Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів

На рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» обліковують предмети, які використовуються не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він триває понад один рік. Визначення поняття «малоцінні» в стандартах немає. Підприємство самостійно визначає, які предмети в нього ма­лоцінні і мають обліковуватися на рахунку 22.

Податковим законодавством установлено, що до малоцінних предметів відносять предмети вартістю до 1000 грн за одиницю.

Видані предмети зі складу в експлуатацію списують по креди­ту рахунку 22 і відносять у дебет затратних та інших рахунків. Знос не нараховують. По предметах, що передані в експлуатацію, ведуть позасистемний облік і контроль, порядок якого встанов­люється на підприємстві.

Спецодяг може обліковуватися у складі малоцінних необорот­них матеріальних активів на субрахунку 112 «Малоцінні необо­ротні матеріальні активи» або у складі оборотних засобів на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети».

На субрахунку 112 відображається вартість предметів, термін корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, вартість котрих погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою.

На рахунку 22 обліковують предмети, які використовуються не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він триває понад один рік.

На який рахунок віднести той чи інший спецодяг, визначаєть­ся підприємством в обліковій політиці з урахуванням термінів йо­го служби та особливостей використання.

Якщо предмети обліковані на субрахунку 112, то при передачі в експлуатацію їх вартість погашається шляхом нарахування зно­су в розмірі 50 або 100% від вартості предметів, а якщо облік їх ве­деться на рахунку 22, то при видачі зі складу в експлуатацію пред­мети списуються і облік їх уже ведеться позасистемно.

Порядок обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (далі МШП) залежить від величини підприємства і його ор­ганізаційної структури, а не від галузі виробництва. Міністерство статистики України наказом від 22 травня 1996 р. № 145 затвер­дило такі типові форми первинних документів з обліку МШП:

– МШ-1 «Відомість на поповнення (вилучення) постійного за­пасу інструментів (пристроїв)»;

– МШ-2 «Картка обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів»;

-МІП-3 «Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)»;

– МПІ-4 «Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних пред­метів»;

– МІП-5 «Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні»;

– МІП-6 «Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та за­побіжних пристроїв»;

– МІП-7 «Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв»;

– МІП-8 «Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів ».

Форма № МІП-1 використовується для обліку заміни запасу інструментів у виробничих підрозділах на тих підприємствах, на яких облік ведеться шляхом встановлення постійного обмінного фонду. Тут відмічають наявність, поповнення та вилучення інструментів за їх найменуваннями та номенклатурними номера­ми. Відомість ведуть у двох примірниках: один – в цеху, другий – на складі.

Форма № МШ-2 призначена для обліку МШП, які видані зі вкладу робітникам для тривалого користування. Заповнюють цю норму на кожного робітника, який одержує МШП зі складу і роз­писується в ній. Тут же зазначаються дані про повернення предме­та за що розписується комірник, або про його списання з поси­ланням на конкретний документ (акт), вказуються термін служби та номер паспорта робітника. Цю ж форму використовують для обліку виданих МШП бригадирам, завідуючим виробничими підрозділами для подальшої роздачі працівникам.

При видачі інструментів застосовують інструментальні карт­ки – окрема картка на кожний інструмент.

Для обліку інструментів, які передаються в ремонт або заточу­вання, використовують форму № МІП-3. Вона ведеться в двох примірниках. Один з них залишається у комірника, на якому роз­писується виконавець робіт, а другий передається разом з інстру­ментом виконавцю робіт. Після закінчення ремонту комірник робить відмітку про повернення інструмента у своєму примірнику і розписується у примірнику виконавця робіт.

Форма № МПІ-4 призначена для оформлення поломки або втра­ти МШП з вини робітника. Акт складається у двох примірниках, один з яких залишається в цеху, а другий подається в бухгалтерію для утримання з робітника вартості поламаного, зіпсованого чи втраченого предмета. В акті робиться розрахунок суми утримання з винуватця, який також тут підписується. Акти на вибуття потім додаються до актів на списання (форма № МІП-5).

Форма № МІП-5 використовується для оформлення списання інструментів, що стали непридатними, та обміну їх на придатні за наявністю на підприємстві обмінного фонду. В акті дається пе­релік матеріалів, що одержані від списання інструментів, з поси­ланням на документи про приймання зазначених матеріалів. Акт складає комісія. До нього додаються акти вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма № МПІ-4). На підставі цього акта бухгалтерія списує МШП.

Облік спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв, які видаються робітникам підприємства в індивідуальне користу­вання, ведуть в особовій картці (форма № МШ-6). Картка відкривається на кожну особу. В ній зазначають затверджені норми видачі спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв, фактичну їх видачу та повернення. Підписують картку робітни­ки, яким видається спецодяг, та комірник в разі його повернен­ня. У випадку втрат взятих предметів, спецодягу, спецвзуття або запобіжних засобів в особовій картці в розділі «Повернено» робиться помітка з посиланням на складений акт вибуття за формою № МПІ-4.

Черговий спецодяг, спецвзуття та запобіжні засоби, які вида­ються робітникам і службовцям тільки на час виконання тих робіт, для яких вони передбачені, повинні знаходитися у коморах і вида­ватися під відповідальність майстрів та інших працівників. Такі предмети обліковують на окремих картках з поміткою «Чергова».

У відомості за формою № МІП-7 обліковують спецодяг, спец­взуття та запобіжні засоби, які видані робітникам в індивідуальне користування, а також приймаються від них на прання, дезін­фекцію, ремонт та літнє зберігання. Ця форма заповнюється в двох примірниках, один з яких залишається в комірника цеху, відділення, а другий передається до бухгалтерії.

По акту за формою № МІП-8 списують морально застарілі, зно­шені і непридатні для подальшого використання інструменти, спецодяг, спецвзуття, запобіжні засоби та інші МШП. Акт складає комісія, використовуючи разові акти вибуття (форма № МПІ-4).

Відходи, одержані від ліквідації МШП, оприбутковують по накладних, про що робиться помітка в акті. Всі акти на вибуття МШП ( форми № МПІ-4, № МІП-5, № МІП-8) затверджує керівник підприємства.

Описані форми первинних документів використовують для обліку МШП у різних галузях народного господарства. Сільсько­господарські підприємства, як правило, не мають проміжних ко­мор, в яких зберігають МШП, що видані в експлуатацію. Тому їх ставлять під звіт конкретним особам, яким видані відповідні МШП. На малих підприємствах облік МШП значно спрощується через відсутність поділу на структурні підрозділи.

Відпуск зі складу МШП для господарських потреб оформля­ють лімітно-забірними картками на одержання матеріальних цінностей (форма № 117) або разовими накладними (форма № 87).

На складах матеріально відповідальні особи ведуть кількісний облік наявності і руху МШП у книгах складського обліку (форма № 40) або в картках. На кожний вид МШП використо­вується окремий лист книги або картка.

Первинні документи здаються в бухгалтерію разом зі звітом про рух матеріальних цінностей.

МШП обліковуються за їх первинною вартістю, що складаєть­ся з витрат на придбання (без ПДВ), спорудження або виготовлен­ня. Якщо підприємство не є платником ПДВ або не використовує МШП у виробничій діяльності, то їх оцінюють разом з ПДВ.

У бухгалтерському обліку МШП відображаються в журналі-ордері № 5 і 5А, а в сільському господарстві — в журналі-ордері № 10.1 с.г.

Згідно з пунктом 23 П(С)БО 9 «Запаси» вартість малоцінних та

виключається зі складу активів (списується з балансу) з подаль­шою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом терміну їх фактичного використання. Отже, МШП при викорис­танні, як і всі інші запаси, повністю відносять до витрат.

Якщо підприємство вирішить по МШП нараховувати аморти­зацію» то їх потрібно обліковувати як малоцінні необоротні ма­теріальні активи на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні ма­теріальні активи» рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи».

Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості відносять до спеціальних інстру­ментів і пристроїв цільового призначення (малоцінних необорот­них матеріальних активів): моделі, опоки, кокілі, штампи, прес-форми, виливниці, спеціальні прокатні валки тощо, а також різноманітний спеціальний інструмент (різальний, вимірюваль­ний, допоміжний) і спеціальні пристрої, термін корисного вико­ристання яких більше одного року.

На субрахунку 112 відображається вартість предметів, термін корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу викорис­тання таких об’єктів, та інші предмети, які за вартісними ознака­ми підприємством зараховано до складу малоцінних необоротних матеріальних активів (далі МНМА).

Згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби» амортизація інших необо­ротних матеріальних активів (рахунок 11) нараховується за прямолінійним або виробничим методами. Амортизація ма­лоцінних необоротних матеріальних активів (субрахунок 112) може нараховуватися у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та реш­та 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучен­ня з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності кри­теріям визнання активом або в першому місяці використання об’єкта 100 відсотків його вартості.

Знос МНМА обліковують на субрахунку 132 «Знос інших не­оборотних матеріальних активів» рахунку 13 «Знос (амортизація) необоротних активів». Це регулюючий, контрактний, пасивний ра­хунок. Він призначений для регулювання оцінки початкової вар­тості МНМА, які обліковуються на субрахунку 112.

Нарахування зносу МНМА відображають по кредиту субрахун­ку 132 і по дебету рахунків, на яких обліковують відповідні витра­ти (рахунки 23, 91, 92, 93, 94, 97, 99).

По дебету субрахунку 132 здійснюється списання предметів, які прийшли в непридатність, із субрахунку 112. Одержані від ліквідації матеріали оприбутковують у дебет субрахунку 209 «Інші матеріали» з кредита субрахунку 746 «Інші доходи від зви­чайної діяльності».

загрузка...