Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Грошовий ринок

  1. Сутність і особливості функціонування грошового ринку.
  2. Структура грошового ринку.
  3. Попит та пропозиція грошей.

Література:      Савлук ст. 105-111; 114-142.

1. Сутність і особливості функціонування грошового ринку.

Громовий ринок – це особливий сектор економіки на якому здійснюється купівля та продаж грошей, як специфічного товару, формується попит, пропозиція та ціна на цей товар.

На грошовому ринку власник грошей хоче передати їх у чуже розпорядження, прямо, а не в обмін на реальне благо, а покупець хоче одержати їх у своє розпорядження на таких же умовах. Тому на цьому ринку, вартість переміщується між його суб’єктами лише в грошовій формі, або в односторонньому порядку з поверненням до власника.

Метою такого переміщення стає одержання додаткового доходу, а не купівля-продаж товарної вартості.

Продавець грошей краще одержить додатковий дохід (називається відсотковим доходом) як плату за тимчасову відмову від користуванням цими грошима і передачу цього права іншій особі.

Завдяки вказаним особливостям грошового ринку продаж грошей виступає у формі передачі цих грошей їх власниками своїм контрагентам у тимчасове користування в обмін на такі умови, які надають їм можливість зберегти право власності на ці гроші, відновити право розпоряджатися ними та одержати відсотковий дохід.

Відповідно, купівля грошей є формою одержання суб’єктами ринку в своє розпорядження певної суми грошей на вказаних вище умовах.

Такий механізм купівлі продажу-грошей зумовлює важливу роль спеціальних інструментів функціонування грошового ринку. Вони покликані забезпечити на цьому ринку рух визначеного об’єкта – грошей.

За своїм характером всі інструменти грошового ринку є певними зобов’язаннями покупців перед продавцями грошей.

Залежно від виду зобов’язання їх можна поділити на:

–             боргові – всі зобов’язання за якими покупець грошей зобов’язується повернути продавцеві одержану від нього суму і сплатити по ній дохід. Такими зобов’язаннями оформлюють операції купівлі-продажу грошей з передачею права розпоряджатися ними на певний термін;

–             не боргові – зобов’язання з наданням права участі в управлінні діяльністю покупця грошей та в його доходах, завдяки чому за продавцем грошей зберігається не тільки право власності на них, а й певною мірою і право розпоряджатися ними (страхові угоди).

2. Структура грошового ринку.

Для вивчення механізму функціонування грошового ринку важливе значення має його структура. Ринок грошей можна поділити за кількома критеріями:

  1. За видами інструментів, що застосовуються для переміщення грошей від продавців до покупців.

Тут виділяється три сегменти, а саме: ринок позичкових зобов’язань; ринок цінних паперів; валютний ринок. Хоча ці ринки функціонують самостійно всі вони між собою взаємопов’язані.

  1. За інституційними ознаками грошових потоків

Тут виділяються такі сектори: фондовий ринок; ринок банківських кредитів; ринок послуг не банківських фінансово-кредитних установ.

  1. За економічним призначенням грошових потоків, що купуються на ринку.

Поділяється на два сектори:

–             ринок грошей – коли гроші купуються на короткий термін (до 1 року). Цей ринок характерний тим, що він дуже чутливий до будь-яких змін в економіці та фінансовій сфері, тому попит і пропозиція тут надто мінливі, а ціна грошей часто змінюється під їх впливом;

–             ринок капіталів – гроші купуються на тривалий час (більше 1 року), Ці кошти використовують для збільшення маси основного і оборотного капіталу зайнятого в обороті позичальників.

3. Попит та пропозиція грошей.

Теорій попиту на гроші базується на рівнянні Фішера, яке виражає пряму залежність між кількістю необхідних для обігу грошей і швидкістю їх обігу, з одного боку, та абсолютним рівнем цін і реальним обсягом товарів і послуг з іншого

Г × Ш = Ц × Т.

Звідси можна визначити грошову масу, необхідну для обігу:

Г = Ц × Т ÷ Ш.

А індекс цін: Ц=Г×Ш÷Т, який прямо пропорційно залежить від кількості грошей в обігу. Тоді, швидкість обігу грошей:

Ш = Ц × Т ÷ Г.

Оскільки швидкість обігу грошей обернено пропорційна до їх кількості, то її високе значення (швидкості) зменшує потребу в грошах, в їх додатковому випуску.

Отже, попит на гроші виступає як запас грошей, який прагнуть мати в своєму розпорядженні економічні суб’єкти на певний момент і вимірюється сумою на певну дату, а не оборотом за період.

Грошову пропозицію визначають на основі попиту на гроші. Пропозиція грошей – це друга сила у взаємодії з попитом, яка визначає кон’юнктуру грошового ринку. Суть її полягає в тому, що економічні суб’єкт в будь-який момент мають у своєму розпорядженні певний запас грошей, які вони можуть за сприятливих обставин спрямувати в оборот.

Пропозиція і попит постійно чергуються. При більшому рівні % економічний суб’єкт виступатиме на. ринку з пропозицією грошей, а при меншій – з попитом на гроші.

На макроекономічному рівні пропозиція грошей формується дещо по іншому. Вважається, що всі економічні суб’єкти одночасно не можуть запропонувати на ринку грошей більше від наявного у них запасу. Тобто фактична наявність грошей в обороті є природною межею пропозиції грошей. Ні які стимулюючі фактори (наприклад зростання %) не можуть збільшити пропозицію грошей понад цю межу. Якщо виникає потреба збільшити пропозицію понад цю межу, що неможливо при зростанні сукупного попиту на гроші, то це можна зробити тільки за допомогою додаткової емісії грошей в оборот. Тому будь-яка емісія грошей розглядається як зростання пропозиції грошей на грошовому ринку, а вилучення грошей з обороту – як скорочення пропозиції грошей.

Важливо правильно визначити співвідношення пропозиції і попиту, як двох складових грошового ринку. Оскільки, з двох чинників грошового ринку попит на гроші змінюється під впливом об’єктивних чинників, а пропозиція грошей має переважно мінливий характер. Тільки попит на гроші може бути первинним чинником у взаємодії з пропозицією грошей. Остання в своїй динаміці повинна постійно орієнтуватися і прилаштовуватися до зміни попиту на гроші.


загрузка...