Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Моніторинг навколишнього природного середовища та державний контроль природокористування

Для організації дійового управління в галузі природокористування, запобігання екологічним катастрофам, попередження небажаних змін у навколишньому природному середовищі та вироблення рекомендацій, спрямованих на поліпшення природокористування, необхідно забезпечити моніторинг навколишнього природного середовища. Моніторинг навколишнього природного середовища - це організація спостереження за змінами в природі, що забезпечує збирання, обробку, збереження й аналіз інформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозування його змін і розробку науково обгрунтованих рекомендацій у галузі природокористування. Порядок здійснення державного моніторингу навколишнього природного середовища визначає Кабінет Міністрів України. У результаті моніторингу навколишнього природного середовища Уряд України отримує короткострокові і довгострокові прогнози змін у навколишньому природному середовищі. Прогнозні оцінки змін стану навколишнього природного середовища враховуються при складанні планів соціального й економічного розвитку.

Залежно від призначення об’єктів спостереження виділяють: моні­торинг забруднення вод суші, моніторинг забруднення морів, моніторинг забруднення Грунтів, фоновий моніторинг. Залежно від ступеня охоплення об’єктів природи моніторингом його поділяють на комплексний (охоплює всі види забруднення на окремому об’єкті або території) та індивідуальний (охоплює лише окремі види забруднення).

Моніторинг навколишнього природного середовища в Україні забезпечують спеціальні служби: метеорологічна, гідрологічна, агрометеорологічна, санітарно-гігієнічна, епідеміологічна, ветеринарна, земле- і лісовпорядна, захисту рослин, сейсмічна, іоносферна, гравіметрична, магнітометрична та ін. Окремими службами в галузі природокористування використовуються методи спостереження за навколишнім середовищем, що дозволяють отримати якісну інформацію в стислі строки. Найчастіше використовуються спеціальні пости спостереження за навколишнім природним середовищем.

Так, для контролю за забрудненням атмосфери створена мережа таких постів: стаціонарних, опорних, маршрутних, підфакельних. Стаціонарний пост спостережень за забрудненням атмосфери розташовується в спе­ціально обладнаному павільйоні, в якому розміщена стаціонарна апаратура для безперервної тривалої реєстрації концентрацій забруднюючих атмос­феру речовин. Опорний пост спостережень - це стаціонарний пункт спостереження, результати якого використовуються для річної і багатолітньої оцінки забруднення атмосфери. Маршрутний пост спостереження - це місце на певному маршруті, що визначене для взяття проби повітря за графіком у визначений час за допомогою переносної апаратури. Шдфакельтт пост спостереження передбачає місця розташування обладнання для відбору проби під факелом від джерела забруднення атмосфери.

Спеціальні пункти спостереження створюються з метою контролю за якістю води у відкритих і закритих водних басейнах. За якістю води в морі слідкують морські станції спостереження. Головним критерієм, що використовується для оцінки забрудненості атмосферного повітря, вод і ґрунтів, є граничнодопустимі концентрації (ГДК) і орієнтовно допустима кількість (ОДК) шкідливих хімічних речовин у природних об’єктах.

Моніторинг oxoiuuot землі сільськогосподарських і лісових угідь (рілля, сінокоси, пасовиська, ґрунти під багаторічними насадженнями, землі заповідників, національних природних парків, зон рекреацїї, населених пунктів). Ґрунти, в яких фактичне забруднення шкідливими речовинами перевищує ГДК і ОДК, відносяться до категорії забруднених. Такі грунти відповідно до чинних екологічних стандартів повинні бути під постійним внутрішньовідомчим контролем, а також під контролем державних служб.

Контроль за охороною навколишнього природного середовища і раціональним використанням природних ресурсів здійснюється радами народних депутатів та їх виконавчими і розпорядчими органами Мінекобезпеки і природних ресурсів України та його органами на місцях, спеціально уповноваженими державними органами і громадськими інспекторами. Нагляд за дотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України і підпорядковані органи. З метою поліпшення прокурорського нагляду за станом природокористування Прокуратура України може створювати спеціальні екологічні підрозділи.

Громадські інспектори охорони навколишнього природного середовища разом з державними органами беруть участь у проведенні рейдів і перевірок дотримання підприємствами, організаціями та окремими громадянами законодавства з охорони навколишнього природного середовища, норм екологічної безпеки і використання природних ресурсів. Громадські інспектори складають протоколи при виявленні порушення встановленого порядку природокористування і подають їх органам державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Міністерство внутрішніх справ України через Державну автомобільну інспекцію та її органи на місцях здійснює контроль за дотриманням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах авто­мобільного транспорту та сільськогосподарської техніки.

Контрольні запитання

1. Органи управління в галузі природокористування та їх функції,

2. Яке призначення екологічних стандартів і екологічних паспортів?

3. Які   є  державні  кадастри   та   як  вони  використовуються для управління природокорис туванням?

4. Як  і  з   якою   метою   здійснюється  моніторинг навколишнього природного середовища?

5. Як і які державні органи здійснюють державний контроль за станом навколишнього природного середовища?

Література •    .

1.   БалацкийО.Ф. Экономика чистого воздуха-К.,1979,-269 с.

2.   Долішній М., Андел І. Вплив стану навколишнього середовища на якість трудового потенціалу // Економіка України. – 1992. – №8. – С. 80-86.

3.   Закон України про охорону атмосферного повітря // Відомості Верховної Ради України.- 1992.-№50.-С. 1511-1525.

4.   Закон України про плату на землю // Відомості Верховної Ради України. -1993. – №38. – с. 1259-1265.

5.   Закон України про тваринний світ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – С. 466-485.

6.   Закон  Української Радянської Соціалістичної Республіки  про охорону навколишнього природного середовища. – К., 1991. – 59 с.

7.   Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. -1992.-№25.-С. 743-786.

8.   Раціональне   природокористування   та  охорона   навколишнього середовища. – К., 1991. – 148 с.

9.   Реймерс Н.Ф. Природопользование: Словарь. – М., 1990. – 637 с.

10. Иванов В.Н., Сторчевус В.К. Экология и автомобилизация. – К., 1990.-129 с.

11. Лісовий кодекс України. – Львів, 1995. – 33 с.

12. Указ   Президента   України   “Про   невідкладні   заходи   щодо прискорення    земельної    реформи    у    сфері    сільськогосподарського виробництва”.

13. Синякевич  І.М.  Програма,  методичні  вказівки та контрольна робота з курсу “Економіка природокористування” (для студентів заочного факультету, що навчаються за спеціальністю 07.04). – Львів, 1992. -18с.

14. Туниця Ю.Ю. Эколого-экономическая эффективность природопользо­вания. – М., 1980. – 168 с.

15. Ушаков Е.П. Экономико-математические методы оптимизации природопользования. – М., 1987. – 164 с.

загрузка...