Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Етапи підготовки річної фінансової звітності

Процес підготовки і складання річної фінансової звітності може бути розпо­ділений на кілька етапів. Зміст таких етапів залежить від особливостей організації облікового процесу на підприємстві.

Основними етапами підготовки річної фінансової звітності є такі:

1)       проведення інвентаризації активів, капіталу, зобов’язань;

2)       закриття рахунків доходів і витрат;

3)       визначення чистого фінансового результату звітного періоду;

4)       визначення залишків на рахунках класів 1-6 і складання Балансу;

5)       визначення відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зо­бов’язань;

6)       проведення реформації (взаємозакриття субрахунків 441, 442,443);

7)       складання Звіту про фінансові результати;

8)       складання Звіту про власний капітал;

9)       складання Звіту про рух грошових коштів;

10)  складання Приміток до річної фінансової звітності;

11)  коригування показників звітності та формування Приміток у зв’язку з поді­ями, настання яких можливе після дати балансу;

12)  перевірка узгодженості показників звітності.

Важливим моментом підготовки до складання річного звіту є закриття в кінці року операційних, збірно-розподільних та інших рахунків і субрахунків з обліку витрат і доходів.

Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівар­тості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001 р. № 132, передба­чено облік сільськогосподарської продукції власного виробництва протягом року вести в плановій оцінці. Фактична її собівартість обчислюється лише в кінці року. Це й передбачає закриття рахунків з обліку виробництва в частині завершених про­цесів саме в кінці року. Крім цього, ряд інших витрат (нерозподілені амортизаційні відрахування з основних засобів, які використовуються в рослинництві, нерозпо­ділені витрати на ремонт основних засобів, які використовуються в рослинництві, та ін.), як правило, протягом року накопичують на окремих аналітичних рахунках і розподіляють на рахунки з обліку витрат виробництва лише в кінці року.

За такими видами допоміжних виробництв, як жива тяглова сила та тран­спортні роботи тракторів, витрати включаються до собівартості відповідних ви­дів продукції рослинництва і тваринництва, промислових виробництв протягом року також у плановій оцінці. А це спричиняє необхідність закриття в кінці року відповідних рахунків. Правильна послідовність закриття рахунків витрат надає можливість достовірно обчислити такі показники, як собівартість продукції, робіт і послуг, їх рентабельність, та інших, що використовуються при оцінці діяльності сільськогосподарських підприємств.

Закривають бухгалтерські рахунки до складання заключного балансу. Ця робота має охопити зміст усіх господарських операцій на сільськогосподарському підприємстві за період з 1 січня по 31 грудня поточного року, за винятком операцій із закриття рахунків. Для цього до складання заключних бухгалтерських прове­день і закриття рахунків слід перевірити повноту і правильність записів за всіма рахунками і скласти попередній баланс. Його зміст полягає в тому, щоб до моменту

початку робіт із закриття окремих рахунків і субрахунків переконатися у відсут­ності розбіжностей між даними синтетичного й аналітичного обліку. Особливу увагу необхідно приділити перевірці повноти і правильності відображення в обліку виходу продукції і списання її на виробництво та реалізацію, відображенню затрат праці, кормо-днів, кормових одиниць та інших кількісних показників, які не переві­ряються подвійними бухгалтерськими записами. Після цього починають складати розрахунки і бухгалтерські записи із закриття рахунків для отримання заключного балансу на кінець звітного року.

Деякі підприємства такі операції відображають в обліку за грудень вже після складення попереднього балансу. Інші — для запису операцій із закриття рахунків відкривають тринадцятий місяць ( в обліку).

В умовах сільськогосподарського виробництва дуже важливо, щоб рахунки закривалися у правильній, економічно обґрунтованій послідовності, оскільки через специфіку сільськогосподарського виробництва певна частина виробле­ної продукції використовується підприємством для власних виробничих потреб (насіння, корми тощо), а допоміжні виробництва надають послуги одне одному. Внаслідок цього на закриті рахунки не відносяться калькуляційні різниці з тих ра­хунків, які закриваються пізніше. Тобто при закритті рахунків допускаються певні умовності, найбільша кількість яких виникає за тими рахунками, які закриваються на першому етапі.

Для зведення до мінімуму згаданих умовностей керуються таким принципом: у першу чергу закривають рахунки галузей і виробництв, які мають найбільшу кількість споживачів і мінімальні розміри зустрічних витрат. До цієї послідовності не включають аналітичні рахунки субрахунка 234 «Допоміжні виробництва» (газо-, тепло-, електро-, водопостачання, ремонтна майстерня, холодильні установки, ван­тажний автотранспорт), оскільки фактична собівартість продукції, робіт та послуг цих допоміжних виробництв визначається щомісяця і за цією оцінкою відноситься на споживачів. Крім того, в закритті рахунків не бере участі рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів», з якого щомісяця у звичайному порядку списують частку ви­трат, яка відноситься до відповідних видів виробництв цього ж звітного періоду, і, аналогічно, рахунок 69 «Доходи майбутніх періодів», з якого також щомісяця спи­сують відповідну частку доходів при настанні періоду до якого вони відносяться.

Виходячи з цього, рахунки закривають у такій послідовності:

  1. Розподіляють витрати тракторного парку між сільськогосподарськими, тран­спортними та будівельними роботами. Обчислюють фактичну собівартість умовного еталонного гектара виконаних робіт тракторами на транспортних роботах і списують виявлені калькуляційні різниці.
  2. Розподіляють між окремими об’єктами обліку витрати з утримання необо­ротних активів, внаслідок чого закривають аналітичні рахунки до рахунка

91 «Загальновиробничі витрати» (витрати на утримання ґрунтообробних ма­шин, сівалок, технічних засобів для збирання врожаю, машин для внесення в грунт добрив, приміщень для зберігання продукції та ін.).

  1. Визначають собівартість виконаних робіт допоміжних виробництв (живою тягловою силою) і списують виявлені відхилення.
  2. Розподіляють загальні витрати: на зрошення та осушення земель, включаючи витрати на утримання меліоративних споруд, на вапнування та гіпсування ґрунтів та на утримання полезахисних смуг.
  3. Списують частину витрат бджільництва на сільськогосподарські культури, що запилюються.
  4. Списують з витрат основного виробництва суми надзвичайних витрат (із за­гиблих посівів).
  5. Розподіляють бригадні, фермські, цехові та загальновиробничі витрати.
    1. Визначають собівартість продукції рослинництва та списують калькуля­ційні різниці.
    2. Визначають собівартість продукції підсобних промислових виробництв із пе­реробки рослинницької продукції та списують калькуляційні різниці.
    3. Розподіляють витрати з утримання кормоцехів, кормокухонь.
      1. Визначають собівартість продукції тваринництва та списують калькуляційні різниці.
      2. Обчислюють собівартість живої маси молодняку тварин і тварин на відгодівлі та списують калькуляційні різниці.
      3. Визначають собівартість продукції підсобних промислових виробництв із пе­реробки тваринницької продукції та списують калькуляційні різниці.
      4. Визначають собівартість продукції інших промислових виробництв та спису­ють калькуляційні різниці.
      5. Списують витрати з будівництва, закладки молодих багаторічних насаджень господарським способом та формування основного стада на збільшення чи зменшення вартості відповідних об’єктів основних засобів.
      6. Списують на рахунок 79 «Фінансові результати» витрати операційної (рахун­ки 90,92, 93, 94), фінансової (рахунки 95 і 96), інвестиційної діяльності (раху­нок 97) та надзвичайні витрати (рахунок 99).
      7. Списують на рахунок 79 «Фінансові результати» доходи операційної (рахунки 70, 71), фінансової (рахунки 72, 73), інвестиційної діяльності (рахунок 74) та надзвичайні доходи (рахунок 75).
  1. Відображають нараховану суму податку на прибуток у бухгалтерському облі­ку (підприємства, що сплачують фіксований сільськогосподарський податок, цю операцію не відображають).
  2. Відносять сальдо рахунка 79 «Фінансові результати» при його закритті на ра­хунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».


загрузка...