Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Аналіз основних засобів

Джерелами даних аналізу є:

  • статистична звітність підприємства
  • матеріали бухгалтерського обліку
  • інвентаризаційні відомості
  • книги складського обліку
  • відомості дефектів
  • кошториси на ремонт, придбання, будівництво, реконструкцію і модернізацію основних засобів тощо.

Економічне значення основних фондів полягає в тому що вони визначально впливають на продуктивність праці.

Залежно від цільового призначення основні засоби поділяють на дві групи:

  • Основні виробничі засоби – беруть безпосередню участь у процесі виробництва та формуванні собівартості і вартості продукції.
  • Основні невиробничі засоби – не беруть такої участі, вони формують соціальні умови життя людей на селі, а тому рівень забезпеченості ними опосередковано впливає на результати виробничої діяльності.

•        Виробничі сільськогосподарського призначення. До них відносять будівлі, споруди, передавальне обладнання, робочі і силові машини та обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади, обчислювальну техніку та програмні засоби до неї, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар, робочу та продуктивну худобу, багаторічні насадження, внутрішньогосподарські дороги, мости та інші основні засоби.

• Виробничі  несільськогосподарського             призначення.

Представлені   промислово-виробничими   і   будівельними   засобами, Фондами торгівлі  і  громадського  харчування.

Використавши вартісну оцінку, визначають структуру основних засобів, узагальнені показники потреби і забезпеченості ними аналізованого підприємства, а також зміну і відтворення основних засобів.

При цьому слід ураховувати, що засоби можуть оцінюватись за : початковою вартістю, тобто в цінах, які були в момент придбання (будівництва) даного об’єкта;

  • відновною – вартість їх відтворення в умовах сьогоднішнього дня;
  • залишковою, яку визначають різницею між балансовою (початковою або відновною) і сумою амортизаційних відрахувань (зносу);
  • ліквідною – вартість реалізації фізично або морально застарілих основних засобів, які виводять з виробничого процесу;
  • ринковою - ціна можливої реалізації з урахуванням попиту і пропозиції на них тощо.

Вартісна оцінка основних засобів дає змогу розрахувати показники :

Показник росту характеризує темпи розширення основних засобів у результаті їх заміни і розраховується відношенням вартості основних засобів на кінець аналізованого періоду до їх вартості на початок аналізованого періоду.

Показник надходження (введення) основних засобів показує інтенсивність їх оновлення і розраховується відношенням вартості основних засобів, що надійшли протягом аналізованого періоду до їх вартості на кінець даного періоду .

Показник вибуття основних засобів показує інтенсивність їх вибуття й обчислюється відношенням вартості основних засобів, що вибули протягом аналізованого періоду до їх вартості на його початок .

Співвідношення між показником оновлення і вибуття основних засобів покаже ступінь інтенсивності їх оновлення.

Важливим показником, що характеризує потенційну придатність до використання основних засобів, є коефіцієнт придатності, який розраховують відношенням залишкової вартості основних засобів до їх балансової вартості.

Залишкову вартість розраховують як різницю між балансовою вартістю основних засобів і сумою їх зносу. Розрахунок може виконуватись як на початок, так і на кінець аналізованого періоду. Доповнюючим   показником   до   вищеназваного   є   коефіцієнт зношення, який обчислюють відношенням суми зносу до балансової вартості основних засобів.

Сума коефіцієнтів придатності і зносу становить одиницю або

100 %.

Під терміном “основні фонди” розуміють вартість основних засобів у їх вартісному виразі.

Забезпеченість підприємства основними фондами визначають за вартістю засобів з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь і на одного працюючого. Аналіз проводять за первісною (балансовою) вартістю основних засобів.

Фондозабезпеченість визначають діленням наявних основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до площі сільськогосподарських угідь або площі орних земель.

Для оцінки впливу структури основних виробничих фондів на ефективність їх використання обчислюють показник фондоозброєності праці працівників підприємств.

Під фондоозброєністю праці розуміють вартість основних виробничих засобів, що припадає на середньорічного працівника підприємства. Обчислюють її відношенням вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до середньорічної кількості працівників.

При аналізі забезпеченості основними фондами обчислюють їх розмір і структуру, визначають зміну структури фондів і відповідність їх виробничій спеціалізації.

Фондовіддача – відношення вартості виробленої с.-г. продукції до первісної середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення.

Фондомісткість – це зворотний показник фондовіддачі. Він указує, скільки було використано основних виробничих фондів для виробництва однієї гривні продукції. Із завершенням комплексної механізації й автоматизації виробництва, що можливо за стабільного розвитку економіки, будуть створені об’єктивні передумови для зниження фондомісткості виробництва, а значить, і для підвищення фондовіддачі.

Шляхи підвищення фондовіддачі:

  • збільшення вартості продукції за рахунок підвищення врожайності і продуктивності худоби
  • впровадження інтенсивних технологій тощо;

4. Факторний аналіз обсягу механізованих робіт.

від.

Для аналізу забезпеченості господарства енергетичними засобами всі енергетичні потужності перераховують у механічні кінські сили. Потужність первинних механічних двигунів виражають у механічних кінських силах (потужність трактора визначають за потужністю мотора), а потужність вторинних двигунів – електрогенераторів, електромоторів -у кіловатах (1 к.с.= 0,736 кВт; 1 кВт = 1,36 к.с).

Потужність знижувальних трансформаторів виражають у кіловольт-амперах.

Аналітичну інформацію використовують із статистичної звітності та даних первинного і бухгалтерського обліку.

Аналіз забезпеченості господарства енергетичними ресурсами проводять за натуральними показниками – енергозабезпеченості підприємства та енергоозброєності праці.

Енергозабезпеченість господарства характеризує розмір енергетичних потужностей, її обчислюють діленням сумарної потужності на одиницю площі сільськогосподарських угідь.

Енергоозброєність праці характеризує озброєність живої праці всіма видами енергії. Цей показник обчислюють діленням сумарної потужності на кількість середньорічних працюючих або на кількість відпрацьованих ними годин.

Аналіз використання тракторного парку в кожному господарстві має велике значення.

Основні показники, які характеризують роботу тракторного парку:

коефіцієнт використання річного фонду часу визначають відношенням кількості відпрацьованих днів усіма тракторами до кількості днів перебування їх у господарстві;

загальний рівень виконання плану тракторних робіт, визначають відсотковим відношенням обсягу виконаних робіт тракторним парком в еталонних гектарах до планового завдання;

середньорічний виробіток на трактор кожної марки, обчислюють діленням виконаного обсягу робіт в еталонних гектарах тракторами даної марки на кількість тракторів цієї марки;

середньорічний виробіток на еталонний трактор обчислюють діленням виконаного обсягу робіт усіма тракторами (або тракторами кожної марки) на кількість еталонних тракторів;

середньоденний і середньозмінний виробіток на еталонний трактор обчислюють діленням виконаного обсягу робіт в еталонних гектарах на кількість відпрацьованих машино-днів і машино-змін. Такі показники обчислюють і з розрахунку на фізичний трактор за марками;

коефіцієнт змінності визначають відношенням кількості відпрацьованих    змін    до    кількості    відпрацьованих    днів.

Виробіток на 1 трактор у свою чергу залежить від кількості відпрацьованих днів за рік одним трактором і середньоденного виробітку.

Середньоденний виробіток трактора можна розглядати множенням коефіцієнта змінності і змінного виробітку. Рівень останнього являє собою добуток тривалості зміни і середньогодинного виробітку. Якщо виключити взаємозалежні фактори, то їхній взаємозв’язок з обсягом тракторних робіт може бути представлений у такий спосіб:

О=К=Д*К*Ч*В

де О- обсяг тракторних робіт;

К- середньорічна кількість тракторів;

Д – кількість днів роботи;

КЗМ – коефіцієнт змінності;

Чзл – тривалість зміни;

Вг- середньогодинний виробіток.

Величина коефіцієнта змінності в основному залежить від ступеня забезпеченості механізаторами й організації роботи, а середньоденний виробіток тракторів – від їхньої потужності, терміну служби, наявності достатньої кількості робочих машин, кваліфікації трактористів, організації праці, розміру полів, механічного складу грунтів, рельєфу місцевості тощо.

загрузка...