Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Облік розрахунків за претензіями

На підприємствах іноді виникає необхідність обліковувати роз­рахунки претензійного характеру. Претензії можуть пред’явля­тися до постачальників та підрядників:

– за виявлену при перевірці рахунків невідповідність цін і та­рифів, передбачених договором, при виявленні арифметичних по­милок;

– за виявлення невідповідності якості товарів технічним умо­вам та умовам договорів;

– за нестачу вантажів;

– за брак і простій з вини постачальників;

– за помилково списані суми;

–         за пені, штрафи і неустойки, що утримуються з постачаль” ників, покупців, замовників через невідповідність договірним зо­бов’язанням.

Облік розрахунків претензійного характеру ведуть на субра­хунку 374 «Розрахунки за претензіями». На дебеті цього субра­хунку відображають суми пред’явлених претензій, а на кредиті  виконання та списання. При відхиленні претензій судовими ор-пиіами їх суми відносять на ті рахунки обліку, з яких вони були вписані.

Записи по субрахунку 374 роблять на підставі актів приймання ипитажів, рішень арбітражних органів, письмових погоджень постачальників на задоволення претензій, виписок банку.

Записи по субрахунку 374 проводять у такому порядку:

1) суми претензій до постачальників у зв’язку з нестачею кошірів, завищенням цін тощо: дебет субрахунку 374, кредит рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»;

2) платежі, що надійшли по претензіях: дебет рахунку 31 «Рахунки в банках», кредит субрахунку 374;

3) списання претензії внаслідок відмови судовими органами:

цсбет рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності», кредит субрахунку 374.

Цивільним кодексом України визначено (статті 549, 551), що не­устойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які Боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржни­ком зобов’язання. Господарський кодекс України передбачає (стаття 230), що штрафними санкціями визнаються господарські »щцкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі «опушення ним правил здійснення господарської діяльності, неви-іііиіання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Є два види неустойки:

І) штраф – неустойка, обчислена у відсотках від суми невико-шіцого або неналежне виконаного зобов’язання;

2) пеня – неустойка, обчислена у відсотках від суми несвоєчас­но ішконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочен­им никонання.

Сторони господарського зобов’язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсотко­вий ставок, залежно від обсягу невиконання зобов’язання чи строків порушення зобов’язання сторонами. Не допускається по-тдження між сторонами зобов’язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду і зобов”язань визначений законом.

У разі, якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зо­бов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи догово­ром, у таких розмірах:

– за порушення умов зобов’язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

– за порушення термінів виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочен­ня, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків указаної вартості.

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій та­кож за інші порушення окремих видів господарських зобов’язань.

У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначе­но, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зо­бов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсот­ковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

До суб’єкта, який порушив господарське зобов’язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, засто­сування яких передбачено договором.

У господарських договорах сторони можуть передбачати вико­ристання таких видів оперативно-господарських санкцій:

1) одностороння відмова від виконання свого зобов’язання однією стороною, зі звільненням її від відповідальності за це -у разі порушення зобов’язання другою стороною;

відмова від оплати за зобов’язанням, яке виконано неналеж­ним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;

відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, при­пинення видачі банківських позичок тощо;

2) відмова управненої сторони зобов’язання від прийняття по­дальшого виконання зобов’язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредито­ром за зобов’язанням (списання з рахунку боржника в безакцепт­ному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо);

3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє до­даткових гарантій належного виконання зобов’язань стороною, яка порушила зобов’язання: зміна порядку оплати продукції(робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату про­дукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо;

4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин зі стороною, яка порушує зобов’язання.

Сторони можуть передбачити у договорі також інші оператив­но-господарські санкції.

За прострочення платежу сплачується пеня в розмірі, який не гложе перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня. Термін позовної давності при стягненні неустойки становить один рік, неповний термін позовної давності – три роки.

У податковому обліку до складу валового доходу входить фактично отримана сума неустойки. Підприємство-боржник не може нключати до складу валових витрат суму визнаної неустойки. Неустойки, застосування яких передбачено договором, не обкла­ди ються податком на додану вартість (ПДВ).

Нарахування неустойки відображається за кредитом субрахунку 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки» і за дебетом субрахун­ку 374 «Розрахунки за претензіями». Отримання неустойки запи­сується в дебет субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній іііілюті» і кредит субрахунку 374.

Штрафи, пені, неустойки, визнані підприємством, відносять до складу інших операційних витрат: дебет субрахунку 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» і кредит субрахунку 685 «Розрахунки і іншими кредиторами».

Приклад: ТОВ «Промінь» уклало договір купівлі-продажу із ЗАТ «Зоря». Сума договору 12000 грн, у тому числі ПДВ -1000 грн; собівартість продукції – 8000 грн; термін оплати п’ять днів з моменту відвантаження продукції. Договором перед-іжчено за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання нара­хування неустойки у вигляді пені в розмірі подвійної облікової і говки НБУ за кожен день прострочення оплати.

ТОВ «Промінь» відвантажило продукцію 11 червня 2005р., і грмін оплати за договором 16 червня 2005 р. До 30 червня гроші ті рахунок ТОВ «Промінь» не надійшли. ТОВ «Промінь» обчис-чило суму неустойки (пені) і пред’явило претензію ЗАТ «Зоря». ЗАТ «Зоря» претензію визнало і 1 червня 2005 p. перерахувало ‘ГОВ «Промінь» зобов’язання та неустойку.

Розмір неустойки вирахувано так:

Відсоток пені за день: 7% х 2 : 366 = 0,038%.

Сума пені за день: 12 000 грн х 0,038 : 100 = 4,56 грн.

Кількість днів прострочення – 15.

Сума пені: 4,56 грн х 15 = 68,40 грн.

Порядок відображення операцій з нарахування і сплати пені «шнсдено в таблиці 3.2.

Облік операцій з нарахуванням і сплати пені

Зміст господарських операцій Кориспонденція рахунків Сума, грн.
дебет Кредит
У ТОВ “Промінь”
1 2 3 4
Списано собівартість відвантаженої продукції покупцю 901 “Собівартість реалізованої готової продукції” 26 “Готова продукція” 8000
Нараховано дохід за відвантажену продукцію 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” 701 “Дохід від реалізації готової продукції” 12000
Відображено ПДВ ( податкове зобов”язання) 701 “Дохід від реалізації готової продукції” 641 “Розрахунки за податками” 2000
Нараховано неустойку (пеню) 374 “Розрахунки за притензіями” 715 “Одержані штрафи, пені, неустойки” 68,40
Отримано суму неустройки 311 “Поточні рахунки в національній валюті” 374 “Розрахунки за притензіями” 68,40
Отримано оплату за продану продукцію 311 “Поточні рахунки в національній валюті” 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” 12000
Списано фінансові результати:
а) Собівартість проданої продукції 791 “Результат основної діяльності” 901 “Собівартість реалізованої готової продукції” 8000
б) виручку від реалізованої продукції 701 “Дохід від реалізації готової продукції” 791 “Результат основної діяльності” 10000
в) одержану неустойку (пеню) 715 “Одержані штрафи, пені, неустойки” 791 “Результат основної діяльності” 68,40
У ЗАТ “Зоря”
Одержано від постачальників товар 281 “Товари на складі” 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” 10000
Відображено ПДВ (податковий кредит) 641 “Розрахунки за податками” 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” 2000
Визнана сума неустойки (пені) 948 “Визнані штрафи” 685 “Розрахунки з іншими кридиторами” 68,40
Оплачено за товар 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” 311 “Поточні рахунки в національній валюті” 12000
Оплачено неустойку 685 “Розрахунки з іншими кридиторами 311 “Поточні рахунки в національній валюті” 68,40
Списано неустойку (пеню) на фінансовий результат 791 “Результат основної діяльності” 948 “Визнані штрафи, пені, неустойки” 68,40
загрузка...