Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Аналіз роботи промислових виробництв

Необхідність промислових виробництв зумовлена пошуком шляхів зменшення втрат і недопущення зниження якості сільськогосподарської продукції, підвищення ефективності вироб­ництва, згладження сезонності сільськогосподарського виробництва, створення робочих місць і економії ресурсів тощо.

Промислові підприємства можна поділити на дві групи:

  • з виробництва будівельних матеріалів (пилорама, цегельний завод);
  • з переробки сільськогосподарської продукції (маслосирзаводи, млини, крупорушки, олійні, сушарки, консервні, ковбасні, виноробні виробництва, льонові заводи, комбікормові заводи).

Для зберігання продукції використовують елеватори, склади, сховища, навіси, місткості для зберігання соку, вина, спирту тощо.

Розмір визначається потужністю цих виробництв чи об’ємом

(місткістю) для зберігання продукції, чисельністю працюючих, вартістю основних виробничих засобів, кількістю переробленої продукції. Під потужністю розуміють максимально можливий обсяг переробки продукції за належного забезпечення сировиною та іншими ресурсами і найраціональнішого їх використання.

При оцінці потужностей переробних підприємств (виробництв) і місткостей для зберігання можливий обсяг випуску продукції з ринками її збуту та з виробничими потребами в ній підприємства. Такий аналіз запобігає неефективному використанню ресурсів, сприяє нарощуванню потенціалу згаданих виробництв, підвищує їх ефективність.

Оскільки промислові виробництва роблять великий вплив на економіку господарства, тому потрібно детально аналізувати роботу кожного виду виробництва окремо. Під час аналізу роботи переробних підприємств досліджують показники.

  1. Виконання виробничої програми.
  2. Аналіз собівартості продукції переробки.
  3. Аналіз виручки від реалізації продукції.
  4. Аналіз продуктивності праці.
  5. Аналіз фінансових результатів.

Проводять детальне дослідження даних показників, виявляють невикористані резерви та помилки виробництва і роблять висновки та пропозиції щодо ефективного використання потужностей, збільшення об’єму продукції переробки при найменших затратах.

Показники обсягу виробництва промислової продукції порівнюють не лише з плановими, а й з виробництвом продукції за попередні роки, щоб встановити тенденцію зміни обсягу промислового виробництва до скорочення чи розширення, що підкреслює їх значення для підприємства.

Таблиця 31 Аналіз виконання плану випуску продукції промислових виробництв

Види продукції Фактично

в

минулому

році

Звітний рік Відхилення Виконан­ня плану,

%

план фактично до мину­лого року до плану
Борошно, т 930 1050 970 +40 -80 92,3
Цегла випалена, тис. шт. 435 400 420 -15 +20 105,0
Пиломатеріали, куб. м 800 820 835 +35 + 15 101.8

У підприємстві, яке аналізуємо, спостерігається збільшення проти минулого року обсягу виробництва борошна власним млином, хоча план виробництва борошна недовиконано на 80 т. Це пояснюється простоями млина через ремонт, а можливо через зниження валових зборів зерна. Отже, на переробку надійшло менше зерна, а інша сировина на переробку не надходила.

Обсяг виробництва цегли на підприємстві регламентується її внутрішніми потребами, включаючи і потреби для працівників, які зростають. Тому понад план вироблено 20 тис. шт. Гальмом для подальшого збільшення обсягу виробництва цегли є брак енергопостачання, а для пилорами ще й відсутність власної деревини, хоча проти минулого року пиломатеріалів додатково вироблено 35 куб. м (табл. 31).

Окремо аналізуються показники ефективності роботи промислових виробництв, основним серед яких є собівартість продукції, тому виявляється вплив затрат і обсягу виробленої продукції на її динаміку. Наприклад, за результатами факторного аналізу собівартості цегли (табл. 32) встановлено, що за рахунок збільшення витрат на 6620 грн. собівартість 1 тис. шт. цегли підвищилась на 16,55 грн., за рахунок збільшення обсягу виробництва на 20 тис. шт. собівартість знизилась на 4,6 грн.

Таблиця 32 Аналіз впливу факторів на собівартість цегли в звітному році, грн.
Затрг

виробі

г

іти на ^цтво. Вироблено

цегли, тис.

шт.

Собівартість І тис. шт. цегли, тис. шт. Відхилення від плану

(+;-)

план фак­тично план фак­тично план фак­тично умов­но всього у т. ч. за рахунок   |
затрат обсягу   І вироб­ництва
! 2 3 4 5 6 7=2:3 8=6-5 9=7-5 10=7-6
32000 38620 400 420 80,00 91,95 96,55 + 11,95 + 16,55 -4,6

Одним із важливих напрямів деталізації обсягу випуску продукції є вивчення його в асортиментно-структурному розрізі. Під асортиментом розуміють перелік видів продукції, що виробляється із зазначенням обсягів випуску. Більш вузьким поняттям є номенклатура випуску, яка характеризує тільки кількість, різноманітність продукції, що виробляється. Нарешті, структура – це співвідношення окремих виробів у загальному обсязі виробництва, вираженому здебільшого у відсотках.

Зміна асортименту в порівнянні з планом призводить до асортиментних, а структури випуску – структурних зрушень. Взагалі ці явища тісно пов’язані одне з одним, і тому ми маємо єдині асортиментно-структурні зрушення у випуску продукції.

Дані про виконання плану з асортименту наведено в табл. 33.

Розрахунок показників виконання плану асортименту здійснюють трьома способами.

Перший має назву “спосіб найменшого числа”. Його суть полягає у виборі меншої з двох сум. Інакше кажучи, береться фактична сума, проте за умови, що вона не перевищує планове завдання. У таблиці ці залікові суми разом становили 860 тис. грн.

Таблиця 33 Вихідні дані для аналізу асортименту

Виріб Випуск продукції, тис. грн. Зараховується у виконання плану
за планом фактично виконання плану,%
1 2 3 4 5
А 80 100 125 80
Б 200 120 60 120
В 50 60 120 50       1
Г 400 400 100 400
д 150 190 126 150
І 2 3 4 5
Е* 120 60 50 60
Є - 80 -
Разом 1000 1010 101 860

“Е*” – новий вид продукції замість застарілої “Є”. Звідси коефіцієнт асортиментності становитиме:860/1000=0,86

Другий спосіб передбачає брати як загальний показник найменший відсоток-виконання плану серед усіх виробів, тобто 50 %, а у вираженні коефіцієнта – 0,5.

Третій спосіб пропонує знаходити співвідношення кількості виробів з повним виконанням плану й кількості планових позицій. Цей показник тісно пов’язаний з номенклатурою продукції, тому його називають коефіцієнтом номенклатурності:  К =4/6=0,667 6

Отже, згідно з усіма способами план асортименту суттєво не

виконано.  При  аналізі  потрібно  звернути  увагу  на  розширення   й

оновлення асортименту. У нашому прикладі планувалося оновлення асортименту на 12 % (120 : 100 : 100), однак фактично частка оновленої продукції з урахуванням фактичного обсягу випуску становила менше як 6 % (60 : 1010 : 100). Суттєвим недоліком є те, що підприємство продовжило виробництво застарілої продукції “Є”, яка не має попиту на ринку.

Треба зазначити, що сьогодні не можна пояснювати зрушення в асортименті й структурі випуску продукції якимись об’єктивними причинами, бо всі вони оперативно враховуються на самому підприємстві через коригування планових завдань. Тому відхилення при виконанні плану – це відверто погана праця виконавців і адміністраторів низових ланок (дільниць, цехів, філій).

Завершуючи аналіз, слід дати оцінку проведеної роботи щодо підготовки нових зразків продукції для виробництва і стану науково-дослідних і конструкторських розробок взагалі, які можуть бути запорукою майбутніх успіхів підприємства.

У сучасних умовах господарювання великого значення набуває поліпшення якості виробленої продукції. Це треба усвідомлювати, але не на словах, як це здебільшого було раніше, а повсякденно й копітко займатися цією справою. Ті підприємства, які не позбулися старих стереотипів у роботі, у тому числі нехтували якістю продукції, зараз зазнали відчутних втрат у конкурентній боротьбі з іноземними виробниками.

Частина продукції в процесі виробництва псується через порушення технології, несправності устаткування або низьку кваліфікацію чи несумлінність робітників. Це явище має назву “брак продукції”.

Брак може бути остаточним і виправним. При аналізі визначають загальну суму браку і відносну його величину (відсоток браку), а також вивчають динаміку цього показника за ряд періодів. Особливу увагу потрібно приділити виявленню так званого прихованого браку, який з різних причин не обліковується.

При аналізі браку обов’язково з’ясовують причини його виникнення, місцезнаходження, час і винуватців.

Важливими умовами профілактики браку є:

  • висока культура й організація виробництва;
  • стабільний ритм роботи і постачання;
  • впровадження у виробництво сучасних технологій і устаткування;
    • кваліфікація       персоналу,       його      дисциплінованість       і  відповідальність тощо.

Варто також пам’ятати, що між якістю продукції і величиною браку існують складні й суперечливі зв’язки. Наприклад, зростання кількості бракованої продукції не обов’язково спричиняє погіршення її якості, як це іноді вважається. Рівень браку – це передусім показник якості роботи, налагодженості технологічних процесів і чіткої організації виробництва. Це також показник порушення ритму виробництва, погіршення організації та контролю за виробництвом.

Ритмічність виробництва – це насамперед чітка, стійка і збалансована діяльність підприємства, яка дає змогу рівномірно випускати продукцію і виконувати свої зобов’язання перед споживачами. Ритмічна робота – це випуск продукції однаковими частками за будь-які однакові проміжки робочого часу.

Розрізняють два поняття ритмічності.

  • Ритмічність випуску продукції (товарної).
  • Ритмічність виробництва (як завершеного, так і незавершеного).

Неритмічність роботи притаманна багатьом підприємствам. Тому треба ретельно вивчати не лише причини цієї хронічної виробничої “хвороби”, а й її наслідки, а саме:

  • збільшення кількості браку і відходів сировини й матеріалів;
  • погіршення якості продукції;
  • подорожчання собівартості продукції;
  • порушення в ритмі відвантаження, а отже, затримка реалізації продукції;
    • посилення плинності кадрів;
    • виникнення інших небажаних проблем.
загрузка...