Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

4. Організація виробничих процесів при вирощуванні зернових колосових культур

Підготовка ґрунту під озимі зернові колосові. Основним способом підготовки ґрунту під озимі зернові є оранка, яку не­обхідно провести не пізніше, ніж за 20 днів до посіву, щоб грунт осів і ущільнився. У випадку запізнення із оранкою обов’язково в агрегаті використовують кільчасто-шпорові котки для ущіль­нення  ґрунту,  обробіток  ґрунту  під  озимі  зернові  повинен бути  диференційований  залежно  від  попередників,  ступеня забур’яненості полів тощо.

Якщо попередник багаторічні трави, тоді поле орють плуга­ми з передплужниками (ПН-4-35, ІІЛН-5-35) на глибину 25-27 см. В агрегаті з плугами застосовують кільчасто-шпорові котки (ЗККШ-6) або при достатній вологості ґрунту – важкі борони (БЗТС-1). Ефективним є застосування в агрегаті з плугом ком­бінованих знарядь, що ущільнюють, подрібнюють і вирівнюють грунт (ППР-2,3, ПВР-2,3).

Після стерневих попередників проводять лущення стер­ні дисковими лущильниками (ЛДГ-10, ЛДГ-15) або лемішними (ПЛ-5-25) відповідно на глибину 6-8 см або 8-10 см, а через 10-12 днів, проводять оранку на глибину 20-22 см.

Якщо попередником є зернові бобові культури, після їх зби­рання без попереднього лущення проводять оранку на глибину 22-25 см. У міру проростання бур’янів проводять один-два по­верхневі обробітки ґрунту. В окремих випадках, після гороху, кормових бобів, вики на незабур’янених площах замість оран­ки можна обмежитись поверхневим обробітком ґрунту. Для цього застосовують дискові лущильники (ЛДГ-10, ЛДГ-15) в два сліди у взаємно-перпендикулярних напрямках на глибину 6-3 см, а на відносно сухих ґрунтах дискові борони (БДТ-3,0, БДТ-7,0). Передпосівний обробіток ґрунту проводять з вико­ристанням агрегатів РВК-3,6, РВК-5,4, які одночасно рихлять, вирівнюють і коткують грунт.

Якщо попередниками є вико-вівсяні, вико-вівсяно-горохові чи бобово-злакові сумішки, озимий ріпак, люпин на зелений корм та інші культури, які рано звільняють поле, є можливість зробити лущення стерні лемішними лущильниками на глибину 10-12 см або дисковими на глибину 6-8 см. Після проростання бур’янів поле орють на глибину 20-22 см. В міру появи бур’янів проводять 2-3 поверхневі обробітки ґрунту. Після просапних культур, які пізно звільняють поле проводять оранку або повер­хневий обробіток ґрунту. Для якісної підготовки ґрунту вико­ристовують комбінований агрегат РВК-3,6.

Після збирання кукурудзи поле дискують дисковими боро­нами (БДТ-3,0, БДТ-7,0) або дисковими лущильниками (ЛДГ-10, ЛДГ-15) у двох перпендикулярних напрямках. Після цього про­водять оранку плугами з передплужниками на глибину 20-25 см. В останні роки все більшого поширення набуває система мінімального обробітку ґрунту. Ця система забезпечує виконан­ня всіх агрозаходів з обробітку ґрунту за 1-2 робочих проходи машин. При цьому використовують комбіновані агрегати РВК-3,6, РВК-5,4, ВИП-5,6, АКР-3,6.

Передпосівний обробіток ґрунту - один із важливих еле­ментів ресурсоощадної технології. Основним завданням перед­посівного обробітку ґрунту є створення структурно-агрегатно­го складу поверхневого шару ґрунту. Поверхня ґрунту має бути добре вирівняною, а підпосівний шар ґрунту достатньо ущільне­ний. Здебільшого після проведення оранки необхідно провести дві культивації. Останній обробіток ґрунту проводять на глиби­ну загортання насіння. Найбільш ефективно використовувати для передпосівного обробітку ґрунту культиватор УСМК-5,4, грунтооброблювальні агрегати РВК-3,6, РВК-5,4, РВК-7,2, ВИП-5,6 та інші в агрегаті з посівними боронами ЗБП-0,6А, а також такі комбіновані агрегати як ЛК-4, АКШ-3,6, АКШ-7,2.

Підготовка ґрунту під ранні ярі зернові колосові. Система обробітку ґрунту під ранні ярі зернові колосові культури в знач­ній мірі визначається їх попередниками. Всі вони добре реагують на зяблеву оранку після всіх попередників і ні в якому випадку не слід допускати веснооранки. При розміщенні після зернових культур чи однорічних трав необхідно провести лущення дис­ковими лущильниками (ЛДГ-10, ЛДГ-15) на глибину 6-8 см, а у випадку сильного забур’янення провести повторне лущення на глибину 10-12 см дисковими боронами (БДТ-3,0, БДТ-7,0), потім глибоку зяблеву оранку.

Після цукрових буряків і картоплі поле орють плугами з пе­редплужниками на глибину 22-25 см. Після кукурудзи для кра­щого заорювання пожнивних залишків, після збирання попе­редника проводять лущення дисковими лущильниками в двох напрямках на глибину 6-8 см або дискують важкими боронами (БДТ-3,0, БДТ-7,0), після чого проводять зяблеву оранку на гли­бину 20-25 см або 25-27 см (при забур’янені полів осотом).

Передпосівний обробіток ґрунту під ранні ярі зернові коло­сові на відміну від озимих розпочинається при фізичному його достиганні. Весняний обробіток ґрунту полягає в закритті во­логи шлейфами і боронами з наступною культивацією на глиби­ну 10-12 см в один-два сліди в агрегаті з боронами. Порядок роз­міщення шлейфів і борін в агрегаті визначається в залежності від стану поверхні поля. Якщо поверхня нерівна, брилувата, тоді в першому ряді встановлюють шлейфи, а якщо грунт ущільнений, тоді в першому ряді встановлюють борони. Площі, які будуть за­сіватися в першу чергу, зразу ж культивують і готують до сівби без попереднього закриття вологи шляхом боронування.

Передпосівний обробіток ґрунту повинен бути виконаний на глибину загортання насіння шляхом проведення напередодні сівби культивації з боронуванням або застосуванням комбіно­ваних агрегатів типу РВК-3,6.

Сівба озимих та ранніх ярих колосових культур. Головне завдання під час сівби зернових колосових культур – висіяти задану кількість насіння на один гектар посівної площі. Крім цього сівбу слід провести в стислі оптимальні агротехнічні строки, висів насіння і гранульованих добрив повинен бути рівномірний, повинна бути дотримана глибина загортання на­сіння, наявність незаробленого в грунт насіння не допускаєть­ся. Відхилення ширини стикових міжрядь у суміжних сівалок не повинно перебільшувати ±2 см, а стикові міжряддя двох суміжних проходів посівних агрегатів не повинні відхиля­тись більше як на ±5 см. Огріхи в результаті великих стикових міжрядь, забивання сошників і насіннєпроводів, а також пере­сіви не допускаються. Поворотні смуги повинні бути засіяні тією ж нормою висіву, що й основне поле. Поверхня поля після сівби повинна бути рівною.

Під час сівби зернових колосових залежно від кліматичних, агротехнічних та інших умов застосовують такі способи: суціль­ний рядковий, перехресний та вузькорядний.

Суцільний рядковий спосіб сівби - найбільш поширений з відстанню між рядками 13-15 см. При цьому способі забезпе­чується більш-менш рівномірне розміщення насіння в рядках і однакова глибина його загортання. Проте цей спосіб має деякі недоліки, головний з яких – нерівномірне розміщення рослин на площі (дуже загущені в рядках).

Перехресний спосіб забезпечує більш рівномірне розміщен­ня рослин на площі. За цим способом вздовж поля висівають звичайними рядковими сівалками половину норми насіння, а впоперек або по діагоналі поля – решту.

Вузькорядний спосіб сівби створює найбільш сприятливе розміщення насіння на площі при відстані між рядками 6,5;7,5 см. Для сівби зернових використовують в основному сівалки СЗ-3,6, СЗУ-3,6, а також СЗА-3,6, СЗТ-3,6, СЗП-3,6, СЗО-3,6, СЗЛ-3,6, СЛТ-3,6, СЗС-2,1, СЗС-2ДМ.

Підготовка поля до сівби включає: виділення поворотних смуг; розбивку поля на загони; розмічування лінії першого про­ходу. При цьому необхідно визначити склад посівних агрегатів і способи їх руху. Способи руху посівних агрегатів вибирають виходячи з характеристики полів (площі, довжини гонів, конфі­гурації, рельєфу, технічних показників агрегату та вимог агро­техніки). При цьому необхідно враховувати, що:

  • сівба повинна проводитись впоперек напрямку оранки або під кутом до неї;
  • напрям останнього передпосівного обробітку ґрунту не по­винен збігатися з напрямом сівби;
  • на схилах сівба повинна проводитись впоперек схилу. Основним способом руху посівних агрегатів при вузькорядній сівбі є човниковий, з перекриттям, діагонально-поперечний, поз­довжньо-поперечний та загінний (аналогічний оранці врозгін).

Човниковий спосіб руху слід застосовувати при роботі одно – або двосівалкових агрегатів на полях з довжиною гонів понад 200 м.

Спосіб руху з перекриттям застосовують на полях квадратної форми.

Діагонально-поперечний та поздовжньо-поперечний спосо­би застосовують на полях прямокутної форми при роботі поо­диноких агрегатів, загінний - при роботі багатосівалкових агре­гатів на полях прямокутної форми великих розмірів, а також на полях трикутної форми. Поворотні смуги при цих способах сівби виділяють тоді, коли суміжні ділянки не дозволяють робити на них повороти. Ширина поворотних смуг для агрегатів з однією або двома сівалками має дорівнювати чотирьом, а для агрегатів з більшою кількістю сівалок – трьом ширинам захвату агрегату.

Догляд за посівами. При догляді за посівами залежно від їх стану проводять: руйнування кірки, підживлення, боронування, коткування, боротьбу з шкідниками і хворобами, застосування регуляторів росту.

Догляд за посівами озимих зернових колосових. З метою підвищення польової схожості насіння при низькій вологості ґрунту зразу ж після посіву поле коткують кільчасто-шпоровими котками (ЗККШ-6, КЗК-10). Це дає також можливість зруй­нувати великі грудочки, вирівняти поверхню ґрунту. При цьому створюється кращий контакт насіння з ґрунтом і посилюється капілярне підняття вологи з нижніх горизонтів.

Якщо восени сніг випав на незамерзлий грунт, необхідно по­силити охолодження ґрунту з тим, щоб запобігти випріванню рослин озимих культур. Досягають цього ущільненням снігу гладкими котками.

Льодову кірку присипають землею, торфом, попелом, вико­ристовуючи ті ж самі машини, що і для поверхневого внесення мінеральних добрив. Висячу кірку можна руйнувати кільчасто-зубчастими котками.

Основними заходами при весняному догляді за посівами ози­мих культур є підживлення місцевими чи мінеральними добри­вами, боронування, а в окремих випадках – коткування.

Весняне підживлення озимих культур необхідно проводити по мерзлоталому ґрунту в комплексі з боронуванням. Весняне боронування посівів запобігає утворенню ґрунтової кірки, змен­шує випаровування вологи і забур’яненість, очищає рослини від відмерлих частин. Найкраще його проводити впоперек на­прямку рядків. Застосовують важкі, середні або посівні борони залежно від стану розвитку рослин. На тих полях, де виявлено випирання озимих, необхідно провести не боронування, а кот­кування кільчасто-шпоровими котками.

Для знищення бур’янів на посівах озимих культур застосову­ють хімічне прополювання в період кущіння і не пізніше виходу рослин в трубку гербіцидами. На насіннєвих ділянках необхідно проводити видове і сортове прополювання. Обов’язковим еле­ментом догляду за посівами є система захисту від шкідників і хвороб. Поряд з цим необхідне застосування регуляторів росту (тур) у боротьбі з поляганням озимих хлібів.

Догляд за посівами ранніх ярих колосових культур. Догляд за посівами ярих колосових складається з коткування, боронуван­ня, підживлення та інтегрованого захисту рослин. При недостат­ній вологості верхнього шару ґрунту поле після посіву коткують кільчасто-шпоровими котками. Прикочування забезпечує добре прогрівання ґрунту, поліпшує водний режим, підвищує польову схожість насіння, сприяє розвитку кореневої системи. Особливе значення післяпосівне прикочування має при засушливій весні, незадовільному обробітку ґрунту, запізненням із сівбою.

Ефективний прийом догляду за ярими колосовими культу­рами – боронування легкими боронами або ротаційною моти­кою на початку фази кущіння поперек напряму рядків посіву або по діагоналі. Своєчасність боронування попереджує утворення кірки, знищує сходи бур’янів, поліпшує кущіння.

Для боротьби з бур’янами на посівах ярих культур в період кущіння застосовують гербіциди. З метою попередження виля­гання культур застосовують регулятор росту (тур).

До обов’язкових заходів з догляду за посівами відносяться та­кож профілактичні і безпосередні заходи боротьби з хворобами і шкідниками.

Збирання врожаю. До комплексу робіт із збирання зерно­вих колосових культур входять: комбайнове збирання хлібів, транспортування зерна, збирання соломи і полови, лущення стерні, механізована доочистка зерна на токах або на зерноочис­них агрегатах. Основним способом збирання зернових культур є комбайновий. Застосовують два способи комбайнового зби­рання хлібів: двофазний (роздільний) і однофазний (пряме комбайнування). Широко застосовується також потокове зби­рання зернових та інших культур з одночасним подрібненням та скиртуванням соломи.

Роздільне збирання зернових. Цим способом слід збирати в першу чергу такі культури, які мають нахил до осипання та полягання; високостеблові соломисті хліба; нерівномірно дозріваючі культури; високозабур’янені посіви. Роздільне збирання має значні переваги перед прямим комбайнуванням: різко зменшу­ються втрати зерна, скорочуються його строки, збільшується продуктивність комбайнів. Цей спосіб складається з двох фаз: скошування хлібів у валки і підбирання та обмолот валків.

Скошування хлібів у валки. Скошують зернові у стадії воско­вої стиглості зерна на чистих посівах, а на забур’янених – протя­гом всього періоду збирання. Скошування чистих посівів рядко­вими жатками закінчується з настанням повної стиглості зерна і початком прямого комбайнування. Для скошування хлібів і ук­ладання стебел у валки використовують агрегати: жатки ЖВН-6А, ЖВН-6А-01, ЖВР-10 в агрегаті з комбайном СК-5М, СК-6-П, “Дон-1500″; “Славутич”, “Джон Дір” та інші, жатки ЖСБ-4,2С, ЖСК-4А, ЖРБ-4,2, а також причіпну жатку ЖРС-4,9А, що агре­гатуються з тракторами класу МТЗ, ЮМЗ і Т-70С.

Вибирають і комплектують жатні агрегати з таким розра­хунком, щоб утворюваний валок надійно утримувався на стерні, рівномірно просихав і мав вагову характеристику відповідно до пропускної здатності молотарки комбайна.

Підготовка поля до скошування. Приступаючи до цієї роботи, необхідно в першу чергу усунути всі перешкоди, які можуть заважати роботі, рухові збиральних машин і транс­портних агрегатів як в межах полів, так і на під’їздах до них. Якщо перешкоди усунути неможливо, їх потрібно обов’язково обгородити або позначити віхами. Потім вибирають напрям і спосіб руху агрегатів, розбивають поле на загінки, визначають місця для укладання скирт соломи, роблять обкоси та проко­си. Напрям руху збиральних агрегатів повинен збігатися з на­прямом оранки і повинен бути перпендикулярним до напряму сівби. При скошуванні зернових культур у валки застосовують такі способи руху агрегатів: загінний з рухом за стрілкою го­динника (в кінці гонів – праві повороти), загінний з розши­ренням прокосу (рух проти стрілки годинника), круговий (за стрілкою годинника), човниковий.

Загінний спосіб руху за стрілкою годинника найбільш до­цільний на полях правильної форми з великою довжиною гонів (400-600 м). В цьому разі час, що витрачається на холості праві повороти агрегату на торцевих сторонах загінок, становить неве­лику частину в загальному балансі часу зміни.

Круговий спосіб руху доцільно застосовувати на полях з ма­лою довжиною гонів, а також на ділянках неправильної форми.

Човниковий спосіб застосовують при використанні агрегатів з фронтальним розміщення різального апарату (жатки ЖВН).

Підбирання валків. Комбайн з підбирачем повинен вільно рухатись по полю, не пошкоджувати сусідні валки і не зачіплю­вати копиці соломи, скинуті під час попереднього проходу агре­гату. Для підбирання валків використовують підбирачі ПТП-3, ПТП-4 в агрегаті з комбайнами СК-5, СК-6. Комбайновий агре­гат підбирає валки в тій послідовності, в якій скошували культу­ри рядковою жаткою. На збиранні зернових потоковим способом найдоцільніше використовувати комплекс збиральних машин у такому складі: два комбайни СК-5 (СК-6) з подрібнювачами со­ломи ИСН-3,5 і автозачіпками; чотири самоскидних транспорт­них візки 2ПТС-4-887А (по два на один комбайн); один начіпний скиртоклад ПФ-0,75 (один на два комбайни).

Збирання зернових прямим комбайнуванням. Комбай­новий агрегат при прямому збиранні врожаю зернових коло­сових виконує одночасно такі операції: скошування стебел, обмолот зерна, збирання соломи і полови в копиці або в транс­портні засоби (при потоковому збиранні). Ці операції вико­нуються за один прохід комбайна. Строки початку збирання зернових при прямому комбайнуванні визначають за воло­гістю і стиглістю зерна. Вологість зерна повинна бути 14-17%. Основна маса рослин (95%) повинна бути у фазі повної стиг­лості (зовнішнє забарвлення стебел жовте). Пряме комбайну­вання слід застосовувати на збиранні зернових культур з під­сівом багаторічних трав, а також низькорослих та зріджених, але незабур’янених хлібів. Висота зрізу рослин при прямому комбайнуванні не повинна перебільшувати 15 см, на збиранні низькорослих та полеглих хлібів – 10 см, а на полях з підсівом трав – до 20 см.

Склад агрегатів для збирання зернових прямим комбайнуванням аналогічний складу агрегатів, які використовуються для підбирання та обмолоту валків. Відмінною особливістю є те, що замість підбирача на жатку комбайна встановлюють ексцентри­кове мотовило. Поле готують для роботи збиральних агрегатів прямим комбайнуванням, як і для скошування у валки. Для прямого комбайнування використовують комбайни СК-5М, СК-6-П, СКД-6, “Дон-1500″.

Організація збирання зернових культур. Для створення безперервності технологічного процесу необхідно вирішити два головних питання: взаємно пов’язати продуктивність ок­ремих ланок системи машин, що застосовуються; організувати безперервне транспортування оброблюваного матеріалу (зер­на, соломи, полови). Принцип безперервності потокового мето­ду забезпечується точним розрахунком продуктивності окре­мих ланок системи машин, кожна з яких повинна працювати із заданою ритмічністю.

При розрахунках потоку необхідно врахувати такі умови початкової організації виробництва: добова продуктивність окремих груп машин повинна дорівнювати добовій продуктив­ності транспортних засобів; темп і ритм виробничого процесу при збиранні зернових культур повинен задавати комбайн; за­дана сумарна продуктивність окремих груп машин досягається підбиранням їх кількості, швидкості руху, тривалості роботи протягом доби; розрахунок середньозмінних норм виробітку (в гектарах площі і вагових одиницях) повинен бути доповнений розрахунком погодинних норм, що дає можливість надійно кон­тролювати виробіток.

Групове розміщення збиральних агрегатів дає можливість краще їх обслуговувати, ефективно використовувати транспор­тні засоби, поліпшувати умови технічного обслуговування, роз­вивати взаємну допомогу у механізаторів.

Організація збирання соломи і полови. При потоковому зби­ранні хлібів подрібнену солому транспортують візками до міс­ць скиртування, де вивантажують і за допомогою скиртокладів подають на скирту. Скиртування подрібненої соломи розпочи­нають із закладання основи скирти. Цю операцію виконують без скиртоклада. Тракторист, що працює на вивезенні соломи, відвозить заповнений соломою візок до місця скиртування і роз­вантажує його впоперек напряму формування скирти.

Другий і наступні візки розвантажують якомога ближче до перших і так роблять до тих пір, поки не буде закладена основа скирти потрібної довжини. Після закладання основи скирти тракторист, що працює на тракторі із скиртокладом, і скиртоправи заповнюють соломою проміжки між укладеними в ряд копицями і вирівнюють краї основи. Процес укладан­ня наступних шарів соломи відбувається так. Трактористи транспортних агрегатів розвантажують візки безпосередньо біля самої скирти. Тракторист, що працює на скиртувальному агрегаті, подає порції соломи в місця, вказані скиртоправами. Останні розрівнюють солому на скирті і потім вивершують її, надаючи верхівці овальної форми. При звичайному способі збирання зернових копиці транспортують до місць скирту­вання начіпними універсальним копицевозами КУН-10 або тросовими рамними універсальними волокушами ВТУ-10. Скиртують солому в цьому випадку за допомогою скиртокла­да ПФ-0,75. Збирання соломи копицевозами застосовують в першу чергу на полях, де одночасно із збиранням хлібів про­водитиметься лущення стерні.

Організація післязбиральної обробки зерна. Цикл післяз­биральних робіт включає зважування і розвантаження зерна, яке привозять від комбайнів, очищення, сушіння зерна з підвище­ною вологістю, навантаження і транспортування зерна на заготі­вельні пункти або до місць зберігання.

Продовольче зерно після збирання комбайном очищають від домішок і при підвищеній вологості висушують до норми. Очи­щення зерна ділиться на первинне і вторинне. Первинне очищен­ня зерна на токах забезпечує повне виділення сміття і не менше 60% насіння бур’янів і зернових домішок. Вторинне очищення зерна (після висушування) забезпечує обробіток зерна до базис­них кондицій. Для очистки зерна на токах використовують уні­версальні машини ОВП-20, ОС-4,5А, ОВС-25, “Петкус”, СВУ-5, для навантаження і перекидання зерна ЛТ-10.

Також широко використовують для комплексної механізації потокової післязбиральної обробки зерна зерноочисні агрегати ЗАВ-10, ЗАВ-20, а також зерноочисні сушильні комплекси КЗС-5., КЗС-10 і КЗС-20.

загрузка...