Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Лабораторне заняття №1

Тема заняття:

Вивчення принципу будови стандартів на зерно пшениці, класифікації зерна за ознаками якості, характеристики складу зернових і сміттєвих домішок.

Мета заняття:

Вивчити вимоги стандартів до якості зерна, класифікацію зерна за ознаками якості, навчитися визначати органолептичні показники зерна, колір, запах, засміченість вміст зіпсованих і пошкоджених зерен.

Матеріальне забезпечення:

Зразки зерна пшениці.

ГОСТ 10967-75 “Зерно. Методы определения  запаха, цвета и вкуса”

ГОСТ 10840-64 “Зерно. Методы определения  натуральной массы.”

ГОСТ 30044-93 (ИСО 5532-87) “ Пшеница твердая. Определение неполностью стекловидных зерен (контрольный метод).”

ГОСТ 13586.2-81

ГОСТ  9353-85 “Пшеница.” Технические  условия”, ДСТУ 2422-94 “Зерно заготівельне і постачальне. Терміни та визначення.“ Зразки зерна пшениці.

Лабораторне обладнання: технічні ваги, лабораторний млин, фарфорова чашка, покривне скло, водяна баня, чорна дошка, набір сит.

Література:

Контрольні запитання:

  1. Розвиток зернового господарства України.
  2. Характерні ознаки типових і просоподібних злаків.
  3. Характерні ознаки сильної і твердої пшениці.
  4. Анатомічна будова типових і просоподібних хлібних  злаків.
  5. Хімічний склад і особливості речовин що входять до складу зерна пшениці.
  6. Характеристика бобових культур.
  7. Тургор і його роль у якості і лежкості соковитої  продукції.
  8. Перелічити незамінні алінокислоти.
  9. Назвати основні макроелементи.
  10. Назвати основні мікроелементи.
  11. Назвати видорозчинні вітаміни.
  12. Назвати жиророзчинні  вітаміни.
  13. Які фактори впливають на якість продукції рослинництва.
  14. Біологічні та механічні види втрат зерна при зберіганні.
  15. Принципи зберігання (консервування) продуктів (біоз, анабіоз, ценоанабіоз, абіоз)

Зміст заняття

Завдання 1. Вивчити принципи будови стандартів на зерно пшениці, ознайомитися з принципами класифікації зерна, ознаками якості.

Вивчення принципу будови  стандартів на зерно проводиться за ГОСТ9353-85 “Пшеница. Технические условия” та ДСТУ 2422-94 Зерно заготівельне і постачальне. Терміни та визначення. Цей стандарт поширюється на зерно пшениці , що заготовляється заготівельною системою, а також використовується  на кормові цілі та для виготовлення комбікормів.

Пшеницю за ботанічними та біологічними ознаками, кольором і скловидністю поділяють на типи іпідтипи.

Стандартом передбачено базисні норми у відповідності до яких проводять розрахунки за заготівельну пшеницю. При цьому враховують норми якості зерна-натура, вологість зараженість шкідниками.

Заготівельну пшеницю мяку  та тверду за ГОСТ 9353- 85

Залежно від якості поділяють на класи. Пшеницю мяку  поділяють на 4 класи від типового складу, стану зерна, запаху, кольору, скловидності, вмісту клейковини,натури, домішок, які важко відокремити і пророслих зерен.

Пшениця тверда поділяється на 3 класи і некласну залежно від типового складу, стану зерен, запаху, кольору, кількості і якості клейковини натури, вмісту зерна  жита, ячменю і пророслого зерна.

Завдання 2.Визначити органолептичні показники зерна .

Методи визначення кольору, запаху і смаку зерна  викладенні у ГОСТ 10967- 75 “Зерно.Методи определения запаха , цвета и вкуса.” Доброякісне зерно має певний запах, колір, характерний смак і блиск, який за несприятливих умов  зникає і зерно стає матовим.

Зерно, частково проросле чи яке зберігалося у вологому стані стає тусклим часто деформованим і набуває “білуватості” (знебарвлюється).

Зерно частково проросле чи яке зберігалося у вологому стані стає тусклим, часто деформованим і набуває “ білуватості” (знебарвлюється). Зерно пошкоджене сутінням  чи самозігріванням набуває кольору від темно-бурого до маково-червоного, зерна пшениці стають потемнілими чи білуватими, деформованими зморшеними.

Доброякісне зерно кожної культури має спецефічний запах. Сторонні запахи виникають під час псування і наявності у зерні сторонніх речовин.

У зерні з розпочатим початком  псування розривають солодовий запах , при подовальному псуванні- пліснявий, затхлий і щилісний.

Солодовий смак зерна – гостроароматичний, і є ознакою того, що воно грілося чи гріється.

Пліснявий запах, що виникає внаслідок розвитку пліснявих грибків, є характерний для вологого і сирого зерна; щілісний для зерна з глибинним процесом розпаду органічних речовин; затихий запах виникає у разі проникнення плісені всередину зерна.

Методика визначення кольору,

запаху та смаку зерна.

Колір зерна визначають, оглядаючи середній зразок при розсіяному денному світлі  або при штучному освітленні  і характеризують згідно з описом у  стандартах або порівнянням  досліджуваного зразка зі встановленими зразками.

Запах визначають у цілому та розмеленому зерні. Ії попереднього перемішаного середнього зразка  беруть на долоню 100г зерна зігрівають його диханням і досліджують на присутність стороннього  для нього запаху.

Для поліпшення відчуття запаху зерно висипають у чашку заливають гарячою водою (60-70 С)  і накривши чашку склом залишають на 2-3 хв, після чого зливають воду і  досліджують зерно на присутність запаху.

Для визначення смаку розмелюють 100г зерна, попередньо очищеного від сміттєвих домішок. Потім беруть 2г  розмеленого зерна і розжовують. Перед кожним визначанням і після нього рот ретельно прополоскують водою.

Завдання 3. Визначити  засміченість і вміст зіпсованих і пошкоджених  зернин.

Визначення засміченості і проходження  дрібних зернин проводиться за ГОСТ 13586.2-81 “Зерно. Методи определения содержания  сорной зерновой  особо учитываемых  примесей мелких зерен и крупности.” Розрізняють дві основні фракції домішок у зерні – сміттєву  та зернову. ( ДСТУ 24-2294 “ Зерно заготивельне”  ГОСТ 9353-85 “Пшеница.  Техническине  условія”).

До сміттєвих  домішок пшениці відносять: усі часточки одержані через просіювання пшениці крізь сито  з  діаметром  отворів 1 мм  мінеральні домішки ( грудки землі, пісок, часточки шлаків, руди, органічні домішки ( часточки стебла і листя , стрижені  колосся, плівки та і .) насіння культурних рослин, не віднесених до зернових домішок; зерна пшениці, жита і ячменю що прогнили запліснявіли, обвуглилися ,  підсмажилися (з ураженням ендоспермом від коричневого  до чорного кольору ); шкідливі домішки ( ріжки , сашки, вугриця, вязель, різнокольоровий гірчак повгучний, софору лисохвісну. Пажетницю).

До зернових домішок пшениці відносять: биті і поїджені  зерна незалежно від характеру і розміру  походження , давлені щуплі-дуже  нерозвинені, пророслі, охоплені морозом , пошкоджені самозігріванням або сушінням, роздуті під час сушіння, зелені, зерна жита, ячменю як цілі, так і пошкоджені, які не віднесені за характером пошкодження до сміттєвих домішок.

Залежно від засміченості встановлюють такий стан пшениці: чиста. В якій сміттєві домішки становлять 1 %, середньої частоти-понад 1 до 3 %, сміттєва – понад 3 %.

Залежно від зернових домішок встановлюють такий стан ярової пшениці:   пшениця в якій зернові домішки становлять до 1%, середньої частоти –понад 1 до 5%, сміттєва-понад 5%, стан озимої пшениці відповідно до “%, понад 2 до 7%, понад ?%для визначення засміченості і проходження дрібного зерна в пшениці житі, ячмені  використовують сита розмір отворів який подано у табл 2.1

Назва культури

Сита з отворами. мм

Для полегшення розбирання Для визначення проходження дрібного зерна Для визначення проходження що відноситься до сміттєвих домішок
Пшениця 2,5*20; 2,2*20 1,7*30 1
Жито 2,2*20; 1,8*20 1,4*20 1
Ячмінь 2,5*20 2,2*20 1,5

Просіювання зразка виконують вручну (3хв) кількість зворотно-поступальних рухів 110*120 за /хв, розмах коливань –10 см.

Результати досліджень заносять у  табл. 2.2

таб 2.2

Назва культури Сміттєві домішки, г Зернові домішки,г
мінеральна органічна Проходженні крізь сито діам отворів 1 мм Сміттєве насіння Основне зерно з пошкодженим ядром Шкідливі домішки Разом , % Зерна основної культури Зерна інших культур Разум, %
Побиті та поїджені Деформовані та ушкоджені
загрузка...