Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

Поточний контроль, здійснюваний у кожній академічній групі, полягає у тому, що студенти виконують контрольні роботи з кожного модуля за рахунок часу, відведеного на індивідуальну роботу, а також у години самостійної роботи відпрацьовують індивідуальне комплексне завдання.

Контрольна робота складається з 10 завдань, серед яких одне-два теоретичні запитання й одна задача з кожної теми блока модульного контролю. Результат виконання студентом кожного завдання контрольної роботи оцінюється окремо за такою шкалою: 10, 5, 0 балів.

Для оцінювання рівня відповідей студентів на теоретичні запитання використовуються такі критерії:

відмінному рівню (10 балів) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу; засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апа­ратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі та використанні навчаль­но-програмного матеріалу;

задовільному рівню (5 балів) відповідає виявлення знань основного програмного матеріалу; засвоєння інформації в межах лекційного курсу; володіння необхідними методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; вміння використовувати їх для вирішення типових ситуацій, припускаючи окремих незначних помилок;

незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин у знаннях основного програмного матеріалу; не досить упевнене володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, про що свідчать принципові помилки під час їх використання.

Письмове розв’язання розрахунково-аналітичної задачі оцінюється на «відмінно» (10 балів), «задовільно» (5 балів) та «незадовільно» (0 балів) залежно від: а) точності розв’язання задачі;
б) повноти цього розв’язання; в) ступеня обґрунтованості відповіді за результатами розрахунків.

Підсумкове оцінювання виконаної студентом контрольної роботи здійснюється за 100-бальною системою з подальшим переходом до традиційної 4-бальної системи:

  • «задовільно» — 50—60 балів;
  • «добре» — 65—80 балів;
  • «відмінно» — 85—100 балів.

Індивідуальне комплексне завдання кожний студент одержує, коли починає вивчати дисципліну «Соціальна статистика». Це сприяє організації та стимулюванню роботи студентів у часи, відведені навчальним планом на самостійну роботу. Індивідуальне завдання містить задачі з найскладніших тем курсу. Задачі готує викладач на основі фактичної статистичної інформації про соціальні процеси в регіонах України. Разом з індивідуальними завданнями студенти отримують методичні матеріали, де викладено теоретичні основи, необхідні для виконання комплексного завдання. Виконуючи комплексне завдання, студенти набувають навичок у застосуванні теоретичних знань до практичної роботи зі статистичною інформацією, а також у виявленні закономірностей і тенденцій, притаманних реальним соціальним процесам у суспільстві.

Комплексне завдання студенти виконують у процесі вивчення дисципліни поетапно, у міру засвоєння відповідних тем курсу. Виконана частина комплексного завдання подається викладачеві під час чергового поточного контролю знань. Оцінювання результатів розв’язання конкретних задач комплексного завдання аналогічне оцінюванню розв’язання задач контрольних робіт поточного контролю. Загальна оцінка за виконання всього комплексного завдання визначається за середнім балом у такий спосіб: а) оцінка «задовільно» — 5,0—6,5 балів; б) оцінка «добре» — 7,0—8,5 балів; в) оцін­ка «відмінно» — 9,0—10,0 балів.

Студентові, який не з’явився на проміжний контроль згідно із встановленим кафедрою графіком, виставляється незалік з відповідного модуля. Студент, який не отримав заліки з трьох чи двох модулів або одержав незадовільну оцінку за виконання індивідуального комплексного завдання, не допускається до складання іспиту з дисципліни. Заборгованість за результатами проміжного контролю не приймається.

загрузка...