Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Аналіз можливого формування портфеля замовлень, попиту та пропозиції, конкурентоспроможність продукції, критична маса продажу.

Для визначення обсягів виробничої програми підприємства, об’єднання, фірми повинні насамперед вивчити ринок продукції, оцінити дієвість його економічних та правових регуляторів.
Одночасно проводиться глибоке дослідження виробничих можливостей підприємства, засобів виробництва, трудових ресурсів, капіталу.
Саме комплекс таких досліджень дає змогу накреслити параметри виробничої програми, що у свою чергу, визначають можливості формування портфеля замовлень.
Головними з них є:
• попит на продукцію підприємства;
• конкурентоспроможність продукції;
• можливості укладення договорів поставки на менш вигідних умовах;
• напруженість виробничої програми;
• діапазон коливань ціни на продукцію;
• критична маса продажу.
Попит визначається сукупністю потреб людей щодо певного товару чи послуг, тобто це та кількість товарів (послуг), яку покупці мають бажання та можливості купити за такою ціною.
Попит на продукцію залежить від впливу факторів:
• насиченість ринку продукцією;
• конкурентоспроможність продукції;
• реклама;
• платоспроможність населення;
• ціна на продукцію;
• якість продукції;
• смаки й уподобання покупців.
В умовах ринкової економіки підприємства (товаровиробники) самостійно визначають ціни на продукцію, яку вони виробляють. Це зумовлює виникнення цінової конкуренції між виробниками. Кожний з них намагається продати вироблений товар і цим самим зміцнити своє становище на ринку.
В умовах цінової конкуренції зміцнюють своє становище на ринку ті підприємства, які виробляють товар з високою ціновою конкурентоспроможністю, під якою розуміють ступінь можливого зниження товаровиробником ціни на свій товар порівняно з ринковою ціною.
Максимальну ціну визначає попит на товар. Вона в значній мірі залежить від якості товару. Мінімальну ціну визначають витрати на одиницю продукції, тобто собівартість продукції, яка відображає критичну точку продажу. Ціна нижча собівартості зумовлює збитковість виробництва продукції. Чим більша різниця між ціною і собівартістю, тим більший прибуток на одиницю продукції, тим вища конкурентоспроможність підприємства.
Цінову конкурентоспроможність продукції визначають за формулою: ЦК=Ц-С /Ц
де ЦК – цінова конкурентоспроможність;
Ц – ціна продажу одиниці продукції;
С – собівартість одиниці продукції.
Цінова конкурентоспроможність відображає частку прибутку, яка припадає на 1 грн. виручки від реалізації продукції.
Чим більший коефіцієнт, тим вища конкурентоспроможність продукції.
Максимальний прибуток можна одержати не обов’язково при встановленні максимальної ціни на товар. І тут виникає проблема оптимізації ціни, тобто потрібно знайти таку ціну на товар (при певному об’ємі його продажу), при якій прибуток буде максимальний (цільовий).
Критична маса продажу являє собою такий мінімальний обсяг реалізованої товарної продукції який дозволяє підприємству уникнути збитку в результаті його діяльності. У точці беззбитковості підприємство не одержує ні збитку ні прибутку: Т= ПЗ/ Ц-ЗЗ

загрузка...