Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Інформаційне забезпечення економічного аналізу

Господарська діяльність аграрних формувань супроводжується безперервним обміном інформацією між підприємством та зовнішнім середовищем. Однак менеджмент ефективним буде тільки в тому випадку, якщо управлінські рішення грунтуватимуться на своєчасній, достатній і достовірній інформації. Основними джерелами інформації, використовуваної при аналізі господарської діяльності, є законодавчі акти, різна нормативно-довідкова інформація, прогнозно-планові дані, Дані договорів та угод, дані оперативно-технічного, аналітичного і синтетичного обліку, статистична, бухгалтерська та фінансова звітність,

різні позаоблікові джерела — акти ревізій і аудиторських обстежень, матеріали нарад, зборів, статті в пресі, особисті спостереження тощо.

Оцінка основних джерел аналітичної інформації, і в першу чергу бухгалтерської та планово-нормативної, показує, що вони не завжди відповідають вимогам сучасного менеджменту. До недоліків можна віднести те, що в них практично відсутня інформація, яка характеризує зміну екологічних і соціальних процесів на сільськогосподарських підприємствах; недостатньо інформації про стан і зміну факторів зовнішнього середовища та наслідки цього впливу на результати господарювання; існуючі джерела інформації не дають змоги простежити за зміною в економічних і особливо в ринкових та фінансових процесах; відсутні прилади і методики оцінки стану біологічних об’єктів (рослин і тварин), технічних засобів, якісних параметрів продукції, особливо сільськогосподарської; необ’єктивні нормативи, які використовують для планування й оцінки результатів господарської діяльності підприємств тощо.

Крім того, проблеми методологічного і методичного характеру інформаційного забезпечення аналізу в сучасних умовах зумовлені ще й рядом обставин: появою різних форм власності, диверсифікацією та структурною перебудовою економіки; різним підходом до організації економічної роботи на підприємствах за централізованої планової і ринкової економіки; стабільною інфляцією; повільною трансформацією джерел інформації, які б забезпечили оперативний контроль (моніторинг) за процесами реформування аграрної економіки; відсутністю стандартів, які б передбачали однозначність у тлумаченні й оцінці окремих економічних показників, категорій, понять тощо; недостатнім використанням в економічній роботі ЕОМ.

Перехід до ринкової економіки, розширення економічної свободи товаровиробника зумовлюють появу таких формувань, як пайові та акціонерні підприємства, фермерські господарства, спільні підприємства тощо, в яких специфічно відбуваються деякі економічні процеси, а, отже, виникає потреба в новій інформації.

Вимагає додаткової інформації диверсифікація виробництва, викликана непаритетністю ставлення держави до міста і села, до промисловості й аграрного сектора, енергетичними й екологічними проблемами тощо.

Зміна економічного середовища зумовлює перебудову економічної роботи на сільськогосподарських підприємствах, зокрема, інтеграцію планової й облікової служб, а також виділення в економічній службі окремих структурних підрозділів – такого, який би

займався фінансовою роботою (тобто обслуговував зовнішніх споживачів інформації) та управлінською, яка пов’язана була б із збиранням, обробкою і використанням внутрішньогосподарської інформації, тобто про хід виробничого процесу.

Оскільки аналіз у більшості був ретроспективним, то і джерела інформації були зорієнтовані лише, на оцінку результативних показників. Мова йде про такі носії інформації, план економічного і соціального розвитку, фінансовий план підприємства тощо. На основі такої інформації оцінюють заключні показники – економічний стан підприємства, виробництво і реалізацію продукції, собівартість, фінансові результати тощо. Проте такої інформації не досить для своєчасного прийняття коригуючих управлінських рішень.

Це можна сказати і про планову інформацію. Найдосконаліший план має ряд недоліків, які не дають можливості мобільно управляти формуванням ресурсного потенціалу, раціональним його використанням, дотриманням технологічних вимог при виробництві продукції тощо. Він не передбачав можливостей широкого реагування на зміну зовнішнього середовища, оскільки наявність і використання ресурсів закладались у план на початку року. Не передбачалася і реакція підприємства на ринкові зміни. Практично неможливо на початку року передбачити слабкі місця майбутніх витрат ресурсів, а тому важко наблизити їх результативність до планової (бажаної*) з високою мірою вірогідності за такий значний проміжок часу, як цілий рік. В основу методології планування було покладено принцип екстраполяції результатів, одержаних у попередні роки, за умови стабільного розвитку всієї системи. Такий підхід застосовували і при розробці довгострокових планів. Недосконалість даного принципу (підходу) підтверджує сьогоднішня практика, коли в діяльності сільськогосподарських підприємств відбуваються динамічні, часто не передбачувані зміни.

загрузка...