Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Оцінка тварин за продуктивністю, екстер’єром, конституцією. Бонітування тварин

Оцінка тварин за продуктивністю, екстер’єром, конституцією. Бонітування тварин.

Термін «конституція» грецького походження й зустрічається в літературі майже дві тисячі років.

Під конституцією розуміють за­гальну будову організму тварин, зумовлену спадковими особливос­тями його розвитку, внутрішнім взаємозв’язком будови і функцій тканин та органів як єдиної системи, що характеризує напрям про­дуктивності, обмін речовин, пристосованість до умов життя.

Класифікація типів конституції. Існує кілька класифіка­цій типів конституції тварин. Одні вчені взяли за основу морфоло­гічний, другі — функціональний принцип, треті — тип нервової ді­яльності тощо. Найбільшого ж поширення набула класифікація, запропонована професором П. М. Кулешовим, який вивчив співвід­ношення розвитку органів і тканин залежно від напряму продук­тивності тварин, розробив класичні схеми перерізів тіла овець та великої рогатої худоби й визначив чотири типи конституції:

- грубу, ніжну, щільну, рихлу.

Груба –  характеризується грубим кістяком, товстою шкірою і щільною мускулатурою, жирові відкладення незначні./Цей тип властивий найчастіше тваринам місцевих, аборигенних порід, а також робочій худобі. Продуктивність їх невисока, але вони витри­валі, невибагливі, менше хворіють. ‘

Ніжна конституція в протилежність грубій характеризується легким, міцним кістяком, тонкою шкірою, покритою м’яким воло­сом, слабким розвитком підшкірної жирової тканини. До такого ти­пу можуть бути віднесені тонкорунні вівці, верхові коні, молочна худоба. Ці тварини в певних умовах проявляють високу продуктив­ність. Проте вони менш стійкі проти захворювань і більш вибагливі до умов годівлі та утримання.

Щільна конституція властива тваринам із міцним кістяком, щільною шкірою і мускулатурою, недостатньо розвиненою підшкір­ною жировою тканиною. До цього типу належить переважна біль­шість тварин універсального та комбінованого напрямів продуктив­ності. Вони витривалі, добре пристосовуються до нових умов існу­вання.

Рихла (сира) конституція, на відміну від щільної, характеризу­ється масивною будовою тіла, значним розвитком мускулатури і підшкірної жирової тканини, широкотілістю. Такі тварини відзна­чаються високими відгодівельними якостями і скороспілістю. Цей тип конституції мають переважно худоба спеціалізованого м’ясного напряму продуктивності, коні ваговозних порід, свині сальних по­рід, вівці м’ясо-вовнових порід.

У практиці тваринництва описані типи конституції в чистому ви­гляді зустрічаються рідко. Найчастіше спостерігається поєднання грубого і ніжного типів із щільним або рихлим.

При вивченні конституційних типів слід також враховувати по­ведінку і темперамент тварин. Ці питання ґрунтовно розробив ви­датний вчений, академік І. П. Павлов, вивчаючи типи вищої нерво­вої діяльності. Він визначив чотири основних типи: сильний — урів­новажений — жвавий (сангвінічний), сильний — урівноважений — повільний (флегматичний), сильний — неврівноважений — не­втримний (холеричний) з переважанням збудження над гальмів­ними процесами і слабкий (меланхолійний) з переважанням галь­мівних процесів над збудженням. Темперамент тісно пов’язаний із напрямом продуктивності. Практика свідчить, що найбільш бажані тварини врівноваженого жвавого або врівноваженого повільного (спокійного) типу нервової діяльності.

Екстер’єр та методи його оцінки. Конституцію і пов’язані з нею біологічні та господарські якості сільськогосподарських тварин визначають і оцінюють за екстер’єром та інтер’єром.

Під екс­тер’єром розуміють зовнішні форми будови тіла Досвід оцінки тварин за зовнішнім виглядом накопичувався протягом багатьох століть, але сформувалося вчення про екстер’єр у XVIII ст., коли відбору тварин за екстер’єром при їхній оцінці почали надавати ве­ликого значення.

Оцінка тварин за екстер’єром дає можливість досить повно оха­рактеризувати міцність конституції й стан здоров’я, напрям продук­тивності, індивідуальні особливості будови тіла, кондиції, придат­ність до певної технології. Тому при оцінці екстер’єру враховують як загальну будову тіла, його гармонійність, так і розвиток окремих частин або статей.

Стать — це анатомічна ділянка, яка має певні умовні межі на тілі тварини. Для окомірної оцінки необхідно добре знати топогра­фію і правильну будову статей, їхній взаємозв’язок із розвитком внутрішніх органів та продуктивністю тварин. Оцінюють тварин за екстер’єром у стані нерухомості й у русі, порівнюючи їх з іншими тваринами, а також кращими тваринами породи, застосовуючи три основних способи, що доповнюють один одного: окомірний (візуаль­ний) і промацування; взяття промірів та визначення індексів; фото­графування.

Окомірна оцінка. Огляд, промацування та описування статей необхідно починати з голови, поступово переходячи до задньої части­ни тулуба, відмічаючи добре розвинені статі й найбільш значні недо­ліки (вади). Найважливіші статі, за якими визначають сумарну оцін­ку екстер’єру, такі: голова, шия, холка, грудна клітка, спина, попе­рек, крижі, кінцівки, черево, вим’я, зовнішні статеві органи. Кожна з цих статей у свою чергу поділяється на ряд дрібніших.

Загальна окомірна оцінка екстер’єру є найскладнішою і вимагає від спеціалістів великого досвіду й знання екстер’єрних особливос­тей тварин певних порід. Тому для порівняння окремих особин за екстер’єром у цілому, а не тільки за деякими статями в різних краї­нах для кожного виду тварин і напряму продуктивності розроблені шкали екстер’єрних оцінок, де кожну стать (або групу статей) залеж­но від її значення оцінюють певною кількістю балів (пунктів).

В Україні прийняті 5-бальна і 100-бальна системи оцінки екс­тер’єру. В першому випадку тварину оцінюють за загальним вигля­дом і розвитком без оцінки конкретних статей. У другому — кожну стать або групу статей оцінюють певною кількістю балів і за одер­жаною сумою визначають клас тварин за екстер’єром. Шкали оцінок наведені у відповідних інструкціях з бонітування. В них є перелік недоліків екстер’єру, за які знижується встановлений для статі бал.

Оцінка за лінійними промірами — точніший і об’єктивніший метод, що дає можливість порівнювати екстер’єр тварин. Проміри беруть у певних точках тіла мірною палицею, циркулем, стрічкою, на яких є поділки в сантиметрах. Тварину ставлять на твердий рів­ний майданчик так, щоб передні кінцівки закривали задні, а при огляді збоку праві закривали ліві чи навпаки. Голова і шия повинні знаходитися на одній лінії з верхньою частиною тулуба. При вимі­рюванні інструменти мають лише доторкатися до тіла тварини, не вдавлюючись у нього. Показання на інструментах слід фіксувати, не відриваючи їх від точок вимірювання.

Кількість і перелік промірів залежать від виду, породи, віку тва­рин, а також мети вимірювання

У великої рогатої худоби найчастіше беруть такі проміри: пали­цею — висота в холці, попереку, маклоках, крижах, сідничних гор­бах; коса довжина тулуба — палицею або стрічкою; довжина таза — палицею або циркулем; глибина грудей за лопатками — палицею й обхват — стрічкою. Крім того, палицею ще вимірюють висоту в спи­ні, ширину грудей за лопатками, ширину таза у маклоках, сіднич­них горбах, тазостегнових зчленуваннях; циркулем — розміри голо­ви і таза; стрічкою — обхват п’ясті та інших частин тулуба тощо.

Одним із методів додаткової оцінки екстер’єру є фотографуван­ня тварин, яке широко застосовується і дає можливість точніше й повніше зафіксувати їхні характерні особливості. Воно вимагає пев­них навичок та дотримання необхідних умов: тварину ставлять на рівному місці так, щоб фотоапарат знаходився на відстані 6 – 7 м від тулуба й перпендикулярно до його середини. Краще фотографу­вати вранці або ввечері, коли сонячні промені освітлюють тварину збоку, підбираючи контрастний фон. Особливо це стосується видат­них тварин, а також тих, яких записують у ДКПТ.

При загальній оцінці екстер’єру звертають увагу не тільки на окремі статі та проміри, а й на другорядні екстер’єрні особливості (масть, відмітини, краніологічні особливості тощо).

Екстер’єрна оцінка, огляд, промацування й вимірювання тварин дають змогу судити про внутрішню будову організму і функції окремих систем та органів лише за зовнішніми формами тварини, тому оцінку доповнюють вивченням інтер’єру — внутрішньої будо­ви, біохімічних, фізіологічних і анатомо-гістологічних особливостей організму.

Продуктивність – основна властивість сільськогосподарських тварин, заради якої їх розводять.

Основні види тваринницької продукції – молоко, м’ясо, вовна, хутро, яйця, шкури.

Молочна продуктивність – триває після народження потомства (отелу, окоту, ви жеребки).

Період, протягом якого доять тварин з моменту родів до припинення доїння, називають лактацією.

Тривалість лактації у с/г тварин різна: у корів від 240 до 300-305 днів, кобил – 240-300 днів, овець – 120, кіз – 50, у свиноматок –до 60днів.

Мясна продуктивність – основними показниками є забійна маса, забійний вихід.

Бонітування тварин. Щороку в серпні — вересні у господар­ствах проводять індивідуальну комплексну оцінку племінних та продуктивних якостей тварин для визначення їхнього подальшого використання, яка називається бонітуванням. Із цією метою пого­лів’я оглядають і аналізують дані зоотехнічного обліку, зібрані за рік, що минув після попереднього бонітування. Це і є основою селек­ційно-племінної роботи при вдосконаленні та створенні порід і ти­пів тварин.

При бонітуванні оцінку здійснюють відповідно до вимог інструк­цій по бонітуванню, розроблених Міністерством аграрної політики України окремо для кожного виду тварин і навіть напряму продук­тивності. У цих інструкціях для кожної породи визначено стандарт­ні вимоги щодо враховуваних ознак згідно з віком і статтю тварин.

На підставі всебічної оцінки тварини одержують відповідні класи за комплексом ознак, від яких залежать їхнє подальше господар­ське використання та ціна. Бонітування проводить комісія на чолі з досвідченим зооінженером, добре обізнаним із породою й оцінюва­ним стадом. До її складу входять спеціалісти державної племінної служби, ветеринарної медицини, працівники наукових установ, спеціалісти господарств, завідуючі ферм (бригадири).

Після закінчення бонітування всі матеріали порівнюють із да­ними оцінки тварин за минулий рік і роблять висновок про рівень племінної роботи в господарстві за звітний період.

загрузка...