Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

8. Організація виробничих процесів при вирощуванні цукрових буряків

Система обробітку ґрунту під посіви цукрових буряків скла­дається з двох агротехнічних прийомів: осіннього обробітку ґрунту, який супроводжується основним внесенням добрив, і весняного передпосівного обробітку ґрунту.

Основний обробіток ґрунту передбачає одноразове або дво­разове лущення стерні, поверхневе внесення добрив та глибоку зяблеву оранку.

Лущення стерні проводять з метою попередження переси­хання і ущільнення ґрунту зразу ж після збирання попередньої культури. Крім того, це ефективний метод боротьби з бур’янами. На чистих і малозабур’янених полях при відсутності коре­невищних і коренепаросткових бур’янів лущення проводять дисковими лущильниками на глибину 6-8 см в один слід; при наявності таких бур’янів – на глибину залягання кореневищ (10-12 см) у два сліди.

Правильний обробіток ґрунту направлений на знищення бур’янів, шкідників і хворіб. Він забезпечує зароблення в грунт добрив, рослинних решток, створює умови для високоякісної сівби і одержання дружніх сходів. Розрізняють три способи ос­новного обробітку ґрунту під цукрові буряки: звичайний, поліп­шений і напівпаровий. Звичайний обробіток ґрунту включає лущення стерні і глибоку зяблеву оранку. Кращі результати дає лущення стерні лемішними лущильниками на глибину 10-12 см з одночасним боронуванням.

В західних областях України з тривалим літньо-осіннім періодом доцільно застосовувати поліпшену систему зяблево­го обробітку ґрунту, особливо на площах, забур’янених осотом рожевим. Вона складається з дворазового лущення (перше на глибину 6-8 см дисковими лущильниками одночасно з потоко­вим збиранням зернових і друге через 15-20 днів після першого лемішними лущильниками на глибину 10-12 см). Можна вико­ристовувати і інші прийоми поверхневого обробітку ґрунту. В суху погоду поля після лущення боронують і коткують.

Велике значення має глибока оранка в ранні строки. Запіз­нення з оранкою веде до зменшення урожаю. Однак, при прове­денні лущення на глибину 10-12 см з одночасним боронуванням і наступними поверхневими обробітками переваги ранньої оран­ки не є відчутними.

На полях, забур’янених однорічними бур’янами, необхідно застосовувати півпаровий обробіток ґрунту: післязбиральне дискування стерні, глибока оранка з одночасним боронуван­ням і прикочуванням кільчасто-шпоровими котками або кіль­часто-зубовими, одно-двократна культивація з боронуванням в міру ущільнення ґрунту дощами і проростання бур’янів і безполицеве лемішне рихлення на 16-20 см (без борін) в кін­ці осені. Півпаровий обробіток ґрунту особливо ефективний в умовах достатнього зволоження. Глибина оранки під цукрові буряки 28-32 см.

Ранньовесняний обробіток ґрунту передбачає збереження вологи в ґрунті та створення умов для кращого проникнення во­логи в грунт і проростання бур’янів з метою їх наступного зни­щення, що досягається розпушуванням та вирівнюванням по­верхневого шару ґрунту. Ця операція, що називається закриттям вологи, запобігає випаровуванню запасів ґрунтової вологи.

Ранньою весною грунт розпушують і вирівнюють. Цю опера­цію виконують агрегатами, які складаються з борін і шлейфів, за декілька проходів в залежності від ущільненості ґрунту і якості основного обробітку.

Основним завданням передпосівного обробітку ґрунту є роз­пушування ґрунту до дрібногрудочкуватого стану поверхневого шару на глибину 4-5 см і створення умов для зароблення насіння у вологий шар ґрунту на однакову глибину. Його проводять без­посередньо перед сівбою цукрових буряків.

Якщо грунт дуже розпушений, тоді в агрегаті з культиватора­ми застосовують гладкі або кільчасто-зубові котки. На перезволожених полях грунт неспішно прогрівається і погано кришить­ся, тому проводять ранньовесняну культивацію на глибину 8-10 см культиваторами в агрегаті із середніми і легкими посівними боронами. Під час передпосівного обробітку ґрунту для бороть­би з бур’янами застосовують гербіциди.

Урожай цукрових буряків в значній мірі залежить від якості посівного матеріалу. Для посіву використовують каліброване і дражоване насіння районованих сортів і гібридів. Висівають цукрові буряки сівалкою ССТ-12А. Основним способом руху аг­регату при сівбі цукрових буряків є човниковий.

Догляд за посівами. Завданням догляду за посівами цукро­вих буряків є підтримання поверхневого шару ґрунту в розпу­шеному і чистому від бур’янів стані, збереження в ґрунті воло­ги, поліпшення поживного й повітряного режимів, формування необхідної густоти насаджень рослин, а також виконання за­ходів з боротьби із шкідниками і хворобами цукрових буряків. Виконання технологічних прийомів повинно відповідати на­ступним вимогам.

При боронуванні: між суміжними проходами агрегатів не повинно бути пропусків; борони повинні забезпечити дрібногру-дочкувате кришіння ґрунту на глибину 2-3 см; не допускається зміщення клубочків насіння і пошкодження паростків; кількість рослин буряків на 1 га не повинна зменшуватись понад 35% від їх початкової кількості.

При проріджуванні: густота насаджень до збирання не по­винна зменшуватись порівняно з розрахунковою понад 10%; по всій довжині вирізу не допускаються непідрізані рослини, леза лап повинні бути гострими; повне присипання рослин землею в букетах не допускається, часткове – не більше 8%; поверхня поля повинна бути вирівняною.

При міжрядному обробітку і підживленні посівів: при поз­довжніх і поперечних розпушуваннях рослини не повинні пошкоджуватись або знищуватись робочими органами куль­тиватора і ходовою частиною трактора; бур’яни повинні бути повністю підрізані; грунт у міжряддях після проходження куль­тиватора повинен бути пухким, дрібногрудкуватої структури; добрива необхідно вносити на певній відстані від рослин.

Для більш рівномірного загортання насіння, ущільнення ґрунту та забезпечення підняття вологи у верхній його шар слі­дом за сівбою або одночасно з нею поле коткують.

Післяпосівне коткування проводять котками різної маси, залежно від вологості ґрунту і стану його ущільнення. В умо­вах недостатнього зволоження для коткування застосовують важкі котки і в суху весну коткують грунт в два сліди. Коли грунт вологий, поле прикочують легкими котками в один слід. Після коткування або в одному агрегаті з ним проводять бо­ронування легкими боронами з метою запобігання утворенню ґрунтової кірки.

Внаслідок утворення ґрунтової кірки сходи буряків бувають зріджені. На таких посівах важко забезпечити потрібну густоту насаджень. Щоб не допустити утворення кірки на посівах буря­ків після дощу, грунт розпушують, як тільки він почне підсиха­ти. До цієї роботи приступають через 5-6 годин після дощу і ви­конують в найкоротші строки – за 1-2 дні.

Для руйнування кірки застосовують ротаційні (обертові) мо­тики, пружинні борони або зубові посівні борони.

Боронують посіви впоперек рядків, а ще краще під кутом до рядків. Під час роботи борони потрібно весь час очищати від бур’янів, щоб не допустити знищення сходів буряків.

Після появи сходів цукрових буряків рекомендується проводити післясходове суцільне розпушування ґрунту, ос­новним завданням якого є розпушування поверхневого шару ґрунту як в міжряддях, так і в рядках, знищення пророслих бур’янів і, нарешті, часткове прорідження рослин у рядках. Післясходове розпушування, яке здійснюють у фазі розви­неної вилочки або на початку появи першої пари листочків, забезпечує знищення 50-60% бур’янів та зрідження сходів бу­ряків на 20-25%.

Густоту насаджень слід формувати у стислі строки – за 5-6 днів. Запізнення веде до “стікання” рослин і зниження врожаю. Оптимальним строком формування густоти насаджень є період появи першої і другої пари листочків. Для формування густоти насаджень застосовують різні засоби механізації. Дуже пошире­ним способом є букетування сходів – поперечне проріджування

перевалочний. Застосування того чи іншого способу залежить від технічного стану комбайнів, наявності в господарстві транс­портних засобів і трудових ресурсів, відстані перевезень тощо.

При звичайному способі зібрані комбайнами корені виван­тажують на поле окремими купами і доочищують вручну, після чого завантажують в транспортні засоби і відвозять до пунктів переробки цукрових буряків.

При потоковому збиранні зібрані комбайнами корені безпо­середньо подаються в транспортні засоби і відвозяться до пунк­тів переробки цукрових буряків без ручного доочищення.

При перевалочному способі зібрані комбайнами корені пере­возять на перевалочний пункт в кінці гонів і розвантажують у великі купи або польові кагати. Звідти буряконавантажувачами корені подають в транспортні засоби і відвозять до пунктів пере­робки цукрових буряків.

Потоково-перевалочний спосіб є комбінацією двох поперед­ніх, тобто частину коренів відвозять на переробні пункти, а решту на перевалочний пункт. Перевалочний і потоково-перевалочний способи дозволяють робити вибіркове ручне доочищення коренів.

При комбайновому збиранні корені повинні бути повністю зібрані. Загальна засміченість коренів не повинна перевищувати 10%, в тому числі зеленою масою не більше 3%. Якщо зелені доміш­ки складають більше 3%, корені необхідно доочищати вручну.

Зібрані корені не повинні мати значних пошкоджень. Кількість деформованих коренів не повинна перебільшувати 3%. Маса зрізаних головок коренів, що відходять в гичку, не повинна перевищувати 5% загальної маси коренів. Зібрані ко­рені відвозять на пункти переробки в день збирання, а, якщо це неможливо, їх необхідно укладати в польові кагати і вкри­вати шаром землі. Бурякозбиральні комбайни бувають двох типів: бральні та із зрізом гички на корені. В останні роки для збирання цукрових буряків використовують бурякозби­ральні комплекси в склад яких входить гичкозбиральна ма­шина БМ-6М, самохідний бурякозбиральний комбайн КС-6А і, звичайно, транспортні засоби. Для навантаження коренів застосовують СПС-4,2, для відвезення гички ПСЕ-12,5, а ко­ренів – 2ПТС-4.

Для проведення збирання цукрових буряків поле старанно готують. З цією метою за 2-3 дні до початку збирання кожну бу­рякову плантацію уважно оглядають, видаляють сторонні пред­мети, бур’яни з міжрядь, засипають канави, агротехнічно оціню­ють поля, розбивають їх на загінки, готують поворотні смуги.

Раціональний вибір розмірів загінок зводить до мінімуму хо­лості переїзди збиральних агрегатів, значно підвищує продуктив­ність комбайнів. Після збирання буряків з поворотних смуг поле розбивають на загінки так, щоб їх межі співпадали із стиковими міжряддями.

Збирати цукрові буряки розпочинають із непарних загінок, з кожного боку яких збирають 12 рядків перевалочним способом, між загінками утворюються проходи завширшки по 5,4 м і в кож­ній залишається однакова кількість рядків. Корені при цьому, як і при збиранні буряків з поворотних смуг, на ходу завантажують у причіп і вивозять на край поля та укладають в тимчасові кагати. Збирають на двох суміжних загінках, між якими зробле­но проходи. Спочатку збирають 48 (60) рядків у кожній загінці окремо. Агрегат при цьому рухається за стрілкою годинника з правими поворотами. Рядки, що залишалися в середині обох за­гінок, збирають одночасно, рухаючись проти стрілки годинника з лівими поворотами. Отже, половину рядків у кожній загінці збирають врозгін, а другу половину – всклад.

Потоковий спосіб характеризується безперервністю техноло­гічного процесу. Потребує суворої погодженості роботи комбай­нів і транспортних засобів. Для практичного здійснення потоко­вого способу існують значні труднощі, які полягають у збільшенні потреби в транспортних засобах. Перевалочний спосіб збирання застосовують при великій відстані до приймального пункту та недостатній кількості транспортних засобів. При цьому збіль­шується обсяг навантажувально-розвантажувальних робіт, але зменшується потреба в транспортних засобах.

При потоково-перевалочному способі збирання з груповим використанням машин, коли на одному полі, але в різних сусід­ніх загінках працює 2-3 комбайни, в значній мірі поєднуються позитивні сторони потокового і перевалочного способів. В ць­ому разі можуть бути використані як автомобілі, що відвозять продукцію з поля на приймальні пункти, так і тракторні приче­пи або автосамоскиди, що відвозять корені в кінці гонів. Запас коренів, що формується в кінці гонів, дає можливість вивозити їх вдень і вночі, незалежно від режиму роботи комбайнів. При збиранні буряків потоковим або перевалочним способом вруч­ну тільки підбирають невибрані і загублені комбайном корені та розрівнюють гичку в причепі. Для підбирання коренів, до агрегату виділяють 4-6 чоловік, які укладають їх в транспорт­ний причіп, в кузов шасі Т-16 або підводу. Підібрані корені від­возять на край поля, доочищають і складають у купи, звідки вантажать у транспортні засоби навантажувачем.

Якість роботи бурякокомбайна визначається кількістю не-підкопаних та втрачених на поверхні коренів, яка не повинна пе­ревищувати відповідно 1 і 6% від загальної кількості коренів.

загрузка...