Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

5. Державне регулювання створення підприємств та агропромислових формувань

Основними аспектами створення підприємств та агропро­мислових формувань (підприємницьких структур) в АПК є:

•  економічний — створення надійного каркасу розвитку еко­номіки, оскільки заінтересованість є основною передумовою ефективного виробництва, яка утверджує економічну свободу, реалізацію потенціалу, інтересів та волі людей;

•  соціальний — забезпечує формування середнього класу як   запоруки   підвищення   добробуту   громадян,   постійного економічного розвитку та соціально-політичної стабільності;

•  політичний — гарантує безповоротність ринкових реформ, створює основу цивілізованого, демократичного суспільства, держави;

•  національний — виступає основою консолідації суспільс­тва, локомотивом динамічного економічного розвитку країни;

•  міжнародний — є показником рівня розвитку, ступеня еко­номічної свободи, цивілізованості країни, її міжнародного авто­ритету, інвестиційної привабливості.

Нездатність значної кількості агропромислових структур про­тистояти дисфункціям ринку породжує такі негативні явища:

  • масове банкрутство підприємницьких структур;
  • втрату державою платників податків (скорочення джерел поповнення державних доходів);
  • посилення соціальної напруги, соціальної нестабільності;
  • збільшення навантаження на державний бюджет (соціалі­зовані виплати).

Державне регулювання підприємницької діяльності покли­кане усунути

суперечність:

  • між слабкою життєздатністю суб’єктів підприємництва су­часної ринкової економіки;
  • між високою макроекономічною та соціально-політичною значущістю підприємства.

Необхідність державного регулювання створення підпри­ємств та агропромислових структур в умовах трансформації суспільства обумовлена:

  • важливістю формування ринкової економіки;
  • значенням становлення вітчизняного виробництва для розвитку національної економіки та суспільного життя країни;
  • відсутністю нормальних макроекономічних умов ;
  • складністю і тривалістю процесу переходу від адміністра­тивно-командної до соціально-орієнтованої ринкової економіки.

Державне регулювання щодо створення підприємств та агропромислових структур — це система правових, організа­ційних та регулятивно-контролюючих заходів держави, спря­мованих на створення сприятливого середовища й управління державним сектором для забезпечення ефективності та конкурентоздатності національної економіки.

Сприятливе середовище — сукупність умов, що впливають на формування і розвиток підприємств.

Воно складається з таких основних елементів.

Економічні умови (фактори) визначають: умови розподілу обмежених ресурсів і ступінь активності підприємницької діяль­ності — ступінь економічної свободи (вільний доступ до інфор­мації, ресурсів, ринків); обсяг сукупного попиту; рівень роз­витку ринків; конкуренції; стабільність національної валюти; податкову політику; рівень доходів населення тощо.

Політична ситуація обумовлює: характер взаємодії сус­пільства і підприємницьких структур, їхню соціальну інтегро­ваність – наявність певних політичних інститутів (партій, рухів, об’єднань), їхню стабільність і характер взаємодії; від­носини між основними гілками влади; способи управління і прийняття рішень; існування інституту соціального партнерства; домінування певної ідеології тощо.

Правове середовище створює: умови для розвитку цивілі­зованих ринкових відносин – стан розвитку ринкового законо­давства (зокрема господарського); характер регулюючого втру­чання держави у діяльність суб’єктів економіки; захист інтересів підприємців.

Соціально-культурне і демографічне середовище виявляє: вплив на формування потреб споживачів, обумовлює специфіку попиту; формування типу економічної культури у суспільстві; кількість населення; рівень його освіти, культури; моральні нор­ми; традиції; релігійні погляди; домінуючі соціально-культурні цінності тощо.

Технологічне середовище обумовлює: не тільки характер виробництва, а й способи підприємницької діяльності – рівні індустріального розвитку країни; рівень науки, техніки; наявні технології і їх впровадження у виробництво тощо.

Природно-географічне середовище визначає, галузеву, територіальну,   зовнішньоекономічну   структуру   економіки; підприємницької діяльності; наявність природних ресурсів; клімат; географічне положення країни тощо.

Інституційно-організаційне середовище характеризує систему органів державного управління, їхню взаємодію з суб’єктами підприємницької діяльності; способи та інструменти держав­ного впливу на підприємництво; розвиток інститутів ринкової інфраструктури (банки, біржі, страхові компанії, рекламні агент­ства тощо) та виробничої інфраструктури (зв’язок, дороги, засо­би масового інформаційного забезпечення тощо).

Основні напрямки інституційних перетворень :

  • реформування правових інститутів та створення ринково­го законодавства;
  • трансформація відносин власності (роздержавлення і при­ватизація), забезпечення легітимності цих процесів;
  • демонополізація економіки та формування конкурентного середовища;
  • реформування       системи       державного       управління (адміністративна реформа);
  • формування системи нових організацій і установ ринково­го типу, створення інститутів ринкової інфраструктури;
  • макроекономічне прогнозування, планування та програ­мування;
  • реформування кредитно-грошової, фінансової та банківсь­кої систем;
  • проведення структурної перебудови національної економі­ки, технічна та технологічна модернізація виробництва;
  • створення інституту соціального партнерства і соціальний контроль за господарською та фінансовою діяльністю.

Механізм впливу держави на діяльність підприємства:

  • формування нормативно-правового поля;
  • державна підтримка підприємництва;
  • адміністративно-економічне регулювання;
  • організаційно-економічна та інформаційна допомога.

Основні напрямки державної підтримки підприємництва в Україні:

  • вдосконалення нормативно-правової бази підприємництва;
  • проведення ефективної конкурентної політики;
  • творення ефективної системи фінансово-кредитної під­тримки підприємця;
  • дерегуляція економіки;
  • створення   сприятливого   інвестиційно-інноваційного клімату;
  • забезпечення стабільності національної валюти;
  • удосконалення приватизаційного процесу;
  • проведення  реструктуризації,  системної  трансформації підприємств, адаптації їхньої діяльності до вимог ринку;
  • підтримка ефективно працюючих підприємств незалежно від форм власності, сприяння розвитку малого підприємництва;
  • підвищення  ефективності  функціонування державного сектору економіки;
  • заохочення    іноземних    інвестицій,    залучення    їх    у приватизаційну сферу і в реальне виробництво;
  • сприяння держави у створенні та розвитку ринкової та соціальної інфраструктури;
  • обмеження  тінізації  економіки  шляхом  стимулювання трансформації некримінальної тіньової економіки у легальну, а також перекриття джерел кримінального бізнесу;
  • ефективне використання міжнародної допомоги з метою розвитку підприємництва;
  • формування у суспільстві відповідного типу економічної культури та морально-психологічної атмосфери.

Цілі державної підтримки підприємництва:

  • формування потужного підприємницького сектору;
  • стимулювання перспективних видів і напрямків діяльності;
  • сприяння нагромадженню інвестиційних ресурсів та інвестищйно-інноваційній діяльності у пріоритетних галузях;
  • забезпечення стабільного функціонування вітчизняного підприємництва в умовах міжнародної конкуренції.

Рис.3.1 Види підприємств та об’єднань.

Сільськогосподарські   підприємства

Сільськогосподарські підприємства

Особисті    селянські   господарства

Сільськогосподарські підприємства

Надання послуг:

–          технікою при виконанні пільгових робіт

–          зооветеринарне обслуговування

–          транспортні

Рис. 3.2. Основні взаємозв’язки між сільськогосподарськими підприємствами і особистими селянськими господарствами

Складові елементи Заходи та їх основний зміст
Організа­ційні Визначення мети і сфери діяльності. Розробка бізнес-плану. Опрацювання та реєстрація установчих документів. Формування органів управління та маркетингової служби.
Нормативно-правові Дотримання вимог законодавства при створенні та функціонуванні структури. Виконання вимог оподаткування та ретельне справ­ляння податків. Здійснення контролю за діяльністю.
Економічні Обґрунтування виробничої бази. Регулювання цінового механізму. Застосування механізму кредитування та лізингу. Вибір механізму міжгалузевих відносин. Оцінка ризику і страхування. Участь у формуванні бюджету.
Соціальні Регулювання рівня оплати праці. Визначення статусу трудового колективу. Система стимулювання і мотивації праці. Соціальний захист і соціальне страхування.
Екологічні Еколого-економічна оцінка проекту. Виробництво екологічно чистої продукції. Запровадження природозахисних технологій. Система захисту навколишнього середовища.

Таблиця 3.1. Класифікація елементів і заходів формування механізму створення інтегрованої структури агропромислових формувань

Критерії класифікації Напрям АПІ Вид і тип АПФ Характер АПФ
Можливість створення на базі окремо взя­того аграрного підприємства. Внутрі­госпо­дарський Агроторгове Агропромислове Агрофірма Господар­ський
Створення на основі синте­зу аграрних, переробних, торговельних і сервісних під­приємств. Між­госпо­дарський та міжга­лузевий Агропромислове об’єднання Агропромисловий комбінат Агропромисловий концерн Агропромислова   фінансова група Виробнича система Міжгоспо­дарський (тери­торіаль­ний)

Таблиця 3.2 Класифікація агропромислових формувань

Рис. 3. 3. Класифікація факторів, що обумовлюють необхідність державного регулювання створення підприємницьких структур

Рис. 3.4. Схема формування нормативно – правового поля

Рис.3.5. Класифікація форм державної підтримки підприємництва

Рис. 3.6 . Суб’єктивні фактори впливу на підприємницькі структури

ЗапИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. 1. Охарактеризуйте поняття власності та дайте характерис­тику форм власності в Україні.
  2. 2. Розкрийте суть організаційно-економічних основ функ­ціонування сільськогосподарських підприємств в Україні.
  3. 3. Охарактеризуйте правові основи функціонування сільсь­когосподарських підприємств.
  4. 4. Перерахуйте та дайте характеристику приватних підприємств.
  5. 5. Перерахуйте та дайте характеристику колективних під­приємств.
  6. 6. Дайте характеристику виробництва сільськогосподарської продукції в особистих селянських господарствах.
  7. 7. Охарактеризуйте організаційні форми міжгосподарська та агропромислових об’єднань.
  8. 8. Назвіть чинники впливу на створення інтегрованої струк­тури агропромислових формувань.
  9. 9. Розкрийте роль держави в регулюванні щодо створення підприємств та агропромислових формувань.
загрузка...