Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Первинна документація з обліку праці та її оплати

Для обліку праці та її оплати використовують різні первинні документи. Для контролю за трудовою дисципліною та аналізу використання робочого часу ведуть табель обліку використання робочого часу (форма № П-13). Є два методи його ведення: 1) суцільної реєстрації — щодня по кожному працівникові визна­чається відпрацьований і невідпрацьований час; 2) метод відхи­лень – відзначаються відхилення від нормальної тривалості робо­чого дня (простої, неявки тощо), а в кінці місяця визначають фак­тично відпрацьований час.

Табелі ведуть у структурних підрозділах підприємства. В та­белі зазначають підрозділ, на який повинні відносити витрати праці (замовник), і відмічають назву аналітичних рахунків споживачів (об’єкт обліку).

Контроль за своєчасним початком і закінченням роботи та пра­вильним використанням робочого часу здійснюють керівники структурних підрозділів.

У табелі проставляють по датах відпрацьований час, неявки на роботу із зазначенням їх причин. Табель є підставою для нараху­вання оплати праці працівникам з почасовою оплатою.

Кожному працівнику присвоюється табельний номер, який наводиться у всіх документах з обліку праці та її оплати. У ви­падках звільнення працівника його табельний номер, як прави­ло, не присвоюється іншому працівнику протягом одного-двох років. Табельний номер є одночасно номером особового рахунку працівника.

Табель підписують керівник структурного підрозділу, а також обліковець або інша особа, що уповноважена вести табель, і зда­ють у бухгалтерію підприємства в одному примірнику.

Передають табель до бухгалтерії два рази на місяць:

– для коригування суми виплат за першу половину місяця (авансу);

– для розрахунку заробітної плати за місяць.

Дані табелю використовують для нарахування оплати за пого­динною системою. Наприклад, при місячній ставці 500 грн працівник відпрацював фактично 20 днів. Оплату праці йому роз­раховують так: 500 грн : 25 днів = 20 грн (оплата за один робочий день); 20 грн х 20 днів = 400 грн (оплата за 20 робочих днів).

Для забезпечення однаковості обліку використання робочого часу, а також вихідних і святкових днів на підприємствах реко­мендується застосовувати позначення, що зазначені в кінці табе­ля: В – вихідний, П – прогул, X – хвороба тощо.

Для відображення завдання і обліку обсягу фактично викона­них робіт, відпрацьованого часу і нарахування оплати праці в про­мисловості, будівництві, допоміжних виробництвах, майстернях застосовують наряд на відрядну роботу. Він має два варіанти: для бригади та індивідуальний (типові форми № П-40 і П-41).

Наряд на відрядну роботу (для бригади) виписують терміном до одного місяця. У ньому відмічають обсяг виконаної роботи. На зворотній стороні наряду ведуть табель, в якому щодня записують відпрацьований час кожним працівником. Після виконання зав­дання або в кінці місяця вираховують загальну суму оплати праці за виконану роботу.

Наряд на відрядну роботу (індивідуальний) виписують окремо на кожного працівника. Тут обліковують обсяг виконаної роботи 1 проводять розрахунок його заробітку.

У сільському господарстві для нарахування оплати праці за виконання кінно-ручних робіт використовують Обліковий листокпраці і виконаних робіт. Він має два варіанти: 1) ведення обліку по бригаді в цілому; 2) особистий рахунок на кожного працівника. Підприємство самостійно вирішує, який з цих варіантів засто­совувати.

Облік праці та нарахування оплати праці трактористам-ма-шиністам ведуть в Облікових листках тракториста-машиніста.

Для обліку роботи вантажного автотранспорту і нарахування оплати праці за виконані роботи водіям автомобілів та іншим осо­бам, пов’язаним із перевезенням вантажів, застосовують подо­рожній лист вантажного автомобіля.

Оформлені належним чином подорожні листи видаються водію під підпис:

– № 1 – на термін відрядження автомобіля і водія для виконан­ня перевезення вантажу в міжнародному сполученні, визначений відповідно до наказу чи розпорядження перевізника;

– № 2 – на один робочий день (зміну), за умови здачі водієм по­дорожнього листа за минулий день роботи. На більший термін подорожній лист видають тоді, коли водій виконує перевезення вантажів у міжміському сполученні понад одну добу відповідно до наказу керівника підприємства.

Подорожній лист легкового автомобіля (форма № 3) є підста­вою для нарахування оплати праці водіям легкових автомобілів, дорожній лист автобуса (форма № 6) – для нарахування оплати праці водіям автобусів.

У випадку простою заповнюють обліковий листок обліку про­стоїв (форма № П-16). У ньому вказують час і причини простоїв, а також прийняті заходи щодо їх усунення.

Для обліку різних доплат і утримань застосовують окрему відомість. У ній відображають різні доплати, які не відображені в інших первинних документах (вихідна допомога, нарахування за виконання громадських і державних обов’язків тощо), а також різні утримання (разові аванси, по виконавчих листах тощо).

Праця інженерно-технічних працівників, службовців, молод­шого обслуговуючого персоналу, працівників житлово-комуналь­ного господарства і працівників інших категорій підприємства, які мають тверді місячні ставки, обліковується в окремих табелях обліку робочого часу.

Нарахування оплати праці може здійснюватися по складених трудових угодах та актах приймання виконаних робіт.

Всі первинні документи по нарахуванню оплати праці підпису­ють керівники структурних підрозділів, у яких виконувалися відповідні роботи. Потрібно чітко розуміти, що нічиєї оплати праці немає. Завжди має бути конкретний об’єкт, з яким пов’яза­но нарахування оплати праці.

загрузка...