Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Методи і прийоми економічного аналізу, їх характеристика.

Серед традиційних статистичних методів і прийомів, за допомогою яких здійснюється аналітична обробка , найпоширеніші:

  • використання абсолютних, відносних, середніх величин;
  • порівняння;
  • побудова рядів динаміки;
  • групування;
  • балансовий метод;
  • метод елімінування.

Абсолютні величини економічних явищ і процесів — це числові вирази  явищ і процесів (обсяг виробництва, сума доходів, витрат, прибутку тощо). На противагу статистиці, де абсолютні величини є основними вимірниками, в аналізі вони служать головним чином для розрахунку відносних і середніх величин.

Відносні величини — це величини, які встановлюються шляхом порівняння з будь-якими іншими (відсоток, питома вага, індекс, темп зростання, прибуток на одну гривню вкладеного капіталу тощо). Тільки відносні величини дають точне і наочне уявлення про розвиток того чи іншого економічного явища.

Середні величини – це абстрактні величини, за допомогою яких досягається узагальнення відповідних сукупностей типових, однорідних явищ, процесів, показників.

Порівняння —  прийом, з якого розпочинається розв’язання багатьох аналітичних задач. При аналізі застосовуються порівняння:

  • явищ, показників у динаміці, тобто з аналогічними даними за минулий період (минулі періоди), що приймається за базовий;
  • даних фактичних (звітних) за аналізований період з плановими (бізнес-плановими);
  • звітних даних із середніми (у межах підприємства, галузі, держави в цілому, розвинених країн);
  • просторові порівняння з даними роботи інших підприємств.

Основна умова ефективності застосування прийому порівняння – це досягнення зіставності показників. Динамічні порівняння майже завжди потребують перерахунку показників, наприклад у зіставні ціни за допомогою індексів цін і тарифів.

Побудова рядів динаміки. Для відображення розвитку показника в часі (у динаміці) будують ряди динаміки. Ряди динаміки можуть бути побудовані за абсолютними, відносними або середніми величинами.

Групування – це прийом аналізу, який полягає у формуванні з масиву даних, що аналізуються, класифікаційних груп за ознаками. Таке розчленування  дає можливість виявляти закономірності та тенденції, властиві аналізованим процесам і явищам.

Балансовий метод аналізу — це відображення й аналіз груп взаємопов’язаних економічних показників. Балансовий метод дає змогу аналізувати забезпеченість підприємства ресурсами (трудовими, матеріальними, фінансовими).

Прийом елімінування являє собою виключення впливу одних факторів на аналізований об’єкт з метою визначення впливу інших. За допомогою елімінування умовно усувається вплив усіх одночасно взаємодіючих факторів, крім одного, і таким чином послідовно визначається величина впливу кожного з них на кінцевий результат.

В аналітичній практиці широко застосовуються такі прийоми елімінування):

  • індексний метод;
  • метод ланцюгових підстановок;
  • метод різниць.

Індексний метод аналізу застосовують для вивчення економічних явищ в динаміці, вони формуються під впливом факторів, кожен з яких схильний до змін у динаміці.

Класичним прикладом об’єкта аналізу даним методом є обсяг реалізації (продажу) товарів, який формується під впливом певного фізичного обсягу товарів і цін на них. Відомо, що в кожного підприємства (промислового, торговель­ного) обсяг продажу окремих товарів із року в рік, з місяця в місяць змінюється, так само як і ринкові ціни на ці товари. За таких умов загальні   індекси   обсягу  реалізації  (продажу)   товарів характеризують динаміку загальної виручки від реалізації, але не відповідають на питання, як змінився обсяг продажу товарів (бо до чисельника і знаменника даної функції входять незіставні величини), а також як у середньому змінилися ціни на реалізовані товари. Загальний індекс не дає змоги виділити окремо вплив факторів обсягу продажів (кількісного) і цін (якісного) на кінцевий результат — виручку від реалізації.

Індексний метод аналізу дає змогу розв’язати ці задачі шляхом побудови агрегатних індексів. Агрегатні індекси — це загальні індекси (які, як уже зазначалося, характеризують явища, що визначаються сукупністю безпосередньо несумірних елементів), в яких з метою елімінування впливу окремих елементів (факторів) на індекс відбувається фіксування інших елементів на незмінному (базовому або звітному) рівні.  Форми  агрегатних  індексів для загального  індексу обсягу реалізації продукції мають такі:

•     агрегатний індекс фізичного обсягу реалізації продукції

•     агрегатний індекс цін на продукцію підприємства

Застосування індексного методу виявлення впливу факторів на результатний показник обмежується тим, що за його допомогою досить зручно аналізувати лише два фактори в мультиплікативних моделях Застосування цього методу для встановлення впливу факторів у багатофакторних моделях досить трудомістке, тому універсальніше значення для факторного аналізу економічних явищ має метод ланцюгових підстановок.

За допомогою цього методу, якщо є функціональна модель , що описує взаємозв’язок факторів і результатного показника, можна визначити відокремлений вплив кожного з факторів (кількість їх не має значення) на кінцевий показник, що аналізується, і перевірити одержані результати аналізу шляхом балансування факторів.

Суть методу ланцюгових підстановок полягає в послідовній, почерговій заміні у функціональній моделі, яка описує базисний рівень економічного показника, базисних параметрів на звітні, в обчисленні умовних результатних показників та їх порівнянні для визначення впливу факторів. При цьому, у першу чергу підлягають заміні кількісні параметри, далі – структурні, в останню чергу – якісні. Якщо у формулі міститься кілька кількісних, структурних або кілька якісних показників, послідовність замін залежить від оцінки того, які з них є основними, а які – похідними, які первинні, а які – вторинні. За почергової заміни базисних показників у формулі на звітні одержані результати можна зіставляти між собою, різниця між кожним наступним та попереднім показником і виражатиме елімінування впливу всіх інших факторів, крім заміненого.

Якщо мультиплікативна модель, що описує взаємозв’язок аналізованого показника, містить у собі лише два співмножники, то для визначення факторів, які впливають на зміну показника в динаміці , застосовують спрощений варіант методу ланцюгових підстановок – метод різниць. Для визначення відокремленого впливу кожного з двох факторів на результатний показник обчислюють різниці між звітними і базисними факторними параметрами і перемножують їх на абсолютні значення іншого факторного параметра, при цьому різницю між фактичними і базисними кількісними параметрами перемножують на абсолютне значення базисного якісного, а різницю між фактичним і базисним якісним параметрами – на абсолютне значення звітного кількісного.

загрузка...