Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

4. Організація технічного обслуговування, ремонту та зберігання техніки

Організація технічного обслуговування, ремонту та зберіган­ня техніки (машин) полягає в проведенні за графіком відповідного технічного обслуговування і ремонту (поточного, капітального) після: виконання нормативного обсягу робіт в умовних еталон­них гектарах, відпрацьованих мотогодин двигуном або витраче­ного пального в кілограмах (для тракторів); після відповідного пробігу автомобілів в кілометрах (для автотранспорту); після відпрацьованих мотогодин двигуном чи певної кількості зібра­ної площі (для комбайнів); після певної кількості обробленої чи зібраної площі (для інших сільськогосподарських машин).

Щозмінне технічне обслуговування проводять для встанов­лення загального технічного стану, наявності паливно-мастильних матеріалів і готовності техніки до роботи. Його виконують перед початком або в кінці зміни (роботи).

Періодичні технічні огляди, поточні і капітальні ремонти проводять відповідно до нормативів періодичності їх проведен­ня і міжремонтних строків проведення поточних і капітальних ремонтів. Сезонне технічне обслуговування здійснюється перед весняно-літньою і осінньо – зимовою експлуатацією техніки.

Періодичність виконання різних видів технічного обслуго­вування комбайнів встановлюється в залежності від кількості годин роботи двигуна або величини зібраної площі: щоденне – перед початком або в кінці роботи комбайна; планове (періо­дичне) через кожні 60 годин або після збирання кожних 150 га; післясезонне — після збирання врожаю.

Технічний стан причіпних і навісних машин перевіряється під час виконання щоденного технічного обслуговування трак­торів, в агрегаті з якими вони працюють.

Важливе значення має правильна організація ремонтів. Для тракторів і комбайнів передбачені два види ремонтів: поточний і капітальний; для причіпних і навісних сільськогосподарських машин – поточний ремонт. Періодичність проведення поточних і капітальних ремонтів для різних машин характеризується різ­ними показниками. Міжремонтні строки для тракторів виражені в годинах роботи двигуна і кілограмах витраченого пального або в ум.ет.га. Для комбайнів строки ремонтів встановлені в гектарах зібраної площі, а для інших сільськогосподарських машин – в гектарах обробленої чи зібраної площі .Допускається відхилення в строках постановки машин на ремонт в межах 10%.

При плануванні робіт з технічного обслуговування, ремонту і зберігання техніки слід врахувати: наявність тракторів, сільсько­господарських машин і автомобілів на початок планового періо­ду, їхню марку, тип; технічний стан машинно-тракторного парку господарства; фактично відпрацьований час машиною після по­переднього технічного обслуговування, поточного або капітального ремонту і план виробітку на наступний період; періодичність виконання технічних обслуговувань, поточного і капітального ремонту тракторів, автомобілів і сільськогосподарських машин; нормативи затрат праці і коштів на технічне обслуговування, ремонт і зберігання всіх видів техніки; кількість і склад за мар­ками придбаних тракторів, автомобілів і сільськогосподарських машин, а також машин, які підлягають списанню у плановому порядку; спосіб зберігання техніки.

План ремонтів тракторів і комбайнів складають для кожної машини окремо. Основою для цього є обсяг виконаної роботи після останнього ремонту або з початку експлуатації нової ма­шини до початку планового року, плановий обсяг робіт і науково обґрунтована нормативна періодичність певного ремонту чи тех­нічного обслуговування.

Планову кількість ремонтів та технічного обслуговування кожного трактора розраховують за формулами:

(6.28)

де:

Ккр - планова кількість капітальних ремонтів, одиниць;

Вкр - виробіток після останнього капітального ремонту на по­чаток планового року, ум. ет. га;

Впл - річне планове навантаження на трактор, ум. ет. га;

Мкр - міжремонтний строк проведення капітального ремонту, ум.ет.га

(6.29)

де:

Кпр - планова кількість поточних ремонтів, одиниць;

Впл - виробіток після останнього поточного ремонту на поча­ток планового року, ум. ет.га;

Мпр - міжремонтний строк проведення поточного ремонту, ум.ет.га

Запланувавши кількість капітальних і поточних ремонтів, пе­реходять до планування технічних обслуговувань, Так, з капіталь­ним ремонтом збігається поточний, із поточним усі види технічно­го обслуговування; з третім технічним обслуговуванням – перше і друге, а з другим – перше. Ці умови враховано в формулах:

(6.30)

де:

Кто-3 – планова кількість ТО-З, одиниць;

В то-3- виробіток після останнього ТО-З, ум.ет.га;

Пто-3 - періодичність проведення ТО-З, ум.ет.га.

(6.31)

де:

Кто-2 – планова кількість ТО-2, одиниць;

Вто-2 - виробіток після останнього ТО-2, ум.ет.га;

Пто-2 - періодичність проведення ТО-2, ум.ет.га.

(6.32)

де:

Кто – 1 - планова кількість ТО-І, одиниць;

Вто -1 – виробіток після останнього ТО-1, ум.ет.га;

Пто-1 - періодичність проведення ТО-1, ум.ет.га.

Здійснення техоглядів, поточних і капітальних ремонтів в підприємствах, які мають добре обладнані ремонтні майстер­ні відбувається в цих майстернях. При цьому вирішується два завдання: по-перше, питання зайнятості механізаторів у між­сезонні періоди польових робіт та підвищення якості ремонтів; по-друге, здешевлення ремонтів за рахунок усунення переплат ремонтним підприємствам. Однак при відсутності відповідної ремонтної бази капітальні ремонти найдоцільніше проводити в спеціалізованих підприємствах системи «Агротехсервіс» та ін­ших ремонтних заводах за договорами.

На утримання машинно-тракторного парку та автомобілів у технічно справному стані в річному плані передбачають певні суми витрат. Вони складаються з відрахувань на ремонти, тех­нічне обслуговування, заміну та ремонт гумових шин та гусени­ць, зберігання техніки. Витрати обчислюють окремо за марками машин, тракторів, комбайнів. Вартість запланованих ремонтів визначають, виходячи з встановленої періодичності та питомих норм відрахувань за формулами:

ЗккхНк, (6.33)

де:

Зк - планові витрати на один капітальний ремонт певного виду і марки трактора, комбайна, машини, грн.;

Мк - міжремонтний виробіток до капітального ремонту, ум.ет.га;

Нк - норма відрахувань на одиницю виробітку для капіталь­ного ремонту, грн.

ЗппхНпх1,5, (6.34)

де:

Зп - планові витрати на поточний ремонт, грн.;

Мп - міжремонтний виробіток до поточного ремонту, грн.;

Нп - питома норма відрахувань на одиницю виробітку для поточного ремонту, грн.;

1,5 - поправочний коефіцієнт питомої норми витрат на по­точний ремонт.

Якщо роботи з ремонту й технічного обслуговування машин проводять в майстерні сільськогосподарського підприємства, витрати на них облічують за плановою чи фактичною собівар­тістю, а на роботи, виконувані в ремонтних підприємствах за до­говорами в оптових, роздрібних або договірних цінах.

Річні планові витрати на технічне обслуговування, збері­гання техніки, заміну та ремонт гумових шин і гусениць об­числюють множенням планового обсягу робіт на рік на питомі норми відрахувань для цієї мети. Відповідно до плану робіт і плану ремонтів визначають ліміт витрат для кожного трактора  та комбайна.

Умови зберігання техніки значною мірою впливають на  строк використання, технічну готовність машин, витрати на ремонт і технічне обслуговування. Зберігати техніку потрібно (Відповідно до встановлених правил кожного її виду: в гаражах (автомобілі, трактори); під навісами (комбайни, обприскувачі, Сівалки та інша складна техніка); на бетонних майданчиках Ґрунтообробні машини).

Залежно від тривалості зберігання розрізняють коротко­строкове (до двох місяців) і довгострокове зберігання (більше двох місяців).

Контроль за раціональним використанням і зберіганням сільськогосподарської техніки здійснюють керівники підпри­ємства та інженерно-економічна служба господарства.

Підвищенню економічної ефективності використання тех­ніки та інших засобів виробництва сприяють: удосконалення спеціалізації і концентрації виробництва, технології і структури капітальних вкладень; збільшення змінного і сезонного виробіт­ку на одиницю сільськогосподарської техніки, кількість діючого устаткування і міжремонтного періоду його використання; за­безпечення скорочення строків введення в дію фондів і освоєння виробничих потужностей; своєчасне і якісне проведення ремон­тів, скорочення сезонності і організація ритмічної роботи засобів виробництва; підвищення коефіцієнту технічної готовності ма­шин і рівня оперативного управління, поліпшення співвідношен­ня між активною і пасивною частинами фондів; удосконалення засобів праці; прискорення оборотності оборотних фондів; зни­ження собівартості одного умовного еталонного гектара; швидка окупність витрат на придбання техніки і її заміна на більш про­дуктивну тощо.

загрузка...