Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Аналіз забезпечення тварин кормами

Від забезпечення тварин кормами залежать розмір поголів’я тварин і рівень їх годівлі. Тому в процесі аналізу необхідно вивчити стан кормової бази в господарстві, забезпеченість тварин кормами в цілому й особливо в стійловий період. Для цього необхідно фактичну наявність кормів порівняти з плановою потребою, яка визначається виходячи з фактичного поголів’я і планових норм годівлі.

При вивченні потреби в кормах і аналізі забезпеченості ними для кожного з періодів, зимового чи літнього, обчислюють середнє поголів’я. Якщо фактичне поголів’я відрізняється від планового, то на різницю в поголів’ї треба скоригувати планову потребу в кормах.

Забезпеченість і витрачання кормів виражають у центнерах натури і кормових одиницях. Останні дають змогу звести всі види кормів до однієї величини. Щоб вивчити повноцінність годівлі тварин і рівень їх продуктивності, використовують дані про вміст у кормах перетравного протеїну.

Забезпеченість кормами за видами аналізують не тільки в цілому за рік, а й за періодами утримання. Часто безгосподарне витрачання кормів улітку призводить до того, що взимку в господарствах не вистачає кормів. Тим часом, якщо аналізувати середньорічні дані, створюється враження, що тваринництво повністю забезпечене кормами.

Таблиця 29 Забезпечення тварин кормами _____________________________

Вид кормів Планов

ПОТ

річна потреба Фактично згодовано Відхилення (+;-)
ц к. од. ц ц к. од. відсоток до плану ц к. од. І ц
1 2 3 4 5 6 7 8
Концентровані 2993 3292 3337 3671 111,5 +344 +379
Соковиті, 26972 3105 26652 3065 98,7 -319 -40
коренеплоди 4412 529 1914 230 43,4 -2498 -299
силос 13132 1445 16765 1845 127,7 +3633 +400
жом 9428 1131 8250 990 87,5 -1178 -141
1 2 3 4 5 6 7 8
Грубі, у т. ч.: | сіно

сінаж

солома

7838

336

1945

5557

1899

151

720

1028

4132

43

1130

2959

984

19

418

547

52,7

12,8

58,1

53,2

-3706

-293

-815

-2598

-915

-132

-302

-481

Зелені 19327 3788 22054 4323* 114,1 +2727 +535
Молоко 480 168 457 160 95,2 -23 -8
Відвійки 580 104 241 44 41,6 -339 -60
Разом - 12356 - 12247 99,1 - -109

Під час аналізу виявляють, як забезпечена кормами кожна група тварин, оскільки в практиці трапляються випадки, коли за рахунок, наприклад, нетелей і молодняку згодовують більше поживніших кормів коровам, а відгодівельному поголів’ю свиней згодовують кращі корми за рахунок молодняку.

Слід вивчити, як у господарстві дотримуються прийнятих норм годівлі і раціонів, бо порушення їх часто є причиною перевитрат кормів. Слід установити, чи відповідає витрачання їх у певній групі тварин виконанню плану виходу продукції, а також утриманню планових норм витрат кормів на 1 ц молока, м’яса тощо.

Відомо, що поживність кормів оцінюють за вмістом у них кормових одиниць і неперетравного протеїну. Цей показник великою мірою залежить від своєчасного скошування трав, сушіння і скиртування сіна, способу силосування і правильного зберігання кормів.

Проаналізуємо забезпеченість тваринництва кормами на прикладі (табл. 29). Дані таблиці свідчать про те, що тваринництво було забезпечене кормами майже повністю, на 99,1 %. Порівняно з плановою потребою їх було згодовано на 109 ц кормових одиниць менше. Це сталося головним чином через нестачу кормів: соковитих (40 ц к. од.); грубих (915 ц к. од.); відвійків (60 ц к. од.). Певною мірою незабезпеченість цими видами кормів була компенсована згодовуванням понад план зелених кормів (535 ц к. од); силосу (400 ц к. од.); концентратів (379 ц к. од.).

Аналіз забезпеченості кормами тваринництва в цілому доповнюють аналізом забезпеченості окремих груп тварин (табл. 30). Розрахунки свідчать про те, що понад план коровам було згодовано 1298 ц кормових одиниць. Якщо ж розглядати цей показник за групами кормів, то було згодовано менше від плану: грубих кормів – на 44,4 %, у тому числі сіна – на 85,6 % , соломи – на 51,7 % і сінажу – на 25,7 %. Із соковитих кормів згодовано менше від плану коренеплодів (на 28,4 %).

Таблиця 30 Забезпеченість корів кормами_________________________________

Річна

норма,

ц

Планова потреба Згодовано
Вид кормів ц к. од. ц Струк­тура,

%

ц к. од. Ц струк­тура,

%

відсоток

ДО

плану

Концентровані 13 6240 6864 43,4 7332 8065 47,1 117,5
Соковиті у т. ч.:

Коренеплоди

Силос

жом

10

67

31

51840

4800

32160

14880

5899

576

3538

1785

37,3

3,6

22,4

11,3

67300

3433

45291

15008

7195

412

4982

1801

42,1

2,4

29,1

10,5

129,8

71,6

140,8

100,9

Грубі у т. ч.: сіно

сінаж

солома

1

8

15

11520

480

3840

7200

2969

216

1421

1332

18,8

1,4

9,0

8,4

6402

69

2854

3479

1748

31

1056

661

10,2

0,2

6,2

3,9

55,6

14,4

74,3

48,3

Зелені 80 384 75 0.5 485 97 0,6 126,3
Разом 15807 100 17105 100 108,2

Примітка. Фактичне поголів’я – 480 голів.

Нестачу згаданих кормів було компенсовано згодовуванням понад план: концентратів (на 17,5 %), силосу (на 40,8 %) і зелених кормів (на 26,3 %), що й забезпечило перевиконання плану продуктивності корів на 371 кг (на 11,4 %). У середньому на одну корову згодовано 35,6 ц кормових одиниць.

Перевитрата кормів тваринам вважається економічно виправданою тільки за умови відповідного перевиконання плану виробництва продукції. Фактична продуктивність корів вища за планову на 11,4 %, а кормів коровам згодовано понад план на 8,2 %.

Слід звернути увагу, що перевитрата кормів коровам призвела до зменшення їх кількості іншим видам і групам тварин. Наприклад, концентрованих кормів згодовано понад план усім тваринам на 11,5 %, а коровам – 17,5 %. Усім тваринам було згодовано кормів менше від плану на 109 ц кормових одиниць, а коровам згодовано понад план 1298 ц кормових одиниць. Як правило, перевитрату кормів можна виправдати тільки відповідним підвищенням продуктивності тварин і більшим виходом продукції в цілому або за окремими її видами. Коли такої відповідності немає, то найчастіше підвищується собівартість продукції.

На практиці буває так, що при нібито повній забезпеченості окремих груп тварин кормами в перерахунку на кормові одиниці тварини не забезпечені ними за періодами утримання. Причина цього -у порушенні норм годівлі і структури кормів за періодами утримання тварин.

У господарствах буває й так, що влітку, коли зелених кормів досить, використовують їх безконтрольно, не дотримуються норм годівлі. Зрозуміло, що більша кількість згодованих улітку зелених кормів порівняно з обгрунтованою потребою в них не може компенсувати дефіциту соковитих кормів та сіна взимку.

Часто до перевитрат кормів призводять псування їх і втрата поживності під час збирання, а також неточність обліку, особливо силосу та соломи, які списують на продуктивних тварин. На це також треба звертати увагу під час аналізу.

загрузка...