Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Аналіз складу, руху і структури основних засобів підприємства

Економічне значення основних фондів полягає в тому, що вони є мірилом розвитку в процесі праці в сільському господарстві, формують ступінь комплексної механізації й автоматизації виробництва, забезпечують якісне та своєчасне виконання сільськогосподарських робіт і цим визначально впливають на продуктивність праці.

Залежно від цільового призначення основні засоби (необоротні активи) поділяють на дві групи.

  • Основні виробничі засоби.
  • Основні невиробничі засоби.

Основні виробничі засоби беруть безпосередню участь у процесі виробництва та формуванні собівартості і вартості продукції. На них припадає переважна частка основних фондів аграрних підприємств – до 85-90 %. Основні невиробничі засоби не беруть участі в процесі виробництва. Вони формують соціальні умови життя людей на селі, а тому рівень забезпеченості ними опосередковано впливає на результати виробничої діяльності. До складу цих фондів відносять фонди житлово-комунального господарства і побутового обслуговування, організацій культури, освіти, охорони здоров’я, фізичної культури і соціального забезпечення.

У роки економічної кризи для більшості аграрних підприємств стало непосильним утримання на належному рівні їх соціальної сфери, у тому числі використання і підтримка в дієздатному стані основних невиробничих фондів. Тому було прийнято урядове рішення про передачу об’єктів соціальної сфери на баланс сільських (селищних) рад народних депутатів і утримання їх за рахунок місцевих бюджетів. Багато аграрних підприємств скористались цією можливістю. Проте, ряд підприємств, які мають, як правило, міцний економічний стан, продовжують утримувати соціальну сферу і тим самим забезпечують кращі соціальні умови проживання своїх працівників. У перспективі є підстави очікувати, що із зміцненням економіки аграрних підприємств вони відновлять розвиток окремих ланок соціальної сфери з метою забезпечення опосередкованого впливу цього фактора на підвищення продуктивності праці.

Аграрні підприємства, крім сільськогосподарської, можуть виробляти й інші види продукції, займатися торгівлею, будівництвом тощо. Тому основні виробничі засоби цих підприємств не є однорідними за їх функціональною роллю. За цією ознакою вказані засоби поділяються.

•  Виробничі сільськогосподарського призначення. До них відносять будівлі, споруди, передавальне обладнання, робочі і силові машини та обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади, обчислювальну техніку та програмні засоби до неї, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар, робочу та продуктивну худобу, багаторічні насадження, внутрішньогосподарські дороги, мости та інші основні засоби. Названі основні виробничі засоби  (з    метою    аналізу    забезпечення    ними    й    оцінки    ефективності використання)   можуть   об’єднуватися   в   три   групи:   рослинництва, тваринництва і загальногосподарського призначення.

Виробничі несільськогосподарського призначення.

Представлені   промислово-виробничими   і   будівельними   засобами, Фондами торгівлі  і  громадського  харчування.  Певною  мірою  вони хактеризують ступінь агропромислової інтеграції та диверсифікації виробництва.

Використавши вартісну оцінку, визначають структуру основних засобів, узагальнені показники потреби і забезпеченості ними аналізованого підприємства, а також зміну і відтворення основних засобів. При цьому слід ураховувати, що засоби можуть оцінюватись за початковою вартістю, тобто в цінах, які були в момент придбання (будівництва) даного об’єкта; відновною – вартість їх відтворення в умовах сьогоднішнього дня; залишковою, яку визначають різницею між балансовою (початковою або відновною) і сумою амортизаційних відрахувань (зносу); ліквідною – вартість реалізації фізично або морально застарілих основних засобів, які виводять з виробничого процесу; ринковою – ціна можливої реалізації з урахуванням попиту і пропозиції на них тощо.

Вартісна оцінка основних засобів дає змогу розрахувати показники їх руху (зміни) і відтворення; росту, надходження, вибуття, придатності (зносу), інтенсивності оновлення тощо (табл. 9).

Таблиця 9 Аналіз відтворення основних засобів

[                                        Перелік показників Сума
ВИХІДНІ ДАНІ (тис. грн.)

1.    Вартість основних засобів на початок року

2.    Надійшло за рік

3.    Вибуло за рік

4.    Вартість основних засобів на кінець року

5.    Знос основних засобів:

•      на початок року;

•      на кінець року

18758

1845

758

19845

10039

10519

ПОКАЗНИКИ ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

6.    Коефіцієнт зростання

7.    Коефіцієнт оновлення

8.    Коефіцієнт вибуття

9.    Коефіцієнт зношення:

•       на початок року

•       на кінець року

10.    Коефіцієнт придатності основних засобів:

на початок року
на__кінець року

1,06

0,09

0,04

0,54

0,53

0,46

0,47

Показник росту Ір характеризує темпи розширення основних засобів у результаті їх заміни і розраховується відношенням вартості основних засобів на кінець аналізованого періоду до їх вартості на початок аналізованого періоду 1,06 = (19845:18758).

Показник надходження (введення) основних засобів /„ показує інтенсивність їх оновлення і розраховується відношенням вартості основних засобів, що надійшли протягом аналізованого періоду до їх вартості на кінець даного періоду 0,09 = (1845:19845).

Показник вибуття основних засобів Ів показує інтенсивність їх вибуття й обчислюється відношенням вартості основних засобів, що вибули протягом аналізованого періоду до їх вартості на його початок 0,04 = (758:18758).

Співвідношення між показником оновлення і вибуття основних засобів покаже ступінь інтенсивності їх оновлення, який розраховують за формулою:

2,25 = (0,09:0,04).

При стабільній економіці, як правило, оновлення переважає над вибуттям, у даному підприємстві на 5% (0,09-0,04). Це означає, що при цих темпах переважання повністю оновитись основні засоби могли б за 20 років (100 : 5). Хоча цей показник не стабільний, бо темпи можуть змінюватись.

Якщо І, > 7, то за умови незмінності вартісної оцінки основних засобів це свідчить про розширене їх відтворення і навпаки. Проте, при аналізі слід враховувати, що вартість вибулих засобів і тих, які надійшли, формується в різні періоди і часто ціна, навіть аналогічних засобів, що надходять на заміну, значно вища ціни тих, які вибувають (таке становище характерне для теперішніх умов). Тому показники руху і відтворення основних засобів розраховують не тільки у вартісній формі, а і в натуральній, причому з урахуванням якісних їх параметрів.

Важливим показником, що характеризує потенційну придатність до використання основних засобів, є коефіцієнт придатності І„, який розраховують відношенням залишкової вартості основних засобів до їх балансової вартості. Залишкову вартість розраховують як різницю між балансовою вартістю основних засобів і сумою їх зносу. Розрахунок може виконуватись як на початок, так і на кінець аналізованого періоду: 0,47 = (19845 – 10519) : 19845. Чим ближча величина цього показника до одиниці, тим потенційно придатніші до використання основні засоби.

Доповнюючим   показником   до   вищеназваного   є   коефіцієнт ношення, який обчислюють відношенням суми зносу до балансової вартості основних засобів: 0,53 = (10519 : 19845).

Сума коефіцієнтів придатності і зносу становить одиницю або 100 %.

Показники руху та відтворення»основних засобів доповнюють показниками   структури   інвестицій   і  джерел   фінансування.   Аналіз ведуть за окремими видами і групами основних засобів, за напрямами капітальних вкладень, які є основним джерелом коштів для розширення та  реконструкції  будівель   і   споруд,   формування   основного  стада,

придбання техніки й обладнання, закладання багаторічних насаджень тощо.

загрузка...