Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Кредитна система України

План

  1. Поняття і складові кредитної системи.
  2. Банківська система:

а.    центральні банки,

б.    комерційні банки.

  1. Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути.
  2. Стійкість банківської системи та механізм її забезпечення.

Література:    Александров М.М. ст. 232-254

1. Поняття і складові кредитної системи.

Кредитна система – це сукупність кредитних відносин та інститутів, які реалізують ці відносини. Кредитні відносини виникають з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів підприємств, організацій, держави і населення та використання цих коштів на умовах повернення і платності для задоволення економічних і соціальних потреб суспільства.

Кредитна система складається з декількох ланок, кожна з яких виконує специфічні функції з акумуляції та розподілу грошових коштів.

Структура кредитної системи характеризується різноманітністю кредитних установ, які поділяються натри групи:

–             центральний банк;

–             банківський сектор (комерційні банки, ощадні, іпотечні, торгові банки);

–             спеціалізовані кредитні установи (інвестиційні, страхові компанії, ощадно-кредитні асоціації, кредитні спілки).

Роль цих ланок не є рівнозначною. Головною ланкою є банківські установи, серед яких роль лідера відводиться комерційним банкам, що здійснюють переважно кредитування промисловості і торгівлі. Небанківські фінансові установи здійснюють фінансування виробництва і довгострокове кредитування підприємств та держави.

Крім вищезгаданих банківських і небанківських інститутів кредитна система включає ряд ланок, що виконують допоміжну роль в кредитному механізмі, пов’язуючи різноманітні сектори позикових капіталів в єдину систему: фінансові, трастові, брокерські компанії, а також фонди.

Сучасна кредитна система – це сукупність кредитно-фінансових інститутів, що діють на ринку позикових капіталів і здійснюють акумуляцію та мобілізацію грошового капіталу.

Сучасна кредитна система характеризується наступними важливими процесами:

–             концентрацією і мобілізацією банківського капіталу;

–             подальшим зростанням конкуренції між різними видами кредитно-фінансових установ;

–             продовженням злиття великих кредитно-фінансових інститутів з потужними промисловими, торговими, транспортними корпораціями і компаніями;

–             інтернаціоналізацією діяльності кредитно-фінансових інститутів і створенням міжнародних банківських об’єднань і груп.

Отже, сучасна кредитна система забезпечує умови для розвитку науково-технічного прогресу, зростання виробництва, нагромадження капіталу, сприяє вирішенню проблеми реалізації товарів та послуг на ринку.

2. Банківська система.

Головною ланкою кредитної системи в будь-якій країні є банки. Під терміном «банк» розуміють установу, яка створена для залучення грошових коштів і розміщення їх від свого імені на умовах повернення, платності і строковості.

Основне завдання банку – здійснювати посередництво в переміщенні коштів від кредиторів до позичальників, вони забезпечують господарський обіг необхідними платіжними засобами.

Банківська система – організаційна сукупність різних видів банків у їх взаємозв’язку. Банківська система в Україні є дворівневою. На першому рівні – центральний банк, на другому – комерційні банки. Центральний банк здійснює грошово-кредитну і валютну політику уряду, проводить емісію, управляє офіційними валютними резервами, Комерційні банки забезпечують процес кредитно-розрахункового і фінансового обслуговування економіки, Бонн поділяються на універсальні і спеціалізовані комерційні банки.

Всі банківські інститути перебувають у тісному взаємозв’язку між собою і утворюють ядро кредитної системи.

3. Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути.

Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути (СКФІ) – це установи кредитної системи небанківського типу, що накопичують грошові доходи, капітали та заощадження населення, підприємств, держави спеціалізуючись на виконанні кількох операцій або обслуговуючи обмежене коло клієнтури.

Зростанню впливу спеціалізованих небанківських установ сприяли три основні передумови:

–             зростання доходів населення в розвинутих країнах;

–             активний розвиток ринку цінних паперів;

–             надання цими установами спеціальних послуг, які не можуть надавати банки.

Крім того, ряд установ (страхові компанії, пенсійні фонди) на відміну від банків можуть акумулювати грошові заощадження на довготривалі строки, а значить здійснювати довгострокові інвестиції.

Основні форми діяльності цих установ зводяться до акумуляції заощаджень населення, надання кредитів через облігаційні позики корпораціям та державі, мобілізації капіталу через всі види акцій, надання іпотечних та споживчих кредитів, також кредитної взаємодопомоги. Вказані інститути ведуть гостру конкуренцію між собою як за залучення грошових коштів, так і в сфері кредитних операцій.

Інвестиційні компанії здійснюють кредитування малих та середніх фірм, їх програми розраховані, як правило, на недовготривалий період і здійснюються в невеликих масштабах на відміну від інвестиційних банків.

Фінансові компанії (холдинг-компанії) здійснюють кредитування клієнтів шляхом купівлі їх боргових зобов’язань. Купівля зобов’язань дозволяє їм тримати великі пакети акцій компаній і здійснювати контроль над їх діяльністю.

Пенсійні фонди створюються фірмами для виплати пенсій працівникам і службовцям. Створення цих фондів дозволяє зменшити податкові платежі фірми та використовувати їх для купівлі акцій інших компаній, що забезпечує зміцнення фінансової могутності даної фірми.

Ощадно-збережні асоціації продають сертифікати своїм клієнтам. Вони приймають на свої рахунки ощадні вклади та інші чекові депозити і видають позику під заставу нерухомості.

Кредитні спілки є різновидом кооперативів, створюваних окремими групами населення з метою об’єднання коштів для вирішення практичних проблем, Вони утворюються на паях для короткострокового кредитування їх учасників.

Каси взаємної допомоги – громадська кредитна установа, яка об’єднує на добровільних засадах громадян для надання взаємної матеріальної допомоги. Вони створюються при профспілкових організаціях для робітників є службовців.

Ломбарди – це кредитні установи, які надають грошові позики під заставу рухомого майна. Вони є державними госпрозрахунковими підприємствами і перебувають в розпорядженні місцевих Рад. Ломбарди видають позики на строк до 3-х місяців у розмірі 75-90% від вартості оцінки заставлених речей.

4. Стійкість банківської системи та механізм її забезпечення.

Як уже зазначалось раніше банківська система є ядром кредитної системи і від її стійкості залежить загальний стан кредитної системи. Головною ланкою банківської системи є комерційні банки, і саме від їх фінансового стану і залежить стійкість банківської системи.

Отже, одним найважливіших напрямів економічної роботи в комерційному банк є аналіз його фінансового стану. Основними джерелами інформації для цього є баланс і звіт про фінансові результати. Аналіз балансу банку дає комплексну характеристику діяльності банку, а звіт про фінансові результати відображає фінансам потоки (доходи і видатки) за певний період часу. Не мало важним показником в діяльності банку є його ліквідність.

Ліквідність – це здатність банку в будь-який момент виконувати зобов’язання перед вкладниками у грошовій формі на першу вимогу і на повну суму.

В комерційних банках України постійно виникають проблеми з ліквідністю, тому що:

–             не збігаються строки повернення коштів за зобов’язаннями банку і зобов’язаннями клієнтів;

–             чутливість банків до зміни процентних ставок (при збільшенні ставки клієнти шукають більш високі прибутки, не дають заявок на кредит).

Необхідність контролю за діяльністю комерційних банків обумовлена і тим, що в умовах ринку йде жорстока конкурентна боротьба між банками, а це змушує їх підвищувати ризикованість своїх операцій, щоб задовольнити потреби й вимоги клієнта і отримати прибуток. Це може призвести банк до банкрутства Яке в свою чергу небезпечне не тільки для засновників банку, а й для суспільства в цілому, оскільки підриває довіру клієнтів до всієї банківської системи, а значить – і до фінансового ринку загалом.

Отже, основною метою контролю за банківською діяльністю (стійкістю) є підтримка стабільності на фінансовому ринку.


загрузка...