Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Кредит і його форми

  1. Суть та форми кредиту.
  2. Види та класифікація кредитів.
  3. Принципи кредитування та відсоток за кредит.

Література:      Савлут ст. 362-384; 402-413
Александров М.М. ст. 196-217.

1. Суть та форми кредиту.

Наявність товарного виробництва і грошей об’єктивно зумовлює існування та функціонування кредиту. З розвитком товарного виробництва кредит стає обов’язковим атрибутом господарювання. Інакше кажучи, необхідність кредиту викликана існуванням товарно-грошових відносин.

За своєю сутністю кредит – позичковий капітал у грошовій формі, що передається в тимчасово користування на умовах забезпеченості, платності та поверненності. Основними ознаками відносин, що становлять сутність кредиту є:

–             Учасники кредитних відносин повинні бути економічно самостійними (бути власниками певної маси гроші і вільно нею розпоряджатися: нести економічну відповідальність за своїми зобов’язаннями). Без цього еони не зможуть набути статусу ні кредитора, ні позичальника;

–             кредитні відносини є добровільними та рівноправними. Економічна самостійність суб’єктів, добровільність, рівноправність та взаємна вигода зумовлюють розвиток кредитних відносин на ринкових засадах:

–             кредитні відносини є вартісними, оскільки виникають у зв’язку з рухом вартості (грошей чи матеріальних цінностей). Вартість переміщується на зворотних засадах, тобто після певного періоду ці кошти повертаються назад до власника:

–             нееквівалентність кредитних відносин значно посилює в механізмі їх реалізації роль чинника платності, за яким позичальник повертає власникові більшу масу грошей, ніж сам одержав від нього (%).

Існує дві форми кредиту:

  1. Товарна – надається у вигляді продажу товарів з відстрочкою платежу (лізинг, надання речей у прокат, погашення боргів поставками товарів тощо).
  2. Грошова – надають позички банки, міжнародні фінансово-кредитні установи, уряди тощо. Широко використовує цю форму населення – при розміщенні заощаджень у банківські депозити, одержання позики у банку та інше.

Ці форми між собою взаємопов’язані і доповнюють одна :одну: позики надані в товарній формі можуть погашатися в грошовій, і навпаки.

2. Види та класифікація кредитів.

Під видом кредиту слід розуміти конкретний прояв окремих елементів кредиту як економічного явища. Види кредиту можуть відокремлюватися в межах його форм і розглядатися як складові елементи.

Види кредиту можна класифікувати за значною кількість критеріїв і тому видів кредиту може бути велика кількість. Отже, види кредиту класифікуються:

–             Залежно від суб’єктів кредитних відносин: банківський, державний, комерційний (міжгосподарський), міжнародний, споживчий кредит;

–             Залежно від сфери економіки, у яку спрямовується позичка: виробничий кредит, тобто на виробничі цілі; споживчий – на задоволення особистих потреб людей;

–             Залежно від терміну дії: короткострокові, тобто до одного року: довгострокові – більше одного року;

–             Залежно від галузевого спрямування: кредити в промисловість, торгівлю, сільське господарство і т.д.

–             Залежно від цільового призначення: кредити на формування виробничих запасів (сировини, матеріалів, тари і т.д.); у витрати виробництва (сезонні витрати у рослинництві і тваринництві, на лісозаготівлі тощо): на створення запасів готової продукції (залишки та запаси на складах);

–             Залежно від організаційно правових ознак та умов надання забезпечений і незабезпечений; строковий і прострочений; сумнівний і безнадійний; платний і безплатний та інші.

Розглянемо детально деякі види кредиту.

Банківський кредит – позичковий капітал банку в грошовій формі, то перелається в тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, платності і цільового використання.

Міжнародний кредит – це кредит, який надається однією країною іншій на умовах платності строковості і т.д.

Споживчий кредит – це кредит, який надається фізичним особам на придбання товарів з відстрочкою платежу.

Державний кредит – це коли позичальником є держава, тобто держава бере кредит у юридичних і фізичних осіб шляхом залучення їх тимчасово вільних коштів (заощадження, цінні папери тощо).

Комерційний кредит – це кредит, що надається покупцям у вигляді відстрочки платежу за продані товари та надані послуги, (оформлюється векселем).

3. Принципи кредитування та відсоток за кредит.

Принципи кредитування – це основні положення кредитного механізму, що визначають процес кредитування. До них належать:

  1. Принцип строковості – позика повинна бути повернена позичальником в заздалегідь обумовлений строк
  2. Принцип цільового характеру – передбачає вкладення позичкових коштів в конкретні господарські процеси.
  3. Принцип забезпеченості – має мету захистити інтерес банку від неповернення борту внаслідок платоспроможності позичальника. В ролі гарантії повернення кредиту виступають різні форми забезпечення.
  4. Принцип платності – в процесі кредитування банк вимагає не тільки повернення одержаної позики, але і сплату відсотків за користування нею. Рівень відсотка залежить від терміну користування позикою і від ступеня ризику, що виникає у зв’язку з кредитною операцією.
  5. Принцип повернення – має мету повернення позики в усьому обсязі з відсотками згідно з кредитним договором.

Відсоток за кредит (позичковий відсоток) – це плата, яку отримує кредитор від позичальника за надані в позику гроші чи матеріальні цінності.

Показником, що характеризує плату за кредит, є норма відсотка або відсоткова ставка. Норма відсотка розраховується за формулою:

Норма відсотка залежить від норми прибутку. Середня норма прибутку є максимальною межею норми відсотка. Мінімальну межу норми відсотка точно визначити неможливо, але вона повинна покрити його витрати і принести йому хоча б мінімальний дохід.

Процентні ставки бувають:

–             фіксовані, які не змінюються протягом усього періоду;

–             плаваючі, які змінюються в процесі кредитування;

–             підвищенні, які надаються під ризикові операції.


загрузка...