Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Оцінка ринкових можливостей підприємства

В умовах ринку стратегія розвитку підприємства спрямовується на все повніше задоволення потреб споживачів (клієнтів), на досягнення переваг над конкурентами, розширення ринків продажу, збільшення обсягу продажу, нарощування виробництва конкурентоспроможної продукції тощо, з тим, щоб збільшити доходи і прибутки.

Для оцінки ринкових можливостей підприємства з’ясовують, наскільки вироблена або запланована до випуску продукція матиме попит на різних ринках. До уваги беруть у першу чергу ту продукцію, що для підприємства є традиційною і на виробництві якої воно має досвід і можливості. При визначенні видів продукції, котрі підприємство може запропонувати на ринок, у першу чергу здійснюють ретроспективну оцінку, використавши показники: сума прибутку на 1 га посіву (умовну голову тварин), рівень рентабельності, розрахований за повною собівартістю, те ж – за ціною, достатність виробничого потенціалу підприємства для виробництва того чи іншого виду продукції, шкода навколишньому середовищу.

Таблиця 35 Аналіз економічної ефективності товарних культур

Назва культур Прибуток на 1 га

посівної

площі,

грн.

Урожай­ність, ц/га Середня

реалізаційна

ціна 1 ц,

грн.

Собі вар­тість 1 и, грн. Прибуток

на 1 ц,

грн.

Сума

затрат

на

І га,

грн.

Рівень рентабель­ності, %
вироб­ництва продажу
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Зерно 385 34,4 31 19,8 11,2 681 56.6 36,1
Ц.буряк 113 225 13,4 12,9 0,5 2903 3,9 3,7
Соняшник 445 12,4 70,6 34,7 35,9 430 103,5 50,8
Овочі 1091 124 82,0 73,2 8,8 9077 12,0 10,7   1

З розрахунків табл. 35 видно, щонайбільший прибуток з 1 га одержано в результаті реалізації овочів 1091,2 грн., що в 2,5 разу більше, ніж по соняшнику, в 2,8 разу по зерну, та в 9,7 разу по цукровому буряку.

Тому для збільшення суми прибутку підприємство повинне розширювати посівну площу насамперед під овочами.

Але овочі є культурою з високим рівнем інтенсивності виробництва. Затрати на 1 га посівної площі складають 9077 грн., а це в 21 раз більше, ніж затрати на 1 га соняшнику і в 13 разів більше, ніж на 1 га зернових культур.

А тому, якщо господарство недостатньо забезпечене робочою силою, то доцільно розширювати посівні площі під соняшником і зерновими культурами, де значно нижчий рівень інтенсивності, але висока рентабельність.

Так на 1 грн. затрат на виробництво зерна одержано 56,6 коп. прибутку, а на виробництво соняшнику 1,04 грн.

По кожному виду продукції в підприємства є значні резерви збільшення суми прибутку з 1 га. Насамперед це підвищення врожайності.

Таблиця 36 Оцінка ринків збуту продукції (ефективність каналів реалізації продукції)

Продукція Обсяг реалізації продукції по різних каналах
Заготівельні організації (держава) Населенню

через громадське харчування (вкл. продаж і видачу в рах. оплати праці)

Видано

пайовикам

у рахунок

орендної

плати

Продаж на ринку через власні

магазини

Через біржу По інших

каналах

(комерційним

структурам)

1 2 3 4 5 6 7
1    Ох пшениця - 2040 1600 - - 5000
Соняшник - 5 - - - 1550
Приріст ВРХ - 85 5 329 - зо
Молоко - 4 - 304 827
Ціни продажу одиниці продукції по різних каналах
Оз. пшениця - 38 42 - 45
Соняшник - 100 - - 59
Приріст ВРХ - 435 525 285 - 380
Молоко - 81 - 45 - 70
Собівартість продажу одиниці продукції по різних каналах
Оз. пшениця - 21 21 - - 21
Соняшник 38 - - - 38
Приріст ВРХ - 370 370 370 - 370
Молоко - 40 - 40 - 40
Прибуток від продажу одиниці продукції по різних каналах
Оз. пшениця 17 21 - - 24
Соняшник - 62 - - - 27
Приріст ВРХ - 65 155 -85 - 10
Молоко - 41 - 5 - 70

Щоб забезпечити високу ефективність визначених видів продукції, треба підібрати ринки для її збуту. Основними каналами реалізації продукції є реалізація заготівельним організаціям, включаючи продаж за прямими зв’язками, населенню через систему громадського харчування та в рахунок оплати праці, пайовикам у рахунок орендної плати за землю та майнових паїв, на ринку, через власні магазини, кіоски, палатки, за іншими каналами (комерційним структурам, підприємствам, зарубіжним країнам), на товарних біржах тощо.

При виборі ринків оцінюють їх місткість загальну і за сегментами, ведуть кон’юнктурне і прогнозне вивчення збуту; досліджують поведінку покупців (відношення до продукції підприємства, мотиви купівлі, способи купівлі тощо); вивчають практику діяльності конкурентів на потенційних ринках; досліджують можливу реакцію на введення на ринок нової продукції (оцінюють можливий обсяг збуту, імовірну відповідь конкурентів тощо). У практиці країн ринкової орієнтації вважається доцільним мати дані про ринок щомісяця.

При статистичній оцінці ринків треба враховувати, що майбутня ситуація на них не завжди буде функціонально відображати минулу. Тому при найменшій зміні ситуації на ринку роблять експрес-аналіз.

Дані табл. 36 свідчать про те, що найбільш вигідна реалізація зерна комерційним структурам. Тут найвищий прибуток на 1 ц – 24 грн. Деидо нижчий прибуток на 1 ц (21 грн.) від видачі пшениці пайовикам у рахунок оплати праці, найменший (17 грн.) від реалізації продукції населенню.

Соняшник реалізовано в основному комерційним структурам (1550 ц) – прибуток на 1 ц значний – 27 грн.

Підприємству не вигідно продавати на ринку через власні магазини м’ясо ВРХ. Тут збиток на 1 ц склав 85 грн.

Молоко вигідно продавати населенню і комерційним структурам. Тут прибуток на 1 ц складає відповідно 41 і ЗО грн.

Підприємство не реалізовувало продукції державі і через біржу.

загрузка...