Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Перевірка правильності формування, використання та ведення обліку власного капіталу.

Власний капітал засновників або учасників поділяється на реєстрований i незареєстрований. До першого відносять статутний i пайовий капітал, до другого – додатковий, резервний, страховий капітал та нерозподілений прибуток (непокритий збиток).

Основним компонентом власного капіталу є статутний капітал. Тому ревізію цього розділу слід починати з перевірки правильності формування й вилучення (зменшення) статутного капіталу.

За к-том р-ка 40 “Статутний капітал” відображає збільшення статутного капіталу, за кредитом – його зменшення. Сальдо на цьому рахунку повинно відповідати розмірові статутного капіталу, який зафіксований в установчих документах підприємства. Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу за кожним засновником, учасником, акціонером тощо.

Формування статутного капіталу за рахунок внесків засновників фіксується в засновницьких документах підприємства. Сума статутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшення обов’язково реєструється в Державному реєстрі господарських одиниць. Сума статутного капіталу за балансом підприємства та сума, зареєстрована в Державному реєстрі, повинні бути тотожними.

Ревізор перевіряє, чи дотримуються на підприємстві статутних положень, чи правильно формується майно підприємства за рахунок інвестування його діяльності, як здійснюється розподіл цього майна, виробленої продукції й одержаного прибутку, чи раціонально використовуються додаткові грошові внески або майно учасників (засновників) на розвиток підприємства (в окремих випадках на покриття збитків), сума статутного (пайового) капіталу обов’язково реєструється в державному peєcтpi.

Ревізор з’ясовує, чи відповідає сума статутного (пайового) капіталу розміру, зафіксованому в peєcтpi, чи дотримуються правил, за якими статутний капітал довірчого товариства повинен бути не меншим встановленого ліміту.

Заявлену під час інвентаризації нестачу або надлишок матеріальних цінностей або підтверджену документами дооцінку слід, віднести на фінансові результати звітного періоду.

Слід зазначити, що в разі анулювання акцій на їх суму зменшується статутний капітал, а у разі перепродажу зменшується вилучений капітал та збільшуються відповідні активи.

Ревізор з’ясовує, чи вносить учасник до моменту реєстрації ТОВ не менше 30 відсотків внеску, передбаченого установчими документами.

В окремих випадках додатковий капітал спрямовується на збільшення статутного, пайового та резервного капіталу, іноді – на покриття збитків.

Пайовий капітал – сума пайових внесків членів спілок, кооперативів та інших підприємств, що передбачена установчими документами.

У результат реорганізації КСП громадяни одержали майнові паї. Майновий пай – це частка багатства колишнього КСП, яка належить пайовику. До списку ociб, які мають право на майновий пай, включаються всі члени підприємства, а також особи, за якими відповідно до законодавства зберігається право на майновий пай: пенсіонери; особи, направлені підприємством для навчання; особи, призвані для проходження строкової військової служби; спадкоємці померлих ociб, які мали право на майновий пай, та інші особи, що визначається рішенням зборів співвласників. При перевірці слід мати на увазі, що право кожного члена підприємства на пайовий фонд майна залежить від його трудового внеску. Визначення розміру індивідуального майнового паю здійснюється за методикою, затвердженою Міністерством аграрної політики. Методика уточнення складу i вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затверджена постановою Кабінету міністрів України від 28 лютого 2001 р. № 177.

Пайовий капітал – це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його фінансово-господарської діяльності.

Майнові паї використовуються для створення нового підприємства. Слід звернути увагу, чи занесена їх вартість на к-т р-ка 41 “Пайовий капітал” i д-т р-ків активів, на яких відображається вартість розпайованого майна, що відображена у матеріалах проведеної інвентаризації, чи відкриті аналітичні рахунки по кожному пайовику. На р-ку 41 можуть обліковуватися майнові паї, які передані їх власниками господарським формуванням, що створені після реформування колективних сільськогосподарських підприємств у 2000 p. За результатами роботи підприємство нараховує дивіденди за майнові паї, які повинні бути відображені: д-т р-ка 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”, к-т р-ка 67 “Розрахунки з учасниками”.

Maйнові паї, не виділені в натурі згідно з договором оренди, передаються засновникам i зараховуються в пайовий капітал (к-т р-ка 41) або відображаються як зобов’язання з оренди цілісних майнових комплексів (к-т субр-ка 532 “Зобов’язання з оренди цілісних майнових комплексів”), що залежить від організаційно-правового статусу нового підприємства. Ці паї не можуть зникнути ніколи. У процесі діяльності одні засоби замінюються іншими, a паї залишаються.

Отже, майнові паї, передані власнику в оренду, залишаються власністю громадян i мають постійно приносити їм дохід. Новий власник може викупити пай лише за згодою пайовика на взаємовигідних умовах. Виходячи з цього, встановлюють, чи не було фактів продажу майнових паїв за безцінь, видачі в рахунок паю старої зношеної техніки та інше. Тому власники майнових паїв повинні пам’ятати, що пай не зношується i не cтapiє. Він завжди представляв реальне багатство, виражене в грошах, сума яких постійно зростає. Отже, за пай потрібно брати не старе майно, а гроші в проіндексованій сумі.

Додатковий капітал складається із емісійного доходу, тобто доходу одержаного від розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують номінальну вартість; іншого вкладеного капіталу; дооцінки активів; безоплатного одержання необоротних активів; іншого додаткового капіталу.  Для обліку цих сум передбачено р-к 42 «Додатковий капітал», по к-ту якого відображається збільшення додаткового капіталу, по д-ту – зменшення. Додатковий капітал може направлятись на збільшення статутного, пайового та резервного капіталу.

Кошти резервного капіталу використовуються відповідно до напрямків, передбачених в установчих документах: як правило, у випадку недостачі прибутку за рахунок резервного (страхового) капіталу покриваються непередбачені витрати, погашаються борги перед кредиторами при ліквідації підприємства, виплачуються дивіденди за привілейованими акціями тощо.

Статтею 14 Закону України «Про господарські товариства» передбачено створення в господарському товаристві резервного капіталу у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 % статутного капіталу, а також інші капітали, передбачені законодавством України або установчими документами товариства. Розмір щорічних відрахувань до резервного капіталу передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5 % суми чистого прибутку.

Облік резервного капіталу ведеться на рахунку 43.

Сума, яка на дату реєстрації підприємства заявлена, але фактично не внесена засновниками, представляє собою неоплачений капітал підприємства. Невкладені кошти засновників (учасників) зменшують реальний розмір статутного капіталу і в балансі відображаються із знаком – . Облік ведуть на р-ку 46 – активний, розрахунковий. По д-ту відображають заборгованість засновників господарського товариства за внесками до статутного капіталу, по к-ду – погашення цієї заборгованості.

Суми вилученого капіталу відображають вартість акцій власної емісії, які на даний момент не розміщені серед акціонерів. Вилучений капітал не впливає на суму власного капіталу, а лише показує, що цей капітал належить підприємству, але не закріплений за конкретною фізичною особою (акціонером). Вилучений капітал повинен бути або перепроданий, або анульований. Облік ведеться на рахунку 45. По д-ту рахунка відображається фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у його учасників. По к-ту показують вартість анульованих або перепроданих акцій (часток).

Нерозподілені прибутки – це прибутки, одержані в результаті фінансово-господарської діяльності підприємства, які зменшені на суму прибутків використаних у звітному році, включаючи нарахування податку на прибуток. Нерозподілений прибуток є власністю акціонерів і збільшує суму власного капіталу. Якщо фінансові результати діяльності збиткові, то сума збитку зменшує суму власного капіталу. Для узагальнення інформації про формування і використання фінансових результатів господарської діяльності підприємства використовують р-к 44. на ньому ведеться облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку. По к-ту відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, по д-ту – збитки та використання прибутку.

П(С)БО 5 “Звіт про власний капітал”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87, визначається зміст i форма звіту про власний капітал, який відображає зміни у складі цього капіталу протягом звітного періоду.

У “Звіті про власний капітал” відображають дані про збільшення або зменшення власного капіталу внаслідок переоцінки основних зacoбiв відповідно до чинних положень (стандартів).

Kpiм того, у статтях розділу “Розподіл прибутку” відображаються дані, які показують розподіл прибутку між учасниками (власниками) підприємства або спрямування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу тощо.

Розділ “Внески учасників” вміщує дані про збільшення статутного капіталу підприємства та зміни неоплаченого капіталу внаслідок збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу підприємства.

Ревізор пepeвipяє правильність оформлення звіту про власний
капітал.    Для    забезпечення    порівняльного   аналізу інформації підприємства зобов’язані додавати до річного звіту Звіт про власний капітал за попередній piк.

Особливу увагу ревізору слід звернути на заповнення розділу “Вилучення капіталу”, де наводяться дані про зменшення власного капіталу підприємства внаслідок виходу його учасника, викупу чи анулювання викуплених акцій акціонерним товариством, зменшення номінальної вартості акцій тощо.

У підсумковій статті “Разом змін у капіталі ревізор з’ясовує, чи правильно підводиться підсумок змін у складі власного капіталу за звітний період, що визначається як сума скоректованого залишку власного капіталу на початок року та всіх змін протягом звітного року внаслідок переоцінки активів, використання чистого прибутку, вилучення капіталу та інших змін.

загрузка...