Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Аналіз використання вантажного автотранспорту

Сільськогосподарські підприємства мають великий парк вантажних автомобілів для перевезення основної частини вантажів. Від ступеня ефективності його використання залежить собівартість перевезень, а отже, і фінансовий результат діяльності. Тому пошук резервів більш ефективного використання вантажних автомашин у кожному господарстві має велике значення.

Для оцінки роботи вантажного автотранспорту використовується ціла система індивідуальних й узагальнюючих показників. Індивідуальні технічно-експлуатаційні показники дають можливість оцінювати окремі сторони роботи машин: використання часу їх роботи, швидкість руху, використання пробігу, вантажопідйомність тощо, що є

частиною узагальнюючих показників: продуктивність роботи машин і

собівартість   перевезень,   –   за   допомогою   яких   оцінюють   кінцеві

результати роботи автотранспорту.

Для   оцінки   ступеня   використання   машин   на   протязі   року розраховується коефіцієнт використання машин у роботі м):

Кількість відпрацьованих днів автопарком

КМ=———————————————————————–

Кількість машино-днів перебування в господарстві

Чим більше відпрацьовано днів кожною автомашиною на протязі року, тим вищий рівень даного показника, і навпаки, чим більші цілодобові простої машин, тим нижча його величина. Основна причина його зниження – понадпланові простої машин через технічну несправність, довгострокове перебування в ремонті. Для характеристики цього явища використовується коефіцієнт технічної готовності машин т.г):

Автомобіле-дні перебування в господарстві – Автомобіле-дні в роботі

т,) =———————————————————————————————-

Автомобіле-дні перебування в господарстві

Однак,   розглянуті   показники   не   відображають   результатів використання машин у процесі робочого дня: не весь робочий день вони   знаходяться   в  роботі  –  частину  дня   машина   простоює  під завантаженням, розвантаженням і в силу інших причин. Скорочення таких   простоїв  –  важливий  засіб   підвищення   рівня   використання автотранспорту.   Тому   для   характеристики   ступеня   використання автомашин    на    протязі    робочого    дня    визначається    коефіцієнт

використання їх робочого часу р):

Час перебування машин на перевезення і технічному обслуговуванні

Кр =———————————————————————————————

Час перебування машин у наряді

Іноді вантажівки виконують порожні рейси в одну і навіть у дві сторони, не виконуючи ніякої корисної роботи. Коефіцієнт використання пробігу п):

Пробіг машин з вантажем, км

Кп =——————— ——————–

Загальний пробіг машин, км

Зменшення цього коефіцієнту свідчить про збільшення частки порожніх рейсів, а отже, про погіршення роботи автопарку.

Не менш важливе значення для підвищення ефективності роботи вантажних машин має повно та їх завантаження: нерідко машини великої вантажопідйомності використовуються для перевезення маловагових вантажів, у результаті чого погіршується використання автопарку. Для характеристики такого явища розраховується коефіцієнт використання вантажопідйомності машин вп):

Середня вантажопідйомність однієї машини, т

Квп =—————————————————————————–

Середня технічна вантажопідйомність однієї машини, т

Щоб підрахувати величину середнього завантаження автомашин, необхідно загальний об’єм вантажообороту, виражений у тонно-кілометрах поділити на пробіг машин з вантажем.

Ефективність використання машин багато в чому залежить від швидкості їх руху і середньої відстані перевезень.

Розрізняють технічну швидкість руху (відношення загального пробігу до кількості годин знаходження машин у пробігу) і експлуатаційну (відношення загального пробігу до кількості годин знаходження машин у наряді). Середня відстань перевезень визначається діленням об’єму вантажообороту на масу перевезених вантажів.

Для     узагальнюючої     характеристики     роботи     вантажного автотранспорту      використовують       показники      середньорічного, середньоденного і  середнього динного  виробітку машин. Однак, вони не враховують середню вантажопідйомність машин. Більш точнийрівень продуктивності роботи машин характеризує виробіток на один

автомобіле-тонно-день (В):

Об’єм вантажообороту, т км

В =————————————————————————

Автомобіле-тонно-дні перебування в господарстві

Важливим узагальнюючим показником ефективності використання автотранспорту є собівартість вантажоперевезень. Чим краще використовуються машини, тим менша собівартість одного тонно-кілометра.

Проведемо аналіз роботи вантажного автотранспорту на прикладі, обчисливши згадані вище показники (табл. 34).

Аналіз даних таблиці показує, що планові завдання використання транспортних засобів автопарк аналізованого підприємства за окремими показниками не виконав. Так, середньорічних автомобілів у господарстві було на 12 менше, ніж планувалось, відповідно вироблено 53010 машино-тонно-днів проти планових 55200. Фактичний виробіток на автомобіле-тонно-день становить 37,6 т • км при плані 30,8 т • км.

Господарство планувало перевезти 56600 т вантажів, а фактично перевезено 40200 т, або на 29,0 % менше. Основними причинами невиконання плану перевезень були недоліки у використанні робочого часу і вантажності автомобілів, низька продуктивність праці і якість роботи.

Технічна готовність автопарку була нижча за планову на 7,1 %, у результаті чого втрачено 915 автомобіле-днів. З організаційних причин втрачено 365 автомобіле-днів, що зменшило обсяг перевезень на 11488 т. Залишається незадовільним використання вантажності автомобілів – коефіцієнт його нижчий за плановий на 24,1 %.

Автомобілі парку недозавантажувалися на 31,1 %, внаслідок чого обсяг перевезень зменшено на 12462 т. Необхідно врахувати, що в сільському господарстві перевозиться значна кількість вантажів (зелена маса, сіно, солома), при транспортуванні яких не можна забезпечити повного використання вантажності автомашини. У таких випадках фактичну вантажність обов’язково порівнюють із встановленими нормативами для різних за класом вантажів. Коефіцієнт пробігу автомобілів з вантажем у господарстві становить 0,469. Отже, більша половина (53,1 %) загального пробігу автомобілів припадає на пробіг без вантажу. При аналізі використання автотранспорту необхідно вивчити структуру вантажних автомобілів, забезпеченість автомобілями малої і великої вантажопідйомності, спеціалізованими транспортними засобами різного призначення, причепами і напівпричепами. Для виявлення резервів підвищення ефективності використання транспортних засобів аналізують середньодобовий пробіг працюючого автомобіля, середню відстань перевезень, обсяг перевезених вантажів тощо.

Істотним резервом збільшення обсягу перевезень наявними автомобілями, підвищення їх продуктивності та зниження собівартості 1 т/км є використання автопричепів під час масових перевезень цукрових буряків, зерна, силосної маси, жому з цукрозаводів тощо.

Про це свідчить досвід сусіднього господарства, в якого вищі показники технічної готовності автопарку (на 2,6 %), використання робочого часу автомобілів (на 1,5 %), корисного пробігу (на 6,6 %), використання вантажності автомобілів (на 8,5 %) і перевезення вантажів з розрахунку на автомобіле-тонну (на 47,6 %).

Аналіз роботи автопарку поглиблюють, аналізуючи виконання денного, місячного і річного завдань кожним шофером^ враховуючи технічний стан автомобіля, вид перевезених вантажів, завантаженість машин, відстань перевезень, час під навантаженням і розвантаженням, простої та їх причини, витрати палива.

Важливим показником ефективності роботи вантажного автотранспорту є собівартість 1 т/км, на якій позначаються: рівень використання автотранспорту, витрачання палива, запасних частин і

ремонтних матеріалів на    поточний ремонт, а також продуктивність праці шоферів.

Таблиця 34 Виконання плану роботи вантажного автотранспорту

Рядок Показник Підприємство
Аналізоване Сусіднє
за планом фак­тично відсоток

до

плану

фак­тично
І 2 3 4 5 6
1. Середньорічних автомобілів, шт. 37 25 67,6 30
2. їх загальний тоннаж, т 156,2 142,5 91,2 117,4
3. Середня тоннажність (ряд. 2 : ряд. 1), т 4,2 5,7 135,7 3,9
4. Перебування автомобіле-днів у господарстві (ряд 1 х 365) 13143 9300 70,8 10900
5. Технічна готовність автопарку, автомобіле-дні 12775 8395 65,7 10100
6. Коефіцієнт технічно! готовності (ряд. 5 : ряд. 4) 0,927 0,903 -0,069 0,927
7. Автомобіле-днів у роботі 11350 8276 72,9 7600
8. Коефіцієнт використання автомобілів у днях роботи (ряд. 7 : ряд. 4) 0,864 0,890 0,026 0,938
9. Час автомобілів у наряді, автомобіле-годин 77450 56700 73,2 60600
10. Час просхоїв, автомобіле-годин 2089 2550 122,1 2860
11. Час роботи автомобілів (ряд. 9 – ряд. 10), автомобіле-годин 75361 54150 72,0 58800
12. Коефіцієнт використання робочого часу (ряд. 11 : ряд. 9) 0,973 0,956 -0,017 0,970
13. Загальний пробіг автомобілів, тис. км 887,3 1078,1 121,5 999,8
14. Пробіг з вантажем, тис. км 443,6 505,8 114,0 499,9
15. Коефіцієнт використання пробігу (ряд. 13 : ряд. 14) 0,500 0,469 -0,031 0,500
16. Перевезено вантажів, т 56600 40200 71,0 406,00
17. Перевезено вантажів на автомобіле-тонну (ряд. 16 : ряд. 2), т 13476 7053 52,3 10410
18. Виконано т • км 1698820 1991500 117,2 1533800
19. Належало виконати за повного використання вантажності автомобілів (ряд. 14 • ряд. 3), т • км 1863100 2883060 154,7 1949610
20. Коефіцієнт використання вантажності (ряд. 18 : ряд. 19) 0,911 0,691 -0,220 0,787
1 2 3 4 5 6
21. Середня відстань перевезень, км 30,0 49,6 165,3 37,8
22. Витрати автопарку, тис. грн. 1155,2 1234,7 106,9 888,1
23. Собівартість 1 т • км, коп. 68,0 62,0 91,2 57,9

Собівартість 1 т • км аналізують за такими статтями витрат:

  • зарплата основна і додаткова з нарахуваннями;
  • паливомастильні матеріали;
  • амортизація основних засобів;
  • поточний ремонт основних засобів;
  • ремонт і заміна автомобільної гуми;
  • інші витрати.

В аналізованому господарстві фактична собівартість 1 т • км становила 62 коп. проти 68 за планом, що дало змогу заощадити 119 тис. грн.(0,68 – 0,62) • 1991500.

У системі заходів щодо раціонального використання автотранспорту можна передбачити:

  • забезпечити повне комплектування автопарку основними і підзмінними шоферами;
  • кошти на придбання нових автомашин для своєчасного оновлення автопарку;
  • для ремонту у власній майстерні сформувати постійно діючі ремонтні бригади;
  • для застосування зустрічних перевезень узгоджувати графіки перевезення вантажів;
  • уникати перевезення непресованих сіна і соломи, нарощувати кузови для перевезення продукції з поля;
  • не допускати самовільного використання автомашин шоферами в нічний час;
  • розробити заходи щодо морального і матеріального стимулювання працівників автопарку за економію пального, тривалу роботу на одній автомашині тощо;
  • організувати роботу автопарку в умовах орендних відносин тощо.

Якщо йде мова про виконання названих заходів безпосередньо на виробництві, то слід зазначити конкретні строки виконання заходів та відповідальних посадових осіб (завідувач гаража, обліково-економічна служба, інженер-механік).

загрузка...