Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Аналіз використання фонду оплати праці

Аналіз фонду оплати праці проводять у двох напрямах: за категоріями працівників і видами продукції.

Під категорією працівника розуміють його професію, тобто вид трудової діяльності, для здійснення якої потрібні відповідні знання та практиці навички. Це, наприклад, трактористи-машиністи, водії автомобілів, оператори машинного доїння, скотарі, свинарі, будівельники, працівники підсобних промислових підприємств, торгівлі та громадського харчування, апарату управління, службовці та ін.

На фонд оплати праці кожної категорії працівників впливає два фактори:

  • середньорічна кількість працівників;
  • оплата праці одного працівника.

Обидва фактори впливають на фонд оплати праці прямо пропорційно. Вплив факторів на зміну фонду оплати праці визначають методом ланцюгових підстановок або обчислення різниць. Розрахунки оформляють у відповідну аналітичну таблицю.

Роблять оцінку використання фонду оплати праці. Для цього визначають абсолютну і відносну економію або перевитрату. Абсолютну економію чи перевитрату визначають порівнянням фактичного фонду оплати праці з плановим. Відносну економію чи перевитрату визначають порівнянням фактичного фонду з плановим, скоригованим на індекс виконання плану виробництва продукції. При цьому потрібно мати на увазі, що коригується лише змінна частина фонду оплати праці, яка змінюється пропорційно зміні обсягу виробництва продукції. Це оплата праці працівників за відрядними розцінками, а також премії працівників і управлінського персоналу за виробничі результати.

Наприклад, індекс виробництва порівняно з минулим роком складає 110 % (7753 грн.: 7048 грн.). Фонд оплати праці зріс із 2026 грн. до 2150 грн. Отже, підприємство має абсолютну перевитрату фонду оплати праці на суму 124 тис. грн. (2150 – 2026). Але скоригований фонд оплати праці на індекс виробництва продукції складає 2228 грн. (2026 • 1,10). Отже, підприємство має не перевитрату, а відносну економію оплати праці на суму 78 тис. грн. (2228 – 2150).

Під час поглиблення аналізу середньорічної оплати праці одного працівника потрібно мати на увазі, що вона залежить від кількості відпрацьованих днів одним працівником за рік і від середньоденної оплати одного працівника, а середньоденна оплата праці залежить від середньої тривалості робочого дня і середньогодинної оплати одного працівника

Отже, середньорічна оплата праці одного працівника залежить від таких факторів:

  • кількість відпрацьованих днів одним працівником за рік;
  • середня тривалість робочого дня, годин;
  • середньогодинна оплата праці одного працівника, грн.

Вплив факторів на зміну річного заробітку працівника визначають методом ланцюгових підстановок або методом обчислення різниць. Збільшення річного заробітку одного працівника досягається шляхом поліпшення коефіцієнта використання річного фонду робочого часу, коефіцієнта використання робочого часу зміни, а також шляхом економічно обгрунтованого підвищення оплати праці однієї людино-години. Темпи зростання кількості виробленої продукції за одну людино-годину повинні випереджувати темпи зростання оплати однієї людино-години.

Аналіз використання фонду оплати праці по господарству в цілому, галузях і категоріях працівників не розкриває повністю причин перевитрат чи економії коштів, не дає можливості розробити конкретні міроприємства по усуненню виявлених недоліків. А тому для більш глибокого аналізу необхідно дослідити використання фонду оплати праці за видами продукції.

На фонд оплати праці по кожному виду продукції впливають два фактори:

  • валовий вихід продукції;
  • пряма оплата праці на одиницю продукції.

Обидва фактори впливають прямопропорційно. їх вплив на зміну фонду оплати праці визначають методом ланцюгових підстановок або методом різниць.

Збільшення фонду оплати праці за рахунок збільшення валового виходу продукції є закономірним і економічно виправданим, а за рахунок зростання оплати праці на 1 ц є небажаним, бо впливає на зростання собівартості продукції і є перевитратою.

Таблиця 16
Аналіз оплати праці за видами продукції____________________

Назва продукції Валові й вихід продукції, ц Оплата праці на 1 ц, грн.
минулий рік звітний рік відхилення (+;-) минулий рік звітний рік відхилення   І
1.   Озима
пшениця

2.    Молоко

15000 7617 16200

7807

+ 1200

+ 190

9,19

23,50

10,80

23,23

+1,61

-0,27

Продовження таблиці 16

Назва продукції Пряма оплата праці всього Відхилення звітного року від минулого (+;-)
минулий рік звітний рік умовна Загальне у т. ч. за рахунок зміни
валового

виходу

продукції

оплати праці на 1 ц
[  1. Озима і пшениця 2. Молоко 137850

178999

174960

181357

148878

183464

+37160

+2358

+11028

+4465

+26082

-2107    1

Оплату праці на 1 ц продукції досліджують більш детально. Вона формується під впливом двох факторів:

  • затрат праці на одиницю продукції;
  • оплати однієї людино-години.

Тобто під впливом продуктивності праці й оплати праці. Оплата праці на 1 ц зростає тоді, коли підвищення оплати праці є економічно необгрунтованим або не повністю обґрунтованим.

За озимою пшеницею затрати на оплату праці збільшились на 37160 грн. Приріст затрат на 11028 грн. є економічно виправданим, бо пояснюється відповідним зростанням обсягу виробництва озимої пшениці. Приріст затрат на 26082 грн. є негативним явищем, бо зв’язаний із зростанням затрат на 1 ц продукції і впливає на зростання її собівартості.

По молоку затрати на оплату праці зросли на 2358 грн., що є економічно виправданим, бо весь приріст відбувся за рахунок зростання обсягів виробництва молока при деякому зменшенні затрат оплати праці на 1 ц молока.

Важливим питанням аналізу використання фонду оплати праці є дослідження зв’язку між продуктивністю праці та її оплатою. Підвищення рівня оплати праці є позитивним явищем, якщо воно обґрунтоване економічно. Це означає, що підвищувати оплату праці доцільно тоді, коли зріс рівень продуктивності праці, причому темпи зростання продуктивності праці повинні випереджати темпи зростання оплати праці, підвищення продуктивності праці повинно зростати на більше відсотків, ніж підвищення рівня оплати праці. При таких умовах зростання оплати праці не впливатиме на зростання собівартості продукції і зниження рентабельності підприємства.

Детальний аналіз відповідності між темпами росту продуктивності праці й оплати праці проводять не лише в цілому по господарству, а й деталізують за видами продукції. Причому рівень

продуктивності праці характеризують не оберненим показником (затрати праці на 1 ц продукції), а прямим (кількість виробленої продукції за 1 люд-год).

Таблиця 17 Порівняння темпів росту продуктивності праці й оплати праці

Назва продукції Вироблено продукції за 1 люд-год, кг Оплата 1 люд-год, грн.
минулий рік звітний рік У відсотках

до

минулого

року

минулий рік звітний рік У відсотках

до

минулого

року

1.   Озима
пшениця

2.   Молоко

40

9,6

27

10,4

68

108

3,66

2,26

3,75

2,42

102

107

По озимій пшениці підвищення оплати праці не обґрунтоване економічно. Оплата праці зросла на 2 % при зниженні рівня продуктивності праці на 32 %. Внаслідок цього оплата праці на 1 ц озимої пшениці зросла на 1,61 грн. (10,80 – 9,19). Це вплинуло на зростання собівартості продукції.

По молоку підвищення оплати праці економічно обґрунтоване. При зростанні оплати праці на 7 % продуктивність праці зросла на 8 %. Темпи зростання продуктивності праці перевищили темпи зростання оплати праці. Це впливало на зниження собівартості молока – оплата праці на 1 ц зменшилась на 27 коп. (23,50 – 23,23).

У сільськогосподарських підприємствах, особливо в рослинництві наслідки господарської діяльності істотно залежать від метеорологічних умов. У несприятливі роки врожайність культур істотно знижується, що негативно впливає на темпи росту продуктивності праці. У таких випадках темпи зростання оплати праці можуть випереджувати темпи зростання продуктивності праці. У сприятливі роки, навпаки, продуктивність праці зростає швидше за оплату праці. А тому для об’єктивної оцінки співвідношень між темпами зростання продуктивності й оплати праці показники співвідношень звітного періоду порівнюють з відповідними показниками за ряд років. Це дасть можливість виявити тенденцію зміни співвідношень.

загрузка...