відповідальність лигає за ті ре­зультати, які залежать від якості роботи колективу підрозділу.

Матеріальне заохочення працівників сільськогосподарських підприємств здійснюється з фонду оплати праці й частини при­бутку. При цьому визначається порядок і джерела формування тарифного та акордного фондів оплати, розцінки за 1 ц продук­ції, 100 грн. валового доходу та на 1 тис.грн. вартості валової продукції, джерела формування фонду матеріального стиму­лювання, порядок кінцевого розрахунку залежно від досягну­тих результатів.

Основними формами оплати праці є: відрядна (проста, про­гресивна, та прогресивно-преміальна) і почасова. При акордно-преміальній оплаті праці не лише додаткова, а й основна оплата здійснюється за продукцію. Крім того, вона передбачає матеріальне заохочення за високу якість робіт, за перевиконан­ня плану виробництва продукції, за скорочення виробничих витрат тощо.

Додаткова оплата та преміювання виплачується за такими показниками: підвищення продуктивності праці; зростання виробництва продукції, порівняно з попередніми роками, покра­щення її якості; збереження поголів’я худоби і птиці; підвищення врожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин порівняно,! плановим рівнем; зниження виробничих вит­рат на одиницю продукції; збереження і бережливе використан­ня техніки тощо.

Винагороду за результати роботи госпрозрахункового підрозділу розподіляють не тільки на постійних, а й на сезон­них, тимчасових та інших працівників незалежно від тривалості їхньої роботи у підрозділі.

Згідно принципу матеріальної відповідальності, окремі пра­цівники одержують лише частину премії, або їх позбавляють її повністю через виробничі недоліки чи порушення. Такі заходи за­стосовують як до членів підрозділ у, так і до його керівництва за не­дотримання технології, а також за порушення трудової дисциплі­ни, псування готової продукції, машин обладнання тощо. Суму спричиненого збитку відносять па збільшення витрат підрозділу з вини якого це сталося і відповідно на збільшення собівартості валової продукції (послуг) підрозділу, що зазнав цих збитків.

Лише при дотриманні всіх вимог впровадження внутрішньо­господарського розрахунку можна досягти високих показників господарської діяльності підприємства.

загрузка...