Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Охорона атмосферного повітря

Мета: Розкрити значення атмосфери, джерела та види забруднень, шкідливу дію забрудненого повітря на людей, тварин, рослини, екосистеми. Ознайомити студентів з заходами боротьби з забрудненням атмосфери, правовою охороною атмосферного повітря.

Хід заняття.

  1. 1. Значення атмосфери. (зовнішня газова обол. Землі, що сягає від її поверхні  в космічний простір на 3000 км)

Повітряна оболонка  Землі є однією з найголовніших умов життя. Без повітря людина не може прожити 2 хвилини.

–          Захищає живі організми Землі від згубного впливу космічних випромінювань, ударів метеоритів;

–            Регулює сезонні температурні коливання;

–          вирівнює, врівноважує добові коливання температур;

–          є зв’язуючим компонентом між космосом і поверхнею планети;

–          є носієм тепла і вологи;

–          через неї відбувається обмін Е, фотосинтез – головні процеси біосфери;

–          впливає на процеси в літосфері, гідросфері.

2. Склад атмосфери: N2 – 78%            +  домішки 0,009%

О2 – 21%                         водень

аргон – 0,93%                  неон

СО2 – 0,03%                   гелій

водяна пара  0,2 – 3%               метан

криптон

аерозолі – їх вміст сильно змінюється.

(Первісна атмосфера Землі була схожа на атм. Венери, й складалась з СО2 з домішками метану, аміаку тощо.)

  1. 3. Забруднення атмосфери – привнесення у повітря сторонніх речовин або утворення не властивих для нього речовин і явищ, а також  збільшення концентрації звичайних компонентів.

Джерела природного забруднення атмосфери:

–          космічний простір ;

–          вулканічна діяльність;

–          пустелі і напівпустелі;

–          лісові пожежі.

Джерела антропогенного забруднення:

–          промисловість (металург., хім., нафто., цементні, целюлозо-паперові);

–          транспорт (авто., повітр., залізн., морськ., річковий);

–          с/г (пестициди, добрива);

–          комунальне господарство;

–          гірниче виробництво;

–          виробники Е;

–          військові об’єкти.

  1. 4. Класифікація забруднювачів

За типом походження:

Механічні – різні тверді частки та предмети на поверхні землі, в грунті, воді, повітрі, космосі.

Хімічні – тверді, газоподібні й рідкі речовини, хім. елементи й сполуки штучного походження, які надходять у біосферу, порушуючи встановлені природою процеси кругообігу речовини й енергії.

Біологічні – організми, що з’явились завдяки життєдіяльності людства, а також катастрофічне розмноження рослин чи тварин, переселених з одного середовища в інше людиною навмисне чи випадково.

Фізичні – зміни теплових, електричних, радіаційних, світлових полів у природному середовищі, шуми, вібрації, гравітаційні сили, спричинені людиною.

За часом взаємодії з довкіллям:

Стійкі – довго не зникають, не знищуються самостійно природою (пластмаси, поліетилени)

Нестійкі – які негативно діють короткий час і розкладаються в екосистемах завдяки природним процесам;

Середньотривалі.

За способом впливу (прямого впливу, непрямого впливу):

Навмисні – цілеспрямоване знищення лісів, використання родючих земель і пасовиськ під забудову, утворення кар’єрів, неправильне використання поверхневих і підземних вод, мінеральних ресурсів, вилов риби.

Супутні – поступові зміни стану атм., гідр, літосф.,біосфери окремих  районів та планети в цілому від комплексного негативного впливу антропогенної діяльності (опустелювання, висихання боліт, озер, морів, поява кислотних дощів, зменшення озонового шару,  потепління клімату).

5. Найбільш  поширені забруднювачі.

6. Вплив забруднювачів на живі організми.

За ступенем небезпечної дії на людину шкідливі речовини поділяють:

  1. особливо небезпечні шкідливі речовини;
  2. високонебезпечні;
  3. помірно небезпечні;
  4. мало небезпечні;

За характером дії на живі організми:

  1. загальносоматичні викликають отруєння всього організму (свинець, ртуть, бензол, миш’як.);
  2. подразнюючі – викликають подразнення дихальних шляхів, слизових оболонок (хлор, аміак, ацетон,  озон);
  3. сенсибілізуючі – алергени (лаки, розчинники, мийні засоби);
  4. канцерогенні – викликають злоякісні пухлини (азбест, родон, оксиди хрому, нікель, аміни);
  5. мутагенні – приводять до зміни спадкової інформації (уран, радій, свинець, марганець.)

Забруднювач

Джерела

Вплив на здоровя

Пестициди

Рак, пошкодження печінки, ембріонів
Нафтопродукти бензини Розчинники лікарські препарати Головні болі, втрата координації, лейкемія, ушкодження кісткового мозку
Важкі метали свинець

Фарби

Нейротоксикація, головні болі, зниження розумової діяльності, пошкодження нирок, печінки

Вінілхлориди

Виробництво пластиків Рак легенів, печінки, депресія ЦНС, токсикація ембріонів
  1. 7. Методи визначення якості та обсягу забруднень.

Для визначення – ступеня забруднення довкілля;

– впливу забруднювача на здоров’я людини;

–          оцінки шкідливості забруднювачів;

–          проведення екологічних експертиз стану середовища або обєкту встановлення ГДК (на основі закону Укр. “Про охор. атм. пов.”).

ГДК (гранично допустима концентрація) – це такий вміст забруднювача у природному середовищі, який в разі постійного контакту з організмом не викликає відхилень його функціонування, не викликає небажаних наслідків у нащадків.

Максимальна разова ГДК – викликає рефлекторні реакції у людини (запах, тепло, світло) внаслідок 20- хвилинної дії.

Середньодобова ГДК – не має шкідливого впливу на людину у разі тривалої дії .

ГДВ (гранично допустимі викиди);

ГДЕН (гр. доп. екологічне навантаження);

МДР (максимально допустимий рівень);

КЕС (кризисна екологічна ситуація).

  1. 8. Способи зниження викидів у атмосферу.

Технічні заходи:

–          створення маловідходних  підприємств;

–          очищення газів,(стічних вод);

–          ефективне спалювання палива;

–          удосконалення, устаткування технологічних процесів.

Містобудівні:

–          створення санітарно-захисних зон навколо підприємств;

–          насадження дерев.

За вегетаційний період одне дерево поглинає пилу:

верба біла, плакуча   38 кг      абрикос звичайний

клен гостролистий     28 кг     вовчі ягоди звич.

тополя канадська       34 кг     шипшина звич.

шовковиця біла         31 кг      агрус

ясен звичайний          27 кг     мох сріблястий

каштан                        16 кг

9 Сучасні екологічні проблеми атмосфери.

  1. 1. Смог;
  2. 2. Кислотні дощі;
  3. 3. Озонові діри в атмосфері;
  4. 4. Парниковий ефект;
  5. 5. Екологічний моніторинг

Смог

Хімічні реакції, що відбуваються у повітрі, призводять до виникнення димних туманів – смогів. Смоги виникають за таких умов: велика кількість пилу і газів, які міста викидають у повітря; тривале існування антициклонів, коли забруднювачі нагромаджуються у приземному шарі атмосфери.

Смоги бувають такі:

  1. Вологий смог характерний для країн з морським кліматом, де дуже часті тумани.
  2. Сухий смог утворює не туман, а синювату імлу.
  3. Льодяний смог виникає в Арктиці та Субарктиці за низьких температур в антициклоні.

Кислотні дощі

Оксиди сульфуру і нітрогену, що потрапляють в атмосферу внаслідок роботи ТЕЦ, автомобільних двигунів, металургійних виробництв, сполучаючись з вологою, утворюють дрібні капельки сульфатної та нітратної кислот, які переносяться вітрами у вигляді кислотного туману і випадають на землю кислотними дощами або інколи кислотним снігом. Ці дощі справляють шкідливу дію на довкілля.

  1. Врожайність знижується внаслідок ушкодження листя кислотами.
  2. Спричиняють вимивання з ґрунту кальцію, калію, магнію, що викликає деградацію фауни та флори.
  3. Деградують та гинуть ліси (особливо кедр, бук, тис).
  4. Отруюється вода озер і ставків, в яких гине риба (лосось, форель тощо) і численні види комах.
  5. Зникнення комах у водоймах призводить до щезнення птахів і тварин, які ними живляться.
  6. Зникнення лісів у гірських районах (Карпати) зумовлює збільшення кількості гірських зсувів і селів.
  7. Різко прискорюється руйнування пам’ятників архітектури, житлових будинків, що оздоблені вапняком, мармуром.
  8. Вдихання людьми повітря, забрудненого кислотним туманом, спричиняє захворювання дихальних шляхів, подразнення очей тощо.

Озонові діри в атмосфері

На висоті 20 – 50 км повітря містить підвищену кількість озону (Оз). Цікаво, що озону в цьому шарі міститься дуже мало, він би утворив шар завтовшки 2 – 3 мм. Незважаючи на малу густину, озоновий шар надійно захищає все живе від дії УФ-променів. Виявлене різке зменшення озону над Антарктидою – своєрідна „озонова дірка”. Вміст озону над Антарктидою різко зменшується, межі „озонової дірки” розширюються в бік Австралії, Південної Америки та Африки. Найбільших розмірів дірка досягає у жовтні (арктична весна), а потім вона зменшується. Щодо причини цього явища є такі припущення:

  1. взаємодія оксидів нітрогену з озоном;
  2. реакція антропогенного хлору з озоном.

Виявлено озонову дірку менших розмірів і у Північній півкулі (над Шпіцбергеном). Зниження вмісту озону в атмосфері загрожує зменшенням врожаїв, збільшенням шкідливих мутацій, зростанням захворювання на рак шкіри та катаракту очей.

Парниковий ефект

У земній атмосфері вуглекислий газ діє як скло у парнику: пропускає сонячне світло, але затримує тепло розігрітої Сонцем поверхні Землі. Це викликає розігрівання планети, відоме під назвою „парникового ефекту”. Постійне збільшення кількості спалюваного органічного палива призводить до підвищення концентрації СО2 в атмосферному повітрі (на початку ХХ ст. – 0,029%, сьогодні – 0,034%). Прогнози показують, що до середини ХХІ ст. Вміст СО2 подвоїться, що призведе до різкого посилення парникового ефекту, і температура на планеті підвищиться. Виникають ще дві небезпечні проблеми: швидке танення льодовиків в Арктиці та Антарктиці і підняття рівня Світового океану. Такі зміни супроводжуватимуться змінами клімату, які навіть важко передбачити.

Ядерна зима

Вчені багатьох країн світу провели на ЕОМ моделювання наслідків термоядерної війни, яке отримало назву „ядерної зими”. У перший день війни в Північній півкулі (тут мешкає 85% населення світу) в атмосферу підіймається 300 млн тонн диму і пилу. Протягом тижня на поверхню планети доходить 1% сонячного світла, а протягом наступних трьох тижнів – не більш ніж 10%. Вміст озону зменшиться на 50%, що збільшить надходження УФ-променів у смертельних для людини дозах. Якщо війна відбудеться влітку, то літо перетвориться на зиму, оскільки температура знизиться на 20 – 30 градусів по Цельсію. Низка температура утримуватиметься кілька місяців, що спричинить загибель урожаю і більшості рослинного покриву Землі. Загибель рослинності та тварин, радіоактивне забруднення, вихід з ладу енергетичних систем і зв’язку, лютий мороз і ніч, ураганні вітри викличуть такий психологічний шок, який людство не зможе пережити. Таким чином, локальний ядерний конфлікт спричинить глобальну загибель людства.

Екологічний моніторинг

Екологічний моніторинг середовища – це комплексна система спостережень й прогнозу зміни стану біосфери або її окремих елементів під впливом людської діяльності чи природних факторів.

загрузка...