Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

9. Організація виробничих процесів при вирощуванні картоплі

Підготовка ґрунту і садіння. Найкращими попередниками картоплі на Поліссі є люпин на зерно, озима пшениця або жито, які висівають після люпину. В Лісостепу картоплю, як правило, висаджують після озимої пшениці (попередниками якої були зернобобові, кукурудза на силос, однорічні трави), а також після зернобобових, багаторічних і однорічних трав, цукрових буря­ків. На торф’яних ґрунтах кращими попередниками є озимі куль­тури. Основними органічними добривами під картоплю є гній і торфогноєві компости, які необхідно вносити з осені під зяблеву оранку. На фоні органічних добрив вносять також повне міне­ральне удобрення.

Обробіток ґрунту під картоплю залежить від зони, типу ґрунтів, попередника, строків внесення добрив. В районах Лісо­степу в залежності від забур’яненості полів проводять звичай­ний або поліпшений осінній обробіток ґрунту. Після збирання стерневих попередників проводять лущення стерні дисковими лущильниками на глибину 6-8 см, а через 2 тижні – лемішними лущильниками на глибину 10-12 см. Через 10-15 днів проводять приорювання органічних і мінеральних добрив. Основними ви­могами до підготовки ґрунту під картоплю є утворення розпу­шеного орного шару, що забезпечує необхідний водно-повітря­ний режим, а також створює умови для рівномірного загортання бульб на встановлену глибину.

Весною підготовку ґрунту розпочинають з боронування або культивації в агрегаті з боронами. Після закриття вологи (якщо під зяб не вносили органічні добрива) вносять органічні добрива і приорюють їх плугами з вирізними полицями.

На полях, де проведена зяблева оранка, весною проводять бо­ронування в один-два сліди і культивацію. На важких ґрунтах взамін культивації проводять переорювання зябу або обробля­ють поле плугами без полиць. На перезволожених ґрунтах при затяжній весні перед садінням картоплі проводять додаткове рихлення на глибину 16-18 см.

Для садіння відбирають бульби масою 60-80 г. Садіння кар­топлі яровизованими на світлі і пророщеними бульбами приско­рює розвиток рослин і бульбоутворення. Тому для вирощування ранньої картоплі насіннєві бульби обов’язково пророщують. Яровизують бульби у світлому приміщенні при температурі 12-15° протягом 30-45 днів. Пророщують в темному приміщенні у вологому середовищі (тирсі, торфовій крихті, перегної) при тем­пературі 12-16° протягом 15-20 днів. При відсутності відповід­них приміщень бульби пророщують на відкритому повітрі. Для цього картоплю розкладають на майданчику у 2-3 шари на 12-15 діб, лише вночі прикриваючи соломою чи матами, щоб запобігти пошкодженню бульб приморозками.

Садити картоплю розпочинають весною, коли грунт про­гріється і на глибині 10 см температура його досягне 6-8° тепла. Застосовують гребеневий і напівгребеневий способи садіння картоплі. При гребеневому садінні глибина розміщення бульб на важких ґрунтах повинна бути 12-14 см, а на легких 14-16 см, при напівгребеневому способі – 12-14 см. Цей спосіб садіння створює кращі умови прогрівання ґрунту, прискорює проростання бульб, дає можливість провести розпушення міжрядь до появи сходів, тому що гребенева і напівгребенева поверхня ґрунту є добрим орієнтиром для водіння трактора у міжряддях. Густота садіння повинна складати для товарних сортів картоплі 60-65 тис. кущів на гектар (3-4 т/га). Великі бульби садять глибше, дрібні – міл­кіше. У ранні строки садять мілкіше, ніж у пізні. Для садіння використовують картоплесаджалки СН-4Б-2, СКМ-6.

Догляд за посівами. При садінні картоплі гребеневим і напівгребеневим способами створюються сприятливі умо­ви для розвитку рослин: гребенева поверхня рядків краще прогрівається, менше ущільнюється під дією опадів, на гребе­нях швидше проростають бур’яни, а сама гребенева поверхня рядків дозволяє розпушувати міжряддя в будь-який час. Все це в кінцевому підсумку створює значно кращі умови для по­яви повних та більш дружніх сходів картоплі. Для створення напівгребеневої поверхні рядків з овально-обтічною формою, яка стійка проти вітрової ерозії та злив, а також краще зберігає вологу, за дисковими загортачами саджалок СН-4Б замість стандартних борінок підвішують профільні райборінки ОР.

Для створення необхідної аерації ґрунту на глибині за­гортання бульб та повного знищення проростаючих бур’янів як в міжряддях так і в рядках посівів картоплі на 7-8-ий день після садіння грунт в міжряддях розпушують на глибину 12 см, а рядки та захисну смугу шириною 30-35 см одночасно обробляють спеціальною профільною борінкою в одному агре­гаті з культиваторами. Для цього використовують культиватор КОН-2,8ПМ або КРН-4,2Г.

Другий міжрядний обробіток проводять через 7-8 днів піс­ля першого, аналогічно першому в залежності від стану ґрунту і засміченості бур’янами, а через 7-8 днів можна провести третє розпушування міжрядь на глибину 16-18 см з одночасним під­живленням мінеральними добривами. Його проводять при ви­соті рослин 10-12 см. В умовах Полісся та Лісостепу підгортати картоплю на глибину 8-10 см необхідно в період змикання бадилля. На плантаціях картоплі разом із міжрядними обробітка­ми необхідно застосовувати систему хімічного захисту рослин від бур’янів, шкідників і хворіб.

Збирання врожаю. Збирають картоплю в період засихання бадилля. Збирають бадилля бадилезбиральними машинами (КИР-1,5Б), а бульби картоплекопачами (КСТ-1,4) або картопле­комбайнами (ККУ-2А). Досить поширеним способом збирання картоплі комбайнами є потоково-груповий.

При потоковому способі збирання всі операції механізовані, вони становлять єдиний виробничий процес з найбільш раціо­нальним використанням набору машин, який застосовується для цієї мети. Зібрана комбайном картопля вивантажується в тракторний причіп або автосамоскид і транспортується на сор­тувальний пункт, де її очищають від дрібних домішок і розподі­ляють на три фракції. Потокове збирання картоплі включає всі операції з обробки і вивезення бульб від підкопування рядків до відправлення бульб на зберігання чи реалізацію. При цьому процес обробітку і транспортування бульб безперервний, за­вдяки чому виключаються зайві перевалочні операції. Однією з основних переваг потокового способу є також і те, що він дає можливість здійснювати комбайнове збирання картоплі в різ­них умовах, тому що на картоплесортувальному пункті бульби не лише сортуються, а й очищаються від землі та сторонніх до­мішок. Для сортування картоплі використовують сортувальний пункт КСП-15 і буртонакривач БН-100.

Збирання картоплекопачами. Найбільш поширені два спосо­би збирання картоплекопачами.

Перший спосіб - викопані бульби підбирають безпосередньо за кожним проходом агрегату.

Другий спосіб - картоплекопачі працюють незалежно від робітників-підбиральників. При цьому підкопування картоплі розпочинають за 1,5-2 години до приходу прибиральників, щоб підготувати достатню площу для підбирання бульб. Картоплекопачі викопують картоплю через два рядки, що забезпечує незалежну роботу агрегату від підбирання бульб. До того ж бульби деякий час підсихають і тому менше пошкоджуються при навантаженні і транспортуванні та краще зберігаються. Підбирати картоплю найкраще з одночасним сортуванням, для чого кожна пара підбиральників збирає бульби в окремі корзини, в одну – продовольчу картоплю, в другу – дрібну та непридатну для зберігання. Для збирання насіневої картоплі цей спосіб виключає потребу в подальшому її сортуванні та перебиранні.

загрузка...