Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Оцінка конкурентоспроможності товару.

Споживач, купуючи товар, фактично купує переваги, що йому надає цей товар.  Тому покупець шукає товар, який краще задовольнить потребу, має важливі для покупця характеристики, тобто є конкурентоспроможним.

Конкурентоспроможність – це сукупність якісних та вартісних характеристик товару, які з точки зору покупця є суттєвими і забезпечують задоволення конкретних потреб. З погляду маркетингу продукція фірми – це сукупність матеріальних і нематеріальних характеристик і властивостей, які пропо­нуються споживачу для задоволення його потреб. Якщо говорити про властивості, то під ними розуміють не тільки фізичні ознаки продукції, а, головним чином, можливості її використання. Конкурентоспроможність продукції – це її здатність бути виділеною споживачем з аналогічних товарів, які пропонуються на ринку фірмами-конкурентами. Її визначають, порівнюючи параметри товару фірми з відповідними конкуруючими аналогами. В основу такого порівняння беруть визначення ступеня задоволення потреб споживачів, їхніх індивідуальних вимог до продукції щодо показників продажної ціни і вартості споживання (витрат на експлуатацію чи комерційне використання товарів). У сумі ці витрати становлять ціну споживання.

Це означає, що покупець обирає товар, що має  перевагу і є більш вигідним з погляду вартості порівняно з товарами-аналогами. Конкурентна перевага –  унікальні особливості товару, що відрізняють його від конкурентів. Оцінка конкурентної переваги:

– дана особливість повинна відрізняти його від продукції конкурентів

– сприйматися покупцями як цінна перевага

– товар повинен витримувати конкуренцію на цільовому ринку

– особливість товару повинна сприйматися одним із п’яти відчуттів людини ( зір, слух, нюх, смак, дотик), так, щоб цю відмінність можна було легко пояснити і запам’ятати.

– відмінність повинна приносити прибуток і бути захищена від спроб конкурентів скопіювати її шляхом створення зареєстрованого торговельного знака.

Конкурентна перевага може бути внутрішньою та зовнішньою. Перевага є зовнішньою, якщо вона заснована на відмінних якостях товару, що утворюють «цінність для покупця» через скорочення витрат або підвищення ефективності праці. Зовнішня конкурентна перевага збільшує ринкову силу фірми, тобто здатність фірми змусити ринок прийняти ціну товару більш високу,  ніж у пріоритетних конкурентів, які не забезпечують відповідної відмітної якості. Внутрішня конкурентна перевага базується на перевазі фірми у відношенні витрат виробництва, керування фірмою або товаром, що створює «цінність для виробника» і меншу собівартість, ніж у конкурента. Ця перевага може створюватись завдяки проведенню стратегії домінування по витратах за рахунок впровадження організаційного та виробничого нововведення фірми. Конкурентна перевага товару забезпечується конкурентноздатністю товару. Основними задачами аналізу конкурентноздатності продукції є:

– оцінка і прогнозування конкурентноздатності продукції

– вивчення факторів, що впливають на її рівень

– розробка заходів для забезпечення необхідного рівня конкурентноздатності продукції.

Оцінка конкурентоспроможності продукції може здійснюватись проведенням групових експертиз висококваліфікованими спеціалістами, методом опитування споживачів, для чого організовують відповідні презентації, виставки, семінари, ярмарки та ін.

а) нормативним ( відображають властивості продукції, що регламентується обов’язковими нормами, стандартами і законодавством на ринку, де цю продукцію планується продавати)

б) технічним , що складаються з:

–  параметрів призначення( характеризують галузі застосування продукції і функції, які вона зобов’язана виконувати)

– ергономічні (показують продукцію з погляду її відповідності властивостям людського організму)

– естетичні (моделюють зовнішнє сприйняття продукції)

В рамках технічних параметрів розраховують одиничні та групові показники конкурентноздатності продукції. Одиничні показники відображають відношення рівня якого-небудь технічного параметра до величини того ж параметра продукту-конкурента або еталона. Груповий показник поєднує одиничні показники з урахуванням вагових коефіцієнтів, визначених експертним шляхом.

в) економічним ( характеризуються структурою повних витрат  споживача з придбання і споживання продукції)

підсумовують обрахунки, як правило, обчисленням інтегрального паказника конкурентоспроможності. При значному перевищенні товарної пропозиції над товарним попитом значна роль в формуванні конкурентоспроможності відводиться якості продукції. Якість - це сукупність властивостей продукції, що характеризують її призначення, особливості, корисність і здатність задовольняти конкретні потреби споживачів.  Як переконує світовий досвід, якість продукції є функцією від рівня розвитку науково-тех­нічного прогресу і ступеня реалізації його результатів у виробництво. Чим вища якість продукції, тим повніше задовольняються потреби споживачів і ефективніше вирішуються соціально-економічні пробле­ми розвитку суспільства.

Кожному з  типів продукції притаманні свої показники якос­ті. Під показником якості розуміють кількісний вираз однієї або кількох однорідних властивостей продукції, що задовольняють певні потреби споживачів стосовно до її цільового призначення і умов використання. Відношенням фактично досягнутого показника якості до його нормативного (базового) значення визначають рівень якості продукції.

Біологічні показники характеризують придатність сільськогоспо­дарської продукції до споживання в їжу. Показники технологічності характеризують такі властивості сіль­ськогосподарської продукції, які є необхідними і водночас дуже важ­ливими для її ефективної промислової переробки або для виробничого використання в наступних циклах сільськогосподарського вироб­ництва.

Показники транспортабельності важливі для всіх трьох типів сільськогосподарської продукції — кінцевого споживання, проміжної, сировини, оскільки характеризують ступінь ії придатності до переве­зення і до вантажно-розвантажувальних робіт відповідними засобами і способами. Показники надійності важливі на всіх етапах руху продукції до споживання — особистого чи виробничого. Вони свідчать про при­датність продукції до збереження біологічних і ряду технологічних показників якості при її зберіганні і транспортуванні. Показники екологічності дають змогу судити про екологічну чис­тоту продукції та її придатність до споживання в їжу людьми або для годівлі тварин з точки зору нешкідливості їх впливу на стан живого організму. Показники безпеки представлені тими особливостями або власти­востями сільськогосподарської сировини, що характеризують ступінь безпеки працівників у процесі її виробництва і виробничого вико­ристання..

Економічні показники характеризують ступінь економічної вигоди виробництва сільськогосподарським товаровиробником продукції (товару) відповідною якістю. одержано сертифікат якості;  частка експортованої продукції в загальному її обсязі реалізації.

Естетичні показники мають особливе значення для кінцевої про­дукції, що споживається у свіжому вигляді і для товарів широкого вжитку для населення.

Патентно-правові показники притаманні тим видам продукції, які захищені патентом. В умовах ринкової. Викладене дає підстави сформулювати поняття конкурентоспроможності продукції за якістю як сукупність її властивостей і характеристик, що забезпечують задоволення потреб споживачів на вищому або однаковому рівні з аналогічною продукцією конкурентів за прийнятної для них (споживачів) ціни. Конкурентоспроможність продукції за якістю підвищує і конкурентоспроможність підприємства як суб’єкта ринку, під якою розуміють його здатність виробляти і забезпечувати збут конкурентоспроможної продукції. Якісна продукція забезпечує вищу прибутковість виробництва і  фінансову стійкість підприємства, підвищує його імідж, сприяє виходу підприємства на світовий ринок, краще задовольняє потреби суспільства в ній, завдяки чому в державі формується більш сприятливий соціально-психологічний клімат.

загрузка...