Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Екологізація агропромислового комплексу

Природоруйнівний, ресурсоємний тип розвитку сільського господарства потребує перегляду складеної в теорії і на практиці техногенної концепції розвитку АПК. Необхідний перехід до стійкого розвитку аграрного сектору. Основним принципом розвитку АПК повинна стати екологізація всіх заходів щодо розвитку сільського господарства, облік природних особливостей функціонування земельних ресурсів. 1 вже відповідно до цього принципу та з орієнтацією на нього необхідно здійснювати заходи щодо механізації, хімізації, меліорації, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, У зв’язку з цим необхідно створити відповідну систему ринкових регуляторів (пільги, кредити, оподаткування та ін.) для зміни пріоритетів у розподілі ресурсів, капітальних вкладень в АПК, посилити природоохоронну роль витрат.

Для подолання негативних тенденцій у розвитку АПК доцільно мати комплексну програму екологізацґі АПК, що включає дві програми: У екологізація сільського господарства;

У прискорений     розвиток      виробничо-збутової     сфери     АПК (інфраструктура і переробна промисловість).

Найважливіший напрям у розв’язанні завдання стійкого розвитку сільського господарства і всього АПК – забезпечення простого і розширеного відновлення природної родючості фунтів. Шляхи реалізації цього напряму необхідно передбачати при розробці підпрограми екологі-зації сільського господарства. До них належить боротьба з ерозією грун­тів, застосування органічних добрив, агролісомеліорація, травосів, вапну­вання кислих ґрунтів, мінімізація техногенного впливу на ґрунти, ґрунто­захисні технології, біологічні методи захисту рослин, оптимальні сіво­зміни, чисті пари тощо. Заходи щодо поліпшення ґрунтів є “м’якими”, вони не вносять різких змін в екологічний баланс агроекосистем, а навпаки, сприяють підвищенню родючості фунтів. Ці заходи повинні ко­ристуватися пріоритетом по відношенню до “глибоких” меліорацій (передусім гідротехнічних), широкого застосування хімічних засобів ви­робництва – мінеральних добрив і пестицидів, використання в сільському господарстві потужної техніки з великим навантаженням на землю.

У цілому темпи деградації земель, зниження природної родючості значно випереджають темпи проведення екологічних заходів. Форсування проведення природоохоронних і природополіпшуючих заходів дозволяють поряд з екологічним ефектом одержати значну економічну користь. Зокрема, капітальні вкладення в боротьбу з ерозією грунтів характеризується високою економічною ефективністю. Проведення в повному обсязі протиерозійних заходів дає можливість збільшити виробництво продукції рослинництва близько однієї третини.

У результаті реалізації програми екологізації сільського господарства можливий приріст 50…70 млн.т сільськогосподарської продукції в розрахунку на зерно.

Поряд з високою еколого-економічною ефективністю, екологізація сільського господарства дає величезний соціальний ефект. Це проявляється, передусім, у поліпшенні здоров’я населення в результаті збільшення споживання біологічно чистої сільськогосподарської продукції, зменшення забрудненості водних і земельних ресурсів, повітряного басейну.

Друга складова екологізації АПК – програма прискореного розвитку виробничо-збутової сфери, здійснення якої поліпшить викорис­тання і ліквідує втрати сільськогосподарської сировини, прискорить розвиток, інфраструктуру (дороги, сховища, торгівля тощо) і переробних галузей промисловості (харчової і легкої). Це має важливе значення для стабілізації екологічної ситуації І рішення продовольчої програми.

У наш час втрати, що викликаються відставанням у розвитку інфраструктури і переробної промисловості, становлять 20…ЗО відсотків. Це означає, що еквівалентна частина природних ресурсів АПК, яка застосовується для виробництва втраченої продукції, використана в кінцевому рахунку нераціонально.

Втрати виробленої сільськогосподарської продукції доводиться компенсувати, розширюючи сільськогосподарське виробництво, і, відпо­відно, вводячи в експлуатацію все нові природні ресурси або збільшуючи навантаження на наявні. Як показують розрахунки, за рахунок втрат сіль­ськогосподарської продукції, використання їх резервів може збільшити величезні обсяги природних ресурсів без скорочення фонду споживання -наприклад, до ЗО,..40 відсотків всіх використовуваних угідь.

загрузка...