Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

ОБЛІК ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ)

5.1. Облік витрат у сільськогосподарському виробництві по­­­винен забезпечувати оперативне, достовірне та повне надходжен­­­ня інформації  щодо кількості та вартості одержаної продукції  (виконаних робіт і наданих послуг), трудових, матеріальних та грошових витрат на виробництво продукції по під­­­приємству в цілому та окремих його структурних підрозділах (бригадах, цехах, фермах тощо).

Облік витрат та виходу продукції здійснюється в розрізі окремих об’єктів (виробництв, видів або груп культур чи тварин).

5.2. Оплата праці нараховується виходячи з обсягів викона­­­них робіт чи виходу продукції або відпрацьованого часу на підставі відповідних  первинних документів і відноситься на відповідні об’єкти витрат.

5.3. Товарно-матеріальні цінності власного вироб­­­ництва минулих років відносяться на витрати за їх первісною вартістю (відповідно пункту 2.14), а продукція власного виробництва поточного року – за плановою собівартістю з коригуванням її в кінці року до рівня фактичних витрат, а покупні – за первісною вартістю з врахуванням слідуючих методів її уточнення:

а) ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

б) середньозваженої собівартості;

в) собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

г) собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

д) нормативних затрат;

е) ціни продажу, що, як правило, характерно для використання товарів для виробничих потреб.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

5.4. Запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю.

5.5. Оцінка за середньозваженою собівартістю визначається по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.

5.6. Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.

5.7. Оцінка запасів за методом ЛІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство (зарахуванню у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження запасів.

5.8. Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних у нормативній базі повинні регулярно перевірятися і переглядатися норми затрат і ціни на матеріали та послуги.

5.9. Малоцінні та швидкозношувані предмети списуються з балансу при передачі в експлуатацію; їх виключають зі складу активів з наступною організацією оперативного кількісного обліку за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.

5.10. Роботи та послуги допоміжних виробництв списуються на відповідні об’єкти обліку виходячи з виконаного обсягу робіт та фактичної собівартості, яку визначають щомісяця (крім транспортних робіт тракторів і живої тяглової сили).

5.11. Прямі  витрати  на  ремонт  кожного складного об’єкта  (трактора,  машини та обладнання) групуються в журналі обліку витрат ремонтної майстерні на аналітичних рахунках, відкритих за видами ремонтів (робіт),  де роблять записи на підставі ві­­­домостей дефектів машин, лімітно-забірних карток, накладних, нарядів та ін. Витрати на ремонт інших сільськогосподарських  машин та роботи, пов’язані з виготовленням виробів та інвента­­­ря, обліковують в розрізі видів (груп) робіт.

В журналі обліку витрат ремонтної майстерні можуть облі­­­ковуватися  і  витрати з ремонту та технічного обслуговування, проведених безпосередньо в бригадах.

На окремому аналітичному рахунку у розрізі статей обліко­­­вуються цехові витрати ремонтної майстерні.

Собівартість закінчених робіт майстерні складається з прямих витрат на виконання робіт та суми цехових витрат у встановленому відсотку.

5.12. Витрати на експлуатацію вантажного автотранспорту групуються в накопичувальній відомості, записи в якій здійснюються на підставі дорожніх листів,  товарно-транс­­­портних накладних тощо. Витрати відносяться на спожи­­­вачів послуг автотранспорту виходячи з обсягу виконаних робіт в тон­­­но-кілометрах та їх фактичної собівартості. При цьому витрати  на перевезення людей та на роботу спеціальних машин списуються  на відповідні об’єкти на підставі даних про кількість маши­­­но-годин (днів).

У разі ведення окремого обліку  витрат на вантажні  та  пасажирські перевезення і на роботу спеціальних машин виникають цехові витрати автотранспорту, які  розподі­­­ляються пропорційно машино-дням роботи.

5.13. Вартість транспортних робіт, виконаних тракторами, до складу якої входить оплата праці, пальне та інші витрати,  відноситься на відповідні об’єкти обліку виходячи з обсягу пе­­­ревезень та планової собівартості одного еталонного гектара роботи з коригуванням її в кінці року до рівня фактичних вит­­­рат.

5.14. Облік витрат на утримання сільськогосподарської техніки ведуть протягом року на рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”. Аналітичні рахунки відкривають в розрізі видів машин (трактори, зернові комбайни, спеціальні комбайни, грунтообробні, посівні машини тощо).  До складу витрат відносять оплату праці працівників, що займаються обслуговуванням конкретних машин (без оплати праці трактористів, які працюють на цих машинах), амортизацію, витрати на ремонт тощо. В кінці року ці витрати відносять на окремі об’єкти витрат  прямо (по спеціальних машинах) або розподіляють пропорційно обсягу виконаних робіт у фізичних обсягах, а по тракторах – в умовних еталонних гектарах (між сільськогосподарськими, транспортними та будівельними роботами).

загрузка...