Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Аналіз активних операцій комерційного банку, їх структура

Активи - це економічні ресурси, що перебувають у розпорядженні банку, використання яких, ймовірно, принесе в майбутньому дохід.

Активи виступають у вигляді основних засобів, готівки в національній або іноземній валюті в касі банку, заборгованості за позиками, цінних паперів, які знаходяться в портфелі банку тощо.

Мета аналізу активів банку – з одного боку оцінка раціональності фактичної структури активів з точки зору забезпечення прибутковості та стабільності роботи банку, а з іншого визначення шляхів її оптимізації і узагальнюючої оцінки, прогнозу майбутніх результатів діяльності і фінансового потенціалу банку.

Поняття ліквідності пов’язується з активами банку. Під ліквідністю активів розуміють їх здатність швидко та без суттєвого зниження вартості перетворюватися в грошову форму. За ступенем ліквідності (тобто легкості перетворення в грошові кошти) банківські активи поділяють на групи.

1. Високоліквідні активи - це такі активи, які знаходяться в готівковій формі або можуть бути швидко реалізовані на ринку. Це – готівкові кошти, дорожні чеки, банківські метали, кошти на рахунках в інших банках, державні цінні папери. У міжнародній практиці до складу високоліквідних активів можуть включатися банківські акцепти, векселі та цінні папери першокласних емітентів.

2. Ліквідні активи - це такі, які можуть бути перетворені в грошову форму протягом певного періоду часу (наприклад, ЗО днів). До цієї групи відносять платежі на користь банку з термінами виконання в зазначений період, такі як кредити, у тому числі і міжбанківські, дебіторська заборгованість, інші цінні папери (крім високоліквідних),які обертаються на ринку.

3. Низьколіквідні активи - прострочені, пролонговані та безнадійні кредити, безнадійна дебіторська заборгованість, цінні
папери, які не обертаються на ринку, господарські матеріали, будинки, споруди та інші основні фонди.

Попит на ліквідні засоби в банках підвищується з таких основних причин:

  • зняття клієнтами коштів зі своїх рахунків;
  • надходження кредитних заявок, які банк вирішує задовольнити;
  • настання строків погашення заборгованості за позиками, одержаними банком;
    • настання термінів платежів до бюджету;
    • виплата дивідендів акціонерам.

Отже, потреба в ліквідних коштах може виникнути як при здійсненні пасивних операцій банку (зняття коштів з клієнтських рахунків, погашення заборгованості банку тощо), так і внаслідок проведення активних операцій (видача чи пролонгація кредитів), якщо рішення про розміщення коштів приймається раніше, ніж знайдено відповідні джерела фінансування.

Аналіз активів банку також проводять за таким групуванням:

  • грошові кошти;
  • кошти в НБУ;
  • кошти в інших банках: “Залишки на коррахунках” і “Депозити та кредити”;
    • портфель цінних паперів;
    • кредитний портфель;

•  інші активи.                                                                                                 і
Грошові кошти та кошти в НБУ показують наявність у банку

ліквідних активів для здійснення власних та клієнтських розрахункових операцій. Ці кошти здебільшого не приносять банкові доходу, відтак їх надмірний рівень фактично призводить до невикористання банком можливості розширення своїх операцій. Однак, у період фінансової нестабільності значні обсяги зазначених активів можуть вважатися позитивною ознакою стабільності банку.

Кошти на кореспондентських рахунках в інших банках також виконують роль миттєво ліквідних активів для проведення розрахунків. За ними банк не отримує доходів, тому їх питома вага в сумарних активах, як правило, є незначною.

Натомість за депозитами та кредитами в інших банках комерційний банк отримує доходи. Але слід пам’ятати, що основним завданням банківської діяльності є залучення тимчасово вільних коштів та їх вкладення в реальні операції, тобто надання іншим небанківським установам.

Казначейські облігації внутрішньої державної позики характеризують обсяг вкладень банку в державні цінні папери. Інші цінні папери вказують на загальний обсяг вкладень банку в торгові та капітальні цінні папери, випущені недержавними емітентами, а також вкладення банку в асоційовані та дочірні компанії.

Кредитний портфель відображає залишки всіх наданих кредитів, за винятком міжбанківських.

Основні фонди характеризують операційні і не операційні основні засоби та капітальні вкладення в них. Вкладення значних коштів у недоходні активи погіршує структуру активів та їх доходність.

Дані таблиці свідчать, що при загальних темпах приросту активів на 6,1 %, темпи приросту високоліквідних активів і кредитного портфеля складають відповідно 16,7 % та 13,1 %. Це означає, що комерційний банк розширює кредитну діяльність, одночасно турбуються про свою ліквідність і надійність.

Викликає занепокоєння зменшення портфеля цінних паперів, як у загальних активах за абсолютним обсягом, так і питомою вагою. Особливої уваги потребує інвестиційна діяльність банку, яка поряд з кредитною є основною.

Зниження нематеріальних активів банку відбулося в результаті їх зносу за період, який аналізується, у той час як приросту їх не здійснювалося.

Високий темп приросту характеризує динаміку основних засобів. Це може бути наслідком розвитку банку, розширення мережі його філій, підвищення рівня технічного забезпечення тощо. У цьому випадку зміни можна вважати нормальними. Але якщо тенденцію підвищення питомої ваги основних засобів не буде зупинено, структура активів банку погіршиться і перетвориться на неефективну.

Таблиця 1 Динаміка, склад та структура активів комерційного банку

Показник На початок року На кінець року Відхилення
Тис. грн. У відсот­ку до підсум­ку Тис. грн. У відсот­ку до підсум­ку Абсо­лютне, тис. грн. У відсот­ку до бази За пп

струк­тури

1 2 3 4 5 6 7 8
1. Грошові кошти 3119,5 2,5 3296.4 2,5 176.9 105,7
2. Кошти в НБУ 1254,3 1,0 1745.8 1,3 491.5 139,2 0,3
3. Кошти в інших банках 12792,2 10,4 14982,8 11.5 2190,6 117,1 1.1
3.1. Залишки на коррахунках 11465,8 9,3 12935,0 9.9 1469,2 112.8 0,6
3.2. Депозити та кредити 1326,4 1,1 2047,8 1,6 721.4 154,4 0,5
4. Портфель цінних пагіерів 27209,3 22.1 23868.0 18.3 -3341,3 87.7 -3,8
4.1. Цінні папери для продажу 18539,3 15,1 17674,0 13,5 -865.3 95.3 -1.6
4.2. Цінні папери для інвестицій 8670.0 7,0 6194.0 4.8 -2476.0 71.4 -2.2
5. Кредитний портфель 21535,1 17,5 24355,4 18.7 2820,3 113,1 1.2
6. Основні засоби 36993,0 30.1 40700,9 31.2 3707,9 110.0 М
7. Нематеріальні активи 189,3 0.2 136.0 0.1 -53,8 71.6 -0.1
8. Інші активи 19905,1 16.2 21437,7 16.4 1532,6 107.7 0.2
Всього активів 122998,3 100,0 130523,0 100.0 7524.7 106,1 -

Значний темп приросту інших активів вимагає уважного дослідження. Особливо, якщо його спричинило зростання дебіторської заборгованості. Дебіторську заборгованість складають кошти тимчасово вилучені з обороту, тому бажаним є скорочення або, принаймні, стабілізація її питомої ваги в загальних (сумарних) активах банку. Слід мати на увазі, що висока питома вага інших активів є найнегативнішою ознакою в діяльності банку.

Підводячи підсумок можна сказати, що динаміка, склад і структура активів відповідає основним принципам і напрямам розвитку банку, але розвиток активів у подальшому вимагає їх корегування в напрямі підвищення питомої ваги кредитно-інвестиційного портфеля й уповільнення темпів приросту основних засобів та інших активів.

Високоліквідні активи - це активи, які легко трансформуються у готівкові кошти.

Першим етапом аналізу ліквідності банку є виявлення того, наскільки банк дотримується нормативів ліквідності, установлених Національним Банком України (НБУ).

В Україні встановлено нормативи ліквідності.

1.Норматив миттєвої ліквідності – розраховується як співвідношення суми коштів на кореспондентських рахунках банку (Ккр) та в касі (Ка) до поточних зобов’язань (Пр):

НМЛ=(ККР+КА):ПР)*100

До поточних зобов’язань відносять: кошти до запитання інших банків, розміщені в банку (у т. ч. кошти НБУ), кошти бюджетів, кошти до запитання юридичних і фізичних осіб.

Нормативне значення має бути не меншим за 20 %.

2.  Норматив загальної ліквідності – розраховується як співвідношення загальних активів (А) до загальних зобов’язань банку
(3) за формулою:

НЗЛ=А:З*100

Нормативне значення має бути не меншим 100 %.

1.  Норматив співвідношення високоліквідних активів і робочих активів – показує частку високоліквідних активів (Ва) у робочих активах (Ра):

НВР=ВА:РА*100

До високоліквідних активів належать готівка в касі, дорожні чеки, банківські метали, кошти до запитання (у т. ч. коррахунки) і строкові депозити в НБУ та інших банках, боргові цінні папери, що рефінансуються НБУ.

Робочі активи визначаються як загальна сума активів, скоригована на величину прострочених та сумнівних до повернення активів.

Нормативне значення має бути не меншим за 20 %.

Як показують розрахунки, показники ліквідності банку протягом періоду, що аналізується, знизились. Така тенденція в цілому негативно оцінюється з погляду зовнішніх по відношенню до банку суб’єктів аналізу (НБУ, кредиторів, клієнтів тощо). Так, норматив співвідношення високоліквідних та робочих активів, який у першому періоді мав найнижче значення, у другому періоді банку дотримати не вдалося. З іншого боку, подібну ситуацію не можна однозначно трактувати як погіршення ліквідності банку. Якщо банк має міцні позиції на ринку, то відновити значне зниження нормативу (на 0,2 % проти нормативного значення) нескладно. Водночас ефективне розміщення надмірних ліквідних коштів у дохідні активні операції дозволяє банку підвищити прибутковість, що є позитивним моментом з погляду акціонерів (власників) банку.

загрузка...