Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Показники граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин

Для того, щоб забезпечити контроль за забрудненням оточуючого середовища, встановлюються стандарти впливу на нього і стандарти якості. При цьому виходять із того, що рівні забруднення в межах стандартів (часто їх називають нормативами) знаходяться всередині асиміляційного потенціалу екосистеми, або іншими словами, не здійснюють негативного впливу на навколишнє середовище.

Починаючи з 90-х років для кожного підприємства встановлюється норматив допустимих викидів різних речовин в одиницю часу на рік. Для атмосфери – граничнодопустимі викиди (ГДВ), для води – гранично­допустимі скиди (ГДС) у відкриті водойми та в каналізацію.

Процес стандартизації викидів почався в кінці 80-х років. Далеко не всі підприємства виявилися готовими до жорсткого контролю за забрудненнями, оскільки в умовах централізованої, планової економіки від підприємства не завжди залежав вибір технології, обсяг інвестицій в її оновлення, а також обсяг та асортимент продукції, що випускають. В умовах про неприпустимість не лише закривати, але і призупиняти виробництва, доводилось йти на компроміси. Одним із таких компромісів можна вважати встановлення тимчасових стандартів, що перевищують граничнодопустимі. Тимчасовими вони називались тому, що діяти повинні були протягом певного часу, за якого підприємства зобов’язані були реалізувати програми для досягнення нормативних показників. Такі стандарти називаються тимчасово погодженими або скидами (ТПВ, ТПС). Встановлювалися вони, як правило, на один рік, а потім часто продовжу­валися. Розраховували граничнодопустимі викиди (скиди) так, щоб у результаті забруднення забезпечувались такі його розміри, які не призводили б до порушення нормативів вмісту шкідливих речовин в одиницях об’єму атмосфери або води. Такі стандарти називають гранично­допустимими концентраціями (ГДК). Встановлюються вони для кожної речовини окремо. За аналогією з валовими викидами вважається, що концентрації забруднювачів у межах нормативів не призводять до негативного впливу на навколишнє середовище. ГДК бувають максимально одноразові, що вимірюються протягом доби, і середньодобові, на підставі яких розраховуються середньорічні показники концентрації.

Процеси розрахунків ГДВ (ГДС) і ГДК пов’язані між собою. Спочатку для джерела встановлюється первинне значення об’єму викидів, що додаються до фонового забруднення з урахуванням розсіювання. Потім у контрольних точках вимірюють концентрацію речовини, яку розраховують. Якщо концентрація в контрольних точках рівна ГДК перевищена, то початкове значення ГДВ зменшують доти, поки не буде забезпечуватися нормативна концентрація. Якщо ж вона менша, ніж дозволяється, то нормативи граничних викидів можуть бути збільшені.

Усі викиди, що виходять за межі ГДВ (ГДС) або ТПВ (ТПС), якщо такі встановлені, вважаються наднормативними або надлімітними. Розрахунок гранично допустимих викидів (скидів) має цілком конкретний економічний зміст. Саме цими нормативами користуються для обрахування плати підприємства за забруднення.

При викиді (скиданні) в навколишнє середовище речовин, для яких не встановлена ГДК, органи з охорони природи мають право заборонити експлуатацію таких виробництв.

Граничнодопустимі концентрації деяких забруднювачів атмосфери та водойм наведено в нижчеподаних таблицях.

Таблиця 2

Максимальні разові (м.р.) та середньодобові (с.д.) ГДК

деяких шкідливих речовин в атмосферному

повітрі населених міст, мг/м3

Речовина Хімічна формула ГДК
м.р. с.д.
Діоксид азоту NO2 0,085 0,040
Оксид азоту NO 0,60 0,660
Оксид вуглецю CO 5,0 1,0
Пил нетоксичний - 0,5 0,15
3,4 бензапірен С2ОН12 - 0,000001
Озон 03 0,16 0,03
П’ятиоксид ванадію V205 - 0,002
Бензол СбН6 1,5 0,5
Акролеїн С3Н4О 0,3 0,1
Аміак NH3 0,2 0,2
Ацетон С3Н60   ;, 0,35 0,35
Стирол С3Н8 0,04 0,002
Толуол C7Hg 0,6 0,6
Хлор С12 0,1 0,03

Таблиця З

Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин у водоймах

Речовина Для водойм ГДК, мг/л
санітарно-побутове використання води рибного господарства
1 2 3

За санітарно-токсикологічними лімітуючими показниками шкідливості

NH3 - 0,05
Адипінат натрію

V+5

1,0 0,1 ;
Fe2+ 0,01 0,5 ;
As3+ 0,1 0,05 0,01 0,05
1 2 3
Mg2+ - 50
Mo2+ 0,5 -
Ni2+ 1,0 0,01
Нітрати (за азотом) 10,0 ‘ – •
Поліакриламід 2,0 -
Hg2* 0,005 • . .
РЬ2+ 0,1 0,1
Na2SiO3 50
Уротропін 0,5 -
Формальдегід 0,5 -
F2 1,5 -
Сг3* 1,5 -
NH,CI - 1,2
(NH4)2S04 - 1,0
NH4NO3 - 0,5

За загальносанітарними лімітуючими показниками шкідливості

Аміак (за азотом) Хлор активний Zn2+ Солі сірчаної кислоти 2,0

1,0

500

-

За органолептичними лімітуючими показниками шкідливості

Нафта багатосірчиста 0,1 -
Нафта тривка 0,5 -
Нафта та нафтопродук-
ти в розчиненому та
емульгованому стані - 0,5
ОП-7 0,4 0,3
ОП-10 1,5 0,5
Феноли 0,001 0,001
(за рибогосподар-
ською ознакою)

При одночасному викиді (скиді) шкідливих речовин у санітарних нормах за токсикологічною ознакою шкідливості застосовується принцип їх активності. При цьому сума концентрації всіх речовин, виражена в частках відповідних ГДК, не повинна перевищувати одиницю:

п    Гі

Е -^-<1 ,

л~і T^TJTf

де Сі та ГДК – концентрація, і – ї речовини та її граничнодопустима концентрація, п   — кількість шкідливих речовин.

22

ГДК встановлюється для кожного джерела забруднень окремо з урахуванням значення фонових концентрацій забруднюючих речовин у повітрі від інших джерел. Інформацію про фонові концентрації одержують в органах Дєржгідромету. Якщо значення ГДВ з об’єктивних причин не може бути досягнуто на підприємстві, то вводиться поетапне зниження викидів речовин до значень, що забезпечують дотримання їх.

Норми ГДС встановлюються одночасно з дозволом на спеціальне водокористування. Органи з охорони природи затверджують підприємствам ліміти збирання свіжої води для нарахування плати за воду та нормативи ГДС. У випадках, коли водогосподарська та водоохоронна діяльність не задовольняє норми та правила використання і охорони води (збирання води перевищує встановлені норми, відсутність або неефективна робота водоочисних споруд, незадовільний стан системи водопостачання підприємства), дозвіл на спеціальне водокористування таким підприємствам не видається.

Контроль за додержанням встановлених нормативів викидів (скидів) забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище включає:

•  визначення   витрати   викидів   (скидів)   шкідливих   речовин   та порівняння із встановленими нормами;

•  перевірка виконання плану заходів щодо досягнення ГДВ та ГДС;

•  перевірка ефективності експлуатації природоохоронних споруд. Цей   контроль   проводиться- відповідними   підрозділами   самого

підприємства (відділи охорони природи, санітарно-промислові лабораторії), місцевими органами, Міністерством охорони навколишнього середовища.

загрузка...