Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Облік відпускних

8.1. Право на відпустку

Статтею 45 Конституції України передбачено право кожного працюючого на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окре­мих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Надання відпусток регулюється Законом України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР з наступними змінами і доповненнями.

Право на відпустки мають громадяни України, які перебува­ють у трудових відносинах з підприємствами, установами, ор­ганізаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Законом встановлено, що за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звіль­ненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки. У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням терміну трудового договору невикористана відпустка за його бажанням може надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує термін трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.

Заробітна плата працівникам на час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова ком­пенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а та­кож додаткові відпустки працівникам, які мають дітей.

У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова ком­пенсація виплачується за невикористані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.

За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість на­даної працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарні дні.

Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.

У разі смерті працівника грошова компенсація за не викорис­тані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, виплачується спадкоємцям.

8.2. Види відпусток

Законом України від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР «Про відпустки» установлені такі види відпусток:

1) щорічні відпустки:

– основна відпустка;

– додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;

– додаткова відпустка за особливий характер праці;

– інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

2) додаткові відпустки у зв’язку з навчанням;

3)творча відпустка;

4) соціальні відпустки:

– відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

– відпустка  для  догляду за дитиною до  досягнення  нею трирічного віку;

– додаткова відпустка працівникам, які мають дітей;

5) відпустки без збереження заробітної плати.

Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці на­дається окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним наванта­женням або виконується в особливих природних географічних і ге­ологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, -тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

8.3. Тривалість відпустки

Тривалість відпустки визначається Кодексом законів про працю України, Законом України «Про відпустки», іншими законами та нормативно-правовими актами України і незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях. Святкові та не­робочі дні при визначенні тривалості щорічних відпусток та додат­кової відпустки працівникам, які мають дітей, не враховуються і ок­ремо не оплачуються. Святкових та неробочих днів у році 10, а саме:

1 січня – Новий рік;

7 січня — Різдво Христове;

8 березня — Міжнародний жіночий день;

1 і 2 травня – День міжнародної солідарності трудящих;

9 травня – День перемоги;

28 червня – День Конституції України;

24 серпня – День Незалежності України;

один день (неділя) – Великдень;

один день (неділя) – Трійця.

Загальна тривалість щорічної відпустки (основної і додаткової) не повинна перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, – 69 календарних днів.

Право на щорічну відпустку повної тривалості (яка повинна бути не менше ніж 24 календарні дні) у працівника виникає при закін­ченні шести місяців безперервної роботи на цьому підприємстві.

Якщо працівник іде у щорічну відпустку до закінчення шес­тимісячного терміну безперервної роботи, її тривалість визнача­ють пропорційно до відпрацьованого часу.

Законом України «Про відпустки» (статті 13 і 14) передбачено, що працівникам, які здобувають загальну середню освіту в середніх за­гальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, надаєть­ся додаткова оплачувана відпустка на період складання:

1) випускних іспитів в основній школі – тривалістю 10 кален­дарних днів;

2) випускних іспитів у старшій школі – тривалістю 23 кален­дарні дні;

3) перевідних іспитів в основній та старшій школах – від 4 до 6 календарних днів без урахування вихідних.

Працівникам, які складають іспити екстерном за основну або старшу школу, надається додаткова оплачувана відпустка три­валістю, відповідно, 21 та 28 календарних днів.

Працівникам, які успішно навчаються на вечірніх відділеннях професійно-технічних навчальних закладів, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки та складання іспитів загаль­ною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року.

При наданні відпусток студентам потрібно пам’ятати, що будь-яка освіта після середньої школи є вищою, але вона відрізняється рівнем акредитації. До вищих навчальних закладів (ВНЗ) першо­го рівня акредитації належать училища і технікуми, другого – ко­леджі і прирівняні до них заклади освіти, третього і четвертого -інститути, академії, університети і консерваторії.

Згідно із Законом України «Про відпустки» (стаття 15) праців­никам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у ви­щих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами на­вчання, надаються додаткові оплачувані відпустки:

1) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на пер­шому та другому курсах у вищих навчальних закладах:

• першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 10 календарних днів;

• третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою фор-щою навчання – 20 календарних днів;

• незалежно від рівня акредитації із заочною формою навчан­ня – ЗО календарних днів;

2) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах у вищих навчальних закладах:

• першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 20 календарних днів;

• третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою фор­мою навчання – ЗО календарних днів;

• незалежно від рівня акредитації із заочною формою навчан­ня – 40 календарних днів;

3) на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації – ЗО календарних днів;

4) на період підготовки та захисту дипломного проекту (робо­ти) студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання першого та другого рівнів акредитації, – два місяці, а у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації — чотири місяці.

Тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечір­ньою) формою навчання у навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, що мають у своєму підпо­рядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації.

Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додатко­ва оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кож­ний іспит.

Навчальна відпустка надається згідно із заявою студента на підставі довідки-виклику ВНЗ на сесію. Загальна тривалість навчальної відпустки включає робочі, вихідні і святкові (неро­бочі) дні.

Творча відпустка надається працівнику для завершення кан­дидатської дисертації – до трьох місяців, для завершення док­торської дисертації – до шести місяців.

Для написання підручника, монографії або іншої наукової ро­боти працівнику може бути надана оплачувана відпустка три­валістю до трьох місяців.

8.4. Обчислення відпускних

Визначення заробітної плати працівникам за час відпусток та компенсації за невикористані відпустки здійснюється відповідно до «Порядку обчислення середньої заробітної плати», який затвер­джено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 з наступними змінами і доповненнями.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної та додаткової відпусток або для виплати компенсації за невикорис­тану відпустку, відпусток у зв’язку з навчанням без відриву від виробництва провадиться виходячи з виплат за останні 12 кален­дарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється ви­ходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа наступного місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компен­сація за невикористану відпустку.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати щорічної і додаткової відпусток, компенсації за невикористану відпустку, відпусток у зв’язку з навчанням без відриву від вироб­ництва до фактичного заробітку включаються також виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток, та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невико­ристані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях, провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів ро­ку чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і не­робочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на кількість календарних днів відпустки.

До заробітку для розрахунку середньої зарплати входять:

– основна заробітна плата;

– доплати й надбавки за понаднормову роботу, роботу в нічний час, за поєднання професій і посад, за розширення зон обслугову­вання або виконання підвищених обсягів робіт працівниками-п”-годинниками, за високі досягнення в праці, виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, за керівництво бригадою, за вислугу років, за умови праці, інтенсивність праці тощо;

– виробничі премії і премії за економію конкретних видів па­лива, тепло- і електроенергії (пропорційно до частини, що відповідає місяцям у розрахунковому періоді);

– винагороди за результатами річної роботи і за вислугу років ом підсумовування до заробітку 1/12 суми винагороди, на­званої в поточному році за попередній календарний рік);

- виплати за час, протягом якого працівнику зберігався середній заробіток (виконання державних і громадських доручень, і відрядження, за час попередньої щорічної відпустки);

– допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

До заробітку для розрахунку середньої зарплати не входять:

- виплати за виконання окремих доручень одноразового характеру, що не належать до обов’язків працівника, за винятком доплат за поєднання професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт і виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників. А також різниця у посадових окладах, що виплачується працівникам, котрі виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства (або його структурного підрозділу) і не є штатними заступниками;

– одноразові виплати (компенсація за невикористану відпуст-ру, матеріальна допомога, вихідна допомога, допомога працівни­кам, що виходять на пенсію);

– компенсаційні виплати на відрядження і переведення (до­бові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, над­бавки, що виплачуються замість добових);

– премії за створення і сприяння впровадженню винаходів і ра­ціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології; а також збір і здавання на відновлення відпрацьова­них деталей машин, автомобільних шин, брухту чорних, кольоро­вих і дорогоцінних металів, уведення в дію виробничих потужнос­тей і об’єктів будівництва (за винятком таких премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються в складі премій за ре­зультатами господарської діяльності);

– грошові й речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;

– пенсії, державна допомога, соціальні й компенсаційні виплати; , – літературний гонорар штатним працівникам газет і жур-Валів, що виплачується за авторським договором;

–  вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, миючих і знешкоджуючих засобів, молока, лікувально-профілактичного харчування;

– дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємствами Путівок у санаторії й будинки відпочинку;

– виплати, пов’язані з ювілейними датами, днями народжен-ВЯ, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну гро­мадську роботу тощо;

– вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива і суми коштів на їх відшко­дування;

– заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких її включення до середнього заробітку пе­редбачено чинним законодавством);

– сума відшкодування збитку, заподіяного працівнику каліцтвом або іншим пошкодженням здоров’я;

– доходи (дивіденди, відсотки), нараховані за акціями трудово­го колективу і внесками членів трудового колективу в майно підприємства;

– компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати.

Приклад 1. Працівник іде у відпустку на 28 календарних днів з 23 липня по 19 серпня 2005 р. Заробітна плата за попередні 12 місяців становила 3550 гривень.

1. Визначаємо кількість календарних днів, на яку потрібно ділити фактичний заробіток: 365 днів – 10 святкових і неробочих днів = 355 календарних днів.

2. Розраховуємо середньоденну заробітну плату: 3550 грн: 355 календарних днів = 10 грн.

3. Обчислюємо суму відпускних: 10 грн х 28 днів = 280 грн.

Приклад 2. Працівник звільняється 23 липня 2005 р. У нього не використано 10 днів відпустки. За умови, що його заробітна плата за попередні 12 місяців становила 3550 грн, компенсація за невикористану відпустку йому буде в розмірі 100 грн (10 грн х х 10 днів = 100 грн).

Приклад 3. Працівник, прийнятий на роботу 27 грудня 2004 р., звільняється з підприємства 23 липня 2005 р. і хоче одержати гро­шову компенсацію за невикористані дні відпустки. Тривалість щорічної відпустки на підприємстві 28 календарних днів.

У наведеному прикладі тривалість відпустки визначається пропорційно до відпрацьованого часу. Для цього розмір відпустки ділиться на 12 і множиться на кількість відпрацьованих місяців, у яких працівник відпрацював 15 і більше календарних днів. У цьому випадку тривалість відпустки становить 14 календарних днів (28 :12 х 6 = 14), які мають бути оплачені як грошова компен­сація за невикористану відпустку.

Якщо працівник відпрацював на підприємстві менш ніж 12 місяців, то розрахунок середньої заробітної плати проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за фактично відпрацьовані місяці (з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому виплачується компенсація) на фактичну кількість календарних днів відпрацьованого періоду,

ділену на кількість святкових і неробочих днів такого періоду, йсаний результат множиться на кількість календарних днів що й становитиме суму грошової компенсації за невикористану відпустку.

Приклад 4. Працівник не використав дні щорічної відпустки м чотири роки (96 календарних днів) і звільняється з підпри-дества в липні 2005 р. Заробітна плата за останні 12 місяців (ли­пень 2004 р. – червень 2005 р.) становить 5325 гривень.

Компенсація за невикористану відпустку обчислюється так:

1. Визначається кількість календарних днів для розрахунку заробітку: 365 календарних днів -10 святкових і неробочих днів = г» 355 календарних днів.

2. Обчислюється середньоденна заробітна плата:

5325 грн : 355 календарних днів = 15 грн.

3. Обчислюється компенсація за невикористані дні відпустки:

і    15 грн х 96 календарних днів = 1440 грн.

8.5. Резерв на відпустки

Для відшкодування наступних (майбутніх) витрат на виплату відпусток працівникам створюються забезпечення.

Щомісячна сума резерву на відпустки визначається шляхом встановлення планового проценту до фактично нарахованої суми заробітної плати. Цього резерву має вистачати на виплату відпускних та нарахувань на них. Для підрахунку розміру резер­ву на відпустки можна скористатися такою формулою:

РВ = ЗП х (0В : ФО) х КН, де:

РВ – резерв відпусток;

ЗП – фактична заробітна плата за місяць;

ОВ – річна планова сума оплати відпусток;

ФО – річний плановий фонд оплати праці;

КН – коефіцієнт нарахувані. до соціальних фондів.

КН розраховується так: (100 + 32,3 + 2,9 + 1,6 + К): 100, де:

33,2 – ставка нарахувань у відсотках на заробітну плату збору до Пенсійного фонду;

1,5 – ставка нарахувань у відсотках на заробітну плату збору до Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати Працездатності;

1,3- ставка нарахувань у відсотках на заробітну плату збору до Фонду соціального страхування на випадок безробіття;

К – ставка нарахувань у відсотках на заробітну плату збору до ІФонду соціального страхування від нещасного випадку та про­фесійного захворювання, яка залежить від класу професійного Ризику по галузі.

На субрахунку 471 «Забезпечення виплат від пусток» облікову­ють рух та залишки коштів на оплату чергових відпусток працівникам. Сума забезпечення визначається щомісячно як до­буток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оп­лату відпусток до загального планового фонду оплати праці.

Забезпечення для виплати відпусток потрібно створювати з ме­тою рівномірного віднесення у витрати по звітних періодах сум, які належить виплачувати працівникам за дні відпусток. При створенні забезпечення виплат на відпустки роблять запис по де­бету тих рахунків, на які віднесена оплата праці (рахунки 23, 91, 92, 93, 94 та інші) і по кредиту рахунку 47. Фактично нараховані працівникам відпускні суми списують на зменшення створеного забезпечення: дебет рахунку 47 і кредит рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці». Використання забезпечення в частині обов’язко­вих відрахувань відносять у кредит рахунку 65 «Розрахунки за страхування» і дебет субрахунку 471.

Кредитове сальдо по субрахунку 471 на кінець року показує розмір невикористаного забезпечення. Він обґрунтовується шля­хом множення кількості днів невикористаної відпустки на се­редньоденну заробітну плату. Недостатню суму забезпечення донараховують, а залишок нарахованої суми сторнують заключ­ними бухгалтерськими записами за грудень: дебет рахунків по обліку витрат (рахунки 23, 79) і кредит субрахунку 471.

Відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку зі створення резерву на відпустки та нарахування відпускних пока­зано в таблиці 7.3.

Облік створення резерву на оплату відпускних (без використання рахунків класу 8)

Зміст господарських операцій Кореспонденція рахунків
дебет кредит

Нараховано за­робітну плату за травень

23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати»,

92 «Адміністра-

тивні витрати»

661 «Розра­хунки за за­робітною платою

Створено резерв оплати відпусток 23, 91, 92 471 «Забезпе­чення виплат відпусток»
Нарахування на заробітну плату:
до Пенсійного фонду 33,2%) 23, 91, 92 651 «За пенсійним за­безпеченням »
до Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати праце­здатності) 23, 91, 92 652 «За

соціальним страхуван­ням»

до Фонду соціального страхування на випадок безробіття (1,3%) 23, 91, 92 653 «За стра­хуванням на випадок без­робіття»
до Фонд соціального страхування від нещас­них випадків (0,2% взято умовно по класу 9 «Сільське господарство») 23, 91, 92 656 «За стра­хуванням від нещасних ви­падків»
Утримання із заробітної плати:
податок із доходів фізичних осіб 661 «Розра­хунки за за­робітною платою» 641 «Розра­хунки за по­датками»
До Пенсійного фонду (0,5% або 2%) 661 «Розра­хунки за за­робітною платою» 651 «За

пенсійним за­безпеченням»

до Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати праце­здатності (0,5% або 1%) 661 «Розра­хунки за за­робітною платою» 652 «За

соціальним страхуван­ням»

до Фонду соціального страхування на випадок безробіття (0,5% ) 661 «Розра­хунки за за­робітною платою» 653 «За стра­хуванням на випадок без­робіття»
Нараховано працівнику відпускні за рахунок створеного резерву 471 «Забез­печення виплат відпусток» 661 «Розра­хунки за за­робітною пла­тою»
Нарахування на відпускні:
до Пенсійного фонду (33,2%) 471 «Забез­печення виплат відпусток» 651 «За пенсійним за­безпеченням»
до Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати праце­здатності (1,5% ) 471 «Забез­печення виплат відпусток» 652 «За

соціальним страхуван­ням»

до Фонду соціального страхування на випадок безробіття (1,3% ) 471 «Забез­печення виплат відпусток» 653 «За стра­хуванням на випадок без­робіття»
до Фонду соціального страхування від нещас­них випадків (0,2% взято умовно по класу 9 «Сільське господарство») 471 «Забез­печення виплат відпусток» 656 «За стра­хуванням від нещасних ви­падків»
Утримання із відпуск­них:
податок з доходів фізич­них осіб 661 «Розра­хунки за за­робітною платою» 641 «Розра­хунки за по­датками»
до   Пенсійного   фонду (2%) 661 «Розра­хунки за за­робітною платою» 651 «За пенсійним за­безпеченням »
до Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати праце­здатності (0,5% або 1%) 661 «Розра­хунки за за­робітною платою» 652 «За

соціальним страхуван­ням»

до Фонду соціального страхування на випадок безробіття (0,5% ) 661 «Розра­хунки за за­робітною платою» 653 «За стра­хуванням на випадок без­робіття»

8.6. Оподаткування відпускних

Щорічні відпускні включаються до фонду додаткової за­робітної плати. З метою обкладання податком з доходів фізичних осіб вони включаються в оподатковуваний дохід. Нарахування та утримання внесків до пенсійного та інших соціальних фондів із відпускних здійснюється у звичайному порядку: заробітна плата плюс відпускні і одержана сума використовується для утримань та нарахувань за поточний місяць.

Проте відпускні можуть бути нараховані не в одному місяці, а за два суміжних місяці. В такому випадку з’являються особливості по визначенню нарахувань та утримань, які розгля­немо далі.

Внески до Пенсійного фонду. Страхові внески на суми доходу період якого понад один місяць, нараховуються окремо за кожний місяць.

Приклад. Сума відпускних за період з 12 липня по 4 серпня 2005 р. (24 календарні дні) становить 960 грн. Відпускні за липень нараховані в липні в сумі 800 грн (960 : 24 х 20 = 800), відпускні за серпень в сумі 160 грн (960 : 24 х 4 = 160) нараховані в серпні. Відпускні виплачуються наперед. Страхові внески потрібно спла­тити одночасно з виплатою відпускних. У нашому прикладі не­обхідно нарахувати і сплатити страхові внески на загальну суму в розмірі 33 632 грн (960 х 33,2 % + 800 х 2% + 160 х 1% = 33 632) в тому числі нарахування – 31872 грн (960 х 33,2% = 31872) і утримання – 17,6 грн (800 х 2% + 160 х 1% = 17,6), з яких 1,6 грн (160 х 1% = 1,6) авансом за серпень. При підрахунку внесків за серпень бухгалтер повинен врахувати, що частина їх в сумі 54,72грн (160 х 33,2% + 160 х 1% =54,72 ) уже сплачена раніше, в тому числі нарахування – 53,12 грн (160 х 33,2% = 53,12) та утримання – 1,6 грн (160 х 1% = 1,6).

Внески до інших соціальних фондів можна розрахувати і спла­чувати аналогічно, як і до Пенсійного фонду.

Внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності порібно сплатити при виплаті відпускних у сумі 24,00 грн (960 х 1,5% + 960 х 1% = 24,00 ), в тому числі нараху­вання – 13,92 грн (960 х 1,5% = 14,40) і утримання – 9,60 грн (960 х 1% = 9,60).

Внески до Фонду соціального страхування на випадок без­робіття становлять 17,28 грн (960 х 1,3% + 960 х 0,5% = 17,28 ) в тому числі нарахування – 12,48 (960 х 1,3% = 12,48) і утри­мання – 4,80 грн (960 х 0,5% = 4,80).

Внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків 1,92 грн (960 х 0,2% = 1,92).

Податок з доходів фізичних осіб утримується відповідно до За­кону України від 28 травня 2003 р. № 889-ІУ «Про податок з до­ходів фізичних осіб». Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним Платіжним документом.

При розрахунку податку із суми відпускних за наступний місяць можна діяти так:

1. Визначити відпускні за наступний місяць.

2. Утримати з відпускних страхові внески.

3. Зменшити відпускні на суму страхових внесків, а із суми відпускних, що залишилася, утримати податок.

Питання для самоперевірки

1. Економічний зміст оплати праці.

2. Облік особового складу працівників.

3. Системи оплати праці.

4. Фонд оплати праці.

5. Первинні документи по обліку оплати праці.

6. Нарахування на заробітну плату.

7. Утримання із заробітної плати.

8. Складання розрахунково-платіжних відомостей по за­робітній платі.

9. Синтетичний облік розрахунків з оплати праці.

10. Право на відпустку.

11. Тривалість відпустки.

12. Обчислення відпускних.

13. Створення та використання резерву на відпустки.

14. Оподаткування відпускних.

загрузка...