Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Кадастри природних ресурсів та їх місце в системі управління природокористуванням

Державний кадастр природних ресурсів – це система державного облі­ку природних ресурсів, обсяг, характер і режим їх використання. Державні кадастри природних ресурсів дають всебічну інформацію для здійснення ефективного управління в галузі природокористування. В Україні згідно із законодавством ведуться такі державні кадастри природних ресурсів: земельний кадастр, водний кадастр, кадастр родовищ корисних копалин, лісовий кадастр, кадастр тваринного світу.

Ведення кадастрів природних ресурсів базується на принципах єдності, безперервності, об’єктивності, економічної ефективності, доступності і періодичності обновлення. Єдність в організації ведення окремих кадастрів природних ресурсів означає, що вони охоплюють усю територію України і побудовані на однаковій теоретичній основі (незалежно від форм власності).

Безперервність в організації природних кадастрів означає, що пер­винні матеріали, отримані на основі обстеження природних ресурсів, коригуються з урахуванням поточних змін, які викликані природними, виробничо-господарськими і правовими факторами. При цьому доповнення і зміни повинні вноситися в установленому порядку й у відповідні строки.

Об’єктивність в організації ведення природних кадастрів вимагає отримання вірогідної інформації, що характеризує кількісні і якісні параметри природних ресурсів. Невірогідна інформація може бути причи­ною значних економічних і соціальних втрат, призводить до помилок у розміщенні продуктивних сил країни, а в умовах ринкової економіки – до банкрутства. Тому на всіх етапах ведення природних кадастрів необхідно уникнути помилок, тобто необхідно отримати об’єктивну інформацію і не припуститися помилок при її обробці і проектних рішеннях.

Земельний кадастр займає особливе місце в загальній системі кадастрів природних ресурсів. Він містить сукупність інформації про природний, господарський і правовий стан земель (дані про реєстрацію землекористування, облік кількості і якості земельних ділянок, бонітування ґрунтів, економічна оцінка землі).

Державна реєстрація землеволодіння і землекористування визначає правовий та господарський стан земель. Вона забезпечує юридичне офор­млення й закріплення меж землеволодінь і землекористувань, видачу землевласникам та землекористувачам документів на право землеволодіння й користування землею, відмітку землеволодінь і землекористувань у державній земельно-кадастровій книзі району (міста).

Державний облік кількості земель забезпечує інформацією про їхній природничий і господарський стан. Він характеризує склад земельних угідь згідно з класифікацією, прийнятою у Земельному кодексі України. Державний облік якості земельних угідь дозволяє отримувати інформацію про зональні типи земель, категорії придатності земель, класи і види земель. Він характеризує земельні ділянки за станом ґрунтового покриву, механічним окладом, геоботанічним і меліоративним станом. Бонітування здійснюється з метою порівняльної оцінки якості грунту за природною родючістю,   що   корелюється   з   урожайністю   основних   сільськогос­подарських культур.

Економічна оцінка земель здійснюється на основі офіційно визнаних принципів і методів. Вона не завжди буває складовою частиною земельного кадастру. Так, у США відмовилися від економічної оцінки земельного кадастру. Це пов’язано з тим, що економічна оцінка землі на основі економічних розрахунків не завжди дає об’єктивну інформацію. Вона часто суттєво відрізняється від ціни землі, яка визначається ринком під впливом попиту і пропозиції. Крім того, необхідно мати на увазі, що економічна оцінка землі є наукомісткою процедурою, а результати економічної оцінки динамічно змінюються під впливом численних економічних факторів. Відповідно застарілі економічні оцінки земельних ресурсів часто призводять до прийняття неправильних рішень, що завдають шкоди економіці.

Державний водний кадастр – це система державного обліку кількісних і якісних параметрів водних ресурсів, реєстрації водокористування, використання води. Включає три розділи: поверхневі води, підземні води, використання вод. На поверхневі і підземні води створюються каталоги за видами окремих водних об’єктів: ріки, озера, канали, водосховища, басейни підземних вод. Підземні води поділяють на питні, технічні, промислові, мінеральні та теплоенергетичні. Вода питна – це така вода, в якій бактеріологічні, органолептичні показники і показники токсичних хімічних речовин перебувають у межах норм питної води. Вода технічна – це вода, придатна для користування в народному господарстві (до неї не включаються питна, мінеральна і промислова).

Вода промислова – це вода, компонентний склад і ресурси якої достатні для вилучення цих компонентів у промисловості. Вода мінеральна – це вода, компонентний склад якої відповідає вимогам лікувальних цілей. Вода теплоенергетична – це термальна вода, теплоенергетичні ресурси якої можуть бути використані в галузях народного господарства.

Державний кадастр родовищ корисних копалин - це система державного обліку кількісних та якісних параметрів запасів основних та супровідних корисних копалин і компонентів окремих родовищ. Він характеризує гірничо-технічні, гідрогеологічні та інші умови розробки корисних копалин. Державний кадастр родовищ корисних копалин передбачає складання окремих паспортів на кожне окреме виявлене родовище (нафта, вугілля, газ, горючі сланці тощо). У паспортах зазначається інформація про басейни корисних копалин та їх територіальне розміщення, відомча приналежність і дата відкриття. Крім того характеризується ступінь промислового освоєння, склад супровідних корисних копалин і домішок, умови водопостачання і розробки родовищ.

Державний лісовий кадастр - це система державного обліку лісових земель і лісових ресурсів з урахуванням їх кількісних та якісних характеристик, що передбачає державну реєстрацію землекористувачів (лісофондовласників) за окремими підприємствами (держлісгоспи, лісокомбінати тощо). Державний лісовий кадастр ведеться відповідно до вимог Лісового кодексу України, затвердженою Верховною Радою України.

Державний кадастр тваринного світу містить систематизовану інформацію про географічне поширення видів тварин, їх чисельність і стан, середовище перебування диких тварин та стан господарського використання. Порядок обліку тварин та обсяги їх добування встановлюються Міністерством екології і природних ресурсів України, а ведення державного кадастру тваринного світу – Кабінетом Міністрів України.

загрузка...