Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

ОРГАНІЗАЦІЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ

  1. Форми і системи оплати праці.
  2. Оплата праці в рослинництві.
  3. Оплата праці в тваринництві.
  4. Оплата праці працівників обслуговуючих підрозділів.
  5. Оплата праці керівників спеціалістів та обслуговуючого персоналу.
  6. Оплата праці від валового доходу.

1. Форми і системи оплати праці

Правові, економічні і організаційні засади оплати працівників підприємств усіх форм власності і господарювання визначені Законом України “Про оплату праці”.

Статтею 23 Закону “Про оплату праці” передбачено виплату заробітної плати, нарахованої у грошовій формі, натурою там, де вона є традиційною або бажаною для працівників.

Відповідно до ст. 2 зазначеного закону в колективних сільськогосподарських підприємствах трудові і соціально-економічні відносини регулюються шляхом укладення колективного договору.

Види оплати: основна, додаткова, преміальна.

Форми оплати: відрядна і погодинна.

Системи оплати: відрядна, акордна, погодинна, оплата праці від валового доходу.

Відрядна та погодинна система оплати праці

При відрядній та погодинній системах оплати праці використовуються такі її системи: пряма відрядна; відрядно-преміальна; відрядно-прогресивно-преміальна; непряма відрядна; проста погодинна; погодиино-преміальна.

Пряма відрядна система—сутність у тому, що заробіток працівника перебуває в прямій залежності від індивідуального виробітку і за кожну одиницю роботи йому нараховується заробітна плата згідно з прийнятою в господарстві тарифною сіткою і нормами виробітку на дану роботу. Тобто, скільки б одиниць роботи не виконав працівник, за кожну з них він отримує однакову оплату. Відрядна розцінка при цьому за одиницю роботи визначається діленням тарифної ставки на встановлену в господарстві норму виробітку.

Наприклад, норма виробітку на оранці зябу на глибину 25-27 см трактором Т-150К становить 6 га. Робота тарифікується за V розрядом: тарифна ставка за норму – 6,32 грн., а за і га – 1,05 грн. (6,32:6) і при перевиконанні норми виробітку на будь-яку величину за понаднормативний гектар оранки також буде нараховано і 1 ,05 грн.

Відрядно-преміальна система. Сутність її в тому, шо за обсяг виконаних робіт у межах встановленої норми виробітку за кожну одиницю виконаної роботи заробіток нараховується в межах прийнятої тарифної ставки, а за перевиконання норми виробітку передбачається премія в розмірах, встановленому у господарстві. Премії можуть становити 30-50 відсотків від тарифної ставки за виконану понаднормативну роботу. Повернемось до вищенаведеного прикладу, якщо за нормативний оклад заробітна плата становить 1,05 грн., то за понаднормативний, за умов збільшення тарифної ставки на 50 відсотків оплата за і га дорівнюватиме 1,57 грн. (1,05-1,5).

Непряма відрядна система застосовується переважно при оплаті праці допоміжних робітників: водіїв, майстрів-налагоджувальників, ремонтників, інших обслуговуючих виробництво працівників, за умов коди їх заробіток ставиться в пряму залежність від заробітної плати основних робітників.

Наприклад, комбайнеру нараховується оплата за відрядно-преміальною системою за кількістю скошених гектарів і намолоченого зерна, а помічнику комбайнера нараховується 70 відсотків заробітної плати та 50 відсотків зерна від оплати комбайнера, помічнику з посвідченням тракториста-машиніста – відповідно 80 та 50 відсотків оплати комбайнера.

Проста погодинна система передбачає, що заробіток робітника встановлюється на підставі погодинної тарифної ставки відповідно до кваліфікації робітника і відпрацьованого ним часу. За способом нарахування заробітку за цією системою розрізняють погодинну, поденну і щомісячну оплату.

Колективна акордна система передбачає оплату праці не за окрему виробничу операцію, а за комплекс взаємопов’язаних робіт. Акордна оплата визначається, виходячи з діючих норм, тарифів і розцінок, відповідно до переліку виконуваних робіт. Проміжні розрахунки здійснюються за фактично виконані роботи.

Акордно-преміальна система оплати праці

Сутність акордно-преміальної системи в тому, що основна оплата праці здійснюється за двома показниками:

обсяг виконаних робіт (відпрацьований час);

- кількість і якість виробленої продукції.

Перша її частина виступає у формі авансу, що може бути як відрядним – за обсяг виконаних робіт, так і погодинним  за відпрацьований час.

Друга частина оплати праці за кінцевий результат виробництва формується за рахунок коштів збільшення тарифних ставок на 25-50 відсотків при визначенні розцінок оплати за продукцію (величина відсотка залежить від досягнутого рівня виробництва: чим він виший, тим більший і відсоток збільшення тарифу).

Методика розрахунку розцінок оплати праці за продукцію ґрунтується на використанні показників оплати за тарифом та доплат за продукцію й вихід валової продукції; розраховується за формулою

Р=Т*К/В

де Р- розцінка оплата праці за одиницю  продукції, грн.;

Т – тарифний фонд оплати праці на виробництві певної продукції, грн.;

К-  коефіцієнт збільшення  тарифу (1,2;-1,50); .

В – валова продукція, ц, шт., грн.

Розрахована таким чином розцінка оплати праці за продукцію є акордною оплатою, яка встановлюється після отримання продукції як добуток від множення кількості одиниць продукції на її розцінку. Різниця між виплаченим протягом року авансом і розрахованою сумою за продукцію і є тією різницею, що виплачується за другий показник пропорцій :0 до отриманого авансу.

Система оплати пращі від валового доходу найбільш доцільна в умовах, коли відшкодування всіх витрат виробництва, у тому числі і на ‘  заробітну плату здійснюється за рахунок власних коштів.

Тарифна система, її призначення та складові частини

Основою організації оплати праці с тарифна система, яка містить тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).Тарифна система оплати праці використовується для розподілу залежно від їх складності, а працівників – залежно від їх кваліфікації розрядами тарифної сітки. Вона с основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

2. Оплата праці в рослинництві

Оплату праці поділяють на такі три види:

Основна оплата за:

  • •кількість виробленої продукції;
  • •відпрацьовані людино-години;
  • •обсяг виконаних робіт.

Додаткова оплата за:

  • •якість виконаних робіт і стислі строки виконання;
  • •підвищена оплата на Збиранні врожаю;

• доплати за стаж роботи в даному господарстві і кваліфікацію
виконавця (класність);

• надбавки за роботу із захисту рослин і на різних видах техніки.
Преміювання за:

  • •збереження і ефективне використання техніки та подовження строків служби техніки;
  • •економію енергоресурсів та інших прямих витрат;
  • •досягнення високих врожаїв і прибутків.

Наведені категорії взаємопов’язані між собою і взаємозалежні одна від одної. Чим вища основна оплата праці, тим більша і додаткова, оскільки остання нараховується за відповідними відсотками (встановлюється в господарстві) до основної.

Усі ці системи мають певні переваги над оплатою праці лише за фактично виконані роботи, яка під час економічної кризи знову набула поширення.

Поточне авансування та стимулювання протягом року.

Загальний розмір авансу, виданий протягом року, складається з двох частин: поточного авансування за виконання фактичного обсягу робіт (чи відпрацьований час) та стимулювання протягом року.

У практичній діяльності реформованих с.г. підприємств застосовуються переважно дві основні форми авансуванняпогодинне і відрядне.

Розміри оплати при погодинному авансуванні встановлюються на підставі таких підходів :

  • як добуток відповідної погодинної тарифної ставки на кількість відпрацьованих годин;
  • у розмірі місячної ставки – як добуток відповідної денної ставки на кількість відпрацьованих повних робочих днів за місяць.

Відрядне авансування провадиться та фактично виконаний обсяг робіт, виходячи з існуючих норм виробітку та прийнятих у господарстві тарифних ставок.

Незалежно від обраної форми головна вимога – обґрунтування розміру самого авансу. Він не може бути меншим, ніж 50-60 відсотків загальної оплати.

Поточне нарахування доплати за продукцію, з огляду на можливі відхилення фактичної кількості від запланованих обсягів, рекомендується провадити з коефіцієнтом 0,5- 1.

Так, якщо в рослинництві господарство планувало провадити доплату за продукцію в розмірі 50 відсотків (акордний коефіцієнт при розрахунку розцінок 1.5). то при  поточному авансуванні фактичний розмір оплати за тарифом може бути збільшений на 25-50 відсотків.

На при кінці року здійснюють остаточне нарахування надбавок, доплат та їх коригування.

Доплати та премії за кінцеві результати виробництва

Основними видами оплати праці виступають доплата за продукцію та преміальні виплати за відповідні показники. Грошова оплата при використанні різних систем доповнюється натуральною оплатою.

При акордно-преміальній системі розцінки за продукцію встановлюють, як правило, для бригади, ланки в цілому. При цьому тарифний фонд оплати праці для розрахунку розцінок більшою мірою підвищується бригадам, ланкам, які досягай вищих показників урожайності сільськогосподарських культур порівняно з інтими підрозділами господарства, району, зони.

Норму виробництва продукції і розмір підвищення тарифного фонду оплати праці до 150 відсотків слід встановлювати так, щоб розрахована на її основі розцінка не призводила до збільшення витрат на оплату праці з розрахунку на одиницю продукції в цілому по господарству, а також не допускала випереджаючого зростання оплати праці порівняно з підвищенням її продуктивності.

Тарифний фонд оплати праці для розрахунку розцінок за продукцію визначають за технологічними картами, складеними для кожної культури на підставі запланованого обсягу робіт, включаючи роботи незавершеної о виробництва, установлених норм виробітку і відповідних тарифних станок.

Стимулювання підвищення кваліфікації

Особам, яким присвоєно 1 клас кваліфікації тракториста і звання “Майстер зрошення І класу”, “Майстер рослинництва І класу”, провадиться доплата до заробітку в розмірі 20 відсотків, а особам, яким присвоєно II клас кваліфікації тракториста-машиніста і звання “Майстер зрошення 1! класу”, “Майстер рослинництва і! класу”, – 10 відсотків.

Стимулювання своєчасного та якісного збирання урожаю і заготівлі кормів.

Враховуючи особливо важливе значення проведення збирання врожаю, в господарствах, як правило, встановлюються підвищені розцінки з оплати праці для працівників, зайнятих на цих роботах. Найпоширенішим є традиційний порядок, при якому розцінки трактористам-машиністам збільшуються до 60 відсотків, а всім іншим працівникам, зайнятим на збиранні врожаю, до  5 відсотків.

Оплату праці працівників збирально-транспортних комплексів (загонів) на збиранні врожаю провадять залежно від фактичного заробітку трактористів-машиністів, які працюють на комбайнах та інших збиральних агрегатах (без урахування надбавки за класність).

Оплату праці водіїв автомобілів, які обслуговують збиральні агрегати, провадять у розмірі до 80 відсотків, начальників комплексів загонів – до 120 відсотків, а їх помічників – до 80-100 відсотків середнього заробітку трактористів-машиністів. які працюють на збиральних агрегатах.

Стимулювання за продовження строків служби техніки. Для стимулювання трактористів-машиністів за подовження строків служби тракторів і комбайнів їм видають надбавку за безперервну роботу на одному і тому ж тракторі або комбайні з урахуванням строків тривалості експлуатації машин у таких розмірах за кожний напрацьований еталонний гектар або нормо-зміну.

Наприклад, при експлуатації трактора К-700 на 9-й і 10-й роки трактористам-машиністам виплачують і гри. 27 коп., за кожну відпрацьовану нормо-зміну. Зазначену надбавку можна видавати щомісячно або в кінці року.

Надбавку видають на третій календарний рік роботи і більше, але за умови, що в тракториста-машиніста не було перерви в роботі на одному й тому ж тракторі, комбайні.

Стимулювання механізаторів за зменшення втрат і підвищення якості збираним врожаю, Трактористам-машиністам (комбайнерам), що намолотили зерна з гектара не менше, ніж установлено контрольним обмолотом, провадять доплату за останній зібраний на кожному гектарі центнер зерна.

За збереження і добре використання тракторів і сільськогосподарських машин виплачують премію (після закінчення ремонту тракторів і сільськогосподарських машин) у розмірі;

  • трактористам до 40 відсотків:
  • бригадирам, їх помічникам і майстрам – до 10 відсотків суми економії коштів.
  • трактористу до 70 відсотків вартості зекономленого ним палива ї мастильних матеріалів;
  • бригадиру тракторно-рільничої (тракторної, комплексної) бригади до 7 відсотків.

3. Оплата праці у тваринництві

У с.г. підприємствах для оплати праці в тваринництві застосовують дві основні форми оплати – відрядну і погодинну.

При відрядній формі оплату праці провадять за кількість продукції відповідної якості або обсяг виконаної роботи, при погодинній – за фактично відпрацьований час.

Оплата праці тваринників мри відрядній формі здійснюється за розцінками за центнер  виробленої  продукції, за вартість її в грошовому виразі або за одиницю валової доходу.

Розцінки за продукцію виробничим підрозділам визначаються на підставі норми виробництва продукції та акордного фонду оплати праці (тарифний фонд плюс доплата за продукцію).

Норма виробництва продукції бригаді, ланці або окремому працівникові встановлюється виходячи з реальної планової продуктивності худоби чи птиці на рік визначення розцінок з урахуванням досягнутого рівня продуктивності за попередні три роки і прийнятих у господарстві технічно обґрунтованих норм обслуговування поголів’я.

Тарифний фонд оплата для розрахунку розцінок за продукцію визначають на підставі нормативної чисельності працівників, розрахованої за нормами обслуговування, професійного складу тваринників і відповідних тарифних ставок.

При розрахунку розцінок за продукцію фонд оплати ділять на кількість одиниць відповідних видів продукції залежно від основного призначення галузі, питомої вага кожного виду .продукції, строків виробництва та затрат праці на їх виробництво. Наприклад, у молочному тваринництві прийнято близько 90 відсотків річного фонду оплати відносити на оплату за молоко, а решту – на телят.

Натуральна оплата праці тваринників та їх преміювання

Позитивно зарекомендувала себе практика натурального преміювання працівників тваринництва за одержання високого ділового виходу молодняку, повне збереження поголів’я тварин і підвищення його продуктивності. При цьому за виконання умов преміювання працівникам ферм видавалось:

  • для працівників з обслуговування великої рогатої худоби – теля одно-тримісячного віку для працівника;
  • для працівників з обслуговування свиней — порося живою масою від 15 до 40 кг.

Премію можна нараховувати за результатами роботи за квартал, рік або окремі закінчені періоди виробництва продукції (нагул, відгодівля, вирощування молодняку тощо).

За досягнення високих показників атестаційна комісія підприємства присвоює звання „Майстер тваринництва” І-ІІ класу з надбавкою до основного заробітку відповідно 10-20 відсотків.

За безперервний стаж роботи з інтервалом від 3 до 15 років і більше виплачується надбавка від 8 до 16 відсотків річного заробітку.

4 Оплата праці працівників обслуговуючих підрозділів

Оплата праці в ремонтних майстернях

В оплаті праці працівників, зайнятих на роботах з ремонту і обслуго­вування техніки, с. г. машин, устаткування тваринницьких ферм тощо в ремонтно-механічних майстернях, найбільшого поширення набули дві системи -відрядно-преміальна і погодинно-преміальна.

Оплата праці водіїв автомобілів

Оплата праці водіїв вантажних автомобілів у сільськогосподарських формуваннях здійснюється згідно з відрядною системою за обсяг виконаних перевезень або по розцінках оплати за надані послуги за умов орендно-договірних відносин.

Оплата часу простою не з вини працівника проводиться з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

При відрядній системі оплати праці за обсяг перевезень водіям оплачують залежно від групи автомобілів за вантажопідйомністю і категорії вантажів, що перевозяться. Розцінки встановлюються за одну тонну перевезеного вантажу (з урахуванням затрат часу на вантажно-розвантажувальні роботи) і за один тонно-кілометр. Водіям І та II класів нараховують надбавку в розмірі відповідно 25 і 10 відсотків тарифної ставки за відпрацьований як водій час.

Єдині норми часу в хвилинах і відрядні розцінки в копійках встановлюються для вантажів І класу. Для вантажів II, III і IV класів застосовують поправочні коефіцієнти відповідно 1,25, 1,66 і 2, які розраховують виходячи із середнього коефіцієнта використання вантажопідйомності автомобіля.

Надбавка за класність під час оплати по тарифних ставках ремонтників водіям не виплачується і доплата за ненормований робочий день не проводиться.

Крім надбавки за класність водіям нараховують й інші надбавки та доплати.

Преміювання водіїв здійснюють за рахунок коштів збільшення тарифного фонду оплати праці на середній коефіцієнт прибутковості по господарству за такі показники:

  • виконання перевиконання змінного, денного, місячного завдання при якісному та своєчасному перевезенні вантажів;
  • поліпшення експлуатаційних показників (коефіцієнтів використання автомобіля, пробігу, вантажопідйомності);
  • економію експлуатаційних ресурсів (паливо, гума, технічні огляди, обслуговування, ремонт).

Оплата праці є будівельних і ремонтних підрозділах.

Оплата праці працівників, зайнятих на роботах у будівництві та на  капітальному ремонті виробничих і житлово-побутових приміщень, що виконуються господарським способом, залежно від конкретних умов і терміновості завершення робіт провадиться відрядно, погодинно та акордно, виходячи з єдиних норм та за тарифними ставками, прийнятими в господарстві.

Тарифні ставки с основою для визначення відрядних розцінок, які обчислюються множенням годинної тарифної ставки (відповідного розряду робіт) на встановлену норму часу в людино-годинах (при відрядній оплаті праці). При погодинній оплаті розмір заробітної плати працівника визначається множенням тарифної ставки присвоєного працівнику розряду на фактично відпрацьований ним час.

5. Оплата праці керівників, спеціалістів та обслуговуючого персоналу

В умовах широкого впровадження колективного підряду у 80-90-і роки набув значного поширення зв’язок оплати праці керівників і спеціалістів з кінцевими результатами через акордні розцінки: за одиницю продукції (по видах) у натуральному виразі; за 1000 грн. вартості валової продукції в цінах реалізації; за 1000 грн. вартості реалізованої продукції або валового доходу та ін., що дістало назву акордно-преміальної оплати праці.

Для керівних працівників і спеціалістів, що виконують посадові обов’язки в цілому по господарству, розцінки встановлюють виходячи із середньорічного обсягу реалізації сільськогосподарської продукції (валового доходу), досягнутого за попередні 3-5 років по господарству в цілому, і річної суми оплати праці цих працівників на даний рік по посадових окладах, найперспективнішим напрямом є визначення і рекомендація підприємствам не абсолютних розмірів тарифних ставок і посадових окладів, а коефіцієнта співвідношення між ними.

6. Оплата праці від валового доходу

Порядок формування фонду оплати праці

Джерелом формування фонду оплати праці є валовий дохід. При його розподілі насамперед виділяють кошти, необхідні для оплати праці працівників господарства.

Фонд оплати праці з усіма видами доплат і премій та суму коштів на преміювання з фонду матеріального заохочення визначають на плановий чи нормативний обсяг виробництва або як фактично досягнутий рівень за останні 3-5 років з проведенням необхідної індексації.

Норматив відрахувань в єдиний фонд оплати праці з госпрозрахун­кового доходу господарства визначають діленням загальної суми єдиного фонду оплати праці на величину госпрозрахункового доходу.

Принцип формування нормативу. Валовий дохід у середньому за оста­нні 3 роки дорівнює 1838  т. грн. Фонд оплати праці з усіма видами доплат премій за цей період 626 тис. гри.

Кошти фонду економічного стимулювання для преміювання працівників формуються з чистого доходу. Фонд економічного стимулю­вання за три роки становить 106 тис. грн.;, а чистий дохід – 1212 тис. грн. Норматив відрахувань коштів у фонд економічного стимулювання Дорівнює 8,7 відсотка (106 тис. грн.: 1212 тис грн. • 100)

Оплата праці працівників, зайнятих на виробництві сільськогосподарської продукції

Для визначення норми відрахувань від валового доходу на оплату праці необхідно розрахувати норму виробництва продукції, яку повинен виробити колектив кожного підрозділу, її встановлюють на основі планових показників чи показників, зазначених в укладеному між господарством і даним підрозділам договорі, або ж на основі показників, фактично досягнутих у середньому за останні 3-5 років.

При визначенні планової чи договірної норми виробництва продукцію оцінюють за договірними цінами. При використанні норми виробництва, визначеної на основі досягнутого рівня за останні 3-5 років, продукцію оцінюють за фактичними цінами оприбуткування.

Визначення розміру коштів на оплату праці

Працю працівників, зайнятих на виробництві сільськогосподарської продукції на фермах, у бригадах і ланках, оплачують за акордними розцінками (нормативами), визначеними виходячи з величини валового доходу і акордного фонду оплати праці. Акордний фонд являє собою фонд гарантованої оплати праці збільшений на суму, виділену в даному господарстві на доплату. Фонд гарантованої оплати праці і складається з тарифною фонду, надбавки за класність, підвищеної оплати на збирані врожаю і надбавки на роботах з шкідливими умовами праці. Тарифний фонд визначають у рослинництві – на основі обсягу виробництва згідно з технологічними картами, прийнятими у господарстві нормами виробітку і тарифними ставками.

Норму доплати встановлюють залежно від економічних можливостей кожного господарства. Максимальний розмір її може становити 50 відсотків тарифного фонду оплати праці.

Наприклад. У середньому за 5 попередніх років сума валового доходу по господарству становить 800 тис. грн. На оплату праці направляється 50 відсотків валового доходу, що становить 900 тис. грн. Плановий тарифний фонд оплати прані всіх працівників господарства дорівнює  100т грн.; додаткова оплата за продукцію, реалізовану в межах плану, підвищена оплата на збиранні врожаю, доплата за класність, звання, розширення зони обслуговування і всі інші доплати і надбавки – 45 тис. грн. (Гума фонду гарантованої оплати праці по всіх видах продукції, де передбачена доплата, становить 500 тис. грн. Виходячи з цього, розмір доплати в цілому по господарству становить 11  відсотків (900-800-45):500)*100.

Визначена таким чином доплата може бути глиною для всіх галузей господарства, а може бути диференційована по його виробничих підрозділах.

Розрахунок норми відрахувань від валового доходу на оплату праці.

Плановий валовий дохід виробничих підрозділів рослинництва і тваринництва визначають як різницю між вартістю виробленої підрозділом продукції в оцінці за цінами реалізації (з урахуванням її якості) і плановими прямими матеріальними витратами на виробництво цієї продукції. Діленням планового фонду оплати праці на плановий валовий дохід визначають норматив відрахувань на оплату праці від валового доходу. За таким же принципом визначають норматив відрахування коштів на оплату праці і при використанні договірних показників і показників фактично досягнутого рівня за попередні роки.

Оплата праці до одержання валового доходу

Протягом року до остаточного розрахунку за одержаний валовий дохід працю членів виробничих підрозділів рослинництва і тваринництва оплачують у вигляді авансу по тарифних ставках, встановлених у господарстві. При цьому оплату праці працівників, зайнятих на виконанні робіт, непов’язаних з виробництв сільськогосподарської продукції, здійснюють по тарифних ставках відповідних виробництв.

Відрядне авансування можна проводити як індивідуально, так і за методом єдиного наряду, при якому аванс нараховують колективу за весь обсяг виконаних ним робіт, по тому чи іншому періоду робіт (сівба, догляд за посівами, збирання тощо). Нараховану колективу суму авансу розподіляють між його членами з урахуванням коефіцієнта трудової участі (КТУ).

Кінцевий розрахунок

Після завершення сільськогосподарських робіт (включаючи роботи під урожай майбутнього року), а в тваринництві – після закінчення певного циклу (періоду, року), одержання продукції з працівниками підрядних колективів проводять розрахунок за  валовий дохід. Його проводять  між членами колективу відповідно до кількості та якості вкладеної праці кожним членам колективу з урахуванням коефіцієнта трудової участі. Спосіб розподілу між членами колективу належного їм заробітку встановлює сам колектив.

  • Тракторно-рільничою бригадою одержано валової продукції на 920,8 тис, гри, Матеріальні витрати становили 474,2 тис. грн. Фактичний валовий дохід дорівнюватиме 446,6 тис, грн., Норма відрахувань на оплату праці встановлена 30,3 відсотка. За цих умов заробіток; колективу бригади становитиме І35.32 тис, гри. (446,6 тис. гри.-30,3 : 100), Протягом року працівникам виданий аванс 108 тис. грн. Належить по кінцевому розрахунку 27,32 тис, грн., (і 35.32 тис, грн., – ! 08 тис, гри,), що з розрахунку на і грн. авансу дорівнює 25,3 коп. (27,32 тис, грн.,: 108 тис. гри. • 100). У галузях тваринництва, де продукція надходить регулярно (молоко, яйця), розрахунок по нормативах відрахувань від валового доходу можна здійснювати щомісячно чи поквартально.
  • Колективом молочко-товарної ферми за місяць одержано молоко з базисним вмістом жиру 997 ц. га 30 гол, приплоду, а всього продукції в перерахунку на молоко – і 042 ц (997 ц+30 гол. • 1,5), Середня реалізаційна ціна І ц молока за і цей період – 30,55 грн. Вартість молочної продукції становить 31833, і гри. (1042 ц -30,55 грн.). Одержано 300 т гною, ціна за 1 т. – 1,5 грн.,, а всього 450 грн. Вартість валової продукції ферми становить 32283,1 грн., (31833 грн. !0 коп. + 450 грн.).

Витрати матеріальних коштів на виробництво продукції за місяць дорівнюють 23804,76 грн. Підрозділом фактично одержано валового доходу 8478,34 грн. При розцінці за 100 грн. валового доходу 43.31 грн. фактичний заробіток колективу за місяць становитиме 3671,97 грн. (43,31 грн. *  84,78 гоп. : 100) Колективний заробіток між усіма членами колективу розподіляють з урахуванням КТУ.

Оплата праці від валового доходу працівників, зайнятих в обслуговуючих і допоміжних виробництвах (автотранспорт, ремонтні майстерні, побутові послуги).

У ремонтних майстернях, машинних дворах, автопарках на інших допоміжних підрозділах валовий дохід можна визначити як суму валового доходу підрозділів, які обслуговує даний колектив, або як різницю між вартістю наданих послуг і витратами на їх виконання.

Оплата праці в ремонтній майстерні і машинному дворі. У ремонтній майстерні, де ремонт виконують силами членів колективу без залучення механізаторів і водіїв, доцільно для встановлення фонду оплати праці визначити валовий дохід у цілому по галузях, які обслуговує ремонтна майстерня (рослинництво, тваринництво, інші виробництва).

Оплата праці в автопарку. Для оплати праці працівників автопарку розмір валового доходу визначають як суму валових доходів, одержаних виробничими колективами, яким надає послуги даний обслуговуючий підрозділ.

Наприклад:

планом передбачено колективу автопарку надання послуг іншим виробничим підрозділам господарства за договірними прейскурантними цінами на 408,9 тис. грн. Витрати грошових і матеріальних ресурсів – тис. грн. Плановий валовий дохід дорівнює 220,8 тис, грн. Річний фонд оплати праці працівників автопарку становить 159,6 тис, грн., норматив відрахувань на оплату праці від валового доходу – 72,28 відсотка (159,6 тис. грн.: 220,8 тис. грн. • 100). Фактично послуги автопарку зарік становили 421,1 тис. грн., причому витрати ресурсів за даний період зменшились і дорівнювали 176,5 тис. грн. Фактичний валовий дохід становить 244,6 тис. грн. Працівникам за одержаний валовий дохід належить виплатити 176,8 тис. грн. (244,6тис. грн. – 72,28:100). Протягом року виплачено авансу тис. грн. Доплата за валовий дохід становить 25,6 тис. грн., або по 16,9 коп. на 1 грн. авансу.

Організація праці водіїв автопарку сільськогосподарських підприємств через умови виробництва має переважно індивідуальний характер. Тому, доцільно використовувати для організації їх роботи принцип індивідуального підряду з встановленням нормативу відрахувань на оплату праці від валового доходу по кожній марці автомобілів з урахуванням особливостей їх використання.

Такий варіант організації оплати праці має ряд переваг:

  • •розмір заробітку водія залежить від ефективності, використання автомобіля;
  • •водій безпосередньо зацікавлений і може впливати не тільки на обсяг наданих послуг, а й на величину матеріальних витрат.

Оплата праці працівників, зайнятих у будівництві та на ремонті будівель і споруд. Валовий дохід будівельної бригади визначають як різницю між обсягом робіт за кошторисом і матеріальними витратами на будівництво.

Оплата праці в обслуговуючих підрозділах виробничої і невиробничої сфери також можна здійснювати за нормативами відрахувань від валового доходу.

Оплата праці керівників і спеціалістів

Переведення керівників і спеціалістів сільськогосподарського підприємства на оплату праці від валового доходу можливе та доцільне лише при рентабельному веденні виробництва і комплексному впровадженні оплати праці від валового доходу в усіх галузях підприємства.

При цьому відправною позицією для розробки системи оплати праці керівників і спеціалістів, включаючи розцінки за одиницю валового доходу, повинна бути його середньорічна величина за попередні 3-5 років.

Матеріальне стимулювання за принципом розподілу чистого доходу

Практика окремих господарств України свідчить, що в .матеріальному стимулюванні працівників можна успішно застосовувати принцип розподілу чистого доходу.

Наприклад. У господарстві передбачено щорічно 25 відсотків чистого доходу направляти у фонд економічного стимулювання для розподілу між працівниками. На період встановлення нормативу чистий дохід госпо­дарства становив 2658 тис. грн., а тарифний фонд оплати праці всіх працівників – 1463 тис. грн. На 1 грн. тарифу з фонду економічного стимулювання припадає по 45,4 коп.

Розподіл коштів з фонду економічного стимулювання між виробничими підрозділами і службами здійснюється множенням тарифного фонду оплати праці на 45,4 коп.

Ця сума по кожному виробничому підрозділу залежить від результатів його господарської діяльності. Чистий дохід (прибуток) по виробничих підрозділах, оскільки його визначають без відрахування загально виробничих витрат, вважається умовним.

загрузка...