Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

М’ясна продуктивність ВРХ

Яловичину одержують після забою великої рогатої худоби всіх порід, що різниться за рівнем м’ясної продуктивності і якістю м’яса. Яловичина має високі харчові якості і характеризується кращим співвідношенням білка та жиру (1 : 0,8 -1), ніж м’ясо інших сіль­ськогосподарських тварин, а також містить менше холестерину, ніж свинина й баранина.

Висока поживність м’яса великої рогатої худоби зумовлена вміс­том у його складі найважливіших амінокислот (аргінін, лізин, гіс­тидин, тирозин, триптофан, цистин), жирних кислот, вітамінів, мі­неральних, екстрактивних та інших речовин.

Перетравність і за­своюваність яловичини досягає 95 %. Залежно від вгодованості тва­рин енергетична цінність 1 кг м’яса великої рогатої худоби колива­ється від 5 до 12,6 МДж (1200 – 3000 ккал).

М’ясо великої рогатої худоби розділяють на:

–                яловичину — одер­жану від дорослої худоби та молодняку старше 3-місячного віку;

–                 телятину — до 3-місячного віку.

До його складу входять м’язова, жирова, кісткова і сполучна тканини. Серед них найцінніша — м’язова, оскільки містить повноцінні білки. До сполучної входять в основному неповноцінні білки, а жирова визначає енергетичність і смакові якості м’яса. Надлишок жиру в м’ясі знижує засвоєння по­живних речовин і погіршує його смакові якості, а нестача спричи­нює його жорсткість. В організмі людини найкраще засвоюється м’ясо, в сухій речовині якого міститься однакова кількість білків та жирів.

Прижиттєву м’ясну продуктивність великої рогатої худоби ви­значають:

- живою масою;

- вгодованістю;

- скоро спілістю;

- оплатою корму.

При забої тварин показники м’ясної продуктивності такі:

-забійна маса;

- забійний вихід;

- склад туші за відрубами;

- співвідно­шення м’язової, жирової, кісткової та сполучної тканин, хімічний склад, калорійність і смакові якості.

Забійна маса – це маса туші без шкіри, голови, нут­рощів і кінцівок по зап’ястковий і скакальний суглоби.

Забійний вихід — відношення забійної маси до передзабійної живої маси, ви­ражене у відсотках. Цей показник залежить від напряму продуктив­ності великої рогатої худоби та її вгодованості. У тварин м’ясних порід забійний вихід становить 60 – 72 %, комбінованого напряму продуктивності — 50 — 60 та молочного — 45 — 50 %.

Залежно від породи, віку й вгодованості тварин у туші великої рогатої худоби міститься: м’язової тканини 52 – 68 %, жиру — 3,5 – 23, кісток — 15,1 – 21,6, сполучної тканини — 9,6 – 14,3 %.

Залежить мясна продуктивність і якість яловичини, її поживна цінність від:

–                 умов вирощування;

–                 особливостей відгодівлі;

–                 віку та статі забійної тварини;

–                 вгодованості;

–                 породи;

–                 умов транспортування;

–                 перед забійного витримування.

▲ Із віком тварин відбуваються значні зміни у співвідношенні та хімічному складі м’яса. Всі тканини збільшуються в абсолютній ма­сі, зростає вихід м’язів та жиру, зменшується у 1,5 — 2 рази вихід кісток і кількість води в м’ясі. Краще за якістю м’ясо одержують від молодих тварин до 2-річного віку, які досягають живої маси 400 — 450 кг. Від вибракуваних дорослих тварин одержують м’ясо гіршої якості.

▲ Впливає на м’ясну продуктивність і стать худоби. Так, практика вирощування не кастрованих бичків показала, що вони ростуть значно інтенсивніше від кастрованих до 15 – 18-місячного віку і перевершують їх за живою масою на 10 – 12 %, а теличок на 15 – 20%.

▪ М’ясо бичків пісне, містить більше білка і має високу волого утримуючу здатність, що важливо в технології приготування ковбасних виробів.

▪ М’ясо теличок дрібно волокнисте, ніжне, смачне, але на їх вирощування затрати більші, ніж кастратів.

▪ Від вибракуваних корів одержують достатньо ніжне м’ясо віком до 5 – 6 років, а м’ясо старих корів жорстке з малим вмістом жиру і води.

В оцінці мяса велике значення мають органолептичні показники:

- ніжність;

- соковитість;

- смак;

- колір.

ВРХ для забою залежно від віку поділяють на групи:

1)    доросла худоба: корови, бугаї, воли і телиці віком старше 3 років;

2)    корови-первістки: корови віком до 3 років, які отелилися один раз;

3)    молодняк: бички, бички-кастрати і телиці віком від 3 міс до 3 років;

4)    телята: бички і телички віком від 14 днів до 3 міс;

Також розподіляють худобу на  категорії вгодованості у відповідності до державного стандарту.

До основних показників мясної продуктивності ВРХ:

–   живу й забійну масу;

–   забійний вихід;

–   середньодобові прирости та якість м’яса.

Живу масу худоби визначають зважуванням, яке проводять вран­ці до годівлі. Для одержання точніших показників приросту маси тварин зважують два дні підряд і виводять середню величину.

Телят зважують після народження, а молодняк у 6, 12, 18 і 24 міс, а також при постановці на відгодівлю чи нагул і після їх завершен­ня. Для визначення інтенсивності відгодівлі раз у місяць проводять контрольне зважування.

■ За абсолютним приростом і кількістю днів певного періоду роз­раховують середньодобовий приріст, який є важливим показником м’ясної продуктивності тварин.

■ Вирощених тварин на м’ясо зважують перед відправленням на м’ясопереробні підприємства, перед забоєм після 24-годинної голод­ної витримки, а після забою проводять облік одержаної маси туші. Якість м’яса визначають за кількістю жиру і результатом хімічного аналізу.

Шляхи збільшення виробництва яловичини:

  1. 1. Збільшення поголів’я мясної худоби;
  2. 2. Удосконалення існуючих та створення нових порід;
  3. 3. Повноцінна годівля;
  4. 4. Досягнення перед забійної маси у більш ранньому віці;
  5. 5. Промислове схрещування (у молочному і мясному скотарстві доцільно проводити схрещування низькопродуктивних корів із плідниками мясних порід, а одержаний від них приплід вирощувати на м’ясо;
  6. Інтенсифікація відтворення (одержувати від 100 корів 100 телят, а в реальних умовах цей показник становить 85 – 90 телят).
загрузка...