Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Облік наявності та руху виробничих запасів і МШП

1. Сутність та класифікація виробничих запасів і МШП

Важливою складовою запасів є виробничі запаси, до яких відноситься:

1)  сировина   й   матеріали,   які   складають   основу   продукції,   що   виготовляється,   або   є необхідними компонентами при її виготовленні. Вони, як правило, повністю споживаються в одному  виробничому  процесі   та   змінюють   свою  початкову  форму.   До  даної  групи  відносяться також допоміжні матеріали, які використовуються для господарських потреб,
при виготовленні продукції тощо;

2)Купівельні  напівфабрикати та комплектуючі  вироби, які  придбані для  комплектування  продукції, що випускається, та які потребують додаткових витрат праці з їх обробки або  збирання ( наприклад: двигуни на машинобудівному підприємстві);

3)Паливо всіх видів (нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали), що придбається чи  заготовляється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель. Наприклад: бензин, мазут, дизельне  паливо, вугілля, нафта, торф, газ тощо;

4)Тара й тарні матеріали. Наприклад: пляшки, ящики, мішки, деталі для збирання ящиків  тощо;

5)Будівельні матеріали, конструкції і деталі, обладнання і комплектуючі вироби, які належать до монтажу, та інші матеріальні цінності, необхідні для виконання будівельно-монтажних  робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій;

6)Матеріали,   передані   в   переробку   на   сторону  та  які   надалі   включаються  до   складу  собівартості отриманих з них виробів;

7)Запасні  частини,  готові деталі,  вузли,  агрегати,  які  використовуються  для  проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, а
також автомобільні шини у запасі та обороті;

8)Матеріали сільськогосподарського призначення. До цієї групи відносять мінеральні добрива;  отрутохімікати для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур; біопрепарати,  медикаменти, хімікати,  що  використовуються для боротьби з хворобами
101

9)сільськогосподарських   тварин;   саджанці,   насіння,   корми,   що   використовуються   для , посіву та відгодівлі тварин безпосередньо в господарстві;

10)Інші матеріали (відходи виробництва; невиправний брак; матеріальні цінності, одержані від  ліквідації основних засобів, які не можуть бути віднесені до інших груп виробничих запасів;  зношені шини тощо).

До МШП належать предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.

Для раціонального обліку, належного контролю, крім вказаної класифікації виробничих запасів та МШП, необхідно розробити їх більш деталізоване групування. З цією метою, виробничі запаси і МШП поділяють на групи, підгрупи, марки, сорти, розміри тощо. За кожною назвою, сортом, розміром запасів закріплюється постійний шифр, що має бути проставлений на всіх документах, пов’язаних з обліком матеріалів. Цим шифром користуються також в аналітичному обліку.

Перелік запасів, згрупованих за характерною для них ознакою і відповідним чином Зашифрованих називається номенклатурою запасів. Умовне числове позначення запасів (шифр) називається номенклатурним номером.

Однією з важливих умов правильної організації обліку виробничих запасів та МШП є, також, попередня розробка норми запасу й норм витрат по кожному номенклатурному номеру.

2.Документальне оформлення руху виробничих запасів і МШП

Документальне оформлення руху виробничих запасів і МШП є досить складним процесом, адже структура документообігу повинна бути такою, щоб забезпечувати вчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю та оперативного управління.

Виробничі запаси та МШП можуть надходити на склад підприємства від постачальників, від підзвітних осіб, з виробничих цехів, в результаті ліквідації основних засобів, з інших складів, за результатами інвентаризації тощо. В зв’язку з цим при надходженні запасів використовують різні форми первинних документів.

Виробничі запаси та МШП надходять від постачальників із супровідними документами (рахунками-фактурами, рахунками, товаро-транспортними накладними і іншими документами, що підтверджують кількість вантажу, засвідчують постачальника та порядок сплати). Цінності, що надійшли без супроводжуючих документів і рахунків-фактур називають “невідфактуровані поставки”.

Отримання запасів безпосередньо у постачальника чи у транспортної організації здійснюється матеріально-відповідальною особою, на яку виписується довіреність (ф. М-2). Довіреності видаються під розписку і фіксуються в спеціальному журналі реєстрації довіреностей.

102

Виробничі запаси та МШП надходять, як правило, на склад підприємства. Під час прийому їх потрібно ретельно перевірити на відповідність кількості, якості, асортименту, що вказані в супроводжуючих документах. У випадках, коли є розбіжності кількості і якості з даними супроводжуючих документів, а також матеріалів, що надійшли без платіжних документів, складають акт про приймання матеріалів (ф. М-7). При цьому створюють комісію, в яку обов’язково включають МВО та представника постачальника (чи незацікавленої сторони).

При виявленні нестачі чи псуванні запасів, що надійшли залізничним, водним чи повітряним транспортом складають комерційний акт. Цей акт є основою для подання претензій до залізниці, пароплавства тощо про відшкодування збитків.

У разі надходження вантажу на склад без документів відділ постачання виписує Наказ складу про прийом вантажу без документів. Якщо не виявлено розбіжностей кількості і якості вантажу з даними супроводжуючих документів складають прибутковий ордер (ф. М-3). Якщо запаси надходять на склад з цехів виробництва чи з інших складів, то їх оприбутковують за допомогою накладної на внутрішнє переміщення матеріалів (ф. М-11), яка виписується у двох примірниках.

Первинні документи постачальників реєструють в журналі обліку надходження вантажів (ф. М-1).

Порядок документального оформлення операцій з відпуску виробничих запасів зі складів підприємства залежить від того, для яких потреб вони відпускаються: систематично на виробничі потреби або разово на адміністративні, виробничі та інші потреби. Основними документами, що відображають відпуск матеріалів зі складу, є лімітно-забірні картки, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів.

Лімітно-забірна картка призначена для багаторазового відпуску запасів (протягом місяця). У лімітно-забірних картках визначається місячний ліміт відпуску запасів певного номенклатурного номеру (або декількох номерів). Ліміт визначається виходячи з виробничої програми та діючих норм витрат з урахуванням існуючих у цехах залишків невикористаних матеріалів на початок місяця. Лімітно-забірні картки виписуються у двох примірниках: один до початку місяця передається цеху-споживачу, другий – складу. Комірник постійно робить відмітку про кількість відпущеного матеріалу в обох примірниках лімітно-забірної картки і визначає залишок (сальдо) невикористаного ліміту. Факти відпуску підтверджуються двома підписами: зав.складом і одержувача матеріалів.

Зверхлімітний відпуск запасів на виробництво оформляють актом-вимогою на заміну (додатковий відпуск) матеріалів (ф. М-10). До зверхлімітного відпуску відносяться: додатковий відпуск  запасів  при  перевиконанні  підрозділами  виробничих  програм,  при  перевитратах   по

поважній   причині,   при   виправленні   браку   тощо.   В   акгі-вимозі

103

вказують   причину зверхлімітного відпуску. Він виписується в двох екземплярах (один — для отримувача, другий — залишається в комірника).

Для оформлення одноразового відпуску та при переміщенні всередині підприємства (від однієї МВО до іншої) матеріальних цінностей використовують накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (ф. М-11). Вона також виписується в двох екземплярах. Стороннім організаціям видача запасів оформляється наказами і накладними, товаро­транспортними документами, рахунками-фактурами.

Первинні документи по надходженню і витрачанню виробничих запасів фіксуються в реєстрі приймання-здачі документів (ф. М-13). Реєстр складається в одному екземплярі та передається МВО разом з первинними документами в бухгалтерію (згідно графіку документообороту).

Первинні документи, призначені для оформлення операцій з руху запасів є підставою для ведення бухгалтерського і складського обліку запасів.

З.Облік виробничих запасів і МШП на складі

Існує три методи побудови обліку виробничих запасів таМШП: паралельно-картковий, оборотних відомостей і оперативно-бухгалтерський (сальдовий). Останній найбільш прийнятний і прогресивний. Суть його полягає в тому, що кількісно-сортовий облік ведеться на складах, а в бухгалтерії облік матеріальних цінностей ведуть тільки у грошовому виразі в розрізі синтетичних рахунків, субрахунків, груп, матеріально-відповідальних осіб.

На складах облік наявності і руху виробничих запасів і МШП будується по картковій системі. На кожен номенклатурний номер запасів відкривається окрема картка типової форми М-12 ( для МШП – МШ-2). Іноді замість карток складського обліку ведуть книги складського обліку. Картки складського обліку відкриваються в бухгалтерії і видаються комірнику під розписку в спеціальному реєстрі. В картці проставляють найменування, номенклатурний номер, норми запасу, місце збереження цінностей тощо.

Всі операції з матеріальними цінностями комірник відображає в картках на підставі первинних документів. При цьому в картках вказують дату, порядковий номер запису та документу, найменування постачальника чи одержувача тощо. Після кожного запису в картку комірник виводить залишок відповідного запасу, який повинен  відповідати  фактичній наявності.

Після записів в картки складського обліку комірник згідно графіка документообороту здає первинні документи до бухгалтерії. Передача документів оформляється спеціальним реєстром приймання-здачі документів (ф. М-13).

Важливе місце в обліку за сальдовим методом займає книга (відомість) залишків матеріальних цінностей, записи в яку здійснюють комірники шляхом переносу залишків з складських карток. За допомогою даної книги (відомості) порівнюють дані складського сортового обліку з бухгалтерським вартісним. Комірник може складати та передавати до бухгалтерії звіт про рух матеріальних цінностей.

104

4.Облік виробничих запасів і МШП в бухгалтерії

Аналітичний облік руху виробничих запасів та МШП в бухгалтерії ведуть по окремим групам, матеріально-відповідальним особам, рахункам в спеціальних облікових реєстрах (відомостях). Важливо відображувати рух цінностей по кожному складу окремо, показники по надходженню запасів та розрахунок вартості вибуття запасів. При цьому слід розподіляти транспортно-заготівельні витрати, які включаються до первинної вартості запасів та відображаються на окремому субрахунку. Ці витрати слід розподіляти щомісячно між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули за звітний місяць. Сума ТЗВ, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього % ТЗВ і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття запасів, середній %ТЗВ знаходять за формулою: ((ТЗВ на початок місяця +

105

збільшення ТЗВ протягом місяця)/ (вартість запасів на початок місяця + вартість запасів, що надійшли за місяць)) * 100%.

Для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству виробничих запасів і МШП призначено рахунок 20 “Виробничі запаси”. Цей рахунок активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів. По Д-ту рахунку 20 “Виробничі запаси” відображають надходження (оприбуткування) виробничих запасів, їх дооцінку, по К-ту — вибуття виробничих запасів, уцінку тощо. Вартість окремих видів виробничих запасів обліковується на відповідних субрахунках рахунку 20 “Виробничі запаси”.

Для обліку наявності та руху МШП призначено рахунок 22 “МШП”. За дебетом рахунку 22 “МШП” відображають за первинною вартістю придбані (отримані) або виготовлені МШП, за кредитом – за обліковою вартістю відпуск МШП в експлуатацію із списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.

Вартість отриманих ТМЦ відображається на рахунках з їх обліку без врахування суми ПДВ (Д-т 20 “Виробничі запаси”, 22 “МШП” К-т 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, 372 “Розрахунки з підзвітними особами” тощо). Одночасно роблять запис на суму ПДВ: Д-т 64 “Розрахунки за податками й платежами” К-т 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, 372 “Розрахунки з підзвітними особами”).

ТЗВ збирають, як правило, по Д-ту окремого субрахунку, який підприємство вводить самостійно.

Синтетичні дані з надходження і витрачання виробничих запасів та МШП відображають в окремих журналах з обліку витрат підприємства (журнал 5), розрахунків з постачальниками (журнал 3), розрахунків з підзвітними особами (журнал 3). Відображені в журналах дебетові обороти по рахункам 20 “Виробничі запаси”, 22 “МШП” записують в Головну книгу в кореспонденції з іншими рахунками, а кредитові обороти – загальними сумами (без поділу за кореспондуючими рахунками).

Звірку аналітичного бухгалтерського обліку виробничих запасів та МШП з синтетичним здійснюють щомісячно шляхом порівняння оборотів і залишків, відображених в Головній книзі і в відповідних відомостях.

Приклад кореспонденції рахунків з обліку виробничих запасів та МШП

1. Оприбутковано виробничі запаси та МШП, що надійшли від постачальника:

–      на вартість без ПДВ:

Д-т 20 “Виробничі запаси”, 22 “МШП”

К-т 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

на суму ПДВ:

Д-т 64 “Розрахунки за податками й платежами” К-т 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

2.  Оприбутковано виробничі запаси та МШП, що придбані підзвітною особою:

106

–      на вартість без ПДВ:

Д-т 20 “Виробничі запаси”, 22 “МШП”

К-т 372 “Розрахунки з підзвітними особами”-       на суму ПДВ:

Д-т 64 “Розрахунки за податками й платежами” К-т 372 “Розрахунки з підзвітними особами”

3. З цехів виробництва повернуто на склад виробничі запаси та МШП:

Д-т 20 “Виробничі запаси”, 22 “МШП” К-т 23 “Виробництво”

4. Оприбутковано безоплатно одержані виробничі запаси та МШП:

Д-т 20 “Виробничі запаси”, 22 “МШП”

К-т 719 “Інші доходи від операційної діяльності”

5.  Виявлені лишки запасів в результаті інвентаризації:

Д-т 20 “Виробничі запаси”, 22 “МШП” К-т 719 “Інші доходи від операційної діяльності”

6.  Відпущено зі складу виробничі запаси та МШП:

–      в цехи виробництва:
Д-т 23 “Виробництво”

К-т 20 “Виробничі запаси”, 22 “МШП”

–      на адміністративні потреби:
Д-т 92 “Адміністративні витрати”

К-т 20 “Виробничі запаси”, 22 “МШП”

–      для забезпечення витрат по збуту:
Д-т 93 “Витрати на збут”

К-т 20 “Виробничі запаси”, 22 “МШП”

7.  Списано облікову вартість реалізованих виробничих запасів:

Д-т 943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів” К-т 20 “Виробничі запаси”

8.  Відображено суму нестач виробничих запасів та МШП:

Д-т 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей” К-т 20 “Виробничі запаси”, 22 “МШП”

9. Акцептовано рахунок транспортної організації за доставку запасів:

Д-т “ТЗВ”

К-т 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”

10.         Списані ТЗВ на витрати виробництва:

Д-т 23 “Виробництво” К-т “ТЗВ”

5.Облік розрахунків з постачальниками

Виробничі запаси та МШП надходять в основному від постачальників, з якими доцільно укладати договори на поставку запасів. Розрахунки з постачальниками проводяться на підставі документів постачальника (накладних, рахунків-фактур, податкових накладних, товаро­транспортних накладних). Розрахункові документи, які надає постачальник повинні бути акцептовані, тобто містити надпис уповноваженої особи, який засвідчує згоду

107

прийняти рахунок до платежу).

Аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником в розрізі кожного документа на оплату в відомості аналітичного обліку розрахунків з постачальниками. Підставою для записів в відомість є залишки на початок місяця в розрізі кожного неоплаченого рахунку, акцептовані розрахункові документи постачальників, виписка банку тощо. В кінці місяця підраховують підсумки по всім графам відомості та виводять залишок.

Для обліку розрахунків з постачальниками за одержані товарно-матеріальні цінності призначено рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”. Це пасивний, балансовий, розрахунковий рахунок. По К-ту 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” відображають заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, по Д-ту – її погашення, списання тощо.

Рахунок 63  “Розрахунки з  постачальниками та  підрядниками”  має субрахунки:     631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” 632 “Розрахунки з іноземними постачальниками”

Синтетичні дані по рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” відображають в журналі №3.

загрузка...