Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Облік доходів від реалізації

Залежно від каналів і способів реалізації та видів продукції використовують різні первинні документи для оформлення опе­рацій.

Відпуск матеріальних цінностей на сторону підприємствам і організаціям проводять за накладними, товарно-транспортними накладними (ТТН). ТТН є підставою для списання матеріалів у продавця і оприбуткування їх у покупця.

ТТН виписує продавець у чотирьох примірниках: перший з підписом водія залишається у пункті відправки; другий, третій і четвертий, завірені підписом та печаткою вантажовідправника, вручаються водію-експедитору. Він доставляє вантаж за призна­ченням, здає його одержувачу і залишає йому другий примірник ТТН. Третій і четвертий примірники ТТН з відміткою про прий­мання вантажу повертаються продавцю, з яких третій примірник здають у пункт відправлення продукції або в бухгалтерію, а чет­вертий – передають водієві для підтвердження обсягу перевезень вантажів і підрахунку оплати праці за виконану роботу. Цей примірник ТТН водій здає разом з подорожнім листом.

ТТН є бланками суворої звітності, а тому ведуть їх відповідний облік наявності та використання як бланків суворої звітності.

При реалізації продукції окремим працівникам та різним фізичним особам зі складів за готівку використовують накладні та прибуткові касові ордери (форма № КО-1).

При продажу продукції, здачі виконаних робіт і послуг прода­вець виписує податкову накладну для відображення податку на додану вартість.

Доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, а також знижки, надані покупцям, та інші вирахування з доходу обліковують на рахунку 70 «Доходи від реалізації».

Рахунок 70 має такі субрахунки:

701 «Дохід від реалізації готової продукції»;

702 «Дохід від реалізації товарів» ;

703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» ;

704 «Вирахування з доходу».

За кредитом субрахунків 701-703 відображається одержання доходу, за дебетом – належна сума непрямих податків (акцизного ОРУ, податку на додану вартість та інші); суми, які отримані підприємством на користь комітента, принципала; повернені перестраховками частки  страхових платежів (страхових внесків, страхових премій); результат зміни резервів незароблених премій (у страхових організаціях); списання у порядку закриття на рахунок «Фінансові результати».

Продукція вважається проданою з того часу, коли право на її власність перейшло від продавця до покупця. Оплата за реалізова­ну продукцію може здійснюватися у момент передачі покупцю, після відвантаження продукції (наступна оплата) або до відванта­ження продукції (попередня оплата). У зв’язку з цим можливі два методи обліку: нарахування і касовий.

Метод нарахування полягає в тому, що реалізацію відобража­ють у момент відпуску товарів покупцю незалежно від термінів оплати. Касовий метод передбачає відображення процесу ре­алізації після відпуску товарів і одержання оплати за них. На сьогодні в Україні використовують метод нарахування.

У таблиці 13.1 показано порядок відображення на бухгалтерсь­ких рахунках операції з реалізації готової продукції і товарів.

При комісійній торгівлі учасниками сторін є: комітент-громадянин, підприємство (організація, установа), що здає товар на комісію; комісіонер – господарюючий суб’єкт, який приймає то­вар на комісію. Відносини сторін регулюються договором. За комітентом зберігається право власності на товар, прийнятий на комісію, до моменту його продажу покупцю.

Товари, подані на комісію, комітент обліковує на своєму ба­лансі, а комісіонер — на позабалансовому субрахунку 024 «Товари, прийняті на комісію». Розрахунки за товари по комісійній вина­городі здійснюються між сторонами після реалізації товарів.

Готова продукція і товари, які відпущено покупцю, списують­ся на реалізацію. Повернення таких цінностей покупцем продав­цю відображається у продавця шляхом вирахування з доходу, а сума податку на додану вартість сторнується.

загрузка...