Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Консолідована фінансова звітність

Консолідована фінансова звітність — звітність, яка відображає фінансовий стан і результати діяльності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Підприємство, що перебуває під контролем, називається, згідно з П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств», дочірнім, а те, що здійснює контроль — материн­ським, незалежно від конкретного розміру частки материнського підприємства у статутному капіталі дочірнього підприємства (100, 50 % чи менше). Вирішальна залежність дочірнього підприємства4 від контролюючого виникає у разі, коли між підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкованості за раху­нок переважаючої участі контролюючого підприємства у статутному фонді та/або загальних зборах чи інших органах управління дочірнього підприємства, в т. ч. во­лодіння контрольним пакетом акцій.

Дочірнє підприємство не пізніше 45 днів після закінчення звітного квар­талу і не пізніше 15 квітня наступного за звітним року зобов’язане подати ма­теринському підприємству свій фінансовий звіт, а материнське підприємство зобов’язане складати і подавати своїм засновникам консолідовану фінансову звітність з урахуванням показників всіх дочірніх підприємств. Користувачами консолідованої фінансової звітності виступають: громадськість, засновники ма­теринського підприємства, комерційні банки, державні органи (Фонд держмай­на України, Антимонопольний комітет тощо). До статистичних органів консолі­дована звітність не подається.

Материнське підприємство, яке, у свою чергу, є дочірнім іншого підприємства, не подає консолідовану фінансову звітність за умов:

  • якщо воно повністю належить іншому підприємству (на всі 100 %);
    • згоди власників частки меншості, яку можна оформити протоколом зборів учасників (акціонерів).

Показники фінансової звітності дочірнього підприємства не включаються до консолідованої фінансової звітності, якщо:

  • контроль дочірнього підприємства є тимчасовим (фінансові інвестиції вра­ховуються на субрахунку 352 «Інші поточні фінансові інвестиції»), оскільки воно було придбане й утримується лише з метою його наступного продажу протягом короткострокового періоду;
  • дочірнє підприємство здійснює діяльність в умовах, які обмежують його здат­ність передавати кошти материнському підприємству. Активи таких дочірніх підприємств відображаються як фінансові інвестиції відповідно до П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції». Для відображення цих інвестицій, які не повин­ні облічуватися за методом участі в капіталі, використовується субрахунок 142 «Інші інвестиції пов’язаним сторонам».

Причини, з яких показники фінансової звітності дочірнього підприємства не включено до консолідованої звітності, необхідно наводити в примітках до консо­лідованої фінансової звітності. У примітках слід також навести назву підприємств, у яких материнському підприємству прямо або непрямо (через дочірні підпри­ємства) належить більше половини акцій (голосів), але яке з причин відсутності контролю не є дочірнім підприємством.

Консолідовану звітність не можна вважати зведеною. Деякі показники при консолідації підлягають виключенню. У консолідованому балансі не наводиться балансова вартість фінансових інвестицій материнського підприємства в кожне дочірнє і частка материнського підприємства у статутному капіталі кожного дочір­нього підприємства. З консолідованої фінансової звітності підлягає виключенню сума внутрішньогрупових операцій та внутрішньогрупового сальдо. Так, усі опера­ції між материнським та дочірніми підприємствами (а також між дочірніми підпри­ємствами однієї групи), сальдо дебіторської і кредиторської заборгованості внаслі­док таких операцій виключаються з даних балансу, звіту про фінансові результати, і (якщо мали місце грошові розрахунки) при складанні консолідованого звіту про рух грошових коштів. При складанні консолідованої звітності підлягає виклю­ченню сума нереалізованих прибутків і збитків від внутрішньогрупових операцій (крім збитків, які не можуть бути відшкодовані). Нереалізовані прибутки та збитки від внутрішньогрупових операцій — це прибутки та збитки, які виникають внаслі­док внутрішньогрупових операцій (продажу товарів, продукції, виконання робіт, послуг тощо) і включаються до балансової вартості активів підприємства. До них можна віднести (з метою виключення з консолідованої звітності): відстрочені по­даткові активи і зобов’язання; суми податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ внаслідок внутрішньогрупових операцій; виплати дочірнім підприємством на користь материнського (наприклад, пов’язані з розподілом прибутку дочірнього підприємства); резерви на гарантійне обслуговування у зв’язку з реалізацією това­рів всередині групи і т. ін.

Активи і зобов’язання відображаються і в консолідованому, й у власному ба­лансі материнського підприємства за справедливою вартістю.

загрузка...