Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Економічний зміст довгострокових зобов’язань

2.1. Необхідність та сутність кредиту

Кредит виник на певному етапі розвитку суспільства у сфері обміну. Між товаровиробниками іноді складалися особливі взаємовідносини: продавцеві потрібно продати товар, а покупцеві його купити, але в певний момент у покупця не було грошей, бо він ще не виготовив або не продав свій товар чи з інших причин. За таких умов для здійснення акту купівлі-продажу товару потрібний був кредит, побудований на довірі продавця до покупця і передачі товару з наступною оплатою, тобто в кредит. Розвиток товарного виробництва і пов’язаного з ним товарного обігу диктує необхідність кредиту.

В умовах товарного виробництва в діяльності підприємства відбувається тимчасове вивільнення і нагромадження коштів. У процесі постачання витрачаються кошти для придбання сиро­вини, матеріалів, палива, мінеральних добрив, запасних частин та інших цінностей. На стадії виробництва вони використовують­ся для здійснення технологічних процесів. Одночасно виникає потреба у виплаті заробітної плати. Отже, в цей період під­приємство потребує додаткових асигнувань.

Після одержання і реалізації продукції на підприємство надходить виручка, яка покриває проведені витрати і містить одер­жаний прибуток. У цей період підприємство має достатньо коштів для своєї поточної діяльності і з’являються «вільні гроші».

Норматив оборотних коштів визначається по тому періоду, в якому їх потрібно найменше. Недостача їх в окремі періоди має покриватися за рахунок кредиту. Звичайно, підприємство могло б мати розмір власних оборотних коштів у сумі їх максимальної по­треби і тоді кредит не потрібний. Але за таких умов у окремі періоди на підприємстві були б вільні гроші, які не використовуються ефек­тивно. Досвід свідчить, що коли є вільні кошти, то виникає спокуса їх витратити без особливої потреби, що порушує режим економії. Більш ефективно використовуються кошти, коли підприємство пе­ребуває на «голодному фінансовому пайку». Тому йому доцільно мати власні оборотні кошти у розмірі мінімальної потреби – норма­тиву, а потреби понад норматив покривати за рахунок кредитів.

Таким чином, на підприємстві в окремі періоди виникає потре­ба в залученні додаткових коштів зі сторони, що і відбувається шляхом одержання кредитів.

Кредит – це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається фізичним або юридичним особам у тимчасове корис­тування на умовах забезпечення повернення, строковості, плат­ності та цільового характеру використання.

Основні ознаки, що визначають сутність кредиту, такі:

а) учасники кредитних відносин повинні бути економічно са­мостійними – функціонувати на основі самоокупності;

б) кредитні відносини є добровільними і рівноправними;

в) кредитні відносини не змінюють власника цінностей, з при­воду яких вони виникають;

г) кредитні відносини є безперервними та платними і здатні за­безпечувати зростання вільної вартості, що формує позиковий капітал.

Об’єктом кредиту є позичена вартість, яка передається в пози­ку одним суб’єктом іншому. Позичена вартість може бути у формі грошей, товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Позика поро­джує кредитні відносини між партнерами.

Суб’єктами кредиту є кредитори і позичальники. Кредитори – це учасники кредитних відносин, які мають вільні кошти і пере­дають їх у тимчасове користування іншим суб’єктам – позичаль­никам. Учасниками кредитних відносин можуть бути фізичні осо­би, юридичні особи, держава.

Основні принципи кредитування: цільове призначення, строковість, поверненість, забезпеченість, платність.

Цільове призначення кредиту полягає в тому, що суб’єкти кре­дитних відносин повинні наперед чітко визначити, для якої мети будуть використані позичені кошти.

Строковість кредиту передбачає, що кредитор передає пози­чальнику кошти на визначений термін, який сторони узгоджують у момент вступу в кредитні відносини.

Поверненість кредиту означає, що позичальник повинен повер­нути його кредитору.

Забезпеченість кредиту передбачає при наданні позики прий­няття кредитором заходів, які гарантують її повернення у визна­чені терміни.

Платність кредиту полягає в тому, що позичальник повертає кредитору не тільки основну суму боргу, а ще й сплачує додаткові кошти у формі відсотків за користування позикою.

Довгостроковий кредит, як правило, видають під конкретний об’єкта будівництва або реконструкції, що дозволяє контролювати використання коштів за призначенням. У зв’язку з нестабільністю економіки України комерційні банки зараз мало прак­тикують видачу таких кредитів.

загрузка...