Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Облік амортизації основних засобів

У процесі виробництва основні засоби втрачають свою споживчу вартість і переносять її на створюваний з їх участю продукт.

Внаслідок цього основні засоби втрачають виробничі якості і, якщо вони не можуть бути відновлені ремонтом або модернізацією чи відновлення стає економічно невигідним, їх ліквідують.

Таким чином, у процесі виробництва відбувається кругообіг вартості основних засобів. Так, їх вартість у вигляді аморти­заційних відрахувань включають у собівартість виробленої про­дукції. У процесі ЇЇ реалізації надходить виручка. Частина цієї виручки є відшкодуванням зношених основних засобів і спрямо­вується на капітальні вкладення для оновлення основних засобів.

Необхідно розрізняти терміни «знос» і «амортизація», їх вико­ристовують для пояснення одного і того ж явища, проте вони відображають різні процеси. Якщо знос означає поступову втрату вартості (тобто втрату фізичних і моральних якостей) основних за­собів у процесі виробництва, то амортизація показує поступове перенесення вартості основних засобів по мірі їх зносу на ново­створюваний продукт.

Згідно з чинним законодавством амортизацію необхідно розра­ховувати двічі: в бухгалтерському обліку і при сплаті податку на прибуток. Порядок нарахування і використання амортизаційних відрахувань в бухгалтерському обліку визначено законодавством та П(С)БО 7 «Основні засоби».

Для узагальнення інформації про нараховану амортизацію та індексацію зносу необоротних активів, що підлягають аморти­зації, передбачено пасивний контрактивний рахунок 13 «Знос (амортизація) необоротних активів». За кредитом рахунку 13 відображається нарахування амортизації необоротних активів, а за дебетом її зменшення. Узагальнення інформації про суму зно­су тих необоротних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 «Основні засоби», відображається на субрахунку 131 «Знос основ­них засобів», а узагальнення інформації про суму зносу тих необо­ротних активів, облік яких ведеться на рахунку 11 «Інші необо­ротні матеріальні активи», здійснюється на субрахунку 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів». Аналітичний облік за Рахунком 13 ведеться, відповідно, за видами основних засобів та інших необоротних матеріальних активів.

На суму нарахованої амортизації збільшуються витрати підприємства відповідно до виду діяльності і знос основних за­собів (табл. 7.6).

Таблиця 7.6

Кореспонденція рахунків по обліку нарахування амортизації основних засобів

Зміст господарських операцій

Кореспонденція рахунків

дебет

кредит

Нараховано аморти­зацію основних засобів, пов’язаних з капіталь­ним будівництвом 151 «Капітальне будівництво» 131 «Знос основ­них засобів»
Нараховано аморти­зацію основних засобів, пов’язаних з їх придбанням або ви­готовленням об’єктів 152 «Придбання (виготов­лення) основних засобів» 131 «Знос основ­них засобів»
Нарахована аморти­зація основних засобів промислових ви­робництв 23 «Виробництво» 131 «Знос основ­них засобів»
Нарахована аморти­зація основних засобів загальновиробничого призначення 91 «Загальновиробничі витрати» 131 «Знос основ­них засобів»
Нарахована аморти­зація основних засобів адміністративного призначення 92 «Адміністративні витрати» 131 «Знос основ­них засобів»
Нарахована аморти­зація основних засобів, пов’язаних зі збутом продукції (робіт, послуг) 93 «Витрати на збут» 131 «Знос основ­них засобів»

Облік амортизації безоплатно одержаних основних засобів можна вести двома способами:

а) на основні засоби, одержані безкоштовно, не нараховува­ти амортизації і не відносити її у витрати підприємства, а на суму зносу основних засобів кожного місяця робити запис: кредит рахунку 10 «Основні засоби» і дебет субрахунку 424 «Безоплатно одержані необоротні активи»;

б) нараховувати амортизацію на безоплатно одержані основні засоби і одночасно визнавати дохід від безоплатно одер­жаних основних засобів на одну і ту ж суму. Розглянемо корес­понденцію рахунків з обліку безоплатно одержаних основних засобів (табл. 7.7).

Таблиця 7.7

Кореспонденція рахунків з обліку безоплатно одержаних ос­новних засобів

Зміст господарських операцій

Кореспонденція рахунків

дебет

кредит

Безоплатно одержані основні засоби 10 «Основні засоби» 424 «Безоплатно одержані необо­ротні активи»
Нараховано аморти­зацію безоплатно одер­жаних основних засобів основного виробництва 23 «Виробництво» 131 «Знос основ­них засобів»
Визнання доходу од­ночасно з нарахуван­ням амортизації основ­них засобів 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» 745 «Дохід від безоплатно одержаних активів»

Нарахування амортизації здійснюється протягом терміну ко­рисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюєть­ся підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зара­хуванні на баланс) і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

При визначенні терміну корисного використання (експлуа­тації) слід враховувати:

– очікуване використання об’єкта підприємством з урахуван­ням його потужності або продуктивності;

– фізичний та моральний знос, що передбачається;

– правові або інші обмеження щодо термінів використання об’єкта та інші фактори.

Термін корисного використання (експлуатації) об’єкта основ­них засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.

Амортизація об’єкта основних засобів нараховується, виходя­чи з нового терміну корисного використання, починаючи з міся­ця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.

П(С)БО 7 «Основні засоби» наводить визначення термінів.

Амортизація — систематичний розподіл вартості, яка аморти­зується, необоротних активів протягом терміну їх корисного ви­користання (експлуатації).

Вартість, яка амортизується, — первинна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Знос необоротних активів – сума амортизації об’єкта необорот­них активів з початку їх корисного використання.

Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших ак­тивів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх ко­рисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

П(С)БО 7 «Основні засоби» містить п’ять методів нарахування амортизації: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискорене зменшення залишкової вартості, кумулятивний, ви­робничий. Дозволяється також використовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податко­вим законодавством.

Як бачимо, вибір для бухгалтера великий. Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку рекомендуються три методи нарахування амортизації: прямолінійний, зменшення залишко­вої вартості, суми одиниць продукції.

З цих запропонованих методів бухгалтер повинен вибрати один і застосовувати на своєму підприємстві. Порядок визначення амортизації за різними методами покажемо на прикладі.

Приклад. Первинна вартість вантажного автомобіля 40 тис.

Власник вирішує, що експлуатувати буде автомобіль три ро­ки, а потім його продасть, щоб придбати нову модель, використав­ши Для цього і одержану виручку за проданий автомобіль, яка передбачається в сумі 5 тис. грн. Отже, вартість, яка підлягає амортизації, становить 35 тис. грн (40 — 5 = 35). Пробіг автомобіля планується такий: перший рік – 40 тис. км, другий рік -35 тис. км, третій рік – 25 тис. км.

Метод 1 – прямолінійний, за яким річна сума амортизації ви­значається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів. Цей метод ще називають лінійним, рівномірним. Розрахунок амортизації за прямолінійним методом здійснюється за формулою:

РСА = (ПВ – ЛВ): ТКВ,

де РСА — річна сума амортизації; ПВ — первинна вартість;

ЛВ – ліквідаційна вартість; ТКВ — термін корисного використання.

У цьому прикладі річна сума амортизації становить 11 666 грн [(40 000 - 5000): 3].

Річну суму амортизації можна розрахувати також шляхом ви­значення річної норми амортизації.

Річна норма амортизації – 33,3% (100% : 3 = 33,3(3)%).

Річна сума амортизації – 11 666 грн (35 000 х 33,3(3) : 100 = = 11 666).

Місячна сума амортизації – 972 грн (11 666 : 12 = 972).

Порядок розрахунку амортизації за прямолінійним методом розглянуто в табл. 7.8.

Таблиця 7.8

Розрахунок суми амортизації за прямолінійним методом

Рік Залишкова вартість, грн Річна норма амортизації, % Річна сума амор­тизації, грн
1 35000 33,3(3) 11 666
2 23334 33,3(3) 11 667
3 11667 - 11667
X Разом X 35000

Метод 2 — зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первинної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Вона об­числюється як різниця між одиницею та результатом кореня сту­пеня кількості років корисного використання об’єкта від резуль­тату ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первинну вартість.

Сума амортизації за методом зменшення залишкової вартості розраховується за формулами:

РСА = Пзв х РНА,

де Пзв – первинна (залишкова вартість); РНА – річна норма амортизації;

РНА=1 -

де п — кількість років корисного використання об’єкта. Річна норма амортизації – 50%.

1-5:40=50%

Розрахунок річних сум амортизації здійснюють згідно з визна­ченою нормою (табл. 7.9).

Таблиця 7.9

Розрахунок суми амортизації за методом зменшення залишкової вартості

Рік Первинна (залиш­кова) вартість, гри Річна норма амортизації, % Річна сума амортизації, грн
1 40000 50 20000
2 20000 50 10000
3 10000 50 5000
х Разом х 35000

Метод 3 — прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми аморти­зації, яка обчислюється виходячи з терміну корисного викорис­тання об’єкта і подвоюється.

Річна сума амортизації за методом прискореного зменшення залишкової вартості визначається за формулою:

РСА = Пзв х РНА.

Річна норма амортизації дорівнює 100%: п х 2, де п – кількість років корисного використання об’єкта. Річна норма амортизації становить 66,7% (100% :3)х2 = 66,7%. Розрахунок суми амортизації по роках показано в таблиці 7.10.

Таблиця 7.10

Розрахунок суми амортизації за методом прискореного зменшення залишкової вартості

Рік Залишкова вартість, грн Річна норма амортизації, % Річна сума амортизації, грн
1 35000 66,7 23345
2 11655 66,7 7774
3 3881 - 3881
х Разом х 35000

Метод 4 – кумулятивний, за яким річна сума амортизації ви­значається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятив­ного коефіцієнта. Він розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного терміну використання об’єкта основних засобів, на суму кількості років його корисного використання.

Розрахунок суми амортизації за кумулятивним методом здійснюється за формулами:

РСА = (ПВ – ЛВ) х КК,

де КК – кумулятивний коефіцієнт;

КК = КРКВО : СРКВО,

де КРКВО – кількість років, що залишаються до кінця очікува­ного терміну використання об’єкта;

СРКВО – сума кількості років корисного використання об’єкта.

Річна норма амортизації розраховується шляхом множення кумулятивного коефіцієнта на 100%.

Сума кількості років використання  – 6(1+2+3=6). Річна норма амортизації за перший рік – 50% (3:6х100=50), за другий рік – 33% (2:6х100=33%), за третій рік – 17% (1:6х100=17%). Сума амортизації розраховується по роках використання об’єкта (див. таблицю 7.11).

Таблиця 7.11.

Рік Кількість років використання Вартість що амортизується, грн. Річна норма амортизації, % Річна сума амортизації, грн.
1 3 35000 50 17500
2 2 35000 33 11550
3 2 35000 17 5950
х Разом х Х 35000

Метод 5 – виробничий, за яким річна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. вона обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати), використовуючи об’єкт основних засобів.

СА = ФОП х ВСА,

де СА – сума амортизації; ФОП – фактичний обсяг продукції (робіт, послуг); ВСА – виробнича ставка амортизації.

ВСА = (ПВ – ЛВ): ЗОП,

де ЗОП – загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати).

Виробнича ставка амортизації – 350 грн. на 1000  кілометрів (35000 :100000 х 1000 = 350). Залежно від обсягу пробігу розраховується сума амортизації (табл. 7.12).

Таблиця 7.12

Рік Вартість, що амортизується, грн. Пробіг, тис. км Сума амортизації на 1 тис. км, грн. Річна сума амортизації, грн.
1 35000 40 350 14000
2 35000 35 350 12250
3 35000 25 350 8750
х Разом 100 х 35000

Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені додатковим законодавством.

Амортизація інших необоротних  матеріальних активів (рахунок 11) нараховується за прямолінійним  або виробничим методами. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів (субрахунок 112) може нараховуватися у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50% його вартості, яка амортизується, та решта 50% вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об’єкта – в розмірі 100% його вартості.

Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Метод амортизації об’єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Нарахування амортизації за новим методом  починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно.

Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми  амортизації на 12. Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивного визначається діленням суми амортизації за повний рік на 12.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, в якому об’єкт основних засобів став придатним для ко­рисного використання.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів, переве­дення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дооблад­нання, консервацію.

При передачі основних засобів в операційну оренду (лізинг) вони залишаються у власності орендодавця і обліковуються на його ба­лансі, а орендар обліковує основні засоби поза балансом. Аморти­зацію в цьому випадку нараховує орендодавець: а) на суму нарахова­ної амортизації – дебет рахунку 23 «Виробництво» і кредит рахунку 13 «Знос (амортизація) необоротних активів»; б) списання щомісяця витрат виробництва на інші операційні витрати: дебет субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» і кредит рахунку 23.

Сума амортизаційних відрахувань зменшує суму скоригованого валового доходу при визначенні прибутку до оподаткування. Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР з наступними змінами та допов­неннями передбачено, що амортизації підлягають витрати на:

– придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощу­вання багаторічних насаджень до початку плодоношення;

– самостійне виготовлення основних фондів для власних ви­робничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної пла­ти працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

– проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

– придбання, ремонт і модернізацію легкового автотранспорту лише юридичними особами, основною діяльністю яких є надання платних послуг із перевезення сторонніх громадян (таксомоторні парки) та послуг із надання легкового автотранспорту в оренду (прокат) стороннім громадянам і організаціям;

– поліпшення якості земель, не пов’язаних з будівництвом. Не підлягають амортизації витрати на:

– придбання і відгодівлю продуктивної худоби;

– вирощування багаторічних плодоносних насаджень;

– придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшої реалізації іншим платникам податку чи їх використання у виробництві (будівництві, спорудженні) інших основних фондів, призначених для подальшої реалізації іншим платникам податку;

– утримання основних фондів, що знаходяться на консервації. Не   підлягають   амортизації   та   провадяться   за   рахунок відповідних джерел фінансування:

– витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благо­устрою й житлових будинків, придбання і збереження бібліотеч­них і архівних фондів;

– витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобіль­них доріг загального користування;

– витрати на придбання та збереження Національного архівно­го фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів, бібліотечних і архівних фондів;

– витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.

Амортизацію не нараховують по будівлях, спорудах, їх струк­турних компонентах та передавальних пристроях під час прове­дення капітального ремонту, реконструкції, модернізації та пере­бування на консервації.

Норми амортизації встановлені у відсотках до балансової вар­тості кожної групи основних фондів на початок звітного періоду в такому розмірі (в розрахунку на календарний квартал):

група 1-2 відсотки;

група 2 — 10 відсотків;

група 3 — 6 відсотків;

група 4-15 відсотків.

Метод 6 – податковий. Розрахунок суми амортизації здійсню­ється за квартальними нормами (табл. 7.13).

Використання різних методів нарахування амортизації обу­мовлює одержання не однакових сум за роками. Так, при пря­молінійному методі амортизація розподіляється рівномірно про­тягом терміну використання об’єкта основних засобів.

Метод зменшення залишкової вартості дозволяє нарахувати більшу суму амортизації в перші роки. Це вигідно підприємству  в тій частині, що прискорюється процес відшкодування коштів, понесених на придбання об’єкта основних засобів. Правда, цей ме­тод складніший за прямолінійний у частині визначення річної норми амортизації. Але якщо вона уже вирахувана, то далі вже справа простої арифметики.

Таблиця 7.13

Квартал Залишкова вартість об’єкта (групи) основних фондів, грн. Норма амортизації для групи 2 за квартал, % Річна сума амортизації, грн.
І 40000 10 4000
ІІ 36000 10 3600
ІІІ 32400 10 3240
ІV 29160 10 2916
Х Разом за рік х 13756
І так далі

Метод прискореного зменшення залишкової вартості обумовлює нарахування амортизації в перші роки експлуатації об’єкта ще в більших розмірах, ніж попередній метод. Про вигідність (невигідність) такого явища кожне підприємство має вирішувати самостійно.

Кумулятивний метод також забезпечує прискорене нарахування амортизації в перші роки експлуатації об’єкта основних засобів.

Виробничий метод пов’язує суму нарахованої амортизації з інтенсивністю використання об’єкта основних засобів: чим інтенсивніша робота – тим більша сума амортизації.

Податковий метод потрібно використовувати для цілей вирахування розміру податку на прибуток. При його застосуванні амортизаційний термін розтягується на багато років.

Підприємству надано право самостійно вибирати метод нарахування амортизації. При вирішенні цього питання потрібно зробити розрахунок по конкретних даних підприємств. Але потрібно розуміти, що прискорення полягає не в тому, щоб скоротити термін експлуатації об’єкта, а в тому, щоб швидше накопичити амортизаційні суми. Проте якщо на підприємстві функціонує багато об’єктів основних засобів, то вибір методу мало змінює загальну суму амортизації, бо з одних об’єктів вона буде більшою, а з інших меншою через різні терміни надходження основних засобів.

загрузка...