Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Аналіз виробництва продукції за обсягом, асортиментом і якістю

Рівень виконання плану валового збору оцінюють на основі порівняння фактичного валового збору з плановим (табл. 20).

Таблиця 20Виконання плану валових зборів зернових культур________________

Валовий збір, ц Площа посіву, га Урожайність , ц/га
Культура план факт +/- план факт +/- план факт
Пшениця 12528 15483 +2955 348 390 +42 36 39,7 +3,7
Ячмінь 6072 6808 +736 184 184 - 33 37 +4
Кукурудза 3105 3480 +375 115 120 +5 27 29 +2
Горох 1925 1647 -278 77 61 -16 25 27 +2
Овес 1140 700 -440 38 25 -13 30 28 -2
Гречка 195 139 -56 15 12 -3 13 11,6 -1,4
Разом 24965 28257 +3292 777 792 + 15 32,1 35,7 +3,6

Аналіз даних табл. 20 показує, що план валового збору зернових перевиконано на 3292 ц (28257-24965), або на 13,2 %. Це сталося в основному за рахунок перевиконання плану врожайності всіх культур, крім вівса і гречки. Крім того збільшилась площа посіву пшениці і кукурудзи відповідно на 42 і 5 га.

Відхилення валового збору по окремих культурах зумовлюється двома факторами – зміною посівної площі та врожайності. Щоб виявити вплив цих факторів на зміну валового збору, застосовують метод ланцюгових підстановок або різниць. Розрахунок ведуть за формулами:

Δ ВЗП = ПфУт – ПтУт = (Лф – П„,) • У„ ■

Δ ВЗу = ПфУффУт = (Уфт)-Пф, де  А53/7 і   АВЗу- відхилення валового збору відповідно за

рахунок зміни розміру площі посіву і врожайності;

Пт і Пф – площа посіву за планом і фактично;

Ут і Уф – урожайність окремої культури за планом і фактично.

Використавши вищенаведені рівняння, виявимо зміну валового збору за рахунок зміни площі і врожайності по окремих культурах (табл. 21).

Дані табл. 21 показують, що збільшення валового збору пшениці сталося як за рахунок збільшення посівної площі, так і підвищення врожайності.

Невиконання плану посіву гороху на 16 га призвело до недоодержання 400 ц зерна. Цей недобір був частково (122 ц) компенсований підвищенням урожайності гороху на 2 ц/га.

Таблиця 21Виявлення впливу зміни площі врожайності на відхилення валового збору

Культура Площа посіву, га Урожайність ц/га
План Фактично Відхилення План Фактично Відхилення
Пшениця

Горох

Гречка

348

77

15

390

61

12

+42

-16

-3

36

25

13

39,7

27

11,6

+3,7

+2

-1,4

Зернові 440 463 +23 33,291 37,298 +4,007
Культура Валовий збір, ц Відхилення (+;-)
План Фактично

ПфУФ

Умовний

ПФУт

Загальне За рахунок
площі врожай­ності
Пшениця

Горох

Гречка

12528

1925

195

15483

1647

139

14040

1525

156

+2955

-278

-56

+ 1512

-400

-39

+ 1443

+ 122

-17

Зернові 14648 17269 15721

невиконання плану валового збору гречки на 56 ц сталося через зниження обох факторів. За рахунок зменшення проти плану площі на З га, недобір урожаю склав 39 ц. У результаті зниження врожайності на 1,4 ц/га валовий збір зменшився на 17 ц.

З табл. 22 спостерігається зміна структури площ зернових культур на 23 га, з цього висновок, що валовий збір зерна змінився не лише за рахунок збільшення посівної площі, підвищення врожайності, а й за рахунок зміни структури посівних площ.

Таблиця 22 Виявлення впливу на валові збори зерна, зміни в розмірі посівної площі, її структури і врожайності

Посівна площа, га Урожайність, ц/га
План Фактично ПФ План

У„

Фактично

-      УФ

Середня
1 2 3 4 5=9:2
Зернові 440 _____ 463_____ 33,291 37,298 33,955
Валовий збір, ц Відхилення
План

П„УП

Фактично

ПфУф

Умовний

ПФУЯ

Загальне За рахунок
площі структ. урожай н.
1 8 9 8-7 (2-1)х4 (6-4)х2 8-9
Зернові 14648 17269 15721 +2621 +765.6 +307,4 +1548     1

Отже, валовий збір зерна збільшився на 17,9 %. Вирішальним фактором зростання валового збору зерна була врожайність, що підвищила показник на 12 %. Посівна площа збільшилась на 5,2 % Оскільки структура посівної площі зернових культур була задовільною в порівнянні з планом, то цей фактор збільшив валовий збір тільки на 2 %.

Абсолютне зростання загального валового збору зерна    17269-14648 = +2621ц.

Величина впливу окремих факторів:

• розміру посівної площі

33,291- (463-440) = +765,6;

• структури посівної площі

463 (33,955-33,291) = +307,4;

• урожайності                        17269-15721 = +1548 •

Кожен з перерахованих факторів, у свою чергу, залежить від ряду причин і обставин (схема 1).

Для оцінки виконання плану виробництва продукції за асортиментом порівнюють обсяг продукції, яку можна зарахувати у виконання плану за асортиментом з плановим її обсягом. При цьому в рахунок планового асортименту відносять: за перевиконання плану

виробництва – плановий обсяг, при невиконанні – фактичний обсяг продукції (табл. 20)

Виконання плану по асортименту оцінюють за коефіцієнтом (К ), який обчислюють відношенням обсягу виробленої продукції,

занесеної в рахунок планового асортименту (ВПа)» до обсягу продукції,

передбаченої планом (ВПП):

К  = ВП : ВП= 24191:24965 = 0,969

Таблиця 23 Виконання плану за асортиментом виробництва зерна, ц

Продукція За планом Фактично Відхилення від плану (+;-) У рахунок

планового

асортименту

Пшениця

Ячмінь

Кукурудза

Горох

Овес

Гречка

12528

6072

3105

1925

1140

195

15483

6808

3480

1647

700

139

+2955

+736

+375

-278

-440

-56

12528

6072

3105

1647

700

139

Разом 24965 28257 +3292 24191

Через значне перевиконання валового збору зернових (на 13,2 %) план за асортиментом навіть недовиконаний (96,9 %).

Виконання плану за асортиментом по однорідних культурах визначають за натуральними показниками (кормів в умовних кормових одиницях), а по різних видах продукції – у вартісних.

Дуже важливим показником, що характеризує виробництво сільськогосподарської продукції, є її якість, тобто сукупність властивостей, здатних задовольняти певні вимоги споживача. Важливий цей показник і тому, що він по суті є визначальним для підвищення конкурентоспроможності продукції. Тому основне завдання аналізу – встановити наскільки продукція підприємства за якісними параметрами задовольняє споживача. Така оцінка робиться на підставі опитування споживачів, аналізу тенденції попиту на продукцію, порівняння фактичних параметрів якості продукції з нормативними (стандартами). Зауважимо, що залежно від призначення до однієї і тієї ж продукції можуть пред’являтись різні вимоги. Наприклад, якщо пшениця використовується на харчові цілі, то увагу звертають на вміст білка, клейковини та їх якість, скловидність тощо, а якщо на кормові – то можна обмежитись лише білком, якого повинно бути не менше 15 %.

За показниками якості сорти певних культур можуть поділятись на групи, класи тощо. Наприклад, сорти пшениці поділяють на цінні й сильні, які характеризуються параметрами

Якість насіння (посівного матеріалу) характеризується сортом, репродукцією, класом, який враховує схожість, чистоту, енергію проростання, абсолютну масу 1000 зерен. Кращими сортами пшениці озимої в Україні є Альбатрос одеський і Ольвія, які прийнято за національні стандарти за якістю для Степу; Скіф’янка, Миронівська 61 (національний стандарт для Лісостепу і Полісся), Поліська 90 тощо.

За якісними ознаками повинні мати: ячмінь пивоварний – екстрактивність не менш як 75 %, білка – не більш як 12 % (найкраще

такий ячмінь вирощувати в Лісостепу і на Поліссі); ячмінь круп’яний -вирівняність, смак, білка – 15-17 %, вихід крупи 44 %; горох – білка 24 % і більше; овес – плівки менш як 28 % (використовують на дитяче харчування); соняшник – жиру не менш як 50 %, рівномірне покриття лускою (що поліпшує його зберігання); цукрові буряки – цукру 12-18 %; картопля – вміст крохмалю і білка, розмір бульби, смак (варіація визначається тим, на які цілі використовується картопля); морква – наявність каротину, цукру, сухої речовини; льон – номерність волокна (довжина, товщина тощо); ягоди – вітаміни, цукор, суха речовина, смак, транспортабельність, придатність для консервування тощо.

Важливим показником, особливо для плодоовочевої продукції, є строки її надходження, що зумовлює необхідність їх аналізу.

Отже, оцінка виробництва продукції за обсягом, асортиментом, якістю та строками дає змогу зробити аргументовані висновки про її потенційну конкурентоспроможність і ефективність.

загрузка...